Україна 2024 року отримала $41,7 млрд зовнішнього фінансування для покриття дефіциту бюджету, що давало змогу виділяти необхідні кошти на відбиття повномасштабної російської агресії, повідомив міністр фінансів Сергій Марченко.
“Це дає змогу повністю профінансувати пенсії, зарплати в освіті та охороні здоров’я, усю систему гуманітарно-соціального спрямування”, – наголосив очільник Мінфіну в ефірі Національного телемарафону в понеділок.
Він зазначив, що Україна цього і наступного року спрямовує на сектор безпеки і оборони 2,2 трлн грн ($52,5 млрд за поточним курсом), або 26% ВВП.
Стосовно бюджетного фінансування 2025 року, яке в держбюджеті заплановано в обсязі $38,4 млрд, Марченко наголосив на важливості реалізації на практиці ініціативи ERA від G7 щодо виділення Україні $50 млрд за рахунок заморожених російських активів.
“Є доступ до $50 млрд, це дозволяє нам з упевненістю дивитися на 2025 рік. Більше того, якщо все буде добре, то 2026 і 2027 рік ми плануємо закривати за допомогою цих активів”, – сказав глава Мінфіну.
Він уточнив, що 2024 року держбюджет уже отримав перший $1 млрд із цих $50 млрд від США.
Загалом оцінюючи залежність України від зовнішнього фінансування, Марченко вважає, що “якщо завершимо війну, така залежність не буде кричущою”. Міністр ще раз зазначив, що величезний дефіцит бюджету пояснюється витратами на війну.
Пасажиропотік через український кордон на тижні з 21 до 27 грудня зріс ще на 12,5% порівняно з попереднім тижнем – до 657 тис., насамперед завдяки різкому зростанню у вихідні перед Різдвом, коли він сягав 133-136 тис. осіб на день.
Як свідчать дані Держприкордонслужби у фейсбуці, кількість перетинів на виїзд зросла з 294 тис. до 325 тис., тоді як на в’їзд – з 290 тис. до 332 тис.
Водночас кількість транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску, за тиждень знизилася зі 134 тис. до 117 тис., тоді як потік машин із гуманітарними вантажами – з 633 до 471.
“Звертаємо увагу громадян, які перетинають кордон у пункті пропуску “Краковець”, “Угринів” та “Рава-Руська”. Спостерігається певне скупчення транспортних засобів на виїзд з України”, – зазначає Держприкордонслужба в неділю.
На кордоні з Польщею станом на 18:00 черги були в пунктах пропуску (ПП) “Краковець” (80 легкових авто), “Устилуг” (65), “Угринів” (30) і “Рава-Руська” (10).
На кордоні з Угорщиною найбільша черга в ПП “Тиса” – 15 авто, тоді як у “Лужанці” 10, в “Косино” та “Вилок” – по 5 машин.
У ПП “Малий Березний” на кордоні зі Словаччиною накопичилося 25 авто, тоді як в ПП “Ужгород” – 6 автобусів.
Сумарні показники перетину кордону людьми в четвертий тиждень зими цього року вищі за торішні: тоді за подібні сім днів з України виїхало 280 тис. осіб, а в’їхало 302 тис., потік машин становив 110 тис.
Минулого року в цей тиждень пасажиропотік знизився на 3,6%, тоді як наступного – ще на 18,4%.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксували перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Воно тимчасово припинилося в другій половині грудня – на початку січня на період свят, проте потім знову відновилося і сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., тоді як із початку третього року – ще на 191 тис.
Як зазначив на початку березня минулого року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%. Мінекономіки в макропрогнозі на цей рік заклало повернення в Україну 1,5 млн осіб.
Водночас Нацбанк, навпаки, у жовтневому інфляційному звіті знову погіршив прогноз відтоку з України цього року з 0,4 млн до 0,5 млн. В абсолютних цифрах ідеться про зростання кількості мігрантів, що залишаються за кордоном, цьогоріч до 6,8 млн. Водночас оцінку відтоку на наступний рік знижено з 0,3 млн до 0,2 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 16 грудня цього року оцінювали в 6,254 млн, а загалом у світі – в 6,814 млн, що на 28 тис. більше, ніж на 18 листопада цього року.
В Україні, за останніми даними ООН на серпень цього року, було 3,669 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), що на 121 тис. більше, ніж на квітень цього року.
За даними регіональної влади, на які посилаються в ООН, з 1 серпня Донецьку область на сході України залишили понад 128 тис. осіб, зокрема 24 тис., які втекли від активних бойових дій, а залишаються в області приблизно 330 тис., зокрема приблизно 63 тис. у зонах активних бойових дій.
У Сумській області влада оцінює, що з 1 серпня до 3 жовтня було евакуйовано 36 тис. осіб, зокрема 6 тис. дітей.
Географічна структура зовнішньої торгівлі України (експорт) у січні-липні 2024 року, тис. Дол США
У Німеччині діє складна та багаторівнева система оподаткування, що охоплює як юридичних осіб, так і індивідуальних підприємців (ІП). Розглянемо основні податки, що застосовуються до цих категорій платників податків.
Податки для юридичних осіб
1. Корпоративний податок на прибуток (Körperschaftsteuer):
2. Торговий податок (Gewerbesteuer):
3. Податок на додану вартість (Mehrwertsteuer, MwSt):
Податки для індивідуальних підприємців (ІП)
1. Прибутковий податок (Einkommensteuer):
2. Торговий податок (Gewerbesteuer):
3. Податок на додану вартість (MwSt):
Інші податки та збори
1. Солідарний збір (Solidaritätszuschlag):
2. Церковний податок (Kirchensteuer):
3. Податок на майно (Grundsteuer):
Податкова система Німеччини характеризується прогресивністю та розмаїттям податків, що вимагає ретельного планування та обліку при веденні бізнесу. Рекомендується консультуватися з професійними податковими консультантами для забезпечення відповідності актуальним вимогам законодавства та оптимізації податкового навантаження.
ПАТ «Укртрансгаз» (Київ) 27 грудня оголосило тендер на обов’язкове страхування автоцивільної відповідальності, повідомляється в системі електронних закупівель Prozorro. Очікувана ціна закупівлі відповідних послуг – 1,175 млн грн.
Останній день подання заявки на участь – 6 січня.
«Укртрансгаз», 100% якого належить НАК “Нафтогаз України”, експлуатує систему магістральних газопроводів і 12 підземних сховищ газу країни.
Інтервенції Національного банку України (НБУ) на міжбанківському ринку цього тижня зросли до рекордної позначки з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну – до $1 млрд 625,9 млн, свідчить статистика регулятора.
Згідно з нею, центробанк збільшив продаж інвалюти до попереднього тижня на 14,7%, не купуючи валюту.
Як свідчать дані, які центробанк встиг опублікувати за цей час, негативне сальдо між обсягами купівлі населенням валюти та обсягами її продажу звузилося з $66,07 млн до $61,54 млн.
З початку грудня інтервенції Нацбанку досягли вже $4,90 млрд, що також є рекордно високим показником щонайменше з початку 2012 року. Попередній рекорд – $3,96 млрд – було встановлено в червні 2022 року.
Загалом із початку 2024 року обсяг проданої регулятором валюти становив $34 млрд 568,5 млн, купленої – $126 млн. За 2023 рік НБУ продав інвалюти на $28 млрд 829,7 млн, викупив $219,9 млн.
Офіційний курс гривні за підсумками тижня опустився на 7 коп. – до 41,9403 грн/$1, водночас готівковий зміцнився на 16 коп. як під час купівлі – до 42,10 грн/$1, так і під час продажу – до 42,15 грн/$1.
Загалом із початку 2024 року долар за офіційним курсом подорожчав на 10,4%, або на 3,93 грн, а з моменту переходу Нацбанку 3 жовтня 2023 року до режиму керованої гнучкості – на 14,7%, або на 5,37 грн.
Як повідомлялося, міжнародні резерви України в листопаді 2024 року зросли на $3,344 млрд, або на 9,1%, і станом на 1 грудня, за попередніми даними центробанку, становили $39,925 млрд, тоді як чисті міжнародні резерви (ЧМР) збільшилися на $3,5 млрд, або на 15,6%, – до $25 млрд 939 млн.
