Випробувальний центр ТОВ «ТЕСТ» продовжує працювати у повному обсязі та проводить вогневі випробування, а твердження про нібито «лабораторію-привид» і «фейкові протоколи» є безпідставними та мають ознаки скоординованої інформаційної атаки, повідомив начальник лабораторії компанії Андрій Бондар.
«Випробувальний центр функціонує у штатному режимі. Усі роботи виконуються відповідно до вимог чинних нормативних документів, у відповідності до сфери акредитації. Вогневі випробування проводяться з дотриманням затверджених стандартизованих методик та оформленням протоколів згідно вимог міжнародного стандарту ДСТУ EN ISO/IEC 17025. Будь-які заяви про те, що центру не існує, випробування не проводяться або протоколи не є дійсними, не відповідають фактичним обставинам», – зазначив Бондар.
У компанії уточнили, що згідно зі сферою акредитації, виданою Національним агентством з акредитації України, випробувальний центр мав декілька дільниць. Частина випробувань проводилась на дільниці у м. Бровари, а частина була переведена на захід країни з міркувань безпеки у звʼязку з регулярними ракетними обстрілами ще у 2024 році.
У ТОВ «ТЕСТ» також заявили, що поширення тверджень про «фейкові протоколи» та «фантомну лабораторію» відбувається в контексті публікацій останнім часом, спрямованих проти ТОВ «Ковлар Груп» і матеріалів, що виробляються, та має ознаки цілеспрямованої дискредитації як виробника, так і випробувального центру.
«Ми відкриті до взаємодії з державними органами та готові надавати всю необхідну документацію на запити відповідніх органів. Діяльність центру здійснюється виключно в межах законодавства України та вимог акредитації Національного агентства. Репутація та професійна відповідальність для нас є пріоритетом», – наголосив Бондар.
ТОВ «ТЕСТ» позиціонує себе як базовий спеціалізований центр у сфері випробувань будівельних матеріалів і конструкцій в Україні. Компанія повідомляє про наявність матеріально-технічної бази для повномасштабних вогневих випробувань конструкцій, інженерних комунікацій та вогнезахисних матеріалів, а також про 25-річний досвід роботи на ринку протипожежних випробувань.
За даними Fixygen, криптовалютний ринок завершив останній тиждень лютого помірним зниженням: біткойн опустився до $65,9 тис. на 28 лютого проти $68,0 тис. на 22 лютого, що відповідає падінню приблизно на 3%.
За тиждень BTC сходив до району $64,1 тис. 25 лютого, потім відскакував до $67,9 тис. 26 лютого, після чого знову пішов нижче $66 тис. Ethereum за той же період знизився приблизно на 2% (до $1,93 тис.), Solana – приблизно на 4% (до $82).
За даними CoinMarketCap, на кінець тижня сукупна капіталізація крипторинку становила близько $2,25 трлн, домінування біткоїна – близько 58%, 24-годинний оборот – близько $93-96 млрд.
Можливі сценарії: базовий – консолідація в діапазоні $64-68 тис. при нейтральному новинному фоні; позитивний – повернення до спроб тесту $68-70 тис. при поліпшенні ризик-апетиту; негативний – відхід нижче $64 тис. з прискоренням розпродажу на тлі посилення геополітичних ризиків і тиску з боку глобальних ринків.
Торгівля товарами України в 2025 році залишалася висококонцентрованою і з вираженим імпортним перекосом, випливає з дослідження аналітичного центру Experts Club по ТОП-50 торгових партнерів станом на 31 грудня 2025 року.
Як зазначається в дослідженні, перша десятка країн формує близько двох третин загального обсягу торгівлі, а один лише Китай дає майже п’яту частину обороту. Засновник Experts Club Максим Уракін підкреслює: «загальна картина узгоджується з агрегованою статистикою за 2025 рік: імпорт України оцінюється близько $84,8 млрд, експорт – близько $40,3 млрд, а товарообіг – близько $125,1 млрд».
Китай став найбільшим партнером України за обсягом товарообігу у вибірці ТОП-50 – $21,04 млрд, при імпорті $19,23 млрд і експорті $1,82 млрд, негативне сальдо склало $17,41 млрд. Уракін вважає, що «швидких рішень щодо вирівнювання сальдо з Китаєм не буде без нарощування індустріальних експортних позицій України», і пропонує орієнтуватися на локалізацію частини ланцюжків поставок під українські потреби, контрактне виробництво, а також розширення агро- та харчового експорту з більш глибокою переробкою.
На другому місці за товарообігом опинилася Польща – $13,02 млрд, на третьому Німеччина – $9,06 млрд, далі йдуть Туреччина – $8,95 млрд і США – $5,69 млрд. Коментуючи європейський напрямок, Уракін звертає увагу на ризики регулювання: «фактор ризику тут не стільки економічний, скільки регуляторно-політичний… питання квот і обмежень періодично повертається до порядку денного». За його оцінкою, для розширення присутності на ринку ЄС ключовим стає «якість входу» – стандарти, простежуваність, сертифікація та інтеграція в ланцюжки доданої вартості.
У дослідженні також відзначається роль ринків, де Україна має позитивне торгове сальдо, а також значення торгових хабів і логістики. Зокрема, серед напрямків, які потенційно можуть дати швидкий приріст при зниженні логістичних витрат і стійкій роботі морських маршрутів, виділяються країни, де експорт вже перевищує імпорт, а також європейські логістичні вузли, через які проходить частина українських потоків.
Говорячи про перспективи 2026 року, Experts Club виділяє як ключові фактори умови доступу на ринки ЄС, інституційні угоди з регіональними партнерами та логістику, включаючи безпеку морських маршрутів. «Найбільш прикладні точки зростання для України – це комбінація ринків з уже позитивним сальдо та інструментів, які знижують бар’єри: угоди, стандартизація та логістика», – резюмував Уракін.
EXPERTS CLUB, ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, МАКРОЭКОНОМИКА, МАКСИМ УРАКІН, ресурси, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА, ЭКОНОМИКА
Україна у 2025-2026 маркетинговому році (МР, липень-червень) експортує 23,8 млн тонн кукурудзи, що на 8,3% більше порівняно з попереднім МР, повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) у Facebook.
За даними асоціації, наразі відбувається поступове відновлення обсягів виробництва після окупації частини територій: врожай сягне 29,9 млн тонн (+11,2% до минулого року), хоча це на 6,8% менше за середній показник останніх п’яти років.
Покращення валового збору аналітики пояснили збільшенням посівних площ на 11,6% – до 4,5 млн га. Водночас через сильні осінні дощі жнива затягнулися, а середня врожайність склала 6,6 т/га, що на 0,3% менше, ніж у попередньому МР.
В УКАБ зазначили, що у 2024/25 МР експорт кукурудзи скоротився на 25,6% (до 22,0 млн тонн) через нижче виробництво та зменшення перехідних запасів із 6,4 млн тонн до 3,7 млн тонн. Загальне внутрішнє споживання у 2025/26 МР експерти оцінили на рівні 6,2 млн тонн, з яких 5,2 млн тонн піде на корми, 182 тис. тонн — на насіння, а 418 тис. тонн – на непродовольчу переробку.
“Український ринок кукурудзи залишається гнучким. Попри втрати площ через тимчасову окупацію та складні погодні умови, аграріям вдається нарощувати посівні площі та валовий збір. Культура забезпечує внутрішню потребу у тваринних кормах і повертається до нарощування експорту, залишаючись однією із основ українського експорту”, — резюмували в УКАБ.
Найбільший український мобільний оператор “Київстар” придбав регіонального інтернет-провайдера ТОВ “Ісп Шторм” (Shtorm) на Кіровоградщині, який обслуговує понад 50 тис. абонентів, йдеться у повідомленні оператора у п’ятницю.
“Синергія команд та експертизи двох компаній, а також інвестиційні можливості “Київстар” дозволять забезпечити абонентам якісно новий рівень сервісу як у сфері телекомунікацій, так і в доступі до цифрових продуктів “Київстар”, – прокоментував угоду СЕО та президент “Київстар” Олександр Комаров.
Зазначається, що Shtorm забезпечує покриття у Кіровоградській області, охоплюючи міста Кропивницький, Олександрія та 132 прилеглі населені пункти.
Інформація про вартість купівлі провайдера в релізі відсутня.
Згідно з даними ресурсу YouControl, виручка ТОВ “Ісп Шторм” за 9 місяців цього року зросла в 4,7 раза порівняно із 9 місяцями 2024 року – до 94,86 млн грн, а чистий прибуток підскочив у 17 разів – до 30,39 млн грн.
Бенефіціарами компанії зі статутним капіталом 4,5 млн грн на паритетних началах були Віталій Олійник та Юлія Макаренко, але власником в реєстрі вже вказаний “Київстар”.
У “Київстар” наголосили, що угода зберігає штат працівників провайдера з бібльш ніж 100 працівників, куди входять інженери, проектувальники, спеціалісти центру обслуговування, який й надалі відповідатиме за обслуговування мережі й підтримку абонентів у регіоні.
У серпні минулого року “Київстар” вперше повідомив про купівлю за $2 млн у вересні 2024 року компанії LanTrace (Бориспіль) – регіонального постачальника фіксованого широкосмугового інтернет-доступу в Київській області.
Як повідомлялося, “Київстар” у третьому кварталі 2025 року обслуговував 22,5 млн мобільних абонентів та понад 1,1 млн абонентів “Домашнього інтернету”. Компанія у третьому кварталі 2025 року отримала прибуток EBITDA на рівні 7,1 млрд грн, що на 21,5% більше, ніж у третьому кварталі 2024 року, а в доларах зростання становило 20,4% – до $171 млн.
Динаміка імпорту послуг у січні-вересні 2025 року за найважливішими позиціями відносно аналогічного періоду 2024 року, %
