Французька TotalEnergies повідомила, що зупинила або знаходиться в процесі зупинки видобутку в Катарі, Іраку та на офшорних активах в ОАЕ. За оцінкою компанії, ці активи забезпечують близько 15% її загального обсягу видобутку. Про це йдеться в заяві TotalEnergies на сторінці для інвесторів.
Компанія уточнила, що наземний видобуток в ОАЕ не зачеплений конфліктом. Його обсяг становить близько 210 тис. барелів нафтового еквівалента на добу в частці TotalEnergies. При цьому 15% обсягів, що випадають на Близькому Сході, дають близько 10% грошового потоку upstream-сегмента, оскільки місцеві активи обкладаються вищими податками і генерують менший грошовий потік на барель, ніж в середньому по портфелю групи.
У компанії також заявили, що зростання цін на нафту здатне компенсувати обсяги, що випадають. За оцінкою TotalEnergies, підвищення ціни Brent на $8 за барель достатньо, щоб перекрити очікуваний у 2026 році грошовий потік від активів в Іраку, Катарі та на офшорі ОАЕ при ціні $60 за барель. Одночасно операції на нафтопереробному заводі SATORP в Саудівській Аравії тривають у звичайному режимі і забезпечують внутрішній ринок королівства.
Середньозважена ціна на свиней забійних кондицій за тиждень зросла на 2,9% і зупинилася на позначці 73,25 грн/кг, повідомила асоціація “Свинарі України” (АСУ).
У галузевому об`єднанні зазначили, що більшість закупівельних цін поточного тижня коливалася в межах 73-74 грн/кг. При цьому регіональна розбіжність середніх показників наразі мінімальна і не перевищує 1 грн/кг.
За прогнозами операторів ринку, на наступних торгах очікується подальше підвищення вартості до 75 грн/кг.
“Сигналами на підкріплення позитивної динаміки є подальше підвищення котирувань курятини, а також поступове відновлення цін на свинину в країнах ЄС. На додачу більш ранній цього року Великдень та покращення погодних умов мають сприяти пожвавленню ринкової активності вже незабаром”, – пояснили аналітики.
Водночас представники м’ясопереробки, за інформацією АСУ, констатують мляву торгівлю та високу конкуренцію за покупця, що змушує окремих виробників знижувати ціни для стимулювання продажів.
Українські підприємства у січні-лютому поточного року зменшили споживання металопрокату на 11,01% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 495,5 тис. тонн.
Згідно із пресрелізом об’єднання “Укрметалургпром” у четвер, за цей період імпортовано 246,9 тис., або 49,83% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними “Укрметалургпрому”, за січень-лютий 2026 року метпідприємства виробили 796,7 тис тонн металопрокату (83,2% відносно аналогічного періоду 2025 р.), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано порядку 548,1 тис. тонн, або 68,8%. В січні-лютому 2025 року частка експорту становила 63,5% (607,6 тис. тонн при загальному виробництві металопрокату 957,0 тис. тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках в січні-лютому 2026 року становить 33,90%, що співпадає з показником двох місяців 2025 року (33,21%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках в січні-лютому 2026 помітно перевищує показник січня-лютого 2025 року (58,58% та 47,78% відповідно). Частка ж сортового помітно нижча за показник січня-лютого 2025 року (7,52% у 2026 року проти 19,01% у 2025 року).
Структура імпорту у січні-лютому 2026 року характеризується помітним домінуванням плоского прокату над сортовим (53,54% та 30,21% відповідно), проте в січні-лютому 2025 року, домінування плоского прокату над сортовим було значно більшим (відповідно, 82,55% та 14,42%).
“У січні-лютому 2026 року ємність внутрішнього ринку становила 495,5 тис. тонн металопрокату, з яких 246,9 тис. тонн, або 49,83% припадає на імпорт. В січні-лютому 2025 р. ємність внутрішнього ринку була 556,8 тис. тонн, з яких 207,4 тис. тонн або 37,25% імпортовано. Таким чином, в січні-лютому 2026 року спостерігається скорочення ємності внутрішнього ринку відносно січня 2025 року на 11,01%, з одночасним зростанням частки імпортної складової на 12,58%.”, – констатується у пресрелізі.
Основними експортними ринками українського металопрокату у січні-лютому 2026 року, за даними Держмитслужби, є країни Європейського союзу (75,8%), іншої Європи (12,7%) та СНД (6,4%).
Серед металургійних імпортерів у січні-лютому 2026 року перше місце обіймають інші країни Європи (44,9%), на другому країни Азії (24,6% ), на третьому – країни ЄС-27 (17,3%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2025 році збільшився на 21,73% порівняно з попереднім роком – до 4 млн 1,6 тис. тонн. За цей період імпортовано 1 млн 603,6 тис. тонн, або 40,07% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
Ринок металопрокату України у 2024 році скоротився на 6,26% порівняно з попереднім роком – до 3 млн 288,4 тис. тонн, тоді як у 2023-му збільшився у 2,19 раза порівняно з 2022-м – до 3 млн 505,6 тис. тонн.
Кешбек на паливо 5-15% буде діяти до 1 травня на всіх АЗС, які приєднаються до програми, повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко.
«Кешбек на пальне. При купівлі на АЗС громадяни зможуть отримати від держави: 15% кешбеку на дизельне пальне, 10% кешбеку на бензин, 5% кешбеку на автогаз», – написала Свириденко в телеграм-каналі за результатами засідання уряду в четвер.
За її словами, кешбек на пальне буде діяти до 1 травня на всіх АЗС, які приєднаються до програми, а виплати будуть здійснені на базі програми «Національний кешбек», якою вже користуються 9,4 млн громадян.
Географічна структура зовнішньої торгівлі України (імпорт) січні-вересні 2025 року, млн. Долл США
Україна візьме участь у Лейпцизькому книжковому ярмарку, який відбудеться з 19 по 22 березня, повідомляє Український інститут книги (УІК).
“19-22 березня 2026 року Україна візьме участь у Лейпцизькому книжковому ярмарку, одній із найважливіших європейських подій у сфері книговидання. Українська програма проходитиме під гаслом “Filling in”, що відображає прагнення заповнити історичні та культурні прогалини у сприйнятті України у світі”, – йдеться в повідомленні УІК.
Зазначається, що сьогодні Україна активно працює над тим, щоб відновити видимість, повернути свої голоси до європейського діалогу та відновити історичну справедливість.
“Українська література, мистецтво й філософія не лише стають помітнішими у світі – вони доповнюють європейський культурний дискурс новими історіями, перспективами та сенсами”, – наголосили в Інституті.
Згідно з повідомленням, Україна буде представлена на ярмарку національним стендом D311, на ньому свої видання презентують українські видавництва: “Моя книжкова полиця”, “Час майстрів”, “Видавництво Старого Лева”, “Час Змін Інформ”, “Білка”, видавничий дім журналу “Пам’ятки України”, а також українсько-німецькі журнали Dach Magazine і Gel[:b]lau, а Мистецький арсенал представить власну добірку книжкових видань.
Також на Українській сцені відбудуться читання, панельні дискусії та презентації. Серед учасників – письменник і військовослужбовець Павло Матюша, поетка й парамедикиня добровольчого медичного батальйону “Госпітальєри” Олена Герасим’юк, письменниця Євгенія Кузнєцова, літературознавиця Тамара Гундорова, історик Сергій Єкельчик, письменники Катерина Міхаліцина, Ірина Фінгерова, Ульріке Альмут Зандіг, Міхаль Гворецький, Ася Баздирєва, Катерина Ботанова, Адріан Івахів, Дар’я Цимбалюк, Світлана Ославська та інші автори й дослідники.
Серед ключових подій програми на сценах Лейпцизького книжкового ярмарку: Відкриття українського стенду “Україна. Fillin In” (19 березня, 15:15), за участі представників Лейпцизького книжкового ярмарку, федерального уряду Німеччини, міста Лейпциг та культурних інституцій; Дискусія “Культура попри все” з філософом та публіцистом Володимиром Єрмоленком про роль культури у часи війни; Розмова “Коли повсякденне життя стає історією” за участі Остапа Сливинського, Олесі Островської-Лютої та Георгія Господінова про літературу, пам’ять і забуття; Панель “Українська феміністична література: голоси, тексти та тенденції” з Тамарою Гундровою, Роксоляною Свято, Наталкою Сняданко та Гайке Вінкель; Події про мову та ідентичність, зокрема публічна розмова “Поширені міфи про мови в Україні” з письменницею Євгенією Кузнєцовою; Дискусії про екологію та культуру, зокрема панель “Коли земля руйнується: історії, зображення та практики екологічного свідчення”; Дискусії про історичну пам’ять, зокрема презентація роману-документа “Бабин Яр” Анатолія Кузнєцова за участі Катерини Міщенко, Крістіане Кьорнер та Сергія Єкельчика; Літературний перформанс Echoes / Відлуння Олени Герасим’юк та Павла Матюші, що поєднує поезію та сценічне читання.
Як повідомлялося, Україна приймає участь у Лондонському книжковому ярмарку (The London Book Fair), який відбувається із 10 по 12 березня. У межах національного стенда свої книги представляють 12 видавництв та літературна агенція.
В 2025 році український національний стенд в межах Лондонського книжкового ярмароку був представлений 14 українськими видавницями та літературними агенціями, 199 найменуваннями українських видань.
