Політика – Сторінка 5 – Ukraine open for business

Медична група ADONIS відкрила ендокринологічний центр у столиці України

Медична група компаній ADONIS (Київ) відкрила ендокринологічний центр у філії своєї клініки в Києві.

Як повідомили медгрупа агентству «Інтерфакс-Україна», центр надаватиме допомогу, зокрема, пацієнтам із хронічною втомою та емоційним вигоранням, незрозумілими змінами ваги (схудненням або набором), проблемами зі шкірою, волоссям, сном, порушенням менструального циклу або фертильності, зниженим лібідо, тривожністю, апатією, а також пацієнтам з підозрою на цукровий діабет або захворювання щитовидної залози.

Центр очолила лікар-ендокринолог, генетик Катерина Комісаренко.

Основними напрямками роботи центру стануть превентивна ендокринологія, діагностика ендокринних захворювань, персоналізоване лікування гормональних порушень, супровід жінок в пре- і постменопаузі, інтеграція носимих девайсів (глюкометрів, трекерів, додатків для моніторингу стану в реальному часі тощо д.), підтримка при метаболічних порушеннях (комплексне лікування діабету, інсулінорезистентності, метаболічного синдрому тощо), супровід при захворюваннях щитовидної залози, контроль і корекція ваги.

На базі центру пацієнти можуть пройти лабораторну діагностику, ультразвукове дослідження, магнітно-резонансну (МРТ) та комп’ютерну томографію (КТ).

ADONIS – це багатопрофільний медичний центр для дорослих і дітей, заснований у 1998 році. Зараз до медичної групи компаній входять сім медцентрів у Києві. В ADONIS працюють лікарі понад 65 спеціальностей, у тому числі дорослі та дитячі хірурги. Одними з пріоритетних напрямків медцентрів групи є хірургія, гінекологія, сфера репродуктивного здоров’я та педіатрія.

ендокринологічний центр

Угода України та США перспективна для greenfield-компаній з дозволами на родовища критичних мінералів – думка

Перспектива реалізації Угоди про корисні копалини з США може бути привабливою для українських greenfield-компаній, які вже мають спецдозволи на ділянки з родовищами мінералів, критичних для ЄС або США, вважає засновник NADRA.info Володимир Бойко.

Серед таких компаній експерт назвав, зокрема, інвестиційну групу BGV Group Management Геннадія Буткевича, а також компанії Віталія Якименка та Олександра Настенка.

«Але в той же час для деяких надровидобувних інвесторів – Ferrexpo, Black Iron, – угода стане справжнім випробуванням на міцність. Адже на тлі підготовки міжнародних домовленостей чиновники вже фактично оголосили чергове полювання на «сплячі» ліцензії», – прокоментував Бойко ситуацію інформаційному агентству “Інтерфакс-Україна”.

На його думку, перерозподіл прав на користування надрами є досить імовірною реальністю найближчим часом.

«Залишається побажати мудрості ревізорам: щоб «під ніж» не пустили проекти, реалізацію яких затримали об’єктивні обставини, які не залежать від (бажання або намірів – ІФ-У) надрокористувачів», – зазначив засновник NADRA.info.

Він також вважає, що угода з США може призвести до ретельного аудиту попередньої діяльності компаній у видобувній галузі.

«Можна також припустити, що угода стане тригером для початку проведення аудиту не тільки «сплячих» спецдозволів у приватних руках, але й ретельної публічної перевірки всіх державних компаній і підприємств у видобувній галузі за кожним спецдозволом, УРП або СД (угода про розподіл продукції, договір про спільну діяльність – ІФ-У), за кожною пробуреною або переданою в оренду свердловиною, за кожним управлінським рішенням», – додав Бойко.

Як повідомлялося, Україна і США 30 квітня уклали рамкову угоду про економічне партнерство. Її підписали перший віце-прем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко і міністр фінансів США Скотт Бессент. У ній йшлося про створення інвестиційного фонду відновлення США-Україна.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль висловив сподівання, що Верховна Рада ратифікує підписану угоду до 8 травня. «Технічні» угоди поки що не підписані і не опубліковані.

NADRA.INFO, Володимир Бойко, ЄС, мінерал, США

Ощадбанк очолив кредитування оборонної промисловості у 2024 році

Державні Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк, а також ПУМБ у 2024 році надали 11 кредитів під державні гарантії підприємствам оборонно-промислового комплексу (ОПК) за Програмою підвищення обороноздатності держави та задоволення невідкладних потреб Збройних сил України, свідчить інформація Міністерства фінансів.

Згідно із нею, найбільшим кредитором став Ощадбанк, який видав шість кредитів на 9,86 млрд грн та став учасником консорціумного кредиту разом із Укргазбанком та ПУМБ на 2,38 млрд грн.

У свою чергу Укрексімбанк надав чотири кредити на загальну суму 8,25 млрд грн.

Згідно із даними Мінфіну, 2023 року за Програмою підвищення обороноздатності держави було надано всього два кредити під держгарантії: Ощадбанк на 6,09 млрд грн та Укрексімбанк на 5,98 млрд грн.

Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в Ощадбанку, з початку повномасштабної війни банку взяв участь у кредитуванні підприємств ОПК на суму понад 17,1 млрд грн.

“Ощад історично кредитував підприємства державного ОПК, тому ми як ніхто знаємо, наскільки важким був процес спрощення доступу до банківських кредитів для компаній ОПК приватної форми власності й наскільки важливим для розвитку галузі”, – сказав заступник голови правління Ощадбанку, відповідальний за корпоративний бізнес Юрій Каціон.

КРЕДИТУВАННЯ, оборонна промисловість, ОЩАДБАНК

ДМЗ скоротив випуск прокату на 52% з початку року

ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ), що входить до DCH Steel групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, за підсумками січня-квітня поточного року зменшило виробництво прокату на 52,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 11,2 тис. тонн.

Згідно з інформацією компанії, випуск коксу за січень-квітень-2025 скоротився на 24,8% – до 70,6 тис. тонн.

У квітні 2025 року на ДМЗ виготовили 4,1 тис. тонн металопродукції, що на 62% менш ніж у квітні 2024 року. Виробництво металургійного коксу скоротилось на 34,8%, до 15,7 тис. тонн.

При цьому уточнюється, що з 25 квітня по 7 травня в прокатному цеху №2 проходила прокатна кампанія, під час якої в цеху виготовили 9,2 тис. тонн металопродукції.

Як повідомлялося, ДМЗ у 2024 році скоротив виробництво прокату на 59,4% порівняно з 2023 роком – до 42,9 тис. тонн, коксу на 1,2% – до 289,1 тис. тонн.

ДМЗ у 2023 році збільшив випуск металопрокату на 86,2% порівняно з 2022 роком – до 105,6 тис. тонн, коксу – на 38,5%, до 292,7 тис. тонн.

У 2022 році завод скоротив виробництво прокату на 74,2% порівняно з 2021 роком – до 58,4 тис. тонн, коксу – на 56,3%, до 211,3 тис. тонн.

ДМЗ спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату та виробів із них.

Група DCH 1 березня 2018 року підписала договір про купівлю у Evraz Дніпровського метзаводу.

DMZ, ПРОКАТ

25 нових курсів для AgriAcademy від Астарти

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) та агропромхолдинг “Астарта-Київ” домовилися про співпрацю у сфері розвитку дистанційної освіти для українських аграріїв. Експерти Астарти ділитимуться своїми знаннями та практичною експертизою у вигляді коротких інтерактивних онлайн курсів, які будуть доступні на платформі AgriAcademy, пише SEEDS.

У рамках співпраці планується розробка 25 курсів з фокусом на вирощування, зберігання та переробку польових культур.

Перші два курси “Соняшник. Біологічні особливості” та “Соняшник. Технологія вирощування” вже доступні на платформі.

Андрій Балашов, керівник відділу професійного розвитку Астарти: «Сфера залучення персоналу сьогодні є викликом для всього українського бізнесу, і ми не стали винятком. Люди залишаються ключовим джерелом знань, але сучасні умови вимагають нових підходів до збереження та передачі інформації. Тому ми впровадили систему внутрішнього онлайн-навчання для обов’язкових тренінгів і підвищення кваліфікації працівників. Зараз ми готові ділитися цими напрацюваннями, щоб підтримати розвиток українського аграрного сектору.»

За останні роки українські сільськогосподарські підприємства зіткнулися з гострим дефіцитом спеціалістів, що суттєво впливає на конкурентоспроможність всього сектору. Питання якісної та доступної професійної освіти наразі максимально актуальне, а платформа AgriAcademy створена спеціально для того, щоб забезпечити безкоштовний доступ до знань в агросекторі.

Василь Говгера, провідний експерт корпоративного консалтингу ЄБРР: «Ми вдячні нашим партнерам, агропромисловому холдингу “Астарта-Київ”, за відкритість та можливість використати для розробки навчальних матеріалів досвід професіоналів, які мають за плечами роки практики. Ми впевнені, що наша спільна освітня ініціатива зможе допомогти більшій кількості людей підняти свій рівень знань в агросекторі»

AgriAcademy – безкоштовна платформа онлайн-навчання для працівників агросектору та студентів закладів аграрної освіти, яка була запроваджена ЄБРР у грудні 2022 року у рамках програми підтримки продовольчої безпеки в Україні. Мета створення цієї платформи – підвищення конкурентоспроможності та сталості критично важливої галузі української економіки, яка зазнала значного негативного впливу внаслідок російського вторгнення.

Всі лекції, навчальні матеріали та онлайн-курси від провідних фахівців та іноземних університетів на AgriAcademy доступні українською мовою. На сьогодні на платформі опубліковано 23 курси. Це майже 300 навчальних годин, які охоплюють широкий спектр знань, як для початківців, так і для професіоналів. Кожен курс включає в себе перевірку знань і за результатами тестування студенти отримують сертифікати про успішне завершення навчання.

Створення та управління платформою (включаючи розробку курсів, навчальні тури тощо) відбувається за підтримки та фінансування ЄБРР, а також:

Багатостороннього донорського рахунку ЄБРР для стабілізації та сталого зростання України (донори: Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Швеція, Швейцарія, Велика Британія, Сполучені Штати Америки та Європейський Союз як найбільший донор).
Республіки Ірландія через Фонд сприяння малому бізнесу ЄБРР (інші донори фонду: Італія, Японія, Південна Корея, Люксембург, Норвегія, Швеція, Швейцарія, Тайбей Китай та Сполучені Штати Америки).
Сільськогосподарської та Продовольчої Організації ООН (FAO).

AgriAcademy, ASTARTA, KURS

Частка курців в Україні зросла до 31% — дослідження

Майже третина (31%) українців вживає тютюнові або нікотинові вироби, в тому числі 27% щоденно і 4% не щодня, свідчать результати всеукраїнського опитування “Вживання тютюнових і нікотинових виробів”, яке проводилося Київським міжнародним інститутом соціології з 14 лютого до 4 березня 2025 року.

Порівняно з жовтнем 2024 року частка тих, хто вживає тютюнові або нікотинові вироби, зросла з 27% до 31%, у тому числі з 23% до 27% стало більше тих, хто вживає щодня.

Серед чоловіків вживають тютюнові або нікотинові вироби 45% респондетів, серед жінок – 19%. Більше вживають тютюнові або нікотинові вироби особи молодшого та середнього віку, при чому й серед чоловіків, і серед жінок. Серед 18-29 річних 45% вживають такі вироби, а далі з віком показник знижується до 11% серед 70+ річних. При цьому якраз зростаня вживання припав насамперед на 18-39 річних людей.

Серед споживачів тютюнових або нікотинових виробів переважна більшість (73%) курить сигарети промислового виробництва. Далі йдуть тютюнові вироби для електричного нагрівання (19%), електронні сигарети (17%), кальяни (9%), тютюн (8%). Найменше респондентів говорили про нікотинові подушечки (3%).

Для всіх цих виробів, крім просто тютюну, поточні показники такі самі, як і були в 2024 році (тобто всі відмінності в межах статистичної похибки). У випадку просто тютюну показник зріс з 4% до 8% (насамперед за рахунок респондентів старшого віку).

Вживання ТВЕН, електронних сигарет та кальяну більш поширено серед переважно молодих респондентів. Найбільш поширене вживання таких виробів серед 18-29 річних респондентів. Так, серед 18-29 річних респондентів, які 6 зараз вживають тютюнові або нікотинові вироби, 37% вживають тютюнові вироби для електричного нагрівання, 39% – електронні сигарети, 24% – кальяни.

У регіональному розрізі найбільше вживають тютюну на сході України (35,7%), менше на півдні (33,7%) та у центрі (31,7%), найменше на заході (25,6%).

Найбільше вживають тютюну у великих містах з населенням від 100 тис (34,5%), найменше у селах (24,8%).

Також частіше вживають тютюн люди з середнім достатком (32,8%), ніж з низьким та високим, але найменше – люди з дуже низьким достатком (25,1%).

Опитування проводилося методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI). Було опитано 2029 дорослих респондентів з усіх підконтрольних регіонів України. Формально для звичайних обставин статистична похибка вибірки (з імовірністю 0.95 і з дизайн-ефектом 1.1) не перевищує 2.4% для показників близьких до 50% і 0.5% для показників близьких до 1 або 99%.

курці

Business news from Ukraine