ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ, раніше – “Дніпрококс”), що входить до DCH Steel групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, за підсумками січня-березня поточного року скоротив виробництво прокату на 61% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 11,5 тис. тонн із 29,4 тис. тонн.
Згідно з інформацією в корпоративній газеті DCH Steel у четвер, випуск коксу за цей період зріс на 52,4% – до 69,8 тис. тонн із 45,8 тис. тонн.
При цьому в березні поточного року ДМЗ знизив випуск прокату на 41,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 6,2 тис. тонн. Але виробництво металургійного коксу зросло на 52,3% – до 24,4 тис. тонн.
“Порівняно з лютим у березні виробництво прокату зросло на 17,9%, металургійного коксу – на 7,8%”, – констатує видання.
Працівники ДМЗ виготовили унікальний шахтний скіп для рудника “Суха Балка”, що входить до групи. І уточнюється, що цей підйомний механізм є унікальним, тому що у світі більше немає таких шахтних скіпів об’ємом 25 куб. м і вантажопідйомністю 53 тонни з глибини 1500 м, зазвичай шахтарі використовують менші агрегати по 20 куб. м.
Скіп транспортували на копальню, де його вкрили антикорозійним покриттям – оцинкуванням і фарбуванням, на ньому розмістили футеровку виробництва Швеції. Наразі тривають роботи з монтажу скіпа в шахті “Ювілейна”.
“Проєкт з виготовлення шахтного скіпа було реалізовано в рамках вертикальної інтеграції ДМЗ з рудником “Суха Балка”. З роботою впоралися на відмінно, тому фахівцям ДМЗ вирішили довірити виготовлення наступного важливого агрегату – триповерхової шахтної кліті”, – сказав генеральний директор DCH Steel Віталій Баш.
Як повідомлялося, завод у 2023 році збільшив випуск металопрокату на 86,2% порівняно з 2022 роком – до 105,6 тис. тонн, коксу – на 38,5%, до 292,7 тис. тонн.
У 2022 році завод скоротив виробництво прокату на 74,2% порівняно з 2021 роком – до 58,4 тис. тонн, коксу – на 56,3%, до 211,3 тис. тонн.
ДМЗ спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату та виробів із них. Група DCH 1 березня 2018 року підписала договір про купівлю у Evraz Дніпровського метзаводу.
ПАТ “Укрнафта” за підсумками діяльності у 2023 році отримала чистий прибуток 23,6 млрд грн, повідомив директор компанії Сергій Корецький у Facebook.
За його словами, незалежний аудит звітності завершено Grant Thornton Ukraine 3 квітня.
“Дивіденди за минулий рік удвічі перевищують кумулятивний результат останніх 10 років. Не втомлююся дякувати кожному і кожній, хто працює в компанії, і ще раз наголошу, що державне управління може і має бути ефективним”, – зазначив Корецький.
Як повідомлялося, затверджений Кабінетом міністрів фінансовий план “Укрнафти” на 2024 рік передбачає чистий дохід на рівні 118 млрд грн, чистий прибуток – 18 млрд грн.
У 2024 році компанія планує почати буріння 30 нових свердловин, закупити обладнання для інтенсифікації видобутку, інвестувати в оновлення мережі.
“Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором національної мережі АЗС з 537 станцій, з яких діють 456. Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року “Укрнафта” випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція. 5 листопада 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Генеральне консульство України в Торонто відправило генератори в Харківську область, також триває робота над відправленням нової партії, повідомляє “Інтерфакс Україна” з посиланням на генерального консула України в Торонто Олега Ніколенко.
“Російські ракетні удари завдали серйозної шкоди енергетичній інфраструктурі в багатьох українських містах. Критична ситуація саме в Харківській області. Над її вирішенням працюють уряд і місцеві служби 24/7. Сьогодні ми відправили з Торонто генератори. Вони допоможуть людям мати доступ до електрики та тепла, поки не стабілізуються загальні системи. Працюємо і над новою партією”, – написав він у Фейсбук у середу ввечері.
“Будемо тягнути з Канади всю можливу допомогу, щоб підтримати наших громадян. Це – один із безумовних пріоритетів нашої роботи”, – наголосив Ніколенко.
Він окремо подякував керівництву поштово-логістичного оператора Meest Canada, які виступили партнерами цієї гуманітарної місії.
Реєстрації нових комерційних автомобілів (вантажні та спеціальні) у березні 2024 року зросли на 31% порівняно з тим самим місяцем 2023 року – до 1056 од., що також на 3% (або на 31 авто) більше, ніж у лютому поточного року, повідомляє “Укравтопром” у Телеграм-каналі.
Згідно з повідомленням, до ТОП-5 марок ринку нових комерційних автомобілів минулого місяця увійшли: Renault – 370 од.; MAN – 84 од.; Citroen – 67 од.; Peugeot – 64 од. і Volkswagen – 58 од.
Як повідомлялося з посиланням на дані “Укравтопрому”, у березні 2023 року в Україні було продано 805 вантажних і спецавто проти 108 за той самий місяць 2022 року. П’ятірку лідерів сформували Renault (160 од.), Mercedes-Benz (93 од.), Citroen і Volvo (по 68 од), і Scania (60 од).
За даними асоціації, загалом за перший квартал 2024 року, український парк вантажних і спецавтомобілів поповнили майже 2,9 тис. нових машин, що на 28% більше, ніж за аналогічний період 2023 року.
Водночас, як повідомлялося на дані AUTO-Consulting, у сегменті вантажних автомобілів повною масою понад 3,5 тонни продажі в березні 2024 року скоротилися на 32%, або на 144 од., порівняно з березнем 2023 року – до 305 од. Лідирувала в ньому Scania з продажем 56 вантажівок, тоді як продажі MAN становили 33 од.
У 2023 році, за даними “Укравтопрому”, реєстрації в Україні нових комерційних автомобілів зросли на 65% до 2022 року – до 11,3 тис. од. При цьому сегмент вантажівок понад 3,5 т, за даними AUTO-Consulting, зріс на 56,5% – до 4853 од.
Промислове виробництво в Україні 2023 року зросло на 5,9%, тоді як 2022-го, за уточненими даними, падіння становило 36,7%, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За її даними, у грудні 2023 року до грудня 2022-го промислове виробництво в Україні зросло на 22,6%, у листопаді зростання становило 19,3%, а в жовтні – 16%.
Держстат нагадує, що торік із березня фіксувалося зростання промислового виробництва: після стрибка на 51,2% у березні відновлення сповільнилося до 18,2% у квітні, 17,9% – у травні, 13,7% – у червні, 13,8% – у липні, 15,5% – у серпні та 11,7% – у вересні.
Статвідомство уточнює, що дані наведено без урахування тимчасово окупованих територій РФ і частини територій, на яких тривають бойові дії.
Загалом за підсумками минулого року збільшилося виробництво в переробній промисловості – на 12,3%.
Виробництво комп’ютерів, електронної та оптичної продукції забезпечило показник зростання на 58,8%, виробництво гумових і пластмасових виробів – на 20,7%, машинобудування – на 16,7%, виробництво меблів – на 16,6%, хімічної промисловості – на 15,5%, харчової галузі – на 15%, металургії – на 8%, деревообробної промисловості – на 3,5%.
Найбільший спад у переробній промисловості показали виробництво коксу та продуктів нафтопереробки – 31,4%.
Статистичне відомство зафіксувало у 2023 році зниження на 2,3% у постачанні електроенергії, газу та пари, на 2,2% – у добувній промисловості.
Найбільше впав видобуток металевих руд – на 10,2%, вугілля – на 3,3%, тоді як нафти і газу – залишився на рівні 2022 року.
У номінальному вираженні Україна 2023 року реалізувала промислову продукцію (товари, послуги) на суму 3271,43 млрд грн, що на 16,4% більше, ніж 2022 року (2811,57 млрд грн), у т.ч. за межі країни – на суму 547,02 млрд грн.
Оборот реалізованої добувної та переробної промисловості в грудні-2023 порівняно з груднем-2022 зріс на 26,3%.
У загальному обсязі реалізації промпродукції 2023 року найбільша питома вага припадала на переробну промисловість (56%), постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (31,2%), добувну промисловість і розроблення кар’єрів (11,7%), а ще 1,1% – це водопостачання, каналізація та відходи.
Президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Португалії Луїш Монтенегро дали доручення розпочати роботу над підготовкою угоди про безпеку.
“Провів телефонну розмову з новопризначеним прем’єр-міністром Португалії Луїшем Монтенегро. Подякував за його особисту принципову позицію щодо підтримки України та побажав плідної роботи задля процвітання Португалії”, – написав Зеленський у середу в телеграм-каналі.
“Обговорили перебіг виконання попередніх оборонних домовленостей між нашими країнами та доручили командам розпочати роботу над підготовкою двосторонньої безпекової угоди в межах декларації G7. Скоординували майбутні спільні контакти”, – написав також президент.
