Міжнародні резерви України у квітні, за попередніми даними, зменшились на $3,79 млрд, або 7,3% та становили на 1 травня 2026 року $48,22 млрд, повідомляє Національний банк України (НБУ) у четвер.
“Така динаміка зумовлювалася тим, що валютні інтервенції Національного банку та боргові виплати країни в іноземній валюті перевищили надходження від розміщення валютних ОВДП і від міжнародних партнерів”, – зазначив регулятор на сайті.
Згідно з оприлюдненими даними, чисті міжнародні резерви у квітні у порівнянні з березнем зменшились на $3,71 млрд, або на 10,0%, – до $33,47 млрд.
Зазначається, що частка активів у доларах США в міжнародних резервах станом на 1 квітня 2026 року зросла до 71,0% із 70,4% на початок березня, тоді як частка активів в євро скоротилася до 19,4% із 20,3%. Рік тому частка доларових активів у резервах становила 82,9%, активів в євро – 10,0%.
Частка золота у міжнародних резервах на початок травня становила 8,3% проти 7,7% місяцем раніше та 6,2% роком раніше.
Станом на 1 травня 2026 року в структурі міжнародних резервів цінні папери становили 59,5%, готівка, кошти на коррахунках і депозити – 32,2%, монетарне золото – 8,3%, тоді як місяцем раніше ці частки становили відповідно 55,4%, 36,8% і 7,7%, а рік тому – 60,0%, 33,7% і 6,2%.
Як зазначається у повідомленні, на валютні рахунки уряду у Нацбанку у квітні надійшло $377,9 млн, зокрема, $339,4 млн – від розміщення валютних ОВДП та $38,5 млн – через рахунки Світового банку.
Крім того, Україна отримала $1,01 млрд кредиту відповідно до угоди з Великою Британією у межах механізму Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA), проте ці кошти не були зараховані до міжнародних резервів України через їх обмежене цільове призначення.
Водночас уряд України виплатив за обслуговування та погашення держборгу в іноземній валюті $716,6 млн, у тому числі $433,7 млн – обслуговування та погашення валютних ОВДП, $186,7 млн – обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком, $73,4 млн – обслуговування та погашення боргу перед ЄС та $22,8 млн – борг перед іншими кредиторами.
Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду – $255,3 млн.
На валютному ринку України Нацбанк у квітні продав майже $3,58 млрд, що на 1,18 млрд менше за показник березня.
Переоцінка фінансових інструментів у квітні збільшила вартість резервів на $378,0 млн.
“Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 4,9 місяця майбутнього імпорту”, – додав Нацбанк.
Як повідомляється у квітневому макропрогнозі регулятора, прогноз міжнародних резервів на 2026 рік майже не змінився – $64,8 млрд проти $65,0 млрд у січневому прогнозі.
Водночас на 2027 рік Нацбанк знизив прогноз резервів до $66,5 млрд із $72,9 млрд, що на $6,4 млрд, або на 8,8%, менше за січневу оцінку, а на 2028 рік – до $61,1 млрд із $70,6 млрд, що на $9,5 млрд, або на 13,5%, менше.
Акціонери СК «ВУСО» (Київ) на зборах 5 травня прийняли рішення про спрямування на виплату дивідендів 20,013 млн грн із залишку чистого нерозподіленого прибутку за 2024 рік, що становить 98,811 млн грн.
Як повідомила компанія в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), решту нерозподіленого прибутку за 2024 рік у розмірі 78,799 млн грн залишити нерозподіленим.
Зазначається, що виплата дивідендів буде здійснюватися у розмірі 0,73 грн на одну акцію. Виплата дивідендів буде здійснюватися в повному обсязі безпосередньо акціонерам у встановленому законодавством порядку протягом шести місяців з дня прийняття відповідного рішення загальними зборами акціонерів.
СК «ВУСО» заснована у 2001 році. Є членом МТСБУ та УФС, учасником Угоди про пряме врегулювання збитків та членом Ядерного страхового пулу.
У 2024 році компанія зібрала 3,462 млрд грн валових премій, що на 29,3% більше, ніж за 2023 рік, чисті премії компанії зросли на 25,55% – до 3,105 млрд грн, а чисті зароблені премії – на 15,83%, до 2,737 млрд грн. Виплатила клієнтам 1,414 млрд грн, що на 45,40% вище обсягу страхових виплат і відшкодувань за 2023 рік.
Активи страховика на 1 січня 2025 року зросли на 25,76% – до 1,917 млрд грн, власний капітал – на 22,45%, до 755,839 млн грн, зобов’язання збільшилися на 28,01% – до 1,161 млрд грн, грошові кошти та їх еквіваленти – на 36,09%, до 758,730 млн грн.
Середня вартість приватного будинку на вторинному ринку США в I кварталі 2026 року перевищила $400 тис., незважаючи на слабкий попит і зниження доступності іпотеки, як свідчать дані Національної асоціації ріелторів США.
За даними NAR, медіанна ціна існуючого односімейного будинку в США зросла на 0,5% у річному вираженні — до $404,3 тис. Зростання цін було зафіксовано на 71% міських ринків, або у 167 із 235 відстежуваних агломерацій. При цьому темпи подорожчання сповільнилися: у IV кварталі 2025 року річне зростання становило 1,2%.
Регіональна динаміка залишається неоднорідною. На Північному Сході медіанна ціна досягла $506,5 тис., збільшившись на 4,9% за рік. На Середньому Заході житло коштувало в середньому $308,1 тис., зростання склало 3,6%. На Півдні ціна майже не змінилася і склала $362,3 тис., а на Заході, найдорожчому регіоні, знизилася на 2,9% — до $607,6 тис.
Зростання вартості приватних будинків відбувається на тлі слабкої активності покупців. За даними NAR, продажі існуючого житла в березні 2026 року знизилися на 3,6% порівняно з попереднім місяцем, причому падіння було зафіксовано у всіх регіонах. Головний економіст NAR Лоуренс Юн зазначив, що ринок залишається млявим через зниження споживчої впевненості та слабкіше зростання зайнятості.
Високі іпотечні ставки залишаються одним із головних факторів, що обмежують попит. Навіть при уповільненні зростання цін купівля будинку для багатьох американських сімей стає менш доступною: щомісячний платіж за іпотекою залишається високим, а продавці не поспішають знижувати ціни через обмежену пропозицію якісного житла.
Окремо ринок новобудов виглядає м’якше. За даними Бюро перепису США та Міністерства житлового будівництва, медіанна ціна нового будинку, проданого в березні 2026 року, склала $387,4 тис., знизившись на 6,2% у річному вираженні. Це пов’язано з високим запасом нових будинків на ринку та спробами забудовників стимулювати попит.
АТ “Укрнафта” та фінська компанія Wärtsilä підписали рамкову угоду про постачання комплектного обладнання для газопоршневих установок під час зустрічі прем’єр-міністра Фінляндії Петтері Орпо з українською стороною, повідомив перший віцепрем’єр – міністр енергетики України Денис Шмигаль.
“Разом із Finnish-Ukrainian Investment Facility (FUIF) та АТ “Укрнафта” ми реалізуємо поетапну програму розгортання газопоршневої розподіленої генерації”, – написав він у телеграм.
За словами Шмигаля, в межах першого етапу вже залучено кредит від ЄБРР на EUR80 млн, підписано кредитну угоду, підтверджено державну гарантію та тривають закупівлі за процедурами ЄБРР.
Для наступних етапів Україна планує використати фінансування FUIF, аби масштабувати програму, зокрема через встановлення газопоршневих електростанцій на базі обладнання Wärtsilä.
Перший віцепрем’єр додав, що всі відповідні проєкти спрямовані на оперативне підсилення енергетичної безпеки регіонів, балансування об’єднаної енергосистеми України та забезпечення критичної інфраструктури.
Найбільший український оператор зв’язку “Київстар” отримав право офіційно продавати в Україні послуги Starlink для підтримки українського бізнесу, йдеться у повідомленні компанії.
Зазначається, що угода надає можливість офіційно постачати комплекти та послуги високошвидкісного інтернету Starlink великим корпораціям, середньому бізнесу та виробничим підприємствам.
Starlink також буде доступним державним установам країни, зокрема, школам, університетам, лікарням, амбулаторіям та іншим установам.
“Це посилює стійкість та ефективність українських компаній. Крім того, ми плануємо розвивати спільні пропозиції, які поєднуватимуть сервіси Starlink із базовими телеком-послугами “Київстар”, створюючи для бізнесу комплексні рішення з високою надійністю та підтримкою”, – цитуються у релізі слова директора з розвитку нових напрямків бізнесу в “Київстар” Іллі Польшакова.
Клієнти матимуть можливість отримати всі необхідні фінансові документи від мобільного оператора як авторизованого дистриб’ютора Starlink в Україні та розраховуватися за всі операції у гривні.
Starlink – супутникова мережа у світі з тисячами супутників на низькій навколоземній орбіті, яка забезпечує широкосмуговий доступ до інтернету. Сервіс забезпечує високошвидкісний інтернет у віддалених регіонах та в локаціях, що потребують додаткових можливостей підключення.
“Київстар” у листопаді 2025 року запустив безкоштовний обмін повідомленнями за технологією Starlink Direct to Cell (D2C, прямий супутниковий зв’язок зі смартфоном), якою вже користуються майже 5 млн клієнтів із загальної абонентської базі 22,4 млн. Цього року “Київстар” планує розширити її на інші месенджери та обмін мультимедіа у реальному часі.
“Київстар” на кінець 2025 року обслуговував 22,4 млн мобільних абонентів та 1,2 млн абонентів “Домашнього інтернету”. Компанія у 2025 році збільшила прибуток EBITDA на 30% – до 27 млрд грн за зростання виручки на 30,3% – до 48,2 млрд грн, у тому числі у четвертому кварталі минулого року EBITDA збільшилася на 23,1% – до 7,2 млрд грн за зростання виручки на 30,1% – до 13,5 млрд грн.