Як повідомляє проєкт Інтерфакс-Україна Культура, роботи українського художника Назарія Стреляєва-Назарка стали частиною нової колекції французького модного дому Louis Vuitton, представленої під час Тижня моди у Париж, повідомляє художник на своїй сторінці в Instagram.
“Щиро дякую Ніколя Гескʼєру та Флорану Буоно за довіру і за те, що запросили мене до процесу створення цієї колекції. Було справжнім задоволенням побачити свої роботи через вашу візію та з нової перспективи”, — зазначив художник.
У колекції, створеній креативним директором бренду Ніколя Геск’єр, використано мотиви картин українського митця, зокрема елементи роботи Paramnesia, написаної у 2023 році.
Зображення з картини було адаптовано для модного показу: на одному з принтів ягня, зображене на полотні, отримало чоботи з фірмовою монограмою бренду.
Стреляєв-Назарко народився у Харкові, а нині живе та працює у Мілані. Його творчість поєднує елементи символізму, сюрреалізму та сучасного живопису. Роботи митця експонувалися у галереях Європи та США.
Колекцію було представлено 10 березня під час паризького Тижня моди, одного з ключових світових майданчиків індустрії моди.
Назарій Стреляєв-Назарко — український художник родом із Харкова, який нині живе та працює в Мілані. Його творчість поєднує елементи класичного європейського живопису, символізму та сучасного мистецтва. У своїх роботах митець часто звертається до тем пам’яті, міфу та людського досвіду, створюючи образи, в яких поєднуються реальність і символічний вимір. Його картини експонувалися у галереях Європи та брали участь у міжнародних мистецьких проєктах.
https://interfax.com.ua/news/culture/1151144.html
Ціни на пшеницю у портах Великої Одеси (базис СРТ-порт) поточного тижня почали підвищуватися, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
Згідно з даними моніторингу, станом на 11 березня 2026 року ціни трейдерів на пшеницю 2 класу найчастіше становлять 10600-11000 грн/тонна СРТ-порт, що на 100-150 грн/тонна вище за показники кінця попереднього тижня. У доларовому еквіваленті ціни попиту також зросли і становлять $215-225/тонна СРТ-порт.
За інформацією аналітиків, підтримку цінам надало подорожчання зернової на базисі FOB на тлі підвищення попиту та стримування продажів аграріями, а також девальвація національної валюти щодо долара.
“Одиничні експортно-орієнтовані компанії через відсутність необхідності в терміновому формуванні обсягів для виконання раніше укладених контрактів декларували більш низькі ціни”, – констатувало агентство.
У січні-лютому-2026 імпорт олова та виробів збільшився на 18,8% – до $727 тис. (у лютому – $559 тис.).
Експорт олова та виробів у січні-лютому-2026 склав $248 тис. (у лютому $23 тис.), тоді як у січні-лютому-2025 було $5 тис.
У 2025 році імпорт олова та виробів зріс на 36,5% – до $4,352 млн.
Експорт олова та виробів становив $241 тис. проти $389 тис. за 12 міс.-2024.
Олово використовують переважно як безпечне, нетоксичне, корозійностійке покриття в чистому вигляді або в сплавах з іншими металами. Головні промислові застосування олова – у білій блясі (луджене залізо) для виготовлення тари харчових продуктів, у припоях для електроніки, у будинкових трубопроводах, у підшипникових сплавах та у покриттях з олова та його сплавів. Найважливіший сплав олова – бронза (з міддю).
Український виробник систем пасивного вогнезахисту «Ковлар Груп» розширює присутність на ринку Молдови і розраховує зробити цей напрямок одним з перших стабільних експортних каналів для своєї продукції.
Як повідомили в компанії, протягом останніх двох років вона поставляє до Молдови протипожежну продукцію для захисту інженерних комунікацій. У «Ковлар Груп» відзначають, що на молдавському ринку власне виробництво матеріалів пасивного вогнезахисту практично відсутнє, тому місцеві партнери виявляють інтерес до українських систем.
У компанії уточнюють, що для впровадження продукції проводяться регулярні технічні наради з молдавськими фахівцями, в ході яких обговорюються питання проектування систем вогнезахисту, національні нормативні вимоги та особливості застосування матеріалів. За попередніми домовленостями, молдавська сторона планує закуповувати значну частину продукції Ammokote.
Присутність продукції бренду Ammokote на молдавському ринку підтверджується і відкритими профільними ресурсами: зокрема, на спеціалізованому майданчику Antikor.md розміщена продукція Ammokote для протипожежного захисту інженерних комунікацій з технічною документацією та сертифікатами.
ТОВ «Ковлар Груп» засноване в 2015 році в Києві і є найбільшим виробником засобів пасивного вогнезахисту в Україні. За даними Опендатабот, статутний капітал компанії становить 1,2 млн грн, кінцеві бенефіціари – Костянтин Калафат (40%), Андрій Озейчук (35%) і Любов Вахітова (25%). Дохід компанії за підсумками 2024 року склав 91,37 млн грн, що вдвічі більше, ніж роком раніше, чистий прибуток – 13,4 млн грн, що в 1,7 рази вище показника 2023 року. За перший квартал 2025 року дохід компанії склав 13,5 млн грн, чистий дохід – 1,983 млн грн.
Статок засновника і стовідсоткового власника Telegram Павла Дурова скоротився до $6,6 млрд з $17,1 млрд роком раніше, випливає з нової оцінки Forbes. Таким чином, капітал підприємця знизився приблизно на 61%, або в 2,6 рази.
Ключовою причиною переоцінки стало погіршення ринкової кон’юнктури. Додатковим фактором тиску на оцінку стали боргові зобов’язання Telegram. За даними Forbes, 22 березня 2026 року компанія повинна погасити решту першого випуску облігацій приблизно на $1,1 млрд. Financial Times раніше повідомляла, що Telegram вже розмістив новий випуск облігацій на $1,7 млрд, а плани IPO залишаються під питанням на тлі юридичних проблем Дурова у Франції.
ДП “Ліси України” від початку 2026 року оформило речові права на 1,6 тис. га самосійних лісів і земель запасу лісогосподарського призначення, повідомила пресслужба держпідприємства у Telegram-каналі.
Згідно з повідомленням, йдеться про самозалісені ділянки, які раніше належали громадам або місцевим адміністраціям, але не мали офіційного статусу і не перебували у користуванні.
Найбільші площі земель оформили філії “Поліський лісовий офіс” (611 га на Рівненщині) та “Центральний лісовий офіс” (681 га на Черкащині).
“За перші два місяці року підприємство подало клопотання на оформлення ще 4,7 тис. га, з яких стосовно понад 2 тис. га вже отримано позитивні рішення”, — уточнили в “Лісах України”.
Держпідприємство нагадало, що після затвердження документації із землеустрою ділянки передаються підприємству у постійне користування з відповідною реєстрацією прав.
Як повідомлялося, в Україні налічується близько 2 млн га самозалісених територій, які виникли природним шляхом на занедбаних сільгоспземлях, проте процедура їх передачі до Лісового фонду залишається складною. Згідно із законом №5650, визнання ділянки лісом потребує добровільної згоди громад, які часто надають перевагу передачі цих земель в оренду агровиробникам під оранку задля отримання швидких податкових надходжень.
ДП “Ліси України” акцентувало, що без офіційного закріплення за держпідприємством самосійні ліси залишаються без належного догляду та протипожежного захисту. Оформлення речових прав дає змогу включити ці масиви до системи державного моніторингу та попередити їх знищення через господарську діяльність приватних осіб і громад.
За підсумками 2024 року громади передали у держвласність 24,6 тис. га таких земель, а за 2025 рік було оформлено права ще на 9,5 тис. га, з яких 2,5 тис. га — безпосередньо самосійні ліси.
