“Кернел”, один із найбільших українських агрохолдингів, у липні–грудні 2025 року (перше півріччя 2026 фінансового року) інвестував $25 млн у розвиток логістичної стійкості та інфраструктури, повідомила компанія у фінансовому звіті.
“Чистий обсяг грошових коштів, використаних в інвестиційній діяльності, становив $145 млн протягом жовтня-грудня 2025 року. Відтік коштів переважно складався з $120 млн, інвестованих у фінансові активи в рамках стратегії управління ліквідністю групи, та $25 млн капітальних витрат, в основному пов’язаних з реконструкцією перевантажувального термінала в Чорноморську, сільськогосподарської техніки, резервного енергетичного обладнання та вагонів для перевезення зерна”, — зазначається у документі.
Згідно зі звітом, загальний обсяг капітальних інвестицій групи за все звітне півріччя склав $55 млн. Окрім інфраструктурних проєктів, $25 млн було інвестовано в агробізнес, зокрема в оновлення парку техніки для точного землеробства, а близько $5 млн склали інші капітальні витрати. Таким чином компанія продовжує реалізацію проєктів із модернізації логістичного ланцюга та забезпечення автономності виробничих потужностей.
Як повідомлялося, собівартість реалізованої продукції у другому кварталі зросла на 28% проти попереднього квартального періоду. Таку динаміку холдинг пояснив збільшенням витрат на доставку та обробку вантажів на 55%, що стало наслідком зростання страхових премій через активізацію російських атак на цивільні судна в зоні Чорноморських портів протягом звітного періоду.
Агрохолдинг “Кернел” – найбільший світовий виробник та експортер соняшникової олії, найбільший експортер зерна з України, оператор розгалуженої мережі логістичних активів та провідний виробник зернових та олійних культур в Україні. Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Займається також вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
“Кернел” у першому півріччі 2026 фінансового року (ФР, липень–грудень 2025 року) скоротив чистий прибуток на 33% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до $119 млн. Консолідована виручка агрохолдингу за звітний період склала $1,924 млрд, що на 1% менше показника першого півріччя 2025 ФР. Показник EBITDA знизився на 14% — до $247 млн.
Закупівельні ціни на свиней живою вагою в Україні в період з 2 по 8 березня 2026 року прогнозуються на рівні 70-71 грн/кг, повідомив аналітичний відділ асоціації “М’ясної галузі”.
В галузевому об’єднанні зазначили, що ціни на свинину в Європі просіли до мінімуму з 2022 року. Цей чинник у поєднанні з непрогнозованою ситуацією щодо африканської чуми свиней (АЧС) з березня поточного року почне впливати на український ринок.
“З огляду на взаємопов’язаність ринків, європейська цінова динаміка залишатиметься важливим орієнтиром для вітчизняного сектору”, — наголосили аналітики.
За даними асоціації, на німецькій біржі VEZG ціна на напівтуші кондиційних свиней на наступний тиждень встановлена на рівні EUR1,55/кг (79,27 грн/кг), свиноматок — EUR0,78/кг (39,89 грн/кг) без ПДВ. На польській біржі CennikRolnicze середня ціна на живих свиней становить 4,86 злотих/кг (58,9 грн/кг) при діапазоні 4,00-5,70 злотих/кг.
Фахівці підкреслили, що основою стабілізації ринку в цих умовах має стати системний контроль АЧС через вакцинопрофілактику та біобезпеку.
Акціонери ПрАТ “Опілля” (Тернопіль), що входить до складу однойменної пивоварної групи, на річних дистанційних загальних зборах 31 березня 2026 року планують спрямувати чистий прибуток за 2025 рік у розмірі 3,99 млн грн на виплату дивідендів, повідомило підприємство в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Згідно з проєктом порядку денного, виплату дивідендів у зазначеному розмірі планується здійснити безпосередньо акціонерам згідно з нормами чинного законодавства.
Акціонерам пропонують затвердити звіти правління та наглядової ради і результати фінансово-господарської діяльності за минулий рік.
До порядку денного також включено питання про внесення змін до статуту товариства шляхом викладення його в новій редакції для приведення у відповідність до вимог закону “Про акціонерні товариства”. Аналогічні зміни планується внести до положень про загальні збори та наглядову раду ПрАТ.
ПрАТ “Опілля” засновано 14 листопада 1995 року у місті Тернопіль. Підприємство спеціалізується на наданні в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, а також на будівництві будівель та діяльності у сфері вантажного автомобільного транспорту.
Згідно з даними сервісу Opendatabot, дохід підприємства у 2025 році (прогноз) очікується на рівні 20,387 млн грн, що на 9,5% більше ніж у 2024 році (18,619 млн грн). Чистий прибуток за 2024 рік склав 6,704 млн грн, що майже вдвічі (у 1,96 раза) перевищує показник 2023 року (3,417 млн грн). Боргові зобов’язання компанії у 2024 році скоротилися у 2,4 раза — до 20,632 млн грн проти 50,9 млн грн роком раніше. Водночас активи підприємства за звітний період зменшилися на 24,6% — до 72,05 млн грн порівняно з 95,614 млн грн у 2023 році. Статутний капітал товариства становить 933 728 грн.
Кінцевими бенефіціарними власниками підприємства є Михайло Гомівка, Андрій Горук, Ярослав Джоджик та Ольга Джоджик. Основними акціонерами з великими частками є ТОВ “Обрій-2005” (60,3863%) та ТОВ “Микулинецький Бровар” (10,6829%).
Акціонери ПрАТ “Бершадський комбінат” (Вінницька обл.), що входить до структури корпорації “Оболонь”, на річних загальних зборах 10 квітня 2026 року планують розглянути питання про покриття чистого збитку за 2025 рік у розмірі 12,097 млн грн за рахунок прибутку майбутніх періодів.
Згідно з повідомленням підприємства в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), збори пройдуть дистанційно шляхом опитування. Акціонери планують затвердити звіт наглядової ради та результати фінансово-господарської діяльності за 2025 рік.
До порядку денного також включено питання про припинення повноважень членів наглядової ради Мирослава Піхоцького, Юрія Проценка, Людмили Гресько у зв’язку із закінченням терміну їхніх повноважень та обрання нового складу ради.
Також акціонери розглянуть питання про попереднє надання згоди на вчинення значних правочинів у період до 10 квітня 2027 року. Зокрема, йдеться про продаж власних активів підприємства (нерухомості та земельних ділянок) на граничну сукупну вартість $10 млн, а також про надання безповоротної фінансової допомоги на суму до $7 млн.
ПрАТ “Бершадський комбінат” засновано 30 грудня 1993 року у селі Флорине Гайсинського району Вінницької області. Підприємство спеціалізується на дистиляції, ректифікації та змішуванні спиртних напоїв, а також на виробництві солоду та безалкогольних напоїв.
Згідно з даними сервісу Opendatabot, дохід комбінату у 2025 році фактично був відсутній, що відповідає показникам 2024 року. Чистий збиток підприємства за рік зріс у 2,1 раза — до 12,097 млн грн проти 5,765 млн грн попереднього року. Боргові зобов’язання компанії незначно скоротилися і досягли 425 тис. грн проти 427 тис. грн роком раніше. Водночас активи підприємства скоротилися у 16 разів — до 807 тис. грн порівняно з 12,906 млн грн у 2024 році. Статутний капітал товариства становить 1,17 млн грн.
Бенефіціаром підприємства є Олександр Слободян (президент ПрАТ “Оболонь”). Основним акціонером з часткою 92,4437% є ПрАТ “Оболонь”.
OBOLON, АКТИВ, АКЦИОНЕР, Бершадський комбінат, наглядова рада
Данська A.P. Moller – Maersk повідомила, що призупиняє всі проходи своїх суден через Ормузьку протоку «до подальшого повідомлення» і попереджає про можливі затримки, зміни маршрутів і розкладів сервісів, що заходять в порти Аравійської затоки.
Рішення прийнято на тлі різкого погіршення ситуації в регіоні і зростання загроз для комерційного судноплавства. Reuters повідомляв, що Maersk також призупинила рейси через Суецький канал і Баб-ель-Мандебську протоку, перенаправляючи судна навколо мису Доброї Надії.
Maersk – один з найбільших світових контейнерних перевізників і оператор портових терміналів.
За даними галузевої статистики на базі Alphaliner, частка Maersk у світовому контейнерному флоті в 2024 році становила близько 14%.
Як повідомляє Fixygen, загострення навколо Ірану, включаючи удари США та Ізраїлю і подальші відповідні дії Тегерана, стало фактором підвищеної волатильності на ринку криптовалют: біткойн на тлі новин опускався нижче $64 тис., а ethereum знижувався сильніше.
Ринки одночасно переоцінювали ризики для сировини та інфляційних очікувань. Зокрема, Barclays допускав зростання Brent до $80 за барель у разі істотних перебоїв поставок на тлі напруженості між США та Іраном. На цьому тлі частина інвесторів зміщувалася в захисні активи: окремі матеріали відзначали зростання інтересу до токенізованого золота при зниженні BTC і ETH.
Можливі сценарії: при подальшій ескалації і зростанні нафтових ризиків крипторинок може довше залишатися в режимі risk-off з підвищеною волатильністю; при деескалації та поверненні апетиту до ризику ймовірний відскок; при розширенні санкційних та платіжних обмежень може посилитися попит на стейблкоіни, але паралельно зростуть і комплаєнс-ризики для інфраструктури.
