Державний ПриватБанк (Київ) у січні-березні 2026 року отримав 12,8 млрд грн чистого прибутку, що на 24,3%, або 4,1 млрд грн менше, ніж за аналогічний період 2025 року, повідомила фінустанова на сайті.
Зазначається, що прибуток банку до оподаткування за перший квартал 2026 року становив 25,9 млрд грн, що на 17%, або 3,8 млрд грн більше, ніж роком раніше.
У першому кварталі цього року ПриватБанк сплатив 44,1 млрд грн податків, із яких 42,1 млрд грн становив податок на прибуток за четвертий квартал 2025 року.
Обсяг коштів клієнтів станом на кінець першого кварталу 2026 року збільшився на 19%, або на 111,6 млрд грн, порівняно з аналогічною датою минулого року – до 724,4 млрд грн.
Чистий кредитний портфель банку зріс на 44%, або на 52,2 млрд грн, рік до року та на 8,8%, або на 13,7 млрд грн, порівняно з початком 2026 року – до 170 млрд грн.
Кількість активних користувачів Приват24 за рік зросла на 2% – до 13,7 млн, активних бізнес-клієнтів – на 4%, до 952 тис., тоді як кількість активних клієнтів-фізосіб становила 18 млн.
Згідно з даними установи, за перший квартал 2026 року банк спрямував 130,26 млн грн на благодійність.
Інфраструктура фінустанови включає 7,4 тис. банкоматів та майже 9,9 тис. TCO, а кількість POS-терміналів на 1 квітня 2026 року перевищила 345 тис.
ПриватБанк – найбільший державний банк України. Загальні активи фінустанови, за даними Нацбанку, на 1 березня 2026 року становили 963,77 млрд грн (23,0% від загального обсягу).
ПрАТ “Нiкопольський завод технологiчного оснащення” (НЗТО, Дніпропетровська область) у 2025 році збільшив чистий прибуток на 56,3% у порівнянні з 2024 роком – до 25,068 млн грн з 16,037 млн грн.
Згідно з річним звітом компанії, чистий дохід за минулий рік сягнув 1 млрд 81,439 млн грн проти 589,268 млн грн у 2024 році.
Нерозподілений прибуток на кінець 2025 року становив 91,761 млн грн.
Як повідомлялось, у річному звіті НЗТО за 2024 рік, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу – 198 чол. Чистий прибуток за 2024 рік склав 16,037 млн грн, за 2023 рік – 24,558 млн грн, чистий дохід – 589,268 млн грн (415,235 млн грн).
Акціонери мають намір перетворити НЗТО з ПрАТ в ТОВ.
ПрАТ “НЗТО” створений на базі інструментального комплексу Південнотрубного заводу в листопаді 2001 року. На підприємстві поєднані обробка металів тиском (ковальське виробництво), ливарне виробництво, механічна обробка та термічна обробка.
ПрАТ “Нікопольський завод технологічного оснащення” займається виробництвом інструментів та металоконструкцій, обробкою відходів металу та металобрухту.
За даними НДУ на четвертий квартал 2025 року, у власності ТОВ “ВКП “ЮВІС” (Дніпропетровська обл.) знаходиться 24,9840% ПрАТ “НЗТО”, у Wolbert company Limited (Кіпр) – 24,99%, у ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн” (Centravis Production Ukraine) та ТОВ “Інтерпайп Ніко-Тьюб” – по 25,01% акцій.
Статутний капітал ПрАТ – 16 млн 605,4 тис. грн, номінальна вартість 1 акції – 1 грн.
АТ “Укренергомашини” 2026 року планує інвестувати у розвиток виробництва близько 60 млн грн, зокрема на придбання нового обладнання, капiтальний ремонт та модернiзацiю наявного обладнання, забезпечення робочих мiсць засобами технологiчного оснащення.
“Загальний обсяг планових капiтальних iнвестицiй на 2026 рiк становить 60 млн грн. Фiнансування здiйснюватиметься за рахунок власних коштiв пiдприємства”, – йдеться в оприлюдненому в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку фінансовому звіті компанії за 2025 рік.
Планується, зокрема, 33,5 млн грн інвестицій скерувати на пiдвищення технiчного рiвня механоскладального, металургiйного та зварювального виробництв, монтажні роботи та модернiзацiю обладнання, 12,4 млн грн – на розвиток допомiжного виробництва та лабораторної бази, оргтехоснащення та iнструмент, 14 млн грн – на проєктні, науково-дослiдні, дослiдно-конструкторські й технологiчні роботи.
Як повідомлялось, 2025 року “Укренергомашини” збільшило чистий дохід майже на 33% порівняно з 2024 роком – до 1,06 млрд грн, чистий прибуток – у 3,5 раза, до 3,07 млн грн.
За даними звіту, частка експорту становила 70,7% (майже 770 млн грн), зокрема до Казахстану, Iндiї, Вiрменiї, Болгарiї, Угорщини.
Торік, зокрема, було поставлено парову турбiну для ТЕС “Аксу” та енергетичне обладнання для Екiбастузської ДРЕС (Казахстан), комплект енергетичного обладнання для АЕС “Козлодуй” (Болгарія) та Вірменської АЕС, комплекти енергетичного (турбiного) обладнання для ТЕС “Бандель” (Iндiя).
Вітчизняним замовникам поставлялось обладнання для Хмельницької, Рівненскої та Південноукраїнської АЕС, Добротворської, Трипiльської, Змiївської, Криворiзької, Бурштинської, Дарницької ТЕС, Кременчуцької ГЕС.
Моторне обладнання поставлялося, зокрема, ТОВ “Татра-Юг” (83 тягових електродвигуни), Крюківському ВБЗ (18 індукторних генераторів), “Укрзалізниці” (41 індукторний генератор).
АТ “Укренергомашини” (раніше – АТ “Турбоатом” і “Електроважмаш”) – єдиний в Україні виробник турбінного устаткування для гідро-, теплових і атомних електростанцій. Також випускає, зокрема, електродвигуни для залізничного та міського транспорту (номенклатура “Електроважмашу”).
Станом на початок 2026 року на підприємстві працювало 2,169 тис. чоловік.
Водночас у звіті зазначено, що, згiдно з наказами генерального директора, в умовах дiї воєнного стану з урахуванням стану виробництва, його забезпечення матерiальними i енергетичними ресурсами та з метою рацiонального використання робочого часу та фiнансових коштiв для працiвникiв пiдприємства встановлено режим неповного робочого часу.
“Працiвники АТ “Укренергомашини” працюють за графiками роботи вiдповiдно до потреб пiдприємства”, – зазначається у документі.
АТ “Укргазвидобування”, що входить до групи “Нафтогаз”, спрямувало до зведеного бюджету країни 5,4 млрд грн рентних платежів за результатами своєї діяльності у січні-березні 2026 року, повідомила компанія у вівторок.
“Згідно діючого законодавства, 5% з цієї суми або 270,5 млн грн надійшло до бюджетів місцевого і обласного рівнів в регіонах, на території яких компанія здійснює видобування вуглеводнів”, – зазначили у товаристві.
Рентні кошти розподіляються між областями таким чином: Харківська – 150 млн грн, Полтавська – 96,6 млн грн, Львівська – 13,3 млн грн, Дніпропетровська – 3,4 млн грн, інші – 7,2 млн грн.
Як повідомлялося, у 2025 році найбільший за обсягами видобутку газу гравець на ринку державне “Укргазвидобування” отримало 5,5 млрд грн збитку проти 52,6 млрд грн прибутку у 2024 році.
Кількість загиблих і поранених серед цивільного населення в Україні з 24.02.2022 по 31.12.2025
Open4Business.com.ua
АТ “Укрзалізниця” запустила новий флагманський поїзд “Сакура”, який поєднує Київ та Ужгород та до складу якого увійшли нові вагони, виготовлені в Україні у 2026 році, йдеться у повідомленні Міністерства розвитку громад та територій.
Згідно з релізом Мінрозвитку у вівторок, нові вагони оснащені системами безпеки з камерами спостереження, а також мають низку покращень для пасажирів: акумуляторні батареї, додаткові рішення для подорожей із дітьми, інклюзивні елементи, а також функціональні деталі комфорту в купе.
Новий флагманський поїзд вирушає у перший рейс Київ-Ужгород вже сьогодні, 28 квітня.
“Загалом Японія вже надала Україні допомоги на понад 15 мільярдів доларів – фінансової, гуманітарної та технічної. У межах грантових програм ми координуємо чотири фази екстреного відновлення на суму близько 700 млн доларів і очікуємо підписання наступної фази ще на 40 млн доларів “, – цитуються у релізі слова віцепрем’єр-міністра з відновлення – міністра розвитку громад та територій України Олексія Кулеби.
Зазначається, що за сприяння JICA Україна отримала близько 28 тис. тонн рейок виробництва Nippon Steel та десятки одиниць спеціалізованої техніки, що дозволило оновити близько 200 км колій на ключових напрямках.
У Мінрозвитку додали, що 12 вагонів поїзда мають брендування пелюстками сакури.
Крім того, пасажири відповідного поїзда отримають доступ до онлайн-порталу про японську культуру, архітектуру та мистецтво, а також зможуть ознайомитися з елементами японського меню, настільними іграми та спільними українсько-японськими культурними проєктами.
Як повідомлялось, “Укрзалізниця” отримала перші шість нових пасажирських вагонів зі 100, замовлених у 2025 році в ПАТ “Крюківський вагонобудівний завод” (КВБЗ).
Загальна вартість контракту становить близько 6,5 млрд грн, а фінансування здійснюється за рахунок державного бюджету.
Передбачається, що поставки триватимуть поетапно до травня 2028 року, а вже до кінця 2026 року будуть готовими 60 таких вагонів.
