У державній системі “онлайн-архіву” вже зібрано понад 20 млн оцифрованих документів, у яких користувачі можуть шукати матеріали за ключовими словами, повідомив голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов в ексклюзивному інтерв’ю для відділу “Культура” агентства “Інтерфакс-Україна”.
“Його презентували у 2022 році, і зараз у системі вже понад 20 мільйонів оцифрованих документів, у яких можна шукати за ключовими словами”, — сказав Хромов.
За його словами, цифровізація архівної системи має кілька рівнів. Перший – це базовий доступ у читальних залах, де відвідувачі можуть працювати з матеріалами та робити фото документів на власний телефон. Другий – професійне оцифрування із застосуванням спеціальних сканерів і програмного забезпечення, яке потребує значних ресурсів та фінансується за рахунок партнерських угод і спеціального фонду архівів.
Хромов також зазначив, що сьогодні практично всі державні архіви мають власні сайти, а в системі працюють міжархівні пошукові портали, які дають змогу користувачам знаходити інформацію дистанційно.
Окремо він наголосив на переході архівів до сервісної моделі доступу: базові можливості для користувачів залишаються безкоштовними, а додаткові послуги — платними через потребу в ресурсах.
“Безкоштовно можна працювати в читальних залах, переглядати матеріали онлайн, робити власні цифрові копії. Але якщо людині потрібна професійна сканкопія, офіційне завірення чи спеціальне оформлення документів — це вже окрема процедура, яка потребує ресурсів”, — пояснив голова Держархівслужби.
Він уточнив, що безкоштовні опції передбачають, зокрема, роботу в читальній залі та самостійне копіювання, але для цього людині потрібно фізично приїхати до архіву. Натомість дистанційне копіювання, за його словами, може коштувати орієнтовно близько 5 грн за аркуш, що для багатьох є зручнішим і дешевшим, ніж витрати на поїздку.
За словами Хромова, цифрові інструменти та розширення онлайн-доступу мають також безпекове значення в умовах війни: цифрові копії дозволяють зменшувати фізичне використання оригіналів і зберігати їх у сховищах, мінімізуючи ризики пошкодження документів.
Джерело – Інтерфакс-Україна
Україна 2026 року може зіткнутися з критичним дефіцитом сезонних працівників для збирання малини, заявив голова Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Тарас Баштанник.
За його словами, без залучення іноземної робочої сили країна не зможе зібрати врожай малини і зберегти позиції експортера цієї ягоди.
Як зазначається в публікації, площа малинників в Україні 2024 року становила близько 5 тис. га, а потреба в робочій силі оцінюється приблизно в 15 збирачів на 1 га. Таким чином, у сезон потрібно понад 70 тис. працівників тільки для малини. Дефіцит кадрів також зачіпає господарства з вирощування лохини та полуниці, а також яблуневі сади.
Керівник садової компанії USPA Fruit Володимир Гуржій повідомив, що 2026 року українські компанії планують завозити працівників у сади, зокрема з Бангладеш і Непалу, за аналогією з практикою Сербії. При цьому, з урахуванням зростання площ садів, додаткова потреба може скласти не менше 100 тис. збирачів.
Дослідники KAIST спільно з Гонконгським університетом науки і технологій (HKUST) розробили «кепку» з гнучкими OLED-джерелами світла для фототерапії шкіри голови, яка в лабораторних тестах пригнічувала маркери старіння клітин волосяних фолікулів до 92% – це розглядається як один з факторів прогресування випадіння волосся.
За повідомленням KAIST, розробка являє собою м’яку текстильну платформу, що носиться, зі спеціально спроектованими OLED, які випромінюють ближнє інфрачервоне світло. Команда підібрала діапазон 730-740 нм як оптимальний для активації дермальних папілярних клітин (human dermal papilla cells, hDPCs), які регулюють ріст волосся, і показала, що опромінення такими OLED знижувало ознаки клітинного старіння приблизно на 92% в порівнянні з контрольною групою.
Автори відзначають, що їх підхід покликаний усунути обмеження традиційних «шоломів» для фототерапії – громіздкість і нерівномірність впливу точкових джерел (LED/лазерів). Наступний крок, за словами розробників, – перевірка безпеки та ефективності в доклінічних дослідженнях, щоб оцінити перспективи реального застосування.
Робота опублікована в Nature Communications.
Як повідомляє Сербський Економіст, влада Боснії і Герцеговини розглядає введення тимчасового мита в розмірі 30% на імпорт сталі та сталевої продукції терміном на 200 днів. Пропозицію підготувало Міністерство зовнішньої торгівлі та економічних відносин за запитом компанії Nova Željezara Zenica, остаточне рішення після публічних консультацій має ухвалити Рада міністрів БіГ.
Ініціатива пояснюється різким зростанням поставок окремих категорій металопродукції. За даними міністерства, 2025 року імпорт арматурної сітки в БіГ збільшився на 192,87% порівняно із середнім рівнем за попередні чотири роки, водночас найбільшим постачальником була Сербія – понад 9 тис. т, що на 408% вище за середній показник 2021-2024 років. На другому місці була Італія (7 794 т, приблизно вдвічі більше за попередній рівень).
Окремо вказується на динаміку імпорту з Туреччини: поставки арматурної сталі в рулонах у 2025 році зросли на 885% відносно чотирирічного середнього показника, а імпорт прутків – на 229,56%. У міністерстві вважають, що це створює тиск з боку іноземних виробників і веде до недозавантаження місцевих потужностей.
У поясненні до ініціативи міністерство наголошує на ризику посилення залежності будівельного сектору від імпорту і попереджає про можливі наслідки, включно зі скороченням робочих місць, зниженням бюджетних надходжень, падінням інвестицій і зростанням цін на внутрішньому ринку.
Рішення обговорюється на тлі нещодавніх захисних заходів Сербії: з 1 січня 2026 року Белград запровадив тимчасову схему імпортних квот на низку товарів чорної металургії (а також портландцемент) з додатковим митом 50% на поставки понад квоти.
Сама Nova Željezara Zenica, придбана минулого року компанією H&P Zvornik (група Pavgord), раніше ініціювала процедуру банкрутства підприємства, пояснивши це тривалою неплатоспроможністю.
https://t.me/relocationrs/2256
Як повідомляє Fixygen, ПрАТ «Південкокс» (Кам’янське, Дніпропетровська обл.) проведе позачергові загальні збори акціонерів 20 лютого 2026 року в дистанційній формі – шляхом опитування, випливає з повідомлення товариства.
Дата складання переліку акціонерів, які мають право на участь у зборах, – 17 лютого 2026 року. Бюлетені для голосування будуть розміщені у вільному доступі на сайті товариства 10 лютого, прийом бюлетенів депозитарними установами буде здійснюватися з 10 лютого (з 11:00) по 20 лютого (до 18:00).
До порядку денного винесено питання про призначення суб’єкта аудиторської діяльності для обов’язкового аудиту фінансової звітності товариства за 2025 рік. У матеріалах до зборів, зокрема, наведено альтернативні проекти рішень щодо вибору аудитора, серед кандидатів – ТОВ «Стандарт-Аудит», ТОВ «Крестон Україна» і ТОВ «Лукас Аудит», а також вказані запропоновані умови оплати їх послуг.
ПрАТ «Південкокс» (ЕДРПОУ 05393079) – коксохімічне підприємство, розташоване в м. Кам’янське (Дніпропетровська обл.). Завод веде історію з 1935 року; перший кокс отримано 4 серпня 1952 року. Основна діяльність – виробництво та реалізація коксохімічної продукції.
13 лютого 2026 року, 11:00
КМДА, Колонний зал
(м. Київ, вул. Хрещатик, 26)
Організатори конкурсу:
Національне галузеве партнерство в легкій промисловості України «Fashion Globus Ukraine» та Італійська асоціація VITAWORLD
13 лютого 2026 року в Колонному залі Київської міської державної адміністрації відбудеться урочистий фінал VIII Всеукраїнського конкурсу професійної майстерності «Fashion PRORYV for Freedom and Peace» https://fashionglobusukraine.com/konkurs/ua/fashion-proryv-2026 — масштабної події, що поєднує моду, освіту, культуру та міжнародне партнерство України та Італії. Фінал конкурсу в Києві проходитиме у форматі показу колекцій спортивного та адаптивного одягу й нагородження переможців.
Конкурс Fashion PRORYV, започаткований у 2016 році, став унікальною платформою співпраці між освітянами, виробниками, молодими дизайнерами та майстрами швейної справи. Проєкт, ініційований організацією Fashion Globus Ukraine, створив ефективну модель взаємодії освіти, бізнесу та творчості.
«За роки війни з рф ми створили платформу миротворчої культурної дипломатії, де Україна говорить із світом не мовою жалю, а мовою гідності, творчості й культури, нами створено прецедент: коли конкурс в індустрії моди став наративом про людяність, силу, стійкість і надію», – говорить Президентка конкурсу Голда Виноградська.
За роки існування конкурс проходив під патронатом мерій Львова, Харкова, Хмельницького та Кривого Рогу. У 2025 році проєкт отримав підтримку Посольства США в Україні, а у 2026 році — мерії міста Мілана.
Мода як культурна дипломатія
У час війни Fashion PRORYV набув особливого значення, перетворившись на платформу культурної дипломатії та міжнародного діалогу. Щороку в конкурсі беруть участь від 60 до 100 закладів освіти з усіх регіонів України. У 2025 році колекції переможців були представлені в Парижі, Осло, Мілані та Люксембурзі.
Цьогорічний конкурс присвячений співпраці з Італією та тематиці спорту. У ньому беруть участь студенти 52 українських закладів індустрії моди та 4 університетів Італії (Венеція, Салерно, Мілан, Рим).
Міжнародний фінал у Києві та Мілані
Урочиста міжнародна презентація відбудеться 28 лютого 2026 року в Мілані Milan San Siro Hotel) в межах подій Milano-Cortina 2026 та Milan Fashion Week.
Такі проєкти демонструють інноваційний потенціал України, перспективи молоді та цінність людського капіталу.
Поважні гості та професійне журі
У заході візьмуть участь:
До складу журі входять провідні фахівці у сфері моди, освіти та креативних індустрій України та Італії: Іван Фролов, Катя Сільченко, Олена Голець, Тарас Притула, Катерина Мирошниченко, Галина Єрко, Емілія Аmetrano, Walter Togni, Еlena Каlencani.
Генеральний партнер конкурсу: компанія SOFTORG
Запрошення
Організатори запрошують журналістів та представників ЗМІ розділити свято Fashion PRORYV — подію про сміливість, талант і силу творити майбутнє навіть у найскладніші часи. Такі проєкти демонструють прорив України, перспективи для молоді і перш за все цінність людського капіталу!
Акредитація ЗМІ
Для акредитації та отримання додаткової інформації:
+38 067 220 86 37
Goldafashion.ua@gmail.com
www.fashionglobusukraine.com
Інтерфакс Україна – офаційний інформаційний партнер події.
