Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест”, створений на потужностях Дніпровського меткомбінату (Кам’янське Дніпропетровської обл.), провів капітальний ремонт установки “піч-ківш” (УПК) №1 у конвертерному цеху.
Згідно з інформацією підприємства, в цьому агрегаті сталь проходить фінальне доведення за хімічним складом та температурою перед розливанням на машині безперервної лиття заготовок (МБЛЗ). Центральним завданням ремонту стала заміна водоохолоджуваного склепіння установки – критично важливого вузла, що захищає метал від вторинного окиснення під час нагріву та продувки інертним газом. Надійність роботи цього елемента безпосередньо впливає на якісні показники сталі. Крім того, склепіння виконує захисну функцію, запобігаючи викидам шлаку та розплаву з ковша у процесі обробки.
Також спеціалісти ЦРМУ замінили 960 фільтрувальних елементів газоочисного тракту і виконали частковий ремонт металоконструкцій. Програма капремонту охопила й ті критичні вузли, технічне обслуговування яких можливе виключно за умови повної зупинки УПК-1.
Зараз оновлена установка “піч-ківш” №1 працює в заданому режимі, виконуючи виробничі завдання по черзі з УПК №2 та забезпечуючи стабільність сталеплавильного циклу, резюмується в інформації підприємства.
“Каметсталь” створено на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК). Завод входить до групи “Метінвест”.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Лідер експрес-відправлень в Україні “Нова пошта”, що входить до групи NOVA, у січні-лютому 2026 року здійснила додаткові внески до капіталу семи дочірніх компаній на загальну суму 136,27 млн грн, йдеться у звіті компанії за 2025 рік.
Кошти було спрямовано, зокрема, до ТОВ “Супернова Ейрлайнз” – 47 млн грн, ТОВ “Нова Пост Європа” – 20 млн грн, Nova Poshta Delivery S.L. (Іспанія) та Nova Post UK Ltd (Велика Британія) – по 30,60 млн грн, Nova Global Logistics CA Ltd (Канада) – 2,75 млн грн, Nova Post Netherlands B.V. (Нідерланди) – 5,10 млн грн, ТОВ “Логістика Поділля” – 0,2 млн грн.
Зазначається також, що у січні цього року компанія оголосила дивіденди у розмірі 357,89 млн грн за другий та третій квартал 2024 року, а у січні-лютому 2026 року їй було нараховано дивіденди від дочірньої компанії ТОВ “НоваПей” на суму 325,5 млн грн.
Окрім того, у лютому цього ж “Нова пошта” провела операцію зворотного викупу цінних паперів компанії ТОВ “НоваПей Кредит” на загальну суму 200 млн грн у кількості 200 тис. шт.
У тому ж місяці компанія здійснила продаж 99,24% дочірньої компанії ТОВ “Новобокс” за ціною 1,46 млрд грн. Новим власником, згідно з даними системи YouControl, є кіпрська NP Holdings Limited, бенефіціарами якої, як і “Нової пошти”, є Володимир Поперешнюк та Вячеслав Климов. Після продажу компанія була перейменована у “Нова бокс”.
У березні цього ж року “Нова пошта” придбала 100% ТОВ “Слайдінг Юрт-Індастрі” за ціною 261,1 тис. грн. Згідно з даними YouControl, розмір статутного капіталу компанії становить 28 млн грн, а її бенефіціарами є Володимир Поперешнюк та Вячеслав Климов.
Згідно зі звітом, на кінець 2025 року на балансі “Нової пошти” загалом обліковувалися фінансові інвестиції у 36 компаній.
Як повідомлялось, “Нова пошта” у першому кварталі 2026 року збільшила виручку на 26,9% порівняно з аналогічним періодом у 2025 році – до 14,98 млрд грн, а чистий прибуток – у 4,4 рази, до 1,28 млрд грн.
У 2025 році компанія збільшила виручку на 21,6% – до 54,2 млрд грн, чистий прибуток – на 4,4%, до 2,6 млрд грн.
Завод із переробки промислових конопель “Ма’Рижани” (Житомирська обл.) розпочав новий сезон роботи після технологічної паузи, під час якої компанія модернізувала виробничі лінії, повідомило підприємство у Facebook.
“Ми встановили нове обладнання, щоб переробка конопляної трести була ще продуктивнішою. Це дозволить розширити обсяг та асортимент продукції – натуральної сировини для будівництва, текстилю, агро та безлічі інших напрямків”, – розповіло підприємство.
Індустріальний парк “Ма’Рижани” внесено до Реєстру ІП у серпні 2024 року. У травні 2025-го тут запрацювало підприємство “Ма’Рижани Хемп Компані”, яке на сьогодні є найбільшим в Україні об’єктом з первинної переробки промислових конопель. Початкова потужність заводу становила 14 тис. тонн довгого волокна на рік.
Раніше заступник голови комітету ВР з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський зазначав, що за умови розширення посівів конопель у регіоні до 4 тис. га, парк планує подвоїти потужності переробки – до 20 тис. тонн сировини щороку.
«Укрнафта» використовує результати 3D сейсморозвідки для підвищення точності геологічних рішень і ефективності буріння.
«Загальна площа досліджень за останні два роки сягає 1211 км²: 582 км² – у 2024 (включно з першою в Україні бездротовою сейсмікою) та 629 км² – у 2025 році. Роботи виконано на дев’яти родовищах і двох площах, – зазначив голова правління АТ «Укрнафта» Богдан Кукура. – Отримані дані вже інтегровані в геологічні моделі та програми буріння. Дякую команді за системну роботу та якісне впровадження сучасних технологій у геологорозвідці».
За результатами завершених етапів обробки та інтерпретації матеріалів 3D сейсморозвідувальних досліджень на трьох родовищах і одній площі:
• уточнено геологічні моделі, виділено нові перспективні ділянки та блоки для буріння нових свердловин;
• на основі оновленої геолого-гідродинамічної моделі на одному з родовищ було скориговано розміщення нових проєктних свердловин;
• одна із запроєктованих свердловин уже пробурена та введена в експлуатацію з високим дебітом, до кінця 2026 року тут заплановано буріння ще трьох свердловин, у 2027 році – ще двох;
• на іншому родовищі запроєктовано буріння пошукової свердловини.
Такий підхід дозволяє приймати рішення на основі більш точних даних, знижувати геологічні ризики і підвищувати ефективність інвестицій у видобуток.
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує майже 700 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
ТОВ “ТАС Дніпровагонмаш” (ДВМ, Кам’янське Дніпропетровської обл.), контрольоване фінансово-промисловою групою “ТАС” бізнесмена Сергія Тігіпка, 2025 року реалізувало 556 вантажних вагонів, що на 8,2% або на 50 вагонів менше за результат 2024 року.
Згідно з оприлюдненою в системі розкриття Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку регулярною інформацією підприємства за 2025 рік, завод отримав 151,4 млн грн збитків, тоді як 2024 року чистий прибуток складав 62,2 млн грн, а чистий дохід скоротився на 12% – до 1 млрд 535,8 млн грн.
В оприлюдненому звіті нагадується, що минулого року компанія завершила виконання масштабних контрактів – для “LTG Cargo” (Литва) на 250 напіввагонів та з “ЦТС “Ліски” АТ “Укрзалізниця” на 252 контейнерних платформи, водночас у четвертому кварталі мав “вакуум” замовлень.
“Важливим досягненням стало перше повне складання на потужностях товариства вагонів-платформ для колії 1435 мм із подальшим відвантаженням австрійському партнеру – компанії TransAnt. Це не лише новий виробничий етап, а й підтвердження відповідності нашої продукції європейським технічним стандартам”, – йдеться у звіті керівництва компанії.
У поточному році “ТАС Дніпровагонмаш” запланував реалізувати 493 вагони, з них 23 вагони та контейнери для європейського ринку.
У звіті зазначається, що загалом з реалізованих українськими виробниками минулого року 1014 вантажних вагонів 307 реалізовано ДМЗ “Карпати”, 103 – Крюківським ВБЗ, 48 од. – “ТАС Полтаввагон”.
За даними підприємства, у 2025 року воно випустило 550 вагонів, що на 8,6% або на 52 вагони менше за результат 2024 року. В загальному обсязі виробництва 46,2% склали платформи для контейнерів, 36,4% – напіввагони, 16,9% – вагони-хопери, 0,5% – вагони для Європи (три платформи).
При цьому виробництво напіввагонів збільшилось утричі – до 200 од., тоді як критих вагонів-хоперів для зерна зменшилось у 2,3 раза – до 93 од.
“Причинами зменшення обсягiв виробництва вагонiв у 2025 роцi є зменшення попиту на вагони. У 2025 роцi у порiвняннi з 2024 роком вантажна база залiзничної логiстики в Українi мала тенденцiю до зниження -7,7%, або 13,4 млн тонн, що у свою чергу мало негативний вплив на попит на вантажнi вагони нової побудови”, – йдеться у звіті.
ТАС “ДВМ” підкреслює, що через падіння обсягів перевезень і тривалу експлуатацію старого парку кількість вагонів перевищує потребу перевізників і трейдерів (в тому числі присутність вживаних російських вагонів, що вичерпали свій термін експлуатації та транзитних вагонів, що залишилися на території України після 24 лютого 2022 року).
Своєю чергою це призводить до низьких орендних ставок на вагони (історично рекордно низькі), зниження рентабельності виробництва та оренди рухомого складу, зменшення замовлень на нові вагони від операторів і власників, відтоку фінансування з виробничих програм.
Серед стримуючих виробництво факторів завод називає також масованi ракетнi обстрiли, що суттєво вплинули на стан енергетичної галузi, транспортної та припортової iнфраструктури, відсутність обмеження граничних термiнiв експлуатацiї вантажних вагонiв, збiльшення термiну обiгу рухомого складу через нестачу тягового рухомого складу у “Укрзалізниці”.
Підприємство підкреслює, що робота “Українського коридору”, а саме Чорноморськi маршрути залишаються ключовими факторами для iснуючого вантажообiгу та формування попиту на вантажнi вагони.
Частка “ТАС Днiпровагонмаш” в загальному обсязi виробництва вантажних вагонiв України 2025 року склала 54,8%, серед основних конкурентів – Крюківський вагонзавод, ДОЗ “Карпати”, а також підприємства “Укрзалізниці”. При цьому в звіті підкреслено – якщо ДВМ в минулому році скоротив виробництво вагонів на 8,6%, то решта вагонобудівників – більш ніж на 70%.
Серед перспектив подальшого розвитку з метою збільшення виробництва та реалізації вагонів “ТАС Дніпровагонмаш” називає розширення клієнтської бази, удосконалення виробничих лiнiй та модерніацію обладнання. Також планується постачання вантажних вагонiв та елементiв до країн ЄС та відновлення доступу до ринкiв Азiї та країн Балтiї.
“ТАС Дніпровагонмаш”, що володіє потужностями для випуску 9 тис. вагонів на рік, за його інформацію, має найширшу номенклатуру вантажних вагонів серед вітчизняних виробників (більше 160 од.), також випускає металоконструкції, вагонні візки, запчастини, обладнання для агросектору.
Завод 2024 року збільшив продаж вантажних вагонів на 63,7% порівняно з 2023 роком – до 606 од., виробництво на 59,2% – до 602 од. Чистий прибуток зріс на 31,6% – до 62,3 млн грн, чистий дохід – на 61,8%, до 1 млрд 743,7 млн грн.
Ринок житлової нерухомості Грузії в першому кварталі 2026 року зберіг помірне зростання. За даними Національної служби статистики Грузії, індекс цін на житло зріс на 1,8% порівняно з попереднім кварталом і на 3% у річному вимірі. З 2020 року вартість житлової нерухомості в країні збільшилася на 62,3%.
Найбільш активно дорожчали квартири. У першому кварталі ціни на квартири зросли на 2% у порівнянні з попереднім кварталом і на 3,3% у порівнянні з минулим роком, тоді як приватні будинки подорожчали на 1,1% і 1,8% відповідно. Це вказує на більш стійкий попит саме на квартирний сегмент, насамперед у столиці.
Найвищі ціни, як і раніше, зафіксовані в престижних районах Тбілісі. Серед квартир лідирують Мтацмінда із середньою ціною близько $2 542 за кв. м, Ваке — близько $2 222, і Крцанісі — близько $1 662 за кв. м. У сегменті приватних будинків найдорожчі райони — Мтацмінда з рівнем близько $1 803 за кв. м, Ваке — $1 679, і Дідубе — $1 582 за кв. м.
Для покупців новобудов важливим фактором залишається стадія готовності об’єкта. За даними публікації, середні ціни пропозиції в першому кварталі становили близько $1 639 за кв. м для квартир у форматі «зелений каркас», $1 343 за кв. м для «білого каркаса» та $1 239 за кв. м для «чорного каркаса». При цьому саме джерело зазначає, що це саме ціни пропозицій на популярних онлайн-платформах, а не фінальні ціни угод.
Загалом нові дані підтверджують, що грузинський ринок житла залишається зростаючим, але вже без різких стрибків. Основний драйвер — столиця і насамперед якісне міське житло в дорогих районах Тбілісі, де ціни вже помітно перевищили рівень $2,2 тис. за кв. м.
