Продукти харчування та безалкогольні напої в Україні в липні 2026 року подешевшали на 0,2% порівняно з червнем, проте залишалися на 6,5% дорожчими, ніж роком раніше. Самі продукти харчування, без урахування безалкогольних напоїв, подорожчали за рік на 6,4%.
Найпомітніше річне зростання серед основних продуктових категорій зафіксовано на рибі та рибопродуктах — на 22,4%, соняшниковій олії — на 21,8%, хліб та хлібопродукти — на 18,6%.
Хліб подорожчав на 15,4%, макаронні вироби — на 9,9%, молоко — на 8%, овочі — на 7,8%, сир — на 4,6%, м’ясо та м’ясопродукти — на 2,4%.
При цьому низка продуктів за рік суттєво подешевшала. Яйця коштували на 25,4% дешевше, ніж у липні минулого року, фрукти — на 9,5%, цукор — на 8,1%.
Лише за липень яйця подешевшали на 6%, овочі — на 5,9%, м’ясо та м’ясопродукти — на 0,6%. Водночас фрукти подорожчали на 1,5%, риба — на 1,3%, соняшникова олія — на 1,2%.
Особливо помітна сезонна динаміка: з початку року яйця подешевшали на 43,1%, тоді як фрукти подорожчали на 26,2%, овочі — на 18,7%.
Аптечні продажі лікарських засобів в Україні у січні-червні 2026 року в грошовому вимірі збільшилися на 19,52% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до майже 97,918 млрд грн.
Як повідомила агентству “Інтерфакс-Україна” компанія “Бізнес Кредит” з посиланням на результати дослідження, у натуральному вираженні реалізація лікарських засобів також зросла – на 4,9%, майже до 418,711 млн упаковок.
Середньозважена роздрібна ціна лікарських засобів за підсумками першого півріччя становила 233,85 грн за упаковку, що на 13,96% перевищує показник січня-червня 2025 року.
Таким чином, сегмент лікарських засобів демонстрував зростання не лише за рахунок підвищення цін, а й завдяки збільшенню кількості проданих упаковок. Це відрізняє його від аптечного ринку загалом, де натуральні продажі за шість місяців скоротилися на 5,8%.
У першому кварталі 2026 року продажі ліків у грошовому вираженні зросли на 13,9% – до понад 48,426 млрд грн, а в натуральному – на 4,85%, майже до 211,947 млн упаковок.
За підсумками 2025 року українські аптеки реалізували лікарських засобів на 170,318 млрд грн, що на 12,79% більше, ніж роком раніше. Натуральний обсяг тоді знизився на 0,2% – до 808,546 млн упаковок.
Вартість водопостачання в Україні в липні 2026 року зросла на 31,9% порівняно з червнем, а каналізації — на 29,8%, свідчать дані Державної служби статистики. У річному вимірі водопостачання подорожчало одразу на 52,1%, каналізація — на 48,8%. Аналогічне зростання зафіксовано й порівняно з груднем 2025 року.
У результаті вся група «житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива» у липні подорожчала на 1,6% за місяць і на 4,5% порівняно з липнем минулого року.
Вартість вивезення сміття зросла на 5,1% за місяць і на 16,2% за рік. Утримання будинків та прибудинкових територій подорожчало на 5,8% у річному вимірі.
При цьому статистична вартість електроенергії, природного газу, гарячої води та опалення в липні не змінилася ні порівняно з червнем, ні в річному вимірі.
Таким чином, липневий стрибок комунального компонента був насамперед пов’язаний із різким підвищенням вартості водопостачання та каналізації.
Загальний обсяг прямих закордонних інвестицій (ODI) Китаю в першому півріччі збільшився на 3,8% порівняно з тим самим періодом минулого року і склав 596,42 млрд юанів ($86,5 млрд), згідно з даними Міністерства торгівлі та Державного управління валютного контролю.
Китайські інвестори здійснили нефінансові ODI на суму 453,06 млрд юанів приблизно в 6,87 тис. компаній у 144 країнах і регіонах, наводить дані відомств China Daily. Зокрема, обсяг інвестицій у країни, розташовані вздовж «Поясу та шляху», становив 120,77 млрд юанів, що на 11,1% менше, ніж у січні–червні 2025 року.
Обсяг виконаних китайськими компаніями підрядних робіт за кордоном у першому півріччі збільшився на 8% і досяг 606,26 млрд юанів. Зокрема, у країнах-учасницях ініціативи «Пояс і шлях» цей показник зріс на 11,8% — до 520,71 млрд юанів.
У січні-липні 2026 року Україна експортувала 24,647 тис. тонн марганцевої руди, що вже на 10,6% перевищує обсяг поставок за весь 2025 рік, коли за кордон було відправлено 22,281 тис. тонн.
Згідно з даними Державної митної служби України, у грошовому вираженні експорт за сім місяців склав $4,227 млн проти $3,599 млн за весь минулий рік. Таким чином, валютна виручка вже перевищила результат 2025 року приблизно на 17,4%.
У порівнянні з січнем-липнем минулого року експорт марганцевої руди зріс більш ніж у вісім разів. За сім місяців 2025 року Україна експортувала лише 2,977 тис. тонн руди на суму $491 тис., тоді як у поточному році обсяг поставок сягнув 24,647 тис. тонн, а виручка — $4,227 млн.
Основним ринком збуту української марганцевої руди у 2026 році залишається Словаччина, на яку припало 77,79% експортної виручки. Ще 22,21% забезпечили поставки до Грузії.
У липні Україна експортувала 2,701 тис. тонн марганцевої руди, що на 14,9% більше, ніж у червні (2,350 тис. тонн). Таким чином, експорт зростає другий місяць поспіль: у червні зростання становило 36,6% порівняно з травнем.
При цьому місячна динаміка з початку року залишається досить нестабільною. У січні Україна експортувала 4,553 тис. тонн руди, у лютому — близько 6,072 тис. тонн, у березні обсяг знизився до 1,932 тис. тонн, у квітні зріс до 5,319 тис. тонн, а в травні знову скоротився до 1,720 тис. тонн.
У 2025 році експорт марганцевої руди, навпаки, знизився на 50,4% порівняно з 2024 роком — до 22,281 тис. тонн.
Однак починаючи з серпня минулого року зовнішні поставки помітно активізувалися: у серпні було експортовано 5 037 тис. тонн, у жовтні — 3 993 тис. тонн, у листопаді — 3 860 тис. тонн, у грудні — 4 689 тис. тонн.
Україна має власну сировинну базу марганцевих руд. Основними підприємствами з їх видобутку та збагачення є Покровський та Марганецький гірничо-збагачувальні комбінати у Дніпропетровській області.
ГЗК, МАРГАНЕЦ, РУДА, СЛОВАЧЧИНА, ЭКСПОРТ
Ігор Приходько, який до цього обіймав посаду виконуючого обов’язки генерального директора міжнародного фінансового сервісу NovaPay (ТМ NovaPay), що входить до групи Nova, офіційно призначений генеральним директором компанії; він приступив до виконання обов’язків з 11 серпня, йдеться в прес-релізі фінансового сервісу, опублікованому у вівторок.
«Ігор пройшов разом із NovaPay десятирічний шлях розвитку і добре знає компанію зсередини. Упевнений, що його досвід, системне бачення та глибоке розуміння бізнесу допоможуть компанії вийти на наступний етап розвитку», — наводяться в прес-релізі слова співзасновника групи компаній Nova В’ячеслава Клімова.
Згідно з прес-релізом, Приходько понад 23 роки працює в банківському секторі та небанківських фінансових установах. З 2005 року обіймав керівні посади та в різні роки працював у «Надра Банку», «ТАСкомбанку» та інших фінансових установах.
До компанії NovaPay Приходько приєднався в листопаді 2016 року на посаду фінансового директора. Після початку повномасштабного вторгнення РФ добровільно вступив до лав Збройних сил України, брав участь у бойових діях, за що отримав статус ветерана. Вже після завершення військової служби повернувся до команди NovaPay.
За словами Приходька, компанія продовжуватиме розвивати цифрові продукти, масштабувати платіжну інфраструктуру в Україні та за кордоном, а також впроваджувати нові фінансові рішення.
«NovaPay зараз перебуває на етапі активного розвитку. Моє завдання — зберегти цей темп і зробити так, щоб стратегія компанії не залишалася на папері, а втілювалася в повсякденних рішеннях команди», — цитуються в релізі слова генерального директора NovaPay.
Попереднім генеральним директором компанії був Ігор Сироватко. NovaPay повідомила про рішення призначити Сироватка генеральним директором у вересні 2025 року, а в грудні Національний банк України (НБУ) схвалив його кандидатуру. До цього генеральним директором NovaPay був Андрій Кривошапко, який очолив компанію у 2016 році.
Як повідомлялося, обсяг переказів через міжнародний фінансовий сервіс за перше півріччя 2026 року збільшився порівняно з аналогічним періодом 2025 року на 41% — до 391 млрд грн.
NovaPay була заснована у 2001 році як міжнародний фінансовий сервіс, що входить до групи Nova («Нова пошта») і надає фінансові послуги онлайн та офлайн у відділеннях «Нової пошти». Компанія першою в Україні серед небанківських фінансових установ отримала у 2023 році розширену ліцензію НБУ, що дозволило їй відкривати рахунки та випускати картки. Також вона першою серед небанківських організацій наприкінці минулого року запустила власний фінансовий додаток із широким спектром фінансових послуг.
За даними Національного банку України, на частку компанії припадає близько 22,7% загального обсягу внутрішньодержавних грошових переказів.
