Географічна структура зовнішньої торгівлі України (експорт) січні-вересні 2025 року, млн. Долл США
Виробництво олійних культур в Україні у сезоні 2026-2027 демонструватиме зростання з огляду на високу маржинальність і розвиток внутрішньої переробки, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “УкрАгроКонсалт”.
Аналітики зазначили, що соняшник залишиться пріоритетною культурою для аграріїв. На початку 2026 року ціни на насіння соняшнику наблизилися до 30 тис. грн/т, що стимулює господарства розширювати посіви. Площі під цією культурою у новому сезоні можуть збільшитися до 6,1 млн га.
Ринки сої та ріпаку залишаються стабільними. Водночас в Україні зростає внутрішня переробка цих культур, що посилює роль країни у Чорноморському регіоні. Збільшення валового збору насіння стимулюватиме завантаження заводів та подальше зростання експорту олії та шроту.
Серед ключових тенденцій сезону 2026/27 в “УкрАгроКонсалт” назвали збереження олійними культурами статусу одного з найприбутковіших сегментів агровиробництва, де соняшник утримуватиме провідні позиції. Аналітики також прогнозують зростання завантаження переробних потужностей та подальше збільшення експорту продуктів переробки на тлі відносної стабільності ринків сої та ріпаку.
Україна у січні-лютому-2026 наростила імпорт нікелю та виробів у 2,3 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $4,518 млн (у лютому – $2,052 млн).
Експорт нікелю та виробів становив $51 тис. (у лютому $47 тис.), тоді як у січні-лютому-2025 був $33 тис.
Крім того, Україна у 2025 році скоротила імпорт нікелю та виробів на 2,7% порівняно з 2024 роком – до $26,011 млн.
Експорт нікелю та виробів становив $1,420 млн проти $602 тис. за 2024 рік.
Нікель застосовується для виробництва нержавіючої сталі, для нікелювання. Також нікель застосовується під час виробництва акумуляторів, у порошковій металургії та в хімреактивах.
Мер Барселони Жауме Колльбоні запропонував заборонити громадянам країн, що не входять до Євросоюзу, купувати друге житло в місті, пояснюючи це боротьбою зі спекулятивним попитом на тлі затяжної житлової кризи. Йдеться насамперед про покупців, які придбавають нерухомість не для постійного проживання, а як інвестиційний актив. Сам Колльбоні в лютому говорив, що, якби це було в його повноваженнях, він би заборонив британцям, американцям та іншим громадянам країн поза ЄС купувати другі будинки в каталонській столиці.
На даний момент це саме політична ініціатива, а не прийнята норма. Паралельно на національному рівні уряд Іспанії ще в січні 2025 року оголосив про намір різко посилити умови купівлі житла для нерезидентів з країн поза ЄС, збільшивши для них податкове навантаження до 100% вартості об’єкта. Цей захід також залишається пропозицією і вимагає подальшого законодавчого оформлення.
Ініціатива Барселони вкладається в більш широку лінію міської влади щодо охолодження перегрітого ринку житла. Раніше місто вже вирішило не продовжувати після 2028 року ліцензії на короткострокову туристичну оренду, яких в Барселоні налічується близько 10,101. Влада пояснює жорсткий курс тим, що за останні десять років середня оренда в місті зросла на 68%, а вартість купівлі житла – на 38%.
За офіційними даними Idescat, на початок 2025 року в Барселоні проживало 1 713 247 осіб, з них 437 663 іноземці, або 25,55% населення. Відповідно, громадян Іспанії в місті налічувалося близько 1,276 млн. При цьому, якщо дивитися не за громадянством, а за місцем народження, то, за даними міського звіту за 2024 рік, 33,6% жителів Барселони народилися за межами Іспанії, а народжені безпосередньо в Барселоні становили всього 46,1% населення.
Найбільші діаспори в Барселоні за громадянством на початок 2025 року – італійська (50 754 особи), колумбійська (29 574), пакистанська (24 857), китайська (22 333), перуанська (22 105), марокканська (19 300) і французька (18 437). Міська влада окремо зазначала, що до статистики італійських громадян входять і багато уродженців Аргентини з італійським паспортом.
Програма House of Europe оголосила відкритий конкурс грантів Culture Helps Solidarity для культурних ініціатив, які допомагають українцям інтегруватися в європейські спільноти та підтримують реінтеграцію ветеранів через культуру.
Сума підтримки становить до 20 тис. євро для проекту з одним партнером і до 30 тис. євро для проекту з двома або більше партнерами. Грантові кошти можуть покривати гонорари, поїздки, продакшн, маркетинг, оренду та операційну діяльність.
Брати участь можуть неприбуткові культурні організації, офіційно зареєстровані в Україні та країнах-учасницях, які мають досвід роботи з переселенцями або ветеранами. До переліку допустимих юрисдикцій партнерів, крім ЄС, входять, зокрема, Ісландія, Норвегія, Ліхтенштейн, а також низка країн регіону, включаючи Сербію, що розширює можливості для кооперації українських організацій з партнерами за межами ЄС.
Заявки приймаються до 31 березня 2026 року (14:00 за київським часом), підсумки конкурсу планують оголосити до кінця травня, загалом передбачено фінансування 15 проєктів, термін реалізації – до 31 травня 2027 року. Заявка подається онлайн, мова заявки – англійська. Плата за подання заявки в умовах конкурсу не вказана.
Як повідомляє Сербський Економіст, MK Group планує в 2026-2030 роках новий інвестиційний цикл обсягом від EUR1 млрд до EUR2 млрд, повідомив генеральний директор групи Міхаїло Янкович, виступаючи на Kopaonik Business Forum. За його словами, близько 1 млрд євро планується направити в проекти відновлюваної енергетики, понад 200 млн євро – в сільське господарство, а решту коштів – у розвиток готельного портфеля і преміального туризму в регіоні.
Таким чином, публікація про програму приблизно на EUR1,6 млрд в енергетиці, аграрному секторі та туризмі в цілому відповідає раніше озвученим орієнтирам групи. На офіційному сайті MK Group, як і раніше, зазначено, що загальний обсяг раніше анонсованого інвестиційного циклу становить EUR1,6 млрд, у тому числі EUR900 млн на зелену енергетику, EUR350 млн на аграрний напрямок і EUR380 млн на туризм, тоді як свіжа березнева формулювання розширює горизонт програми до 2030 року і задає діапазон в EUR1-2 млрд.
Янкович пов’язав новий раунд вкладень з необхідністю посилення внутрішніх інвестицій на тлі ослаблення зовнішнього капіталу. Він зазначив, що в 2022-2024 роках середній чистий приплив прямих іноземних інвестицій в Сербію становив близько EUR4,5 млрд на рік, тоді як за перші 11 місяців 2025 року він знизився до EUR1,94 млрд. За його оцінкою, в таких умовах саме великі національні компанії повинні стати одним з драйверів подальшого зростання.
MK Group також підкреслює, що вже займає сильні позиції в енергетичному сегменті. Компанія називає себе найбільшим незалежним виробником електроенергії в Сербії: її портфель включає чотири діючі вітропарки сукупною потужністю 200 МВт, які щорічно виробляють близько 500 ГВт-год електроенергії, а на наступному етапі група має намір продовжити інвестиції у вітрові, сонячні та біомасові проекти.
MK Group заснована в 1983 році Міодрагом Костічем. Після його відходу з активного управління стратегічне керівництво було передано синові, Олександру Костічу, який зараз є президентом групи. Бізнес зосереджений в агропродовольчому секторі, зеленій енергетиці, туризмі та нерухомості. До структури групи входять, зокрема, аграрні компанії PIK Bečej, Flora, Agrounija і Erdevik, цукровий напрямок Sunoko і м’ясний напрямок Carnex.
Після придбання цукрових заводів у 2002 році Sunoko стала найбільшим виробником цукру в ширшому регіоні, а Carnex, придбана групою в 2011 році, експортує м’ясну продукцію в 15 країн. Sunoko, у свою чергу, заявляє про плани нарощувати експорт цукру в ЄС і на регіональні ринки.
https://t.me/relocationrs/2416
