Аналіз ситуації з логістикою на Близькому Сході та у світі від аналітичного центру Experts Club станом на 2 березня 2026 року (ситуація постійно змінюється).
За даними моніторингу NOTAM, на 2 березня картина така (в дужках – термін дії поточних обмежень, це не гарантія відкриття): Іран, Ірак, Катар, Бахрейн, Кувейт, Сирія, Ізраїль – закриття «тотальне» на рівні FIR/маршрутів, Саудівська Аравія – часткове закриття коридорів біля кордону з Іраком і в районі Перської затоки, ОАЕ – формально не «порожнє небо», але введені зони ESCAT і фактично комерційний трафік різко обмежений.
Регулятори ЄС прямо кваліфікують ситуацію як високий ризик для цивільної авіації не тільки над Іраном, але і над сусідніми країнами, де можливі дії ППО, перехоплення і «spill-over» ризики.
Ключовий ефект – зупинка або «напівзупинка» великих пересадочних вузлів Перської затоки, які зв’язують Європу, Азію та Африку. Reuters та інші видання описують це як один з найрізкіших шоків для цивільної авіації за останні роки, з тисячами скасувань і масовими перерозміщеннями пасажирів.
Найбільші регіональні перевізники (хаби):
1) Emirates: тимчасово призупинила всі операції в/з Дубая як мінімум до 15:00 за ОАЕ 3 березня.
2) Etihad: всі рейси в/з Абу-Дабі призупинені до 14:00 за ОАЕ 3 березня.
3) Qatar Airways: операції тимчасово призупинені через закриття повітряного простору Катару (відновлення – після рішення регулятора).
Великі міжнародні групи і далекомагістральні перевізники масово вичищають розклади, тому що «дірка» в коридорі змушує або скасовувати рейси, або летіти сильно в обхід (довше, дорожче, з обмеженнями по робочому часу екіпажів).
1) Lufthansa Group: зупинка рейсів в ряд пунктів регіону до 8 березня, окремі обмеження по Дубаю до 4 березня, плюс оголошено, що група не використовує повітряні простори (в списку – Ізраїль, Ліван, Йорданія, Ірак, Катар, Кувейт, Бахрейн, Іран; окремо – ОАЕ до 4 березня).
2) British Airways: повідомляє про скасування частини рейсів і надає безкоштовну зміну дати для маршрутів Лондон – Абу-Дабі/Амман/Бахрейн/Доха/Дубай/Тель-Авів на період до 15 березня.
3) Air India: призупинення рейсів в/з ОАЕ, Саудівської Аравії, Ізраїлю та Катару до 23:59 (Індія) 2 березня, плюс зачеплені деякі рейси до Європи.
Що відбувається з вантажними перевезеннями (air cargo)
Тут удар подвійний:
1) Зникає belly-capacity: коли «встає» пасажирська мережа через хаби затоки, разом з нею зникають трюми широкофюзеляжних пасажирських рейсів, які зазвичай везуть помітну частку термінових вантажів. Це швидко штовхає ставки вгору і перевантажує решту freighter-ємності.
2) Збиваються експрес-ланцюжки і last mile в країнах затоки:
1) FedEx: повідомляє про призупинення польотів в/з ряду ринків регіону і про тимчасову зупинку pickup/delivery в Бахрейні, Кувейті, Іраку, Катарі та ОАЕ «до подальшого повідомлення», попереджаючи про зростання транзитних термінів і в інших країнах регіону.
2) DHL Express: тимчасово призупинив міжнародні відправлення в/з Ізраїлю через закриття ізраїльського повітряного простору.
Для вантажів це зазвичай означає: більше «перевалок», більше наземних плечей, перенесення частини потоків на альтернативні хаби, черги на ємність і зростання часу доставки навіть там, де формально небо відкрите.
Крім країн із закритим або обмеженим небом, помітно страждають:
1) ринки, пов’язані з пересадкою через ОАЕ та Катар (Європа – Азія – Африка),
2) Індія і Південна Азія (багато напрямків в затоку, плюс транзит далі),
3) авіакомпанії АТР і Європи, яким доводиться скасовувати рейси або відводити їх в довгий обхід, що б’є по економіці рейсу і пунктуальності.
За масштабом це вже виглядає як системний збій мережі, а не локальна «зона обходу»:
1) рахунок скасувань йде на тисячі рейсів, а відновлення ускладнюється тим, що літаки та екіпажі «розкидані» по світу і їх потрібно фізично повернути в правильні точки мережі;
2) зростання витрат відбувається відразу за декількома статтями: паливо (довший маршрут), аеропортові збори за незаплановані посадки, компенсації/розміщення, переробка розкладів; на ринку це відбивається і через реакцію акцій перевізників і турсектора.
3) регуляторні фактори підсилюють ефект: EASA попереджає про високий ризик в зоні, а у США давно діють заборони/обмеження на польоти в окремих FIR (наприклад, по Ірану та Іраку через SFAR і security NOTAM).
Зокрема, у Київ роботи триватимуть поетапно, тому рух транспорту обмежуватимуть частково — без повного перекриття, однак водіїв закликають заздалегідь планувати маршрути, щоб уникнути заторів.
Обмеження 3 березня
Ремонтні роботи заплановані на таких об’єктах:
– Південний міст;
– шляхопровід через залізничні колії на Харківському шосе;
– шляхопровід на перетині вулиць Братиславської та Шолом-Алейхема;
– шляхопровід поблизу станції метро Чернігівська;
– шляхопровід на перетині Броварського проспекту із залізничною ділянкою Дарниця – Почайна.
Обмеження 4 березня
Наступного дня роботи проводитимуть:
– на міст Патона;
– на Микільському шляхопроводі через залізничні колії;
– на шляхопроводі біля станції метро Берестейська.
У міській адміністрації зазначають, що обмеження вводяться поетапно залежно від етапів ремонту. Водіям рекомендують враховувати зміни в організації руху та користуватися альтернативними маршрутами у години пік.
Середній рівень запасів у підземних сховищах Європи знизився до 29,99% за підсумками газової доби 27 лютого, свідчать дані Gas Infrastructure Europe. Це на 16 процентних пунктів нижче, ніж у середньому за останні п’ять років.
Заповненість ПСГ Німеччини та Франції, провідних економік Європи, значно менше середньоєвропейського – 20,6% і 21,4%, Нідерландів – 10,7%.
Спотова ціна газу з поставкою “на день вперед” на еталонному європейському хабі TTF у п’ятницю закрилася на рівні $387 за 1 тис. кубометрів.
Від початку 2025 року припинився транзит російського газу через територію України. Дефіцит поставок трубопровідного газу “Газпрому” Європа намагається компенсувати імпортом скрапленого природного газу. За підсумками 2025 року країни регіону закупили 109 млн тонн СПГ (142 млрд куб. м в обсязі після регазифікації), що на 28% більше, ніж у 2024 році. У лютому 2026 року імпорт скрапленого газу досяг 9 млн тонн, що на 9% вище, ніж роком раніше.
Незважаючи на високий попит, залишається великий невикористаний запас продуктивності – 27 лютого термінали працювали на 64% від пропускної здатності.
У нинішній опалювальний сезон Європа увійшла з неповними ПСГ. Необхідність заповнити витрачені на цей час запаси буде додатковим фактором попиту на світовому ринку весь наступний рік.
В умовах не лише технічних, але й реально досяжних та економічних обмежень, які будуть обмежувати європейську кампанію закачування влітку 2026 року, актуальним буде питання, наскільки Європі вдасться заповнити свої ПСГ до наступної зими і наскільки ризикованим буде опалювальний сезон 2026/27 років.
Обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ, FDI) в економіку материкового Китаю в січні скоротився на 5,7% – до 92,01 млрд юанів ($13,4 млрд), за даними міністерства торгівлі країни. Виробничий сектор залучив 26,09 млрд юанів, сектор послуг – 64,04 млрд юанів. Інвестиції у високотехнологічні галузі збільшилися на 0,6% у річному вираженні, до 33,75 млрд юанів.
ПІІ Німеччини в КНР зросли на 86,6%, Швейцарії – на 57,4%, Сінгапуру – на 10,9%.
При цьому за позаминулий місяць в країні було зареєстровано 5,306 тис. нових підприємств з участю іноземного капіталу, що на 25,5% перевищило показник січня 2025 року.
Як повідомлялося, в 2025 році FDI впали на 9,5%.
Metinvest B.V. (Нідерланди), материнська компанія міжнародної вертикально інтегрованої гірничо-металургійної групи компаній, виплатила черговий купон за єврооблігаціями-2027 і попри війну в Україні продовжує виконувати свої боргові зобов’язання, зокрема перед власниками євробондів.
“Можемо підтвердити, що купон від 1 березня було сплачено вчасно”, – повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” керівник пресслужби групи “Метінвест” Андрій Бурлаков у відповідь на запит.
Термін виплат купонів за євробондами-2027 – 1 березня.
“Дати виплати купону – 1 березня та 1 вересня кожного року”, – констатується в інформації щодо облігацій-2027.
Ставка купону – 7,650% річних.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Церемонія закладення капсули в основу авіаційно-технічного ангарного центру технічного обслуговування та ремонту (Maintenance, Repair and Operations, MRO) літаків Boeing відбулася в Чимкеніті, повідомила прес-служба міністерства транспорту Казахстану.
«Новий комплекс стане найбільшим майданчиком з технічного обслуговування та ремонту повітряних суден у Центральній Азії та одним із значущих інфраструктурних проєктів авіаційної галузі Казахстану», – повідомило міністерство.
Проект передбачає створення сучасного центру повного виробничого циклу з фокусом на обслуговуванні повітряних суден Boeing, включаючи літаки сімейств Boeing-737 (Classic/NG/MAX), Boeing-757/767, а також перспективні програми по широкофюзеляжним повітряним суднам Boeing-777. У зв’язку з цим планується закупівля додаткових повітряних суден Boeing.
Комплекс буде розташований на території площею 10 гектарів. Загальна площа інженерно-технічної інфраструктури перевищить 45 тис. кв. м, включаючи приангарну стоянку повітряних суден площею понад 6 гектарів. Планується будівництво не менше 15 високотехнологічних об’єктів.
«Реалізація проекту дозволить сформувати в Казахстані сучасну сервісну базу міжнародного рівня, здатну залучати до обслуговування повітряні судна іноземних авіакомпаній, розширювати галузеві компетенції і створювати нові висококваліфіковані робочі місця», – йдеться в прес-релізі.
Відзначається, що ініціатива створення центру отримала розвиток в рамках робочого візиту президента Касим-Жомарта Токаєва в США, де на зустрічі з керівництвом корпорації Boeing були обговорені перспективи розширення стратегічного співробітництва, включаючи реалізацію проекту з будівництва центру технічного обслуговування і ремонту літаків Boeing в Чимкені.
Раніше казахстанський авіаперевізник SCAT домовився з концерном Boeing Co. про доведення кількості літаків Boeing-737 у своєму флоті до 15 бортів до 2035 року: у вересні 2025 року SCAT отримав свій 11-й Boeing-737 MAX8.
Казахстанська авіакомпанія Air Astana кілька років тому оголосила про плани почати польоти в США, коли отримає в своє розпорядження лайнери Boeing-787 Dreamliner. У листопаді 2025 року Air Astana оголосила про підписання контракту з Boeing Co. на поставку до 15 літаків Boeing-787-9 Dreamliner. Авіакомпанія очікує поставку чотирьох Boeing-787-9 Dreamliner у четвертому кварталі 2026 року.
