Українські підприємства 2023 року збільшили імпорт міді та мідних виробів у вартісному вираженні в 2,2 раза порівняно з 2022 роком – до $140,795 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, експорт міді та мідних виробів за цей період скоротився на 20,1% – до $72,078 млн.
У грудні імпортовано міді на $20,856 млн, експортовано – на $6,906 млн.
Крім того, Україна за 2023 рік знизила імпорт нікелю та виробів на 74,2% порівняно з 2022 роком – до $15,391 млн (у грудні – $1,025 млн), алюмінію та виробів із нього наростила на 7,7%, до $366,463 млн ($31,951 млн).
Водночас знизила ввезення свинцю та виробів з нього на 65,2% – до $989 тис. ($70 тис.), імпорт олова та виробів з нього – на 23%, до $2,728 млн ($310 тис.), але наростила цинку і цинкових виробів – на 18,8%, до $45,966 млн ($3,665 млн).
Експорт алюмінію та виробів із нього минулого року зріс на 0,7% порівняно з 2022 роком – до $97,616 млн (у грудні – $8,433 млн), свинцю та виробів із нього зріс на 23,5% – до $14,778 млн ($704 тис.), нікелю та виробів становив $532 тис. ($24 тис.), тоді як за 2022 рік він був $1,268 млн.
Цинку за кордон у 2023 році поставлено на $130 тис. (у грудні – $13 тис.) проти $1,331 млн у 2022-му. Експорт олова та виробів становив $159 тис. (у грудні – на $79 тис.) проти $424 тис. за 2022 рік.
Як повідомлялося, українські підприємства 2022 року знизили імпорт міді та мідних виробів у вартісному вираженні на 64,3% порівняно з попереднім роком – до $65,370 млн, а їхній експорт зменшився на 56,3% – до $90,245 млн.
Крім того, Україна 2022 року скоротила імпорт нікелю та виробів із нього на 49,9% порівняно з 2021 роком – до $59,754 млн, алюмінію та виробів із нього – на 33,4%, до $340,398 млн. Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 66,6% – до $2,839 млн.
Імпорт олова і виробів з нього впав на 33,5% – до $3,312 млн, а також скоротилося ввезення цинку і цинкових виробів – на 58,7%, до $38,690 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього за 2022 рік знизився на 42,7% порівняно з 2021 роком – до $96,972 млн, свинцю та виробів із нього – на 68,7% – до $11,970 млн, нікелю та виробів – на 73,9%, до $1,268 млн.
Експорт цинку за 2022 рік становив $1,331 млн, тоді як у 2021 році він становив $550 тис. Експорт олова та виробів у 2022 році становив $424 тис. проти $346 тис. за попередній рік.
Міжнародна науково-дослідна сільськогосподарська компанія Corteva Agriscience у 2023 році наростила експорт насіння кукурудзи на 50% порівняно з попереднім роком, повідомила її пресслужба.
Згідно з пресрелізом, протягом 2023 року виробничий насіннєвий комплекс компанії на Полтавщині відвантажив понад півмільйона посівних одиниць насіння кукурудзи бренду Pioneer®, що стало рекордним обсягом за 10 років існування виробництва Corteva в Україні.
“Дії Росії проти аграрного сектору України доводять його видатну роль у забезпеченні продовольчої безпеки в багатьох регіонах світу. Corteva вважає Україну одним із найбільших гравців на світовому сільськогосподарському ринку і протягом останніх років послідовно нарощує виробництво та експорт високоякісного гібридного насіння кукурудзи та соняшнику, щоб забезпечити можливість виробляти аграрну продукцію в Україні та в тих країнах, де робота фермерів залежить від виробленого в нашій країні насіння”, – зазначив керівник виробництва насіння Corteva Agriscience в Україні Олексій Турчинов.
Компанія також повідомила, що має намір продовжувати розвивати виробничі потужності насіннєвого комплексу для нарощування експорту насіння через налагоджені канали збуту до Європейського Союзу. Для цього компанія переналаштувала експортні ланцюжки і протягом 2023 року фермери країн Європи (Австрії, Франції, Угорщини, Румунії, Словаччини, Болгарії, Бельгії, Чехії, Німеччини, Литви, Польщі, Сербії), а також країн Середньої Азії отримали українське насіння кукурудзи бренду Pioneer®.
Як повідомлялося, насіннєвий комплекс компанії в Полтавській області офіційно відкрито в червні 2013 року. У його будівництво було інвестовано понад $56 млн. Річна потужність заводу – близько 500 тис. посівних од. насіння кукурудзи та 250 тис. посівних од. насіння соняшнику.
Corteva Agriscience – глобальна сільськогосподарська компанія. Пропонує комплексні рішення для максимізації врожайності та прибутковості. Має понад 150 науково-дослідних об’єктів і понад 65 діючих речовин у портфоліо.
До її представництва в Україні входять центральний офіс у Києві, науково-дослідний центр у с.Любарці (Київська обл.) та насіннєвий виробничий комплекс у с.Стасі (Полтавська обл.).
У квітні 2022 року компанія прийняла рішення покинути російський ринок через розв’язану РФ повномасштабну війну проти України.
Основні показники державного бюджету (помісячно), млрд грн
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Великий український виробник гофрокартону – “Понінківська картонно-паперова фабрика-Україна” (“ПКПФ-Україна”, Хмельницька обл.) у 2023 році збільшила випуск гофротари на 25,4% порівняно з 2022 роком – до 86,7 млн кв. м.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації “Укрпапір”, таким чином, за випуском цієї продукції фабрика продовжує входити до трійки лідерів після Київського картонно-паперового та Трипільського пакувального комбінатів.
За даними статистики, за минулий рік на фабриці також зросло виробництво тарного картону на 16,3%, до 79,2 тис. тонн.
При цьому в грудні виробництво гофроящиків “ПКБФ-Україна” збільшилося на 16,8% до грудня-2022 – до 7,8 млн кв. м, а паперу і картону – на 36%, до 7,7 тис. тонн.
У грошовому вираженні “ПКБФ-Україна” за 2023 рік випустила продукції майже на 2 млрд 450 млн грн – на 3,1% більше, ніж роком раніше.
Як повідомлялося з посиланням на дані, зібрані асоціацією від основних підприємств галузі (оскільки Держстат перестав надавати такі дані з 2019 року), за 2023 рік в Україні випуск паперу та картону збільшився на 12,3% – до 578,3 тис. тонн, картонних ящиків – на 19,5% – до 539,26 млн кв. м.
Понінківська фабрика (раніше – Понінківський картонно-паперовий комбінат), колись найбільший виробник шкільних зошитів, наразі має одне основне виробництво – паперово-картонне, випускає в основному гофрокартон і гофротару, а також обгортковий, макулатурний папір.
Фабрика є частиною Об’єднаної картонної компанії-Україна (ОКК, Луцьк) бізнесмена Миколи Лобова, до складу виробничих активів якої входить, зокрема, “Луцька КБФ-Україна” (Волинська обл.), що випустила торік (за даними “Укрпапір”) майже 66 тис. тонн різного картону (на 30,6% більше) та 17,4 млн кв. м. гофроящиків.
Як повідомлялося, 2022 року “ПКБФ-Україна” випустила продукцію на 2 млрд 446 млн грн – на 6,5% більше, ніж роком раніше.
АТ “Слов’янські шпалери – КФТБ” (раніше – Корюківська фабрика технічних паперів, Чернігівська обл.), провідний український виробник шпалер, у 2023 році випустило 16,2 млн умовних шматків шпалер – на 19% більше, ніж у 2022 році.
Згідно зі статистичними даними асоціації “УкрПапір”, наданими агентству “Інтерфакс-Україна”, у грудні, зокрема, випущено 1,12 млн умовних шматків – на 2% менше, ніж грудні 2022 року, і на 13% менше, ніж у листопаді 2023 року.
При цьому в грошовому вираженні обсяг виробництва фабрики за минулий рік зріс на 38,2% – до 1 млрд 249 млн грн.
Асоціація не має даних щодо випуску шпалер в Україні загалом, оскільки Держстат перестав з 2019 року надавати їх.
Як повідомлялося, 2022 року фабрика скоротила випуск шпалер у 2,4 раза до довоєнного 2021 року до 13,59 млн умов. шматків, обсяг виробництва зменшився на 45% до 903,55 млн грн.
Компанія зазначала, що внаслідок російської агресії істотно знизилися обсяги продажів, особливо через роздрібні канали. Фабрика у 2022 році експортувала 56% продукції, переважно в Узбекистан, Латвію, Киргизію, Казахстан, Азербайджан.
АТ “Слов’янські шпалери-КФТБ” – одна з найбільших європейських шпалерних фабрик, що випускає понад 10 видів шпалер від економ-сегмента (паперові, дуплексні, акрилові) до шпалер преміум-класу (вінілові, флізелінові, шпалери гарячого тиснення).
Крім того, фабрика випускає власну латексну, водно-дисперсійну фарбу під ТМ Latex.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” у рамках ініціативи “Сталевий фронт” Ріната Ахметова почала виробництво і постачання Збройним силам України сталевих штабів-бункерів, що рятують від обстрілу противника.
Згідно з прес-релізом компанії в п’ятницю, “Метінвест” налагодив виробництво сталевих підземних командних пунктів, які захищають особовий склад від наслідків обстрілу і дають змогу в безпечних і комфортних умовах забезпечувати роботу командування ЗСУ на лінії фронту. Перший сталевий штаб, розрахований на 30 військовослужбовців, на безоплатній основі вже передали Сухопутним військам України і встановили на одному з найгарячіших напрямків фронту.
При цьому пояснюється, що командний пункт допомагає рятувати життя військових, адже за короткий час розгортається і згортається на лінії фронту та за правильного встановлення забезпечує захист від обстрілів артилерії будь-якого калібру. Сталевий штаб складається з п’яти або шести (залежно від комплектації) окремих мобільних бункерів, виробництво яких “Метінвест” освоїв ще в жовтні 2022 року. Це з’єднані між собою підземні укриття, що виконують різні функції – від житлового приміщення та санітарної зони до робочого штабу командування. Таким чином утворюється цілий підземний комплекс будівель.
Виготовлені з хвилястої сталі бункери оснащені усім необхідним обладнанням на рівні хорошого готелю: спальними місцями та робочими зонами, душовими та бойлерами, системами опалення, освітлення та зв’язку, місцями для зберігання зброї та особистих речей, а також електронною технікою. Це дає змогу використовувати підземний штаб не тільки як укриття і місце відпочинку, а й як робочу зону, що забезпечує якісну роботу командування на лінії фронту.
Операційний директор “Метінвесту” Олександр Мироненко зазначив, що війна надовго і бойові дії стали постійним супутником кожного українця і особливо тих, хто захищає країну в лавах ЗСУ. Тому розробка поліпшених бункерів, цілих підземних комплексів – це внесок “Метінвесту” і Сталевого Фронту Ріната Ахметова в поліпшення побуту бійців на лінії фронту.
“Тому що люди – це головне. І якщо ми можемо не тільки створити безпечний від обстрілів простір, а й зробити його максимально комфортним, то ми це робимо. Сподіваюся, що таких КП на лінії фронту ставатиме дедалі більше, і ці “підземні містечка” стануть надійною опорою для командування військових з’єднань. У планах “Метінвесту” також розробка нових конфігурацій підземних сталевих комплексів для інших потреб ЗСУ. Тому ми не будемо зупинятися, доки Україна не переможе”, – прокоментував передачу першого КП до ЗСУ Мироненко.
Нові командні пункти базуються на традиційній моделі бункера – “криївки”, понад 330 одиниць яких “Метінвест” уже передав різним бригадам ЗСУ з 2022 року. Конструкцію стандартного сталевого бункера доопрацювали для використання у складі постійного штабу, габарити збільшили до 6 метрів завдовжки та 2,3 метра заввишки. Кожна “криївка” розрахована на шістьох осіб і обладнана місцями для відпочинку, зберігання особистих речей та інтегрованою системою опалення. На виготовлення однієї такої конструкції фахівці підприємств “Метінвесту” витрачають близько 400 годин.
“Перевага нашої армії над противником: ми воюємо якісно, мізками. І водночас уміємо ухвалювати зважені рішення оперативно, бо на кону – життя наших воїнів і успіх бойових дій. Саме тому ми прагнемо навіть на “нулі”, у пеклі війни убезпечити та створити комфортні умови для роботи й відпочинку військових. Командні пункти на базі модульних укриттів відповідають запиту армії та дають змогу на передовій облаштувати укріплені штаби, які в будь-якій ситуації виконуватимуть своє головне завдання – керувати боєм і наносити нищівної поразки ворогу”, – зазначив бригадний генерал ЗСУ Володимир Горбатюк.
Загалом від початку повномасштабної війни “Метінвест” спрямував на підтримку України та українців 4,8 млрд грн. З цієї суми понад 2,5 млрд грн – це допомога бійцям у рамках мілітарної ініціативи “Сталевий Фронт” Ріната Ахметова. Компанія передала 150 000 бронежилетів, 25 000 касок і шоломів, 80 000 протитанкових їжаків, 31 500 турнікетів, 1 500 дронів, 2 000 тепловізорів, 500 автомобілів, десятки мінних тралів для танків, патрульних катерів і “ловців ланцетів”.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, в основному, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним. ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
