Ведення бізнесу на Балканах приваблює підприємців завдяки різноманітності податкових режимів, порівняно низьким операційним витратам і зростаючим економічним можливостям. У цьому огляді розглядаються ключові показники ведення бізнесу у восьми країнах регіону: Північній Македонії, Болгарії, Сербії, Хорватії, Чорногорії, Косові, Албанії, Боснії і Герцеговині.
1. легкість ведення бізнесу (Рейтинг Doing Business 2020)
Країни розташовані за рейтингом від кращого до гіршого:
Північна Македонія – 17 місце (лідер регіону)
Сербія – 44 місце
Чорногорія – 50 місце
Хорватія – 51 місце
Косово – 57 місце
Болгарія – 61 місце
Албанія – 82 місце
Боснія і Герцеговина – 90 місце
Висновок: Північна Македонія пропонує найкращі умови для бізнесу в регіоні, тоді як Боснія та Албанія перебувають наприкінці списку і потребують поліпшень у діловому кліматі.
2. Податкове навантаження
Країни ранжовані за ставкою податку на прибуток (від меншої до більшої):
Чорногорія: податок на прибуток – 9%, ПДВ – 21%, податок на дивіденди – 9%
Болгарія: податок на прибуток – 10%, ПДВ – 20%, податок на дивіденди – 5%
Північна Македонія: податок на прибуток – 10%, ПДВ – 18%, податок на дивіденди – 10%
Косово: податок на прибуток – 10%, ПДВ – 18%, податок на дивіденди – 0%
Боснія і Герцеговина: податок на прибуток – 10%, ПДВ – 17%, податок на дивіденди – 5%.
Хорватія: податок на прибуток – 10%-18%, ПДВ – 25%, податок на дивіденди – 10%
Сербія: податок на прибуток – 15%, ПДВ – 20%, податок на дивіденди – 15%
Албанія: податок на прибуток – 15%, ПДВ – 20%, податок на дивіденди – 8%.
Висновок: Найнижче податкове навантаження на прибуток – у Чорногорії (9%), а податок на дивіденди відсутній у Косово.
3. Реєстрація компанії
Держмито: €50-€150
Нотаріальні послуги: €30-€200
Банківський депозит: Не потрібен
Висновок: Процес реєстрації компанії на Балканах відносно недорогий і швидкий, з мінімальними вимогами до банківського депозиту.
4. Середня зарплата (€ на місяць)
Країни розташовані за спаданням середньої зарплати:
Хорватія: €1,150
Болгарія: €830
Сербія: €770
Чорногорія: €730
Боснія і Герцеговина: €650
Північна Македонія: €640
Албанія: €520
Косово: €450
Висновок: Найвищі зарплати – у Хорватії (€1,150) і Болгарії (€830). У Косово та Албанії – найнижчі показники, що знижує витрати на персонал, але може ускладнити пошук кваліфікованих фахівців.
5. Оренда офісів (€/м²/міс)
Країни розподілені за зменшенням вартості оренди:
Сербія (Белград): €15-€25
Хорватія (Загреб): €14-€24
Боснія і Герцеговина (Сараєво): €12-€22
Албанія (Тирана): €10-€20
Північна Македонія (Скоп’є): €10-€20
Чорногорія (Подгориця): €10-€18
Косово (Приштина): €8-€15
Висновок: Найдоступніша оренда офісів – у Косово, найвища – у Сербії та Хорватії.
6. Комунальні послуги (офіс 85 м², €/міс)
Країни розташовані за зменшенням вартості комунальних послуг:
Хорватія: €160
Сербія: €150
Чорногорія: €140
Боснія і Герцеговина: €130
Болгарія: €130
Північна Македонія: €125
Албанія: €120
Косово: €110
Висновок: Косово залишається найдоступнішим регіоном за вартістю комунальних послуг, а Хорватія лідирує за найвищими витратами.
7. Інтернет і зв’язок (€/міс)
Країни розподілені за зменшенням вартості інтернету:
Хорватія: €35
Сербія: €30
Албанія: €25
Болгарія: €25
Косово: €20
Висновок: Найдешевший інтернет – у Косово (€20) і Болгарії (€25). У Хорватії вартість інтернету вища за середню по регіону.
Підсумковий аналіз:
Для мінімізації податків: Чорногорія, Болгарія, Косово.
Для розвиненої інфраструктури та високої кваліфікації співробітників: Хорватія, Сербія.
Для старту з мінімальними витратами: Косово, Албанія.
Для стабільності та доступу до ЄС: Хорватія і Болгарія.
Балканський регіон пропонує різноманітні можливості для бізнесу. Вибір країни залежить від конкретних пріоритетів компанії: чи то податкове навантаження, чи то вартість робочої сили, чи то операційні витрати.
Національна мережа магазинів плитки та сантехніки ТОВ “Агромат” 20 листопада 2024 року повністю розмістила публічний випуск трирічних облігацій серії “I” на 100 млн грн.
Як зазначено в повідомленні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України, вона затвердила звіт про розміщення 23 грудня.
“Кошти, які заплановано отримати в результаті здійснення публічної пропозиції, будуть використані емітентом для розширення роздрібної мережі”, – зазначалося в проспекті.
Згідно з ним, номінальну відсоткову ставку за облігаціями, що мають тримісячні купони, на перший рік обігу встановлено на рівні 16,35% річних, а на два наступних роки – 3-міс. UIRD +5,45 в.п. (український індекс ставок за депозитами фізосіб UIRD3-міс. +5,45 відсоткових пункти (в.п.).
Облігації номінальною вартістю тисячу грн розміщувалися за номіналом через біржу ПФТС, інвестиційною фірмою виступав державний Укргазбанк. Термін погашення – з 16 по 18 листопада 2027 року.
Номінальна відсоткова ставка попереднього випуску серії “H”, зареєстрованого Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку 6 вересня цього року, встановлена в перший рік обігу на рівні 16,5% річних. Облігації було розміщено в період із 30 вересня до 2 жовтня, погашення заплановано на 27-29 вересня 2027 року.
Майже одночасно, з 25 вересня 2024 року, “Агромат” розпочав погашення облігацій серії “G” на суму 100 млн грн, випущених 2021 року, що надало змогу НКЦПФР 24 жовтня скасувати реєстрацію цього випуску.
“Агромат” займається виробництвом і продажем керамічної плитки та сантехніки, зареєстрована 1993 року. Емітент здійснює свою діяльність у 25 торгових точках, зокрема 10 із них у Києві, включно зі спеціалізованим торговим комплексом із продажу керамічної плитки та сантехніки загальною площею понад 8 тис.кв. м.
Згідно з проспектом, співвласниками компанії з частками по 28,65% є гендиректор Сергій Войтенко, Оксана Рева та Анатолій Тадай, ще 10,05% належить Ользі Башоті і 4% Надії Рушелюк.
Виручка компанії зросла в першому півріччі цього року на 13,5% – до 1 млрд 506,74 млн грн, а чистий прибуток знизився в 2,8 раза – до 15,62 млн грн.
Згідно з проспектом, у 2024 році “Агромат” хотів довести свій чистий дохід до 3 млрд 263,07 млн грн, у 2025 році – до 3 млрд 552,53 млн грн, а чистий прибуток – відповідно до 124,32 млн грн і 135 млн грн за активів приблизно 2,64 млрд грн і EBITDA 297 млн грн.
Велика фермерська акція протесту представників понад 20 аграрних асоціацій та об’єднань Польщі проти «шкідливої політики» Європейського Союзу запланована у Варшаві на п’ятницю, 3 січня, перед представництвом Європейської Комісії, повідомляє farmer.pl.
«Усі сільськогосподарські організації в нашій країні протестуватимуть проти шкідливої політики Європейського Союзу, проти пані Урсули фон дер Ляєн, яка нав’язує такий тон цієї політики, що змусить наші ферми зачинитися», – розповів виданню голова НСЗЗ індивідуальні фермери “Солідарність” Томаш Обшаньскі.
За його інформацією, п’ять вимог протестувальників спрямовані проти диктату, що виходить із Брюсселя. Слоган 5 x STOP стосується угоди з Меркосур, «зеленого» курсу, імпорту з України, знищення польських лісів і полювання, а також знищення польської економіки.
Акція протесту запланована на другу половину дня. Фермери зберуться о 14:00 у представництві ЄК у Варшаві. Потім вирушать до Національного театру, де відбудеться гала-концерт, присвячений початку головування Польщі в Раді Європейського Союзу.
«Розпочнемо о 14:00 перед будівлею представництва Європейської Комісії. Потім ми пройдемо маршем вулицями Варшави до Національного театру, де також виступимо на вулиці Сенаторській. І ми будемо там до вечора і з гідністю зустрінемо Урсулу фон дер Ляєн під час інавгурації президентства Польщі, що офіційно розпочнеться цього дня в Національному театрі», – пояснив представник Масового національного фермерського протесту Даміан Муравець.
Акцію протесту організовано Угодою сільськогосподарських організацій, яка об’єднує понад 20 галузевих спілок та асоціацій, серед яких НСЗЗ індивідуальні фермери «Солідарність», профспілка фермерів «Самооборона», Національна асоціація виробників цукрових буряків, Національна рада сільськогосподарських палат, ОПЗЗ Фермери та сільськогосподарські організації, Масовий національний протест фермерів, Рух молодих фермерів, Інститут економіки сільського господарства та інших.
Детінізація ринку лікеро-горілчаної продукції за 2024 рік принесла державному бюджету України додатково на 1,9 млрд грн більше, ніж у 2023 році, повідомив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у телеграм-каналі.
Він зазначив, що сплата акцизного податку з виробленої в країні лікеро-горілчаної продукції зросла на 1,7 млрд грн, або на 24,4%, порівняно з 2021 роком. Позитивна динаміка простежується і в зростанні податкової ефективності з ПДВ: вона становить 6,88%, або на 33,3% більше, ніж у довоєнному 2021 році, коли вона фіксувалася на рівні 5,16%.
Водночас виручка алкогольної продукції в листопаді 2024 року порівняно із січнем збільшилася на 25%.
Гетманцев звернув увагу, що президент України підписав законопроєкт про оподаткування ринку спирту, виходячи з потужності заводів, і висловив упевненість, що це не дасть змоги відновити “чорний” ринок спирту.
Важливим індикатором детінізації 2024 року ринку лікеро-горілчаної продукції голова парламентського комітету назвав зростання завантаженості потужностей спиртзаводів до 87%. Це допомогло за 10 місяців минулого року виробити 23,7 млн дал спирту, що на 189% більше за мирний 2021 рік, коли завантаження спиртзаводу становило 60%.
“Це означало, що вся залишкова потужність була спрямована в пляшку без акцизу”, – додав Гетманцев.
За його словами, ухвалений парламентом закон №4014 спрямований на забезпечення повноти сплати акцизного податку виробниками спирту етилового та біоетанолу.
“Закон робить економічно невигідним умовне «невикористання» потужностей. Надзвичайно важливо, щоб контролери широко не заплющували очі в процесі виконання вимог закону”, – резюмував голова парламентського фінкомітету.
Чинна угода про транзит газу між Росією та Україною закінчується наприкінці 2024 року, і Владімір Путін вже заявив, що часу на продовження контракту не залишилося. Чи постраждають східні члени ЄС найбільше?
Наразі російський газ все ще надходить через українську трубопровідну мережу до Європейського Союзу (ЄС), приносячи дохід лідеру Кремля Владіміру Путіну і фінансуючи його війну проти України. Росія стверджує, що без російського газу блок не зможе задовольнити свої енергетичні потреби.
Для України, навпаки, угода про транзит газу завжди означала насамперед наповнення військової скарбнички Путіна, навіть попри те, що частина доходів, які Росія отримує від експорту газу через Україну, залишається в Києві як плата за транзит.
Тепер, коли закінчується 2024 рік, Україна не продовжуватиме угоду про транзит газу з Росією, про що оголосив президент Володимир Зеленський 19 грудня в Брюсселі. Україна більше не дозволить Москві «заробляти додаткові мільярди», продовжуючи агресію проти країни.
Президент Росії Путін також підтвердив розірвання контракту, заявивши журналістам на телевізійному брифінгу 26 грудня, що новий контракт «неможливо укласти за 3-4 дні».
Путін повністю поклав провину за відмову продовжити угоду на Україну.
Однак закінчення дії угоди піднімає питання щодо газопостачання у східних країнах ЄС, які не мають виходу до моря і не можуть імпортувати зріджений природний газ (ЗПГ) морським шляхом. Австрія, Угорщина та Словаччина все ще покладаються на російський газ, який постачається через Україну, тому уряди цих країн прагнуть продовжувати купувати російський газ.
Російський газ: Взаємовигідний навіть за часів холодної війни
До війни в Україні Росія була найбільшим у світі експортером природного газу, а Європа була найважливішим ринком збуту для Москви. Європейські уряди надавали перевагу доступу до дешевих енергоносіїв над побоюваннями щодо ведення бізнесу з Путіним.
Взаємовигідні відносини розпочалися понад 50 років тому, коли колишній Радянський Союз потребував коштів та обладнання для розробки своїх сибірських газових родовищ. У той час західна частина тоді ще розділеної Німеччини шукала доступну енергію для своєї зростаючої економіки і підписала з Москвою так звану угоду «труби в обмін на газ», згідно з якою західнонімецькі виробники поставили тисячі кілометрів труб для транспортування російського газу до Західної Європи.
Ці енергетичні відносини зберігаються, оскільки європейські імпортери часто пов’язані довгостроковими контрактами, з яких важко вийти.
За даними брюссельського аналітичного центру Bruegel
імпорт викопного палива з Росії до ЄС становив близько 1 мільярда доларів (958 мільйонів євро) на місяць наприкінці 2023 року порівняно з 16 мільярдами доларів на місяць на початку 2022 року. У 2023 році на Росію припадало 15% від загального обсягу імпорту газу в ЄС, поступаючись Норвегії (30%) і США (19%), але випереджаючи країни Північної Африки (14%). Значна частина цього російського газу надходить трубопроводами через Україну і Туреччину.
Основними споживачами є Австрія, Словаччина та Угорщина. Крім того, такі країни, як Іспанія, Франція, Бельгія та Нідерланди, все ще імпортують російський ЗПГ танкерами, частина якого змішується з іншими джерелами газу в європейській трубопровідній мережі. Як наслідок, він може потрапити навіть до Німеччини, незважаючи на її зусилля відмовитися від російського газу.
Потрясіння на газовому ринку спричиняють стрибки цін
Після вторгнення Росії в Україну в 2022 році ціни на газ різко зросли – іноді більш ніж у 20 разів – що змусило деякі європейські заводи скоротити виробництво, а багато малих підприємств – закритись. Згодом ціни знизилися, але залишаються вищими за докризовий рівень, що робить енергоємні галузі промисловості, особливо в Німеччині, менш конкурентоспроможними.
Європейські споживачі також страждають від високих цін на енергоносії, що спонукає багатьох скорочувати споживання на тлі гострої кризи вартості життя. Додаткові витрати є значним тягарем: За даними Європейської Комісії, майже 11% громадян ЄС намагалися адекватно опалювати свої домівки у 2023 році
Припинення дії українсько-російської угоди вже враховано в прогнозах європейського газового ринку, згідно з аналізом Європейської комісії, про який у середині грудня повідомило агентство Bloomberg.
ЄС не в розпачі, щоб зберегти газовий маршрут відкритим
ЄС впевнений у своїй здатності забезпечити альтернативні поставки.
«З огляду на те, що у світі щорічно виробляється понад 500 мільярдів кубометрів СПГ, заміна близько 14 мільярдів кубометрів російського газу, що йде транзитом через Україну, повинна мати незначний вплив на ціни на природний газ в ЄС», – цитує агентство Bloomberg документ Комісії, який ще не оприлюднений. «Можна вважати, що закінчення транзитної угоди було інтерналізовано в зимових цінах на газ».
ЄС вже давно стверджує, що країни-члени, які все ще імпортують російський газ через Україну – зокрема, Австрія та Словаччина – можуть обійтися без цих поставок. Тому Єврокомісія заявила, що не буде вступати в переговори щодо збереження цього маршруту.
За даними Єврокомісії, з серпня 2022 року країни-члени ЄС змогли скоротити споживання газу на 18% порівняно з середнім показником за п’ять років. Крім того, очікується, що Сполучені Штати створять нові потужності з виробництва ЗПГ протягом наступних двох років, і ці поставки можуть допомогти ЄС впоратися з потенційними перебоями.
«Найбільш реалістичний сценарій полягає в тому, що російський газ більше не буде надходити через Україну», – заявила Єврокомісія, додавши, що блок “добре підготувався” до такого розвитку подій.
Зростаюче занепокоєння у Східній Європі
Незважаючи на запевнення ЄС, Угорщина і Словаччина залишаються стурбованими своїми газовими поставками і тісними зв’язками з Росією. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, наприклад, шукає шляхи збереження поставок газу через Україну, навіть незважаючи на те, що нинішній імпорт країни значною мірою залежить від газопроводу «Турецький потік».
Орбан висував нетрадиційні ідеї, такі як закупівля російського газу до того, як він перетне територію України. «Ми зараз пробуємо трюк… що, якби газ, коли він потрапляє на територію України, вже не був би російським, а був би у власності покупців», – сказав Орбан на брифінгу, повідомляє інформаційне агентство Reuters. «Таким чином, газ, який потрапляє в Україну, більше не буде російським, а буде угорським».
Словаччина зайняла більш конфронтаційну позицію, погрожуючи контрзаходами проти України. Прем’єр-міністр Роберт Фіцо запропонував припинити аварійне постачання електроенергії в Україну після 1 січня, якщо не буде досягнуто домовленості. «Якщо буде потрібно, ми припинимо постачання електроенергії, яка необхідна Україні під час відключень», – заявив Фіцо у відео на Facebook.
У відповідь на погрозу президент України Володимир Зеленський звинуватив Фіцо в тому, що він діє за наказом Росії, заявивши в соціальній мережі X, що, схоже, Путін наказав йому «відкрити другий енергетичний фронт проти України».
Фіцо залишається одним з найрішучіших противників військової допомоги Україні з боку ЄС. Під час несподіваного грудневого візиту до Москви Фіцо заявив, що Путін підтвердив готовність Росії продовжувати постачання газу до Словаччини.
НАЕК “Енергоатом” отримала ліцензію Westinghouse на виготовлення хвостовиків тепловидільних збірок (ТВЗ) ядерного палива в Україні, повідомила компанія в четвер.
Раніше НАЕК завершила ліцензування виробництва головок для паливних касет.
“У 2025 році ми почнемо постачати і голівки, і хвостовики, вироблені на потужностях «Енергоатому», компанії Westinghouse. Тобто, частина елементів, які необхідні для виготовлення паливних касет, будуть українського виробництва”, – повідомив глава НАЕК Петро Котін у програмі “Енерго Live” на каналі “Ми-Україна”.
Як повідомлялося, співпраця “Енергоатому” і Westinghouse з виробництва ядерного палива розпочалася влітку 2018 року з моменту початку американським партнером кваліфікації одного з відокремлених підрозділів НАЕК як постачальника головок і хвостовиків ТВЗ-WR. Протягом 2019-2020 років було організовано роботу з їх виробництва для паливних збірок Westinghouse Electric Sweden.
У квітні 2022 року перша партія компонентів головки була виготовлена і відправлена Westinghouse для проведення кваліфікації.
Влітку 2023 року шведський регулятор SSM надав експортну ліцензію в рамках проєкту кваліфікації НАЕК “Енергоатом” як постачальника вироблених в Україні компонентів ядерного палива за сучасними західними технологіями.
