Як повідомляє проєкт Інтерфакс-Україна Культура, у Франції завершився 79-й Каннський кінофестиваль, журі якого оголосило переможців основної конкурсної програми. Головну нагороду – “Золоту пальмову гілку” – отримала стрічка Fjord румунського режисера Крістіан Мунджу. Для режисера це вже друга перемога в Каннах після тріумфу у 2007 році, повідомляє французьке видання Le Monde.
“Цей рік ще раз показав, що кіно залишається способом говорити про суспільство, страхи та співіснування навіть у час глобальної напруги”, — заявив Мунджу під час церемонії нагородження.
Фільм “Fjord” став англомовним дебютом режисера. Стрічка розповідає історію румунської сім’ї, яка переїжджає до Норвегії та опиняється у центрі конфлікту після втручання соціальних служб через звинувачення у неналежному вихованні дітей. Картина досліджує зіткнення традиційних цінностей і сучасної європейської моделі суспільства. Головні ролі виконали Себастіан Стен та Ренате Рейнсве.
Другу за значущістю нагороду фестивалю – Гран-прі – отримала стрічка “Minotau” російського режисера Андрій Звягінцев.
Приз журі дістався фільму The Dreamed Adventure режисерки Валеска Грізебах.
Нагороду за найкращу режисуру журі розділило між Павел Павліковський за фільм Fatherland та творчим дуетом Хав’єр Кальво і Хав’єр Амброссі за стрічку The Black Ball.
Найкращими акторками фестивалю стали Віржині Ефіра та Тао Окамото за ролі у фільмі All of a Sudden. Нагороду за найкращу чоловічу роль розділили Еммануель Маккія та Валентен Кампань за роботу у стрічці Coward. Приз за найкращий сценарій отримав Еммануель Марр за фільм A Man of His Time.
Цьогорічний фестиваль проходив на тлі дискусій про роль кіно в часи воєн, політичної турбулентності та суспільних змін — ці теми стали одними з ключових у конкурсній програмі.
https://interfax.com.ua/news/culture/1170680.html
Рада директорів агрохолдингу “Астарта” прийняла рішення не рекомендувати виплату дивідендів із прибутку за 2025 фінансовий рік для розгляду на річних загальних зборах акціонерів, які відбудуться 16 червня.
“Рішення Ради базується на необхідності збереження прибутку для забезпечення поточних інвестиційних та операційних потреб компанії”, – йдеться у біржовому повідомленні компанії у п’ятницю.
Курс акцій “Астарти” впав в цей день на 5,64% – до PLN50,2 за штуку.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у семи областях України та є найбільшим виробником цукру в країні. Склад компанії включає п’ять цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 214 тис. га (зокрема 129 тис. га у Полтавській, 42 тис. га у Хмельницькій та 16 тис. га у Вінницькій областях) і молочні ферми з 30 тис. голів ВРХ. Холдинг також оперує заводом із переробки сої та біоенергетичним комплексом у Полтавській області, а також мережею з шести елеваторів.
Чистий прибуток “Астарти” за 2025 рік впав у 4,2 раза – до $19,94 млн, а консолідована виручка скоротилася на 23% – до $472 млн.
Україна планує у 2026 році збільшити виробництво біометану до приблизно 150 млн куб. м, а до 2030 року реалістичною метою є рівень виробництва 500 млн куб. м, такий прогноз дало Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства за підсумками зустрічі з Європейським інвестиційним банком
“Україна має значний ресурс для виробництва біометану з агровідходів, залишків тваринництва, соломи та цукрового буряка, що відповідає європейським вимогам щодо “зеленого” палива”, – наводяться у релізі на сайті міністерства слова заступника міністра Тараса Висоцького.
Він наголосив, що основним драйвером розвитку ринку має стати експорт до ЄС. Заступник міністра нагадав, що українські приватні виробники у 2025 році вперше експортували понад 11,2 млн куб. м біометану через газотранспортну систему України.
Серед ключових викликів він назвав інтеграцію до європейської системи сертифікації та створення необхідної технічної бази даних.
За результатами зустрічі сторони домовилися продовжити координацію роботи та подальше опрацювання пріоритетних напрямів співпраці у сфері меліорації, управління водними ресурсами та розвитку сталої аграрної інфраструктури, а також галузі біометану.
Як повідомлялось, уряд 23 квітня 2026 року схвалив Програму розвитку виробництва біометану на період до 2035 року, яка передбачає нарощення його виробництва за 10 років до 2,1 млрд куб. м.
За даними “Оператора ГТС України” (ОГТСУ), на початок лютого 2026 року заявлена потужність виробників біометану в Україні за виданими технічними умовами на підключення до газотранспортної системи становила 11 тис. куб. м/год, що дорівнювало 96 млн куб. м на рік.
Європейська комісія може вже влітку 2026 року представити законодавчі пропозиції щодо обмеження доступу неповнолітніх до соціальних мереж. Про це заявила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, виступаючи в Копенгагені на саміті з питань демократії.
За даними Reuters, фон дер Ляйєн заявила, що Єврокомісія посилює заходи щодо захисту дітей від «аддиктивного дизайну» цифрових платформ, включаючи TikTok, Meta, Facebook, Instagram та X. Вона пов’язала надмірне використання соцмереж підлітками з ризиками для сну, психічного стану, тривожності, кібербулінгу та іншими загрозами для молоді.
При цьому йдеться не про негайне відключення соцмереж і не про тимчасове призупинення їхньої роботи для всіх користувачів. У першоджерелах йдеться про можливий “social media delay” для дітей, тобто про перенесення або обмеження віку, з якого неповнолітні зможуть самостійно користуватися соцмережами. Euronews пише, що Єврокомісія може представити плани загальноєвропейської заборони або вікового обмеження для дітей вже цього літа.
Єврокомісія вже створила спеціальну панель експертів з онлайн-безпеки дітей. Згідно з офіційними матеріалами ЄК, до літа 2026 року співголови панелі мають представити фон дер Ляєн рекомендації щодо захисту дітей в Інтернеті, включаючи можливі гармонізовані вікові обмеження для доступу до соціальних мереж та інших онлайн-сервісів.
Окремим елементом майбутньої політики стане цифрова перевірка віку. У квітні 2026 року Єврокомісія провела друге засідання спеціальної панелі, присвячене чинним правилам захисту неповнолітніх в інтернеті та ініціативам ЄС у цій сфері. Reuters також повідомляв, що ЄС уже підготував додаток для перевірки віку, який має допомогти обмежувати доступ дітей до невідповідного контенту та сервісів.
Нові пропозиції можуть стати частиною ширшої цифрової політики ЄС, включаючи Digital Services Act і майбутній Digital Fairness Act. Зараз ЄС вже проводить розслідування щодо великих платформ з питань захисту неповнолітніх, прозорості реклами, доступу дослідників до даних та використання механізмів, що утримують увагу користувачів.
Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні в січні-квітні 2026 року збільшився на 1,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року, тоді як за результатами трьох місяців зростання становило 1,2%, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
Згідно з оприлюдненими даними, позитивна динаміка була забезпечена виключно галуззю тваринництва, оскільки дані з рослинництва до червня традиційно не формуються.
Основним чинником зростання стали сільгосппідприємства, які наростили обсяги виробництва на 10,5%. Найкращі показники у цьому секторі за підсумками чотирьох місяців продемонстрували Чернівецька (+32,2%), Донецька (30,8%), Закарпатська (30,0%) та Львівська (29,4%) області, тоді як погіршення показників було зафіксовано у чотирьох областях: Херсонській (на 35,4%), Сумській (на 7,6%), Вінницький (на 3,6%) та Миколаївській (на 3%).
У господарствах населення спад виробництва залишився на рівні першого кварталу – 15,7%. Найбільше скорочення в приватному секторі спостерігалося в Донецькій (67%), Закарпатській (48,4%) і Тернопільській (35,9%) областях.
Невелике зростання у господарствах населення було зафіксовано лише у двох областях – Київській (1,0%) та Одеській (0,1%).
Як повідомлялося, за підсумками 2025 року сільгоспвиробництво в Україні скоротилося на 6,8% порівняно з 2024 роком. У січні 2026 року було зафіксовано зростання на 3,2%, проте за підсумками січня-лютого воно сповільнилося до 1,7%.
агровиробництво, ДЕРЖСТАТ, сільське господарство, ТВАРИННИЦТВО
Пасажиропотік через український західний кордон у тиждень з 16 по 22 травня збільшився на 2,3% – до 496 тис., потік на виїзд традиційно для другої половини травня трохи більший за потік на в’їзд, свідчать дані щоденної статистики Держприкордонслужби, за якою слідкує агентство “Інтерфакс-Україна“.
Згідно з ними, кількість перетинів кордону на виїзд зросла до 253 тис. з 245 тис. тижнем раніше, тоді як на в’їзд – до 243 тис. з 240 тис.
Число транспортних засобів, які прослідували цього тижня через пункти пропуску, дорівнює показнику попереднього тижня – 119 тис., тоді як число машин із гуманітарними вантажами скоротилося до 447 з 480.
За даними Держприкордонслужби, станом на 15:00 у неділю відносно невеликі черги легкових авто на виїзд були лише на трьох пункту пропуску: “Устилуг” на кордоні з Польщею – 20 авто, “Ужгород” на кордоні зі Словаччиною – 10 машин та “Тиса” на кордоні із Угорщиною – 6 машин.
В той же час прикордонники рекомендують враховувати під час планування поїздок можливу нестабільну роботу електронних систем контрольних служб у пунктах пропуску.
Минулого року пасажиропотік в цей тиждень був майже таким самим – 499 тис., але потік машин трохи вищим – 125 тис. Наступний тиждень фіксувалося невелике зростання – на 1,4%, тоді як в перший тиждень червня був зафіксований стрибок на 13,2%.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак з кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., за четвертий – на 221 тис., тоді як за період з початку п’ятого потоки на в’їзд та виїзд наразі рівні.
Нацбанк у квітневому інфляційному звіті зберіг оцінку міграції з України минулого року 0,2 млн через погіршення безпекової ситуації наприкінці року та пом’якшення правил виїзду для молоді, але зазначив, що це менше 0,5 млн у 2024 році. НБУ й надалі прогнозує чистий відтік у 2026 році 0,2 млн, тоді як чисте повернення, за його прогнозом, розпочнеться у 2027 році та складе близько 0,1 млн осіб, а у 2028 році збільшиться до 0,5 млн осіб.
В той же час УВКБ ООН після деякої паузи оголосило нові дані про кількість українських біженців, згідно з якими у Європі станом на 30 квітня 2026 року вона зменшилася до 5,213 млн з 5,375 млн на 19 лютого, а загалом у світі – до 5,762 млн з 5,924 млн.
У самій Україні, за останніми даними ООН на січень 2026 року, 3,70 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно із 3,34 млн на липень та 3,76 млн на квітень 2025 року.
