До державного бюджету України в грудні надійшло $5 млрд зовнішнього фінансування, що вдвічі перевищує надходження за попередній місяць, більше ніж 11% загального обсягу фінансової допомоги становили грантові кошти на безповоротних умовах, повідомила прес-служба Міністерства фінансів у середу.
“Залучена міжнародна допомога спрямовується на фінансування пріоритетних соціальних видатків держбюджету, зокрема, на забезпечення оплати праці працівників секторів освіти та охорони здоров’я, гуманітарні потреби, а також забезпечення соціального захисту населення”, – зазначається в релізі.
За інформацією відомства, донорами в грудні 2023 року стали Японія – $2,2 млрд (пільгове фінансування і гранти), ЄС – $1,6 млрд (пільгове фінансування), Міжнародний валютний фонд (МВФ) – приблизно $900 млн (пільгове фінансування), Норвегія – $190 млн (грант), Німеччина – $55 млн (грант), США – $50 млн (грант), Швейцарія – $20 млн (грант) та Світовий банк (СБ) – $8 млн (пільгове фінансування).
Уточнюється, що Японія надала фінансування у вигляді двох грантів: один на $180 млн у межах проєкту СБ “Екстрений проєкт надання інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України” (ARISE) і на $52,4 млн – через проєкт СБ “Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей” (HOPE).
Також Японія профінансувала позики для двох проєктів СБ: $1,09 млрд – для “Підтримка державних видатків для забезпечення сталого державного управління в Україні” (PEACE in Ukraine) і $900 млн – для “Інвестиції в соціальний захист для підвищення охоплення, стійкості та ефективності” (INSPIRE).
“Кошти ЄС обсягом EUR 1,5 млрд є останнім траншем у рамках масштабної програми макрофінансової допомоги (МФД+) у EUR18 млрд на 2023 рік”, – наголосили в Мінфіні.
Як нагадали в міністерстві, МВФ надав Україні фінансування на суму близько $900 млн (663,9 млн СПЗ) унаслідок успішного другого перегляду програми Механізму розширеного фінансування (EFF) виконавчою радою МВФ.
Водночас, гранти від Норвегії, США та Швейцарії є частиною шостого додаткового фінансування в рамках проєкту PEACE in Ukraine. Своєю чергою грант на EUR50 млн від Німецького державного банку розвитку (KfW) було залучено в рамках Програми державної підтримки “Доступні кредити 5-7-9%”.
Мінфін уточнив, що пільгове фінансування від СБ на суму $8 млн є додатковим фінансуванням проєкту “Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей”.
Як повідомлялося, у листопаді цього року Мінфін залучив до держбюджету України близько $2 млрд, у жовтні – $2,8 млрд. Загалом, за 12 місяців 2023 року в Україну надійшло близько $42,4 млрд зовнішнього фінансування на невідкладні потреби держбюджету.
Агрохолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, залучив до $60 млн кредиту у державного Ощадбанку на будівництво заводу з переробки сої в Полтавській області.
“Залучені кошти будуть спрямовані на фінансування інвестиційного проекту з будівництва нового заводу з переробки сої в Глобиному (Полтавська область) для виробництва соєвого білкового концентрату”, – повідомляється на сайті підприємства у вівторок.
Уточнюється, що кредитний ліміт у $60 млн надано агрохолдингу строком на сім років.
Як повідомлялося, директорка з розвитку бізнесу та зв’язків з інвесторами групи компаній Юлія Берещенко на конференц-колі з інвесторами та аналітиками за підсумками роботи компанії за дев’ять місяців 2023 року поінформувала, що інвестиції на будівництво заводу буде розподілено на три роки – поточний і два наступні. “Астарта” має намір фінансувати проєкт переважно за рахунок вільного грошового потоку. Очікується, що завод у Глобиному вироблятиме до 100 тис. тонн концентрованого соєвого білка на рік.
“Астарта” повідомила про початок будівництва цієї лінії в середині вересня 2021 року. Сам ГПЗ введено в експлуатацію на початку 2014 року, його проєктна переробна потужність становить 230 тис. тонн на рік. Завод здатний щорічно виробляти близько 160 тис. тонн високопротеїнового соєвого шроту, 40 тис. тонн соєвої олії та 9 тис. тонн гранульованої оболонки. До складу підприємства також входять потужності зі зберігання готової продукції та елеватор ємністю 42 тис. тонн і необхідні інженерні, автомобільні та залізничні комунікації. Понад 80% продукції ГПЗ до війни постачалося до країн ЄС, Близького і Далекого Сходу. Основну частину сої для переробки вирощують агрофірми агрохолдингу.
Восени 2021 року Берещенко вказувала, що будівництво додаткової лінії глибокого перероблення сої на ГПЗ дасть змогу подвоїти показник EBITDA у сегменті сої, а також наростити виручку.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Агрохолдинг у третьому кварталі 2023 року одержав EUR1,24 млн чистого прибутку, що в 27,7 раза менше порівняно з аналогічним періодом 2022 року. Виручка “Астарти” скоротилася на 14,4% – до EUR104,75 млн, валовий прибуток – у 2,7 раза, до EUR26,96 млн, операційний – у 7,6 раза, до EUR6,79 млн, а EBITDA – на 42,7%, до EUR97,25 млн.
Завдяки істотно кращим показникам у першому півріччі цього року порівняно з першим півріччям минулого загалом за дев’ять місяців 2023 року зниження чистого прибутку становило 9,8% – до EUR55,97 млн за зростання виручки на 14,8% – до EUR392,00 млн. Валовий прибуток компанії зріс на 3,0% – до EUR151,91 млн, тоді як операційний скоротився на 15,9% – до EUR79,91 млн, а EBITDA – на 10,8%, до EUR116,63 млн.
КП “Запоріжелектротранс” 22 грудня оголосило про намір укласти з СК “ВУСО” договір на послуги обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тролейбусів і трамваїв).
Як повідомляють у системі електронних закупівель Prozorro, очікувана ціна закупівлі послуг – 570,929 тис. грн, цінова пропозиція компанії – 236,310 тис. грн.
У тендері також брала участь НАСК “Оранта” з пропозицією 159,4 тис. грн.
СК “ВУСО” заснована 2001 року. Володіє 50 ліцензіями: 34 – на добровільні та 16 – на обов’язкові види страхування, представлена в усіх регіонах України. Є членом МТСБУ та УФС, учасником угоди про пряме врегулювання збитків і членом Ядерного страхового пулу.
Прибуток державного Укргазбанку (Київ) за січень-листопад 2023 року становив 4,08 млрд грн, тоді як аналогічний період минулого року держбанк завершив із чистим збитком 3,75 млрд грн, повідомила фінустанова у вівторок.
Уточнюється, що операційний прибуток банку за січень-листопад цього року до відрахувань у резерви та оподаткування становив 4,3 млрд грн.
Згідно з релізом, активи Укргазбанку збільшилися від початку року на 35 млрд грн і за підсумками листопада 2023 року сягнули 166,7 млрд грн, тоді як портфель залучених коштів клієнтів із січня зріс на 29,9 млрд грн і становив 142,7 млрд грн.
Уточнюється, що найсуттєвіше збільшився портфель коштів корпоративного бізнесу – на 26,2 млрд грн, до 85,5 млрд грн, зокрема, від малого та середнього бізнесу (МСБ) – на 4 млрд грн, до 25,4 млрд грн.
Банк додав, що портфель строкових коштів клієнтів роздрібного бізнесу в гривні на кінець листопада становив 9,8 млрд грн, збільшившись з початку року на 3,5 млрд грн.
За даними Національного банку України, станом на 1 жовтня 2023 року Укргазбанк за розміром загальних активів посідав 5-те місце (166,44 млрд грн) серед 63 банків, що діють у країні.
Україна 2023 року залучила $42 млрд зовнішнього фінансування тільки на покриття бюджетних потреб і рекордний обсяг запозичень на внутрішньому ринку, повідомив міністр фінансів Сергій Марченко.
“Це дало змогу профінансувати всі необхідні видатки, насамперед сил безпеки та оборони…”, – сказав він на “Business Breakfeast c Володимиром Федориним” у середу.
Міністр висловив сподівання, що будуть виконані плани за доходами, хоча вказав, що у випадку митниці це “менш імовірно”.
Марченко зазначив, що Україна виконала свої зобов’язання за програмою розширеного фінансування з МВФ і макрофінансової допомоги ЄС.
Загалом він констатував, що виконання держбюджету 2023 року видалося набагато спокійнішим.
“Зараз менше турбує навіть не 2024 рік, а 2025”, – відповів глава Мінфіну на запитання про прогноз виконання бюджетних планів наступного року.
Він підкреслив, що необхідно залишатися в програмі з МВФ і домогтися відкриття Ukraine Facility від Євросоюзу, що на 50% розв’яже проблему 2025 року, пов’язану з великою невизначеністю, зокрема через вибори в країнах-партнерах.
За словами Марченка, Україна має вживати заходів для зниження залежності від зовнішніх партнерів.
“Ключ – узгодженість дій урядової команди в широкому сенсі цього слова”, – заявив він.
Як повідомлялося, раніше Марченко вказував, що потребу України в зовнішньому фінансуванні 2024 року вдалося скоротити з початкових $41 млрд до $37,3 млрд завдяки заходам із максимізації доходів держбюджету, активізації внутрішнього ринку запозичень, а також скороченню всіх капітальних витрат держбюджету.
У 2022 році Україна залучила $32,1 млрд зовнішнього фінансування.
Національний банк України 25 грудня включив до Державного реєстру страхових і перестрахових брокерів ТОВ “Страховий брокер “Інлекс”, повідомляється на сайті регулятора.
Згідно з інформацією сайту Опендатабот, “Страховий брокер “Інлекс” зареєстровано в Одесі в січні 2023 року. Кінцевим бенефіціарієм і власником є Сергій Горбуненко.
Статутний капітал 500 тис. грн.
Як повідомлялося, до кінця листопада 2023 року в Держреєстрі було зареєстровано 55 страхових і перестрахових брокерів, проте на початку грудня Національний банк України виключив 23 брокери з Державного реєстру страхових і перестрахових брокерів.
Національний банк України, Сергій Горбуненко, Страховий брокер "Інлекс"
