Як повідомляє Fixygen, ПрАТ «Київспецтранс» 30 квітня має намір провести загальні збори акціонерів.
Компанія працює у сфері поводження з відходами в Києві та спеціалізується на вивезенні, переробці та захороненні побутових відходів. На корпоративному сайті підприємство називає себе одним із лідерів ринку послуг у цій сфері в столиці, а також зазначає, що здійснює захоронення відходів Києва на полігоні ТПВ №5 у селі Підгірці та на полігоні будівельних відходів №6 у Києві.
ПрАТ «Київспецтранс» зареєстровано 21 травня 1997 року. Юридична адреса компанії — Київ, проспект Європейського Союзу, 85. Основний вид діяльності — збір безпечних відходів. Керівником компанії зазначено Андрія Грущинського.
Згідно з даними SMIDA станом на 31 березня 2026 року, найбільшим акціонером товариства є Ігор Тинний, якому належить 46,8349% акцій.
За даними Opendatabot, виручка ПрАТ «Київспецтранс» у 2025 році склала 521,857 млн грн, чистий прибуток — 44,991 млн грн.
«Київспецтранс» — один із ключових операторів у системі поводження з відходами столиці. Компанія працює на ринку з 1971 року та надає послуги з вивезення, переробки та захоронення відходів, залишаючись важливим елементом комунальної інфраструктури Києва.
У Латвії програма так званих «золотих віз» знову опинилася в центрі скандалу після того, як Служба фінансової розвідки країни виявила понад 20 компаній, які, за її оцінкою, використовувалися для фіктивних інвестицій з метою отримання посвідок на проживання. Про це повідомило латвійське громадське медіа LSM з посиланням на розслідувальну програму De Facto.
За даними розслідування, близько 200 іноземців вклали в статутний капітал таких компаній понад 10 млн євро. При цьому, як зазначається, кошти часто не використовувалися для реальної економічної діяльності, а перенаправлялися організаторам схеми або переміщалися по колу між пов’язаними особами, не створюючи помітної користі для економіки Латвії, але формально даючи підстави для подання на посвідку на проживання.
Програма передбачає можливість отримання тимчасового дозволу на проживання в Латвії при інвестиції 50 тис. або 100 тис. євро в капітал компанії. У 2025 році ця процедура принесла країні майже 6 млн євро, а загалом за нею посвідку на проживання отримали 341 особа, включаючи інвесторів та членів їхніх сімей. При цьому, як підкреслює LSM, держава системно не оцінює, наскільки значним є реальний внесок цих компаній — за оборотом, кількістю співробітників або фактичною діяльністю.
Інтерес до програми в останні роки зростав. За даними Управління у справах громадянства та міграції Латвії, минулого року було подано 109 заяв — більш ніж уп’ятеро більше, ніж у 2021 році, коли їх було 20. Однак позитивне рішення отримали лише приблизно третина заяв, оскільки претенденти проходять перевірки безпеки та благонадійності.
Розслідування також наводить приклад компанії L Hotels, створеної близько півтора року тому. Дев’ять її інвесторів подали заявки на посвідку на проживання минулого року, а в списку акціонерів компанії значаться 30 осіб з Індії, Афганістану, Пакистану, Туреччини, Чилі, Малаві, Сирії, Вануату та інших країн. Більшість із них вклали по 100 тис. євро, але отримали акції категорії B, які, згідно зі статутом, не дають права голосу.
Голова Служби фінансової розвідки Томс Платацис заявив, що в деяких випадках обов’язкові за законом 50 тис. євро фактично були тими самими грошима, багаторазово використаними по колу. LSM підкреслює, що ця історія знову посилила критику програми, яка спочатку мала стимулювати інвестиції та залучати заможних іноземців, але з самого початку супроводжувалася звинуваченнями у зловживаннях.
Кожен п’ятий бізнесмен в Україні отримує дохід від 10 млн грн
74 тисячі бізнесменів, які мають дохід від 10 млн грн на рік та вчасно подають фінансову звітність, нараховується наразі в Україні. Переважна більшість з них — 72% — чоловіки. До трійки найбагатших бізнесменів України потрапили Рінат Ахметов, Віталій Антонов та Андрій Веревський. Майже чверть бізнесменів зареєстровані у Києві.
74 тисячі бізнесменів, чиї компанії генерують від 10 млн грн доходу, нараховується наразі в Україні. Це п’ята частина від усіх власників компаній, які подали річну звітність — 360 тисяч бізнесменів. Лише 28% бізнесменів з переліку — жінки.
Слідкуємо за лідерами на сторінці про Рейтинг українських бізнесменів. Якщо ви є власником компанії та ваш бізнес своєчасно та регулярно подає фінзвітність — шукайте себе у переліку.
За рік рейтинг виріс: 9 122 учасників вибули, водночас 15 450 додались. Чистий приріст рейтингу склав 6 328 бізнесменів. Змінилися й позиції, на своїх місцях утримався лише 21 учасник. Водночас 37% бізнесменів піднялися у рейтингу, а 42% — навпаки, втратили позиції.
Майже чверть усіх бізнесменів зареєстровані у Києві — 16 230. Наслідує Дніпропетровщина (7 204 бізнесмени) та Львівщина (5 878). Разом на ці 3 регіони припадає близько 40% вищої ліги.
Більшість працює у «середньому» сегменті великого бізнесу: 79% мають дохід від 10 до 100 млн грн. Ще 19% генерують від 100 млн до 1 млрд грн, і лише 2% — це справжні гіганти з обігом понад 1 млрд грн.
«Вхідний квиток» до сотні найбагатших бізнесменів країни зріс до 9,96 млрд грн у 2025 році. Це на 11% більше, ніж у 2024 році. Аби потрапити до топ-1000, потрібно щонайменше 1,5 млрд грн доходу компаній.
З моменту публікації Рейтингу бізнесменів-2025 у переліку відбулись зміни — зокрема, через актуалізацію фінзвітності. Тож десятка кращих оновилась.
Станом на зараз, з урахуванням уточненої фінансової звітності, топ-10 бізнесменів 2026 виглядає так:
Абсолютним лідером залишається Рінат Ахметов із доходом компаній понад 843 млрд грн. Друге і третє місця займають Віталій Антонов (164 млрд грн) та Андрій Веревський (149,7 млрд грн). До десятки також входять Юрій Косюк, Володимир Костельман, Олексій Порошенко та Дмитро Фірташ. Єдина жінка у топ-10 — Світлана Івахів, яка замикає топ з доходом близько 46,9 млрд грн.
69 власників бізнесу із сотні кращих прописані в Україні. Також у переліку є представники Кіпру (7%), США та Великої Британії (по 5%), Швейцарії (4%) та інших країн, включаючи ОАЕ, Німеччину і Монако.
Як відправну точку для рейтингу було обрано дохід від 10+ млн грн. Це саме той поріг, на якому вже не працює єдиний податок та межа, за якою справа починає ставати бізнесом — зі структуруванням, звітністю та всіма податками. У міру оновлення фінзвітності перелік може набувати змін.
https://opendatabot.ua/analytics/businessmen-2026
У Румунії підтвердилася інформація про спільні дії Соціал-демократичної партії (PSD) та ультраправого Альянсу за об’єднання румунів (AUR) проти уряду Іліє Боложана. Після заяв про початок технічної підготовки 27 квітня партії вже 28 квітня подали до парламенту спільну резолюцію про недовіру кабінету.
Reuters і AP повідомляють, що вотум спрямований на повалення проєвропейського уряду прем’єра Іліє Боложана після виходу PSD з коаліції, що позбавило кабінет парламентської більшості.
Керівництво парламенту визначило, що документ буде зачитано 29 квітня, тоді як обговорення і голосування мають відбутися 5 травня. Повідомлялося також, що під текстом зібрано 251 підпис, тоді як для ухвалення резолюції потрібні 233 голоси.
Політичне значення цього кроку виходить далеко за межі парламентської процедури. Падіння уряду Боложана може спричинити затяжну політичну нестабільність, поставити під тиск кредитний рейтинг Румунії, підвищити вартість державних запозичень і ускладнити доступ до понад 10 млрд євро європейських коштів, які Бухарест має встигнути освоїти в межах строків програми відновлення ЄС.
При цьому PSD, хоча і діє разом з AUR для повалення уряду, не заявляла про готовність формувати з ультраправими спільний кабінет. І AP, і Reuters підкреслюють, що соціал-демократи радше намагаються переформатувати владу на вигідніших для себе умовах, а не створити повноцінний союз із AUR.
Як повідомляє Сербський Економіст, міжнародний інститут близькосхідних та балканських досліджень – глобальна нестабільність посилюється на тлі війни в Україні та стратегічної невизначеності
Міжнародний інститут близькосхідних та балканських досліджень (IFIMES, Словенія, Любляна) опублікував аналіз, у якому йдеться про наростаючий глобальний безлад та розпад колишніх стратегічних орієнтирів на тлі триваючої війни Росії проти України та загальної геополітичної турбулентності.
Автор дослідження, член консультативної ради IFIMES, президент-комісар Glendale Partners доктор Дж. Скотт Янгер зазначає, що в міру того, як війна в Україні вступила в п’ятий рік, міжнародна система все більше характеризується нестабільністю, зростанням конфліктності та зниженням передбачуваності рішень ключових світових гравців.
У матеріалі підкреслюється, що затягування війни в Україні, криза на Близькому Сході, напруженість навколо Ірану, а також посилення імпульсивності та неузгодженості в глобальній політиці створюють нове середовище стратегічної невизначеності. За оцінкою автора, колишні механізми міжнародного стримування та координації дедалі частіше дають збій, а провідні держави діють дедалі менш системно.
Окрему увагу в аналізі приділено впливу цих процесів на світову економіку та енергетичну безпеку. Зокрема, серед ключових ризиків названо можливі перебої у стратегічних транспортних коридорах, у тому числі в районі Ормузької протоки, що може чинити тиск на світові ринки та посилити нервозність у глобальній економіці.
В IFIMES вважають, що подальший розвиток подій залежатиме від здатності міжнародних гравців не допустити розширення існуючих конфліктів і перейти від ситуативного реагування до більш стійкої системи політичного та економічного стримування криз.
Як зазначається у публікації, нинішній етап світової політики дедалі більше вимагає не лише оперативних дипломатичних рішень, а й переосмислення всієї архітектури міжнародної безпеки, яка в останні роки демонструє ознаки системного ослаблення.
https://t.me/relocationrs/2722
АТ «Мотор Січ» (Запоріжжя) 18 квітня скасувало тендер на добровільне страхування відповідальності членів наглядової ради через відсутність пропозицій. Як повідомляється в системі електронних державних закупівель Prozorro, тендер було оголошено 8 квітня, очікувана вартість закупівлі послуг становила 1,8 млн грн.
«Мотор Січ» – провідне українське підприємство, яке розробляє, виробляє та ремонтує авіаційні двигуни для літаків і вертольотів, а також газотурбінні установки. Це стратегічний об’єкт машинобудування. У 2022 році компанія перейшла під контроль держави після арешту акцій, пов’язаного зі спробою продажу китайським інвесторам.
