Афганський телеканал Ariana News повідомив із посиланням на місцеві джерела, що афганські сили завдали удару по «ядерному об’єкту» в Пакистані, а також по військовій базі в районі Абботтабада (провінція Хайбер-Пахтунхва).
При цьому незалежного підтвердження заяві про ураження «ядерного об’єкта» на момент публікації не було. У повідомленнях міжнародних агентств про різке загострення між Пакистаном і владою Афганістану йдеться про застосування безпілотників і удари по військових цілях, однак без вказівки на ураження ядерної інфраструктури. Зокрема, Reuters передавав, що влада Афганістану заявила про застосування дронів по військових об’єктах у Пакистані, а міністр інформації Пакистану заявив, що спроби ударів безпілотниками було перехоплено, і шкоди вдалося уникнути.
Ескалація між країнами останніми днями супроводжується взаємними ударами і суперечливими заявами сторін про результати атак.
Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ «ArcelorMittal Кривий Ріг» (АМКР, Дніпропетровська обл.) оголосив про вимушене припинення виробничої діяльності його дочірньої компанії ТОВ «Ливарно-механічний завод» (ЛМЗ).
Згідно з прес-релізом підприємства в п’ятницю, рішення про припинення виробничої діяльності ЛМЗ, який є допоміжним підрозділом основного виробництва АМКР, набуває чинності через три місяці з дати оголошення.
В АМКР зазначають, що рішення продиктоване поточними економічними та ринковими обставинами, в яких компанія працює в Україні в умовах повномасштабної війни. АМКР. Ключовою причиною цього кроку є висока вартість електроенергії в Україні. Постійні атаки на енергетичну інфраструктуру призвели до дефіциту електроенергії та необхідності імпорту електроенергії за ще вищими цінами, що призвело до значного зростання собівартості продукції та падіння виробництва. Так, через дефіцит е/е в січні 2026 року порівняно з показниками листопада 2025 року спостерігалося зниження виробництва чавуну на 30%, зниження виробництва сталі на 40% і зниження виробництва прокату обсягом до 60%.
«Порівняно з 2024 роком, коли ми звернулися до уряду України з проханням терміново розробити заходи зі стримування зростання цін на е/е та підтримки виробників гірничодобувної та металургійної промисловості, ціна на е/е зросла зі $120 за МВт-год (у 2 кв. 2024 р. з поставкою без ПДВ) до $230 у лютому 2026 року, сягаючи в пікові години до $370 за МВт-год», – констатується у пресрелізі.
Додатковим негативним фактором стало рішення Європейської Комісії запровадити CBAM (механізм транскордонного коригування вуглецевих викидів) з 1 січня 2026 року без будь-яких винятків і перехідного періоду для українських виробників. Це призвело до втрати європейського ринку для значної частини українських металургійних виробників і критично вплинуло на обсяги їхнього виробництва та завантаження окремих підрозділів і потужностей.
“Варто зазначити, що АМКР доклав значних зусиль для переорієнтації продажів на ринок ЄС після початку повномасштабної війни. Однак впровадження CBAM без урахування реалій війни в Україні зірвало ці зусилля”, – пояснюється в прес-релізі.
У компанії зазначають, що рішення про закриття ЛМЗ призведе до скорочення 1,7 тис. робочих місць, а в сукупності із закриттям цеху блюмінгу та пов’язаних виробничих процесів кількість скорочень робочих місць перевищить 2400. Водночас працівники ЛМЗ отримають пропозиції роботи в АМКР з можливістю перенавчання за рахунок роботодавця.
ТОВ «Ливарно-механічний завод» (ЛМЗ) є одним з найбільших машинобудівних підприємств України. Підприємство є потужним машинобудівним і ремонтно-механічним комплексом, що включає низку машинобудівних ланцюгів і такі виробничі галузі, як ливарне, ковальсько-пресове, термічне, зварювальне і наплавлювальне виробництво, механічне оброблення, металообробка та збирання, виробництво гумотехнічних і технічних виробів, ремонт механічних виробів та інші.
Тимчасовий захист в Європейському Союзі поки отримують українці незалежно від статі та віку, і такий порядок поки продовжено до 27 березня 2027 року, повідомив представник Європейської комісії Маркус Ламмерт, коментуючи дискусію в країнах-членах про надання захисту українським чоловікам призовного віку.
«Наскільки я пам’ятаю правила надання тимчасового захисту, вони не роблять ніякої різниці між жінками, дітьми та чоловіками призовного віку», – сказав Ламмерт на брифінгу в Брюсселі в п’ятницю.
На запитання, чи варто приймати в ЄС українських чоловіків призовного віку під час війни в Україні і чи дійсно на європейському рівні відбувається дискусія про їх тимчасовий захист, враховуючи те, що відповідне питання підняло уряд Люксембургу і українські влади, представник Єврокомісії відповів: “Я не знаю про дискусію в Люксембурзі. Можу сказати, що тимчасовий захист – це те, що ми вирішили на рівні ЄС і на рівні держав-членів до 27 березня наступного року. Чинні правила залишаються в силі, і це все, що я можу сказати на даний момент”.
Страхова компанія «ІНГО» (Київ) за підсумками 2025 року зібрала 5,05 млрд грн (близько $120 млн) валових страхових премій, що на 48% перевищує результат 2024 року і є найвищим показником за всю історію компанії, повідомляють у її інформації.
Найвище зростання серед напрямків показало ОСЦПВ, за яким було зібрано 1,24 млрд грн проти 445 млн грн роком раніше (у 2,8 раза більше). Портфель майнового страхування (включно з МАТ і відповідальністю) склав 1,59 млрд грн (+70%), медичне страхування (ДМС) досягло 867 млн грн (+21%), автострахування КАСКО – також 867 млн грн (+17%).
За даними компанії, її частка на ринку майнового страхування збільшилася з 12,9% до 17,6%, загальна ринкова частка – з 5% до 7%.
Як повідомив голова правління «ІНГО» Андрій Семченко, чистий прибуток компанії за 2025 рік становив 348 млн грн (+36% до 2024 року), активи зросли до 2,18 млрд грн (+44%), власний капітал – до 1,5 млрд грн (+21%). Страхові резерви склали 3,58 млрд грн (+40%). Комбінований коефіцієнт за рік – 96,1%.
Обсяг страхових виплат у 2025 році склав 2,21 млрд грн, що на 41% більше, ніж роком раніше.
Компанія сплатила до бюджетів усіх рівнів 223 млн грн податків (+39%). Кількість договорів страхування зросла на 17% – до 879 тис.
“Результат повністю відповідає стратегії компанії та фінансовим планам компанії за кожним напрямом. Це також стосується і обсягу зібраних премій, і рентабельності, і інвестиційної діяльності”, – повідомив Семченко.
Окремо в компанії відзначили участь у програмі страхування військових ризиків ЄБРР, розробленої спільно з міжнародним страховим брокером Aon. «ІНГО» стала одним із перших локальних страховиків-учасників і отримала найбільший серед українських страховиків ліміт покриття – EUR50 млн. За 2025 рік у рамках програми застраховано внутрішніх вантажних перевезень, лізингових та автопарків, а також проміжне зберігання в портах на загальну суму близько EUR233 млн.
Компанія також повідомляє, що за минулий рік зросла частка договорів з фізичними особами в загальному портфелі.
У 2026 році компанія зосередиться на підтримці збалансованої структури портфеля, подальшому розвитку роздрібного сегмента та участі в міжнародних програмах перестрахування військових ризиків. Окремим завданням залишається збереження операційної ефективності та виконання фінансових планів.
Страхова компанія «ІНГО» заснована 1994 року, компанія входить до трійки найбільших страховиків країни за активами та преміями, має репутацію фінансово стійкого партнера та суспільно важливої установи для економіки України.
29 грудня 2025 року рейтингове агентство IBI-Rating підтвердило для компанії довгостроковий кредитний рейтинг на рівні uaAA та рейтинг фінансової стійкості на рівні uaAA.ifr, обидва з прогнозом «у розвитку».
Національний поштовий оператор «Укрпошта» розпочав аукціони з продажу 20 невикористовуваних об’єктів нерухомості загальною площею 32,8 тис. квадратних метрів зі стартовою ціною понад 200 млн грн, повідомив генеральний директор компанії Ігор Смілянський у четвер.
Згідно з його повідомленням у Телеграмі, виставлені на майданчику Прозорро.Продажі об’єкти охоплюють від маленького приміщення в селі на Закарпатті до сортувального центру у Львові площею 5,6 тис. квадратних метрів.
Очільник компанії очікує на прибуток від продажу в десятках мільйонів гривень, який піде на інвестиції, а також економію на утриманні цих об’єктів і сплаті податків понад 3 млн грн.
«Кошти, які будуть отримані від продажу, згідно з рішенням акціонера »Укрпошти” Міністерства розвитку громад і територій, одразу будуть спрямовані на інвестиції в основні фонди”, – зазначив Смілянський.
Гендиректор «Укрпошти» уточнив, що стартова ціна для інвесторів виставленого на аукціон сортувального центру, що був побудований у 1920-х роках у самому центрі Львова біля залізничного вокзалу, 56,9 млн грн.
Напередодні «Укрпошта» також завершила другий аукціон із продажу на «Прозорро.Продажі» 716 одиниць списаного транспорту, отримавши 9 млн грн, і готується розпочати останній продаж ще близько 250 авто.
У четвертому кварталі 2025 року «Укрпошта» отримала чистий прибуток 257,9 млн грн, що на 69,2% перевищило показник аналогічного періоду 2024 року за рахунок додаткового доходу від продажу майна підприємства, який склав 168 млн грн.
Національний поштовий оператор збільшив у четвертому кварталі виручку на 10,7 млн грн порівняно з відповідним періодом 2024 року – до 3 млрд 601,6 млн грн.
Кабінет міністрів України протягом найближчих тижня-двох планує затвердити новий порядок використання коштів державної підтримки індустріальних парків з додатковою програмою можливості отримання грошової компенсації за пошкоджену внаслідок російських атак інфраструктуру в розмірі до 200 млн грн, повідомив заступник міністра економіки Віталій Кіндратів.
“Найближчим часом у нас вийде новий порядок використання коштів, де буде додаткова програма можливості отримання компенсації за пошкоджену інфраструктуру індустріальних парків. Тобто якщо була російська атака, було щось втрачено, зруйновано, то до 200 млн грн держава зможе вам дати для відновлення інфраструктури. Думаю, тиждень-два він буде прийнятий урядом, і ми найближчим часом будемо отримувати відповідні заявки”, – розповів він під час щорічної Конференції екоіндустріальних парків (ЕІП) у Києві у п’ятницю.
Він виразив надію що заявок на відновлення буде небагато, але нагадав , що вже є “два поганих кейси, і саме на них ми напрацьовували цей механізм підтримки від держави тих, хто постраждав”.
Кіндратів також відзначив, що на сьогодні загалом напрацьованих державою стимулів для розвитку індустріальних парків достатньо, аби розвивати іх мережу.
“Зі свого боку ми бачимо одну велику прогалину, над якою ми працюємо, чесно кажучи, другий рік, і є надія що вийдемо на результат – це програма підтримки і розвитку спроможності ІП, управляючих компаній, учасників. Тобто мало створити і зареєструвати ІП, треба його наповнити відповідними сенсами і інструментами, зайти резидентів і дати йому життя, а це потребує додаткової компетенції і не завжди вона є у тих, хто створює парк”, – розповів заступник міністра економіки.
За його словами, запустити цю програму в поточному році – одна з приорітетних задач уряду.
Кіндратів також нагадав, що Україна на сьогодні мабуть єдина країна у світі, яка розробила і затвердила на державному рівні стандарт екоіндустріального парку.
“І мені здається що для бізнесу який планує і дивиться в сторону індустріальних парків це гарний маяк як і що вони мають робити, аби розвиватись саме в цьому напрямку”, – резюмував він.
Як повідомлялось, станом на кінець 2025 року в індустріальних парках України збудовано чи будувались 37 промислових підприємств, з яких вже збудовано 22 заводи і 15 – у процесі будівництва.
Наразі у Реєстрі індустріальних парків налічується понад 113 об’єктів. Індустріальні парки є складовою інвестиційної компоненти політики розвитку українських виробників “Зроблено в Україні”.
В жовтні 2025 року, зокрема, російською ракетою було зруйновано індустріальний парк Sparrow у Львові.
Конференція ЕІП України 2026 реалізується як флагманський національний захід у межах проєкту “Глобальна програма екоіндустріальних парків ІІ – Україна: впровадження на національному рівні” (GEIPP-II Україна).
https://interfax.com.ua/news/economic/1147910.html
