В Одесі триває активна підготовка до оздоровчого сезону, повідомили в міській військовій адміністрації.
«Головний пріоритет – безпека відпочивальників. Тому до початку сезону за рахунок міського бюджету на узбережжі встановлять вісім додаткових мобільних укриттів. Вони з’являться на ділянці від пляжу »Ланжерон” до 16-ї станції Великого Фонтану. Загальна кількість придатних укриттів на узбережжі зросте до 19 одиниць», – йдеться у повідомленні в Telegram-каналі ГВА.
За інформацією, цього року планується збільшити кількість відкритих комунальних пляжів до шести, працюватимуть два інклюзивні пляжі. За домовленістю з орендарями, на інших пляжах міста буде встановлено інфраструктуру для людей з інвалідністю.
Зараз орендарі та профільне комунальне підприємство проводять комплекс підготовчих робіт: облаштовують рятувальні пости, встановлюють буї, проводять водолазне обстеження дна та перевіряють системи оповіщення про тривоги.
Як повідомляється, створено спільну комісію міськради та ОВА, яка перевіряє готовність узбережжя, рішення про часткове відкриття пляжів ухвалюватиметься лише на основі результатів її роботи. Після перевірки комісії та підписання актів обстеження готовності пляжів на відповідність вимогам, буде оприлюднено остаточний перелік пляжних зон, доступних для відвідування.
“Метінвест”, найбільший український гірничо-металургійний холдинг, за підсумками роботи в січні-березні цього року знизив виплавку сталі на 7% порівняно з аналогічним періодом торік – до 454 тис. тонн з 488 тис. тонн, але зберіг чавуну 438 тис. тонн (436 тис. тонн у I кв-2025).
Згідно із пресрелізом материнської компанії Metinvest B.V. про результати операційної діяльності за перший квартал 2026 року у четвер, у зв’язку з початком широкомасштабної військової агресії російської федерації проти України з 24 лютого 2022 року на завантаженість українських підприємств групи продовжують впливати фактори безпеки, наявність персоналу, забезпечення електропостачання, а також логістичні та економічні чинники.
При цьому уточнюється, що у січні-березні 2026 року виробництво чавуну та сталі на “Каметсталі” знизилось на 12% та 20%, відповідно, порівняно з попереднім кварталом – до 438 тис. тонн та 454 тис. тонн, внаслідок нестабільного електропостачання у січні-лютому 2026 року.
Крім того, повідомляється, що у першому кварталі 2026 року виробництво товарних напівфабрикатів склало 185 тис. тонн, що на 32% менше, ніж у попередньому кварталі через зменшення випуску товарної заготовки на фоні нижчих обсягів виробництва сталі та пріоритезації її споживання на наступних стадіях виробництва; водночас це частково було компенсовано зростанням виробництва товарного чавуну у 2,2 рази.
Разом з тим, виробництво товарних напівфабрікатів у було на 7% більше, ніж в аналогічному періоді 2025 року завдяки зростанню виробництва товарного чавуну на 96%.
Загалом у першому кварталі 2026 року виробництво готової продукції зросло на 8% порівняно з попереднім кварталом та на 11% проти аналогічного періоду 2025 року – до 660 тис. тонн. Зокрема, виробництво плоского прокату становило 292 тис. тонн, що відповідає рівню попереднього кварталу та на 12% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року завдяки відновленню випуску гарячекатаного рулону на Ferriera Valsider та збільшенню обсягу замовлень на гарячекатаний товстий лист.
Виробництво довгого прокату становило 349 тис. тонн, що на 8% більше порівняно з попереднім кварталом та на 4% більше проти аналогічного періоду минулого року завдяки збільшенню обсягів на “Каметсталі” та Promet Steel (Болгарія); виробництво труб становило 19 тис. тонн після придбання трубного заводу Tubular Iasi (Румунія) у грудні 2025 року.
У першому кварталі 2026 року випуск коксу зменшився на 8% порівняно з попереднім кварталом та на 2% проти аналогічного періоду 2025 року, до 256 тис. тонн, через затримки надходження вугілля на фоні нестабільного електропостачання.
У першому кварталі виробництво загального залізорудного концентрату зменшилось на 2% у порівнянні з попереднім кварталом, до 3,882 млн тонн. Випуск товарної залізорудної продукції скоротився на 7% – до 3,521 млн тонн, внаслідок нестабільного енергопостачання у звітному періоді. Зокрема, виробництво залізорудного концентрату скоротилось на 9% – до 2,225 млн тонн; виробництво залізорудних окатків зменшилось на 3% – до 1,296 млн тонн.
У першому кварталі 2026 року випуск загального залізорудного концентрату зменшився на 2% у порівнянні з попереднім кварталом, до 3,882 млн тонн. Випуск товарної залізорудної продукції скоротився на 7% – до 3,521 млн тонн, внаслідок нестабільного енергопостачання у звітному періоді. Зокрема, виробництво залізорудного концентрату скоротилось на 9% – до 2,225 млн тонн; виробництво залізорудних окатків зменшилось на 3% – до 1,296 млн тонн.
У першому кварталі поточного року виробництво загального залізорудного концентрату зросло на 2% проти аналогічного періоду попереднього року, тоді як випуск товарної залізорудної продукції скоротився на 6%. Виробництво залізорудних окатків зменшилось на 24%, через тимчасову зупинку однієї з обпалювальних машин внаслідок пошкодження систем енергопостачання. Як наслідок, обсяг випуску товарного залізорудного концентрату збільшився на 8%.
Як повідомлялось, “Метінвест” у січні-березні 2025 року збільшив виплавку сталі на 4%, до 488 тис. тонн. Випуск загальної залізорудної продукції за цей період знизився на 15% до січня-березня-2024, але виріс на 11% до попереднього кварталу – до 3,761 млн тонн. При цьому виробництво товарного залізорудного концентрату (ЗРК) знизилося на 27% до у першому кварталі 2024 року і зросло на 7% до попереднього кварталу, сягнувши 2,064 млн тонн. Разом з загальне виробництво ЗРК у першому кварталі 2025 року зменшилося на 21% до у першому кварталі 2024 року і збільшилося на 17% до попереднього кварталу – до 3,815 млн тонн.
“Метінвест” наростив водночас виробництво окатків – на 7% до першого кварталу 2024 року і на 9% до четвертого кварталу 2024 рокку, до 1,697 млн тонн, однак знизив загальний випуск коксівного вугільного концентрату на 52% до першого кварталу 2024 року і на 51% до попереднього кварталу – до 518 тис. тонн. Випуск коксу в січні-березні-2025 зменшився на 8% до першого кварталу 2024 і на 6% до четвертого кварталу 2024 року, до 260 тис. тонн.
У першому кварталі 2025 року виробництво чавуну на “Каметсталі” становило 436 тис. тонн, виробництво товарних напівфабрикатів – 173 тис. тонн, виробництво готової продукції – 597 тис. тонн. Зокрема виробництво плоского прокату – 261 тис. тонн, довгого прокату – до 336 тис. тонн.
Також повідомлялося, що “Метінвест” у 2025 році знизив виробництво сталі на 4% порівняно з попереднім роком – до 2,018 млн тонн. чавуну на 2%, до 1,782 млн тонн. У 2025 році випуск товарних напівфабрикатів скоротився на 3% проти попередньго року – до 839 тис. тонн. При цьому, обсяг випуску товарного чавуну подвоївся та становив 84 тис. тонн.
У 2025 року виробництво готової продукції зросло на 13% проти 2024 року – до 2,429 млн тонн. Зокрема виробництво плоского прокату збільшилось на 20% – до 1,107 млн тонн, довгого прокату зросло на 7% – до 1,322 млн тонн. Виробництво коксу скоротилось на 2% – до 1,100 млн тонн.
У 2025 році виробництво загального залізорудного концентрату було співставним з обсягом попереднього року і становило 15,695 млн тонн.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
ТДВ “Страхова компанія “АРКС Лайф” (ARX Life, Київ) у січні-березні 2026 році зібрало страхові премії на суму 91,185 млн грн, що на 11,8% більше ніж за аналогічний період 2025 року.
Про це повідомило РА “Стандарт-Рейтинг” в інформації про оновлення компанії кредитного рейтингу/рейтингу фінансової стійкості (надійності) страховика на рівні “uaААА” за національною шкалою за звітний період.
Згідно із повідомлення на сайті РА, обсяг виплат і відшкодувань, здійснених страховиком за перший квартал 2026 року, виріс на 12,45% у порівнянні з першим кварталом 2025 року – до 17,111 млн грн. Таким чином, рівень виплат страховика збільшився на 0,11 п.п. і склав 18,77%.
Аквізиційні витрати компанії за перший квартал 2026 року виросли на 0,05% у порівнянні з аналогічним періодом 2025 року – до 43,011 млн грн.
СК “АРКС Лайф” за 2025 рік отримано чистий прибуток у розмірі 21,094 млн грн, що на 57,48% вище, ніж за перший квартал 2025 року.
Активи компанії на 1 квітня 2026 року збільшились на 2,67% – до 436,138 млн грн, власний капітал – на 6,04%, до 370,181 млн грн, зобов’язання скоротились на 12,87% до 65,957 млн грн, грошові кошти та їх еквіваленти виросли на 21,49% до 198,771 млн грн.
Таким чином, станом на початок другого кварталу 2026 року компанія мала рівень капіталізації (561,25%) і покриття зобов’язань грошовими коштами та їх еквівалентами (301,36%).
При цьому, РА зазначає, що за звітний період страховик здійснив фінансові інвестиції в обсязі в обсязі 226,044 млн грн, які складались з ОВДП та ОЗДП (84,71% портфеля) та з депозитів у банках з інвестиційним рівнем кредитного рейтингу (15,29% портфеля).
ARX Life – частина міжнародного страхового холдингу Fairfax Financial Holdings Ltd. ARX Life входить до десятки кращих компаній на ринку страхування життя в Україні.
Київська школа економіки (KSE) завершила збір $40 млн на створення нового кампусу на Оболоні в Києві, частина з цих коштів спрямована на власний студентський колівінг на 100 місць, повідомляє пресслужба KSE.
Колівінг – це формат сучасного студентського житла, що поєднує приватні зони або кімнати для сну та відпочинку зі спільними просторами: кухнею, вітальнею, коворкінгом і зонами для навчання.
“Студенти KSE живуть і навчаються поруч один з одним: спільні простори, бібліотека, лабораторії, аудиторії й житло – в одному середовищі. Студенти надихають один одного щодня. Ідея про науку, бізнес чи політику в Україні наступних десятиліть може початися з розмови за кавою на кухні”, – прокоментував ректор KSE University Тимофій Брік.
Наразі в колівінгах KSE в Києві мешкають 296 студентів. Новий простір додає ще 100 місць.
Повідомляється, що серед перших мешканців колівінгу в новому навчальному році буде 50 студентів, які повертаються до України за грантовою програмою Come Back Home (за підтримки Carnegie Corporation of New York), і ще 50 студентів, які вже навчаються в KSE або прибули з інших міст України.
Наявний основний кампус KSE – це будівля Dragon Capital на вул. Шпака в Києві. На Оболонській набережній розгорнуться новий кампус, в будівлях якого буде розміщено колівінги та аудиторії.
Перший новий об’єкт KSE відкриває в цьому навчальному році: колівінг площею 1 022 кв. м на 100+ місць та 858 кв. м навчальних аудиторій.
Загальний бюджет створення кампусу – $40 млн.
Як повідомлялося, наприкінці квітня 2025 року KSE купила новий кампус – “Гольф Клуб” в Оболонському районі Києва, вартість операції становила $18 млн. Цього року додатково залучено $22 млн, частина з яких спрямована на новий студентський колівінг і нові аудиторії на Оболонській набережній.
KSE – приватний університет та дослідницький центр, заснований у 1996 році. Функціонує як неприбуткова організація, зареєстрована США. З 2022 року донори KSE скерували понад $150 млн на гуманітарні, оборонні та освітні проекти, зокрема на розвиток університетської інфраструктури.
Новий завод Smart Line в індустріальному парку (ІП) “ВінІндастрі” (Вінниця) почав випуск фарбувальних камер для металообробної промисловості, інвестуиції у першу чергу заводу склали 46 млн грн, повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
“Проєктна потужність заводу – 20 фарбувальних камер на місяць. Площа першої черги – 2800 кв. м. Промислове приміщення другої черги площею 5000 кв. м. планується побудувати до кінця 2026 року, введення в експлуатацію – у 2027 році. Плановий обсяг інвестицій у другу чергу – 60 млн грн”, – написав він у Facebook у четвер.
Кисилевський підкреслив, що разом з другою чергою Smart Line стане найбільшим в Україні виробником фарбувальних камер.
Загалом на підприємстві планується дати роботу 150 працівникам, а наразі там працюють 32 спеціаліста і триває пошук ще 15 працівників.
“Перші фарбувальні камери, вироблені в індустріальному парку, відправлені на експорт. Вже здійснені поставки у Польщу та Молдову. Наразі триває виконання замовлення з Естонії”, – повідомив нардеп.
Він додав, що для ввезення обладнання на другу чергу заводу Smart Line планує скористатись пільгами, передбачених для учасників ІП, зокрема, діє нульова ставка ПДВ та ввізного мита на обладнання.
“Також підприємство може скористатись нульовою ставкою податку на прибуток терміном на 10 років за умови реінвестування звільнених коштів. Міськрада Вінниці зменшила для індустріальних парків податок на землю з 3% до 1%. Крім того, резиденти парків звільнені від податку на нерухомість”, – нагадав Кисилевський.
ІП “ВінІндастрі” площею 26 га створено у 2021 році. Ініціатор створення – Вінницька міська рада.
Завод обладнання для порошкового фарбування Smart Line, за інформацією на його сайті, засновано 2014 року, а наприкінці квітня поточного року компанія почала переїзд на власне виробництво.
Співвласниками товариства є два підприємця з Хмельницького – керівник компанії Олександр Бебех (66,7%) та Сергій Корбін (33,3%).
Як повідомлялось, в ІП “ВінІндастрі” серед задекларованих резидентів – компанія Firewood (виробник устаткування для випуску паливних брикетів і гранул), “Візарді” (металообробка в будівництві та сільському господарстві) та фармдистриб’ютор “БаДМ”.
