ОТП Банк посів третє місце за рівнем достатності капіталу за підсумками оцінки стійкості, проведеної Національним банком України. Так, згідно з показниками оцінки якості активів (AQR) норматив достатності основного капіталу (Н3) в ОТП Банку склав 7 млрд 234 млн грн, або 19,09% при необхідних рівнях показників 7%.
Регулятивний капітал (Н2) в ОТП Банку становить 12 млрд 315 млн грн. Норматив його достатності – 32,5% при необхідному рівні показнику 10%.
«Це в черговий раз засвідчило, що ОТП Банк перевищує встановлені критерії достатності основного капіталу та якості активів, а також володіє ресурсами для підтримки високих показників навіть при несприятливому сценарії розвитку економіки. ОТП Банк продемонстрував сильні позиції за показником капіталізації, що є одним із найважливіших результатів тестування. За результатом оцінки стійкості у 2023 році ОТП Банк не має потреби у докапіталізації», – прокоментував член правління ОТП Банку, відповідальний за бізнес-лінію ризик-менеджменту Тарас Проць.
Оцінка стійкості банків здійснювалася Національним банком та включала оцінку якості активів (AQR), верифікацію вартості найбільших об’єктів застави за кредитами, екстраполяцію результатів AQR та розрахунок показників діяльності банку на наступні три роки. Оцінку стійкості 2023 року проходили 20 банків, на які припадає загалом більше 90% активів банківської системи. Розрахунок показників діяльності фактично замінив традиційне стрес-тестування. Його здійснено лише за базовим макроекономічним сценарієм на основі макропрогнозу Національного банку. Цей сценарій був помірно консервативним, щоб виявити можливий вплив основних ризиків на діяльність банків за їх поточного стану.
Динаміка експорту товарів у січні-жовтні 2023 року за найважливішими позиціями відносно 2022 року, %
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Глава уряду Данії Метте Фредеріксен у неділю з балкона палацу Крістіансборг у Копенгагені оголосила підданим данської корони про сходження на престол короля Фредеріка Х, який уперше як король також постав перед публікою.
Фредеріксен подякувала королеві Маргрете II за служіння батьківщині.
“Спадкоємний принц тепер буде нашим королем, ми його знаємо, любимо і довіряємо йому”, – сказала прем’єр-міністр.
Вона побажала новому главі держави всього найкращого і за традицією дев’ять разів побажала королю здоров’я.
Потім першу промову виголосив данський король Фредерік Х.
“Моя мати, королева Маргрете, правила Данією 52 роки. Вона слідувала часу, але за відправну точку вона взяла нашу спільну спадщину. Сьогодні вона покинула трон, але я сподіваюся стати королем, який об’єднує країну завтрашнього дня. Це відповідальність, яку я беру на себе з повагою, гордістю і великою радістю. Мені потрібна будь-яка підтримка, яку я можу отримати від моєї коханої дружини, моєї сім’ї, від вас і від Всевишнього”, – сказав він.
Цьому передувала церемонія зречення від престолу королеви Маргрете II, про яке вона несподівано для всіх оголосила в новорічній промові 31 грудня.
Фредерік – старший син Маргрете. Титул наслідного принца Данії перейшов старшому синові Фредеріка Крістіану.
За попередніми оцінками данської поліції, у Копенгагені на урочистості з нагоди передання влади зібралося до 100 тис. осіб.
На честь нового короля в гавані данської столиці пролунає салют – тричі по 27 пострілів із чотирьох гармат, а пізно ввечері в копенгагенському парку розваг “Сади Тіволі” буде організовано шоу феєрверків.
Церемонії коронації в данській традиції не передбачено.
Данська монархія є найстарішою в Європі, вона сягає Х століття.
Кабінет міністрів виділив додаткові 2,5 млрд грн. для будівництва інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
“Ключове завдання для нас цього року – посилення обороноздатності. У цьому контексті сьогодні є два важливих рішення. Виділяємо з резервного фонду додаткові майже 2,5 млрд грн. для будівництва інженерно-технічних і фортифікаційних споруд”, – сказав Шмигаль на засіданні уряду в п’ятницю.
За його словами, з цих коштів 1,4 млрд грн. піде на фортифікаційне облаштування оборонних рубежів, а ще 1,1 млрд грн. – на облаштування смуг невибухових загороджень.
Крім того, уряд виділив із резервного фонду ще 120 млн грн. для Державної прикордонної служби для посилення обороноздатності та інженерно-технічного облаштування кордону.
Асоціація “Свинарі України” та Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів створили нову інтерактивну мапу випадків африканської чуми свиней (АЧС) в Україні, яка фіксує всі випадки захворювання, починаючи з 2012 року.
“За допомогою АЧС-карти виробники свинини постійно матимуть доступ до оновленої статистики спалахів цього захворювання. Зможуть відстежувати географію поширення вірусу та орієнтуватися в епізоотичній ситуації в галузі”, – зазначено в повідомленні асоціації.
Згідно з даними інтерактивної мапи, в Україні 2023 року зареєстровано 38 випадків АЧС, з яких у 12 випадках це було 129 диких тварин, 21 випадок у господарствах (175 тварин), три випадки в приватному секторі на комерційних фермах або у фермерських господарствах (253 тварини), також було виявлено 11 інфікованих об’єктів. Протягом року 23 карантинні режими було скасовано.
Водночас роком раніше в Україні було зафіксовано 10 спалахів АЧС, з яких три в господарствах, по два випадки в дикій природі та в приватному секторі, комерційних фермах, фермерських господарствах. Інфіковані об’єкти виявляли тричі.
У довоєнному 2021 році в Україні зафіксували 16 спалахів АЧС, з яких шість у приватному секторі, комерційних фермах, фермерських господарствах, по три випадки в дикій природі та в господарствах. Інфіковані об’єкти виявлялися чотири рази.
Ознайомитися з інтерактивною картою спалахів АЧС в Україні можна за посиланням https://pigua.info/uk/site/disease.