Середня вартість довгострокової оренди житла в Іспанії у квітні 2026 року досягла історичного максимуму — 15 євро за кв. м на місяць, повідомляє портал Idealista.
За даними аналітиків, за рік оренда подорожчала на 5,2%. При цьому темпи зростання стали найпомірнішими з літа 2022 року, що вказує на поступове уповільнення ринку після кількох років різкого підвищення ставок.
Незважаючи на уповільнення, ринок залишається напруженим. Головна причина — стійкий розрив між попитом і пропозицією. У великих містах, туристичних регіонах та університетських центрах попит підтримують місцеві орендарі, іноземні працівники, студенти, цифрові кочівники та короткострокова оренда. При цьому нова пропозиція виходить на ринок повільно, а частина власників віддає перевагу туристичній оренді перед довгостроковими контрактами.
Для орендарів рекордна ціна означає подальше зниження доступності житла. Особливо гостро проблема стоїть у Мадриді, Барселоні, Валенсії, Малазі, на Балеарських та Канарських островах, де орендний попит підтримується не тільки внутрішньою міграцією, а й іноземцями. За даними Idealista, у квітні оренда в Іспанії зросла до 15 євро за кв. м, але вже без двозначних темпів, характерних для попередніх років.
Міграційний фактор залишається одним із важливих драйверів ринку. За даними Національного інституту статистики Іспанії, на 1 січня 2025 року найбільшими групами іноземців у країні були громадяни Марокко — 968 999 осіб, Колумбії — 676 534 та Румунії — 609 270. Серед основних груп також виділяються вихідці з Венесуели, Італії, Китаю, Перу, Великої Британії, України та інших країн.
У 2024 році найшвидше зростала кількість громадян Колумбії — на 98 057 осіб, Венесуели — на 52 555, Марокко — на 48 306. При цьому чисельність громадян України, за даними INE, скоротилася на 7 907 осіб, що може бути пов’язано зі зміною статусу проживання, переїздом частини українців до інших країн або натуралізацією.
Приплив іноземців посилює попит на оренду насамперед у містах з робочими місцями, університетами та розвиненим сервісним сектором. У четвертому кварталі 2025 року основними групами нових іммігрантів до Іспанії були громадяни Колумбії, Венесуели та Марокко.
Додатковий тиск на ринок створює інвестиційний попит. Іноземні покупці житла в Іспанії платять помітно більше за місцевих: у другому півріччі 2025 року нерезиденти купували житло в середньому за 3 242 євро за кв. м, іноземні резиденти — за 1 963 євро, а громадяни Іспанії — за 1 839 євро. Це впливає і на ринок оренди, оскільки інвестиційні покупки часто орієнтовані на здачу житла.
Таким чином, Іспанія стикається з подвійним викликом: оренда вже досягла рекордного рівня, але структурний дефіцит пропозиції поки що не дозволяє розраховувати на швидке зниження цін. Навіть уповільнення річного зростання до 5,2% не означає розвороту ринку, а скоріше вказує на перехід від різкого подорожчання до більш стабільного, але все ще дорогого рівня оренди.
Як повідомляє Fixygen, Coinbase Global, оператор найбільшої в США криптовалютної біржі, зафіксував чистий збиток у першому кварталі 2026 року через падіння вартості своїх активів у цифрових валютах.
Як йдеться в прес-релізі компанії, чистий збиток у січні-березні склав $394,1 млн, або $1,49 у розрахунку на акцію, порівняно з прибутком у розмірі $65,6 млн, або $0,24 на акцію, отриманим за аналогічний період попереднього року.
Показник включає в себе зниження вартості криптовалютних активів, що належать компанії, на $482,4 млн.
Квартальний виторг Coinbase скоротився до $1,41 млрд з $2,03 млрд роком раніше. Експерти, опитані FactSet, в середньому прогнозували виторг у розмірі $1,49 млрд.
Дохід компанії від комісій за транзакції в минулому кварталі склав $755,8 млн проти прогнозу в $805,2 млн. Дохід від продажу передплат склав $583,5 млн замість очікуваних $619,3 млн.
Акції Coinbase подешевшали на 4,6% на додаткових торгах у четвер. З початку поточного року капіталізація компанії впала майже на 15%, до $52,28 млрд.
«Укрнафта» та Wärtsilä за підтримки Міністерства енергетики України та Групи Нафтогаз розпочали співпрацю у сфері енергетичних стійкості.
Під час зустрічі Першого віце-прем’єр-міністра — міністра енергетики Дениса Шмигаля з Прем’єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо було підписано рамкову угоду про постачання комплектного обладнання для сучасних газопоршневих установок між найбільшою нафтовидобувною компанією України АТ «Укрнафта» та фінським лідером у виробництві технологій для енергетики Wärtsilä.
«Це один із стратегічних проєктів, спрямований на посилення енергетичної безпеки України в умовах постійних російських атак на енергетичну інфраструктуру. Тривалі переговорні процеси досягають своєї мети», – підкреслив голова правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький.
Фінансування закупівлі відбудеться за рахунок пільгових кредитних коштів Finnish-Ukrainian Investment Facility (FUIF) під гарантію фінського експортно-кредитного агентства Finnvera.
«Проєкт забезпечить резервне живлення для критичних підрозділів товариства. Надлишок виробленої електричної енергії буде направлено для покриття потреб населення та бізнесу в об’єднаній енергосистемі країни, яка постраждала внаслідок російських атак», – зазначив голова правління АТ «Укрнафта» Богдан Кукура.
Сучасне високоманеврове газове обладнання дасть змогу «Укрнафті» додатково надавати послуги балансування для ринку електроенергії та значно посилить енергетичну безпеку в регіонах.
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує майже 700 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Світові витрати на інформаційні технології (ІТ) у 2026 році можуть збільшитися на 13,5% і перевищити $6,3 трлн, повідомляється в пресрелізі дослідницької компанії Gartner.
“Цей прогноз наголошує на прискореному зростанні ШІ-інфраструктури та передових технологій чипів пам’яті, – вважає провідний аналітик Gartner Джон-Девід Лавлок. – Інвестиції в центри обробки даних швидко зростають, що в свою чергу призводить до збільшення попиту на високопродуктивні обчислення. Ця динаміка створює значні можливості для зростання компаній, що постачають оптимізовані для ШІ процесори і технології”.
Найбільш значні темпи підйому цього року, як очікується, покажуть витрати на ЦОД – на 55,8%, до $788 млн.
“Стійкий попит у поєднанні з обмеженими поставками призвели до рекордного зростання цін на високошвидкісні чипи пам’яті, – зазначає Лавлок. – Цей стрибок робить сегмент пам’яті прибутковою областю для виробників чипів”.
ПрАТ “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” (Південний ГЗК, Кривий Ріг Дніпропетровської обл.) у січні-березні поточного року знизив випуск концентрату на 45,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1,546 млн тонн з 2,819 млн тонн.
Відповідно до матеріалів, наявних у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, обсяг виробництва товарної продукції у І кварталі 2026 року на ПГЗК становив концентрату 1 млн 546,5 тис. тонн на суму 4 млрд 255,486 млн грн , обсяг реалізованої продукції – концентрат – 1,431 тис. тонн на суму 3 млрд 865,853 млн грн.
При цьому зазначається, що ПГЗК не експортувало продукцію у звітному періоді.
При цьому обсяг виробництва товарної продукції у І кварталі 2025 року становив концентрат – 2,819 млн тонн на суму 6 млрд 103,340 млн грн. Обсяг реалізованої продукції: концентрат – 2,852 млн тонн на суму 6 млрд 202,801 млн грн.
І уточнюється, що рудо – збагачувальні фабрики №№1,2 переробляють залізисті кварцити, вміст заліза у вихідній руді Fe заг. – 34,70% і Fe магн. – 27,55%.
У 2023 році після розблокування морських портів, які використовуються для реалізації товарної продукції ПГЗК вдалося відновити експорт залізорудної продукції зовнішнім споживачам та, відповідно, збільшити обсяги виробництва.
“На сьогоднішній день, військова агресія російської федерації не дозволяє ПГЗК вести виробничо-господарську діяльність у повному обсязі, в зв’язку з чим рівень інвестицій залишається значно меншим від довоєнного періоду, реалізація частини інвестиційних проектів призупинена, довгострокова програма розвитку підприємства до 2030 року, яка була розроблена та затверджена у 2021 році, була скоригована з фокусом на підтримку існуючих виробничих потужностей, максимального збереження та збільшення строків використання наявного обладнання, постійних пошуків операційних поліпшень для можливості зменшення загальних витрат на господарську діяльність”, – констатується у проміжному звіті.
У 1 кварталі 2026р. середньооблiкова чисельнiсть штатних працiвникiв облiкового складу – 4007 осіб.
Південний ГЗК є одним з основних виробників залізорудної сировини в Україні – концентрату. Займається видобутком і збагаченням бідних залізистих кварцитів із отриманням залізорудного концентрату. Сировинну базу комбінату є кварцити Скелеватського родовища, розташованого в центральній частині Криворізького залізорудного басейну.
ПівдГЗК на початок війни контролювався групою “Метінвест” і компанією Lanebrook Ltd. (раніше мажоритарний акціонер компанії Evraz Group, 2018 року вийшла зі складу акціонерів групи), яка наприкінці 2007 року придбала 50% акцій ПГЗК у групи “Приват” (Дніпро).
За даними НДУ на четвертий квартал 2025 року, у Zantest Limited перебуває 29,8815% акцій підприємства, у Jetere Limited (обидві – Кіпр, зареєстровані за однією адресою) – 59,7630%.
Статутний капітал ПАТ – 535,915 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
Як повідомляє Сербський Економіст, президент Сербії Олександр Вучич заявив, що країні найближчим часом потрібні «сміливі й важливі рішення» та серйозні реформи замість «революційного хаосу». Про це він написав у авторському матеріалі для Kurir.
За словами Вучича, Сербія повинна змінювати не тільки інститути, а й звички суспільства, оскільки майбутнє країни визначатиметься працею, дисципліною та здатністю адаптуватися до нових технологічних та енергетичних викликів.
Перший пункт плану стосується скорочення державного апарату. Вучич виступив за різке зменшення кількості членів уряду, держсекретарів, помічників міністрів та пов’язаних з ними адміністративних структур. Він також заявив про необхідність скасувати низку агентств, канцелярій та управлінь, які, на його думку, не мають достатніх підстав для існування. Окремо президент згадав про дерегуляцію економіки, включаючи скасування зайвої сертифікації товарів з ЄС, через яку вони в Сербії стають дорожчими, ніж у Євросоюзі.
Другий блок пов’язаний з продуктивністю праці. Вучич виступив проти ідей скорочення робочого часу і заявив, що Сербія має «працювати більше, а не менше». За його словами, країна не може дозволити собі підхід, за якого мотивацію намагаються підвищити за рахунок зменшення робочих днів або годин. Він навів як приклад Німеччину, яка, на його думку, для конкуренції з Китаєм і США буде змушена збільшувати трудове навантаження.
Третій пункт плану — глибока реформа освіти. Президент заявив, що Сербії потрібна більш відкрита система вищої та професійної освіти, а також більш активне впровадження дуального навчання. За його словами, підготовка молодих людей до ринку праці має стати одним із центральних пріоритетів освітньої політики.
Четвертий пункт стосується енергетики. Вучич заявив, що Сербії необхідно комплексно вирішувати енергетичні проблеми, включаючи будівництво нафтопроводів, газопроводів, інтерконекторів, гідроелектростанцій, вітропарків і сонячних електростанцій. Однак, за його словами, без малих і великих атомних електростанцій країна не зможе забезпечити довгострокову енергетичну стабільність. Президент назвав ядерну енергетику «найчистішою та найбезпечнішою» і зазначив, що для майбутнього уряду одним із головних викликів стане забезпечення знань і коштів для таких проєктів.
П’ятий пункт присвячений штучному інтелекту, робототехніці та сучасним технологіям. Вучич виступив за «агресивне» освоєння нових знань і продовження закупівлі суперкомп’ютерів та будівництва дата-центрів. Він назвав дата-центри «фабриками інтелекту», які можуть дати Сербії перевагу в регіоні. При цьому президент прямо пов’язав цифровий розвиток з енергетикою, зазначивши, що будівництво дата-центрів не повинно зупинятися через брак електроенергії.
Для сербської економіки запропонований план означає спробу поєднати адміністративну реформу, підвищення ефективності праці, технологічну модернізацію та нову енергетичну стратегію. На практиці найскладнішими пунктами можуть стати скорочення державного апарату, відмова від популістських ідей на ринку праці та підготовка країни до атомної енергетики, яка вимагатиме великих інвестицій, фахівців, регуляторної бази та суспільної згоди.
https://t.me/relocationrs/2771
