Середня ціна гектара землі у 2023 році, грн
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Ціни на нафту рухаються слабо і різноспрямовано вранці у вівторок після активного зростання за підсумками попередньої сесії.
Ціна лютневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 7:11 кв становила $78,09 за барель, що на $0,14 (0,18%) вище за показник на закриття попередньої сесії. У понеділок ці контракти зросли в ціні на $1,4 (1,8%), до $77,95 за барель.
Котирування ф’ючерсів на нафту WTI на січень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) до зазначеного часу знизилися на $0,12 (0,17%) і становили $72,35 за барель. За підсумками минулої сесії вони подорожчали на $1,04 (1,5%) – до $72,47 за барель.
Зростання цін на нафту спровокували атаки єменських хуситів на судна, що прямують через Червоне море. У результаті найбільші морські перевізники почали перенаправляти свої танкери і контейнеровози за іншими маршрутами, а BP plc призупинила всі перевезення нафти через регіон.
“Ці атаки не є чимось новим, але їхня інтенсивність зросла останніми тижнями, – написав Роберт Фрейзер із Schneider Electric. – У хуситів недостатньо сил для блокади в регіоні, але вони можуть порушити судноплавство і змінити оцінки ризиків”.
Крім того, підтримку нафтовому ринку надали підсумки засідання Федеральної резервної системи, що відбулося минулого тижня. Керівники ФРС сигналізували про те, що цикл підйому відсоткових ставок закінчено і спрогнозували зниження ключової ставки на 75 базисних пунктів протягом наступного року.
“Рішення Федрезерву зміцнило надії на м’яку посадку, а макроекономічні статдані виявилися недостатньо поганими, щоб посилити страхи жорсткої посадки”, – написали аналітики Sevens Report Research.
Страхова група “ТАС” (Київ) у листопаді 2023 року збільшила обсяг залучених премій порівняно з аналогічним періодом 2022 року на 40,1% – до 299,31 млн грн, повідомляється на сайті групи.
Зібрані премії за договорами КАСКО за вказаний період склали 71,66 млн грн, що становить 23,94% загального обсягу премій компанії і на 16,5% перевищує відповідний показник за листопад 2022 року.
На ОСЦПВ припало 35,81% зібраних премій, або 107,18 млн грн премій, що на 31,8% більше, ніж торік, на “Зелену карту” – 27,14% або 81,23 млн грн платежів (+88,3%).
У свою чергу, за договорами добровільного медичного страхування СГ “ТАС” залучила 6,89 млн грн страхових премій, що на 63,2% більше, за договорами страхування майна – 6,09 млн грн страхових платежів, за іншими договорами страхування – 26,26 млн грн, тобто на 52,4% більше, ніж торік.
СГ “ТАС” зареєстрована 1998 року. Є універсальною компанією, що пропонує клієнтам понад 80 видів страхових продуктів з різних видів добровільного та обов’язкового страхування. Має розгалужену регіональну мережу з 28 регіональних дирекцій і філій.
У листопаді 2023 року компанія збільшила виплати на 96,1% – до 145 млн грн.
Котирування міжбанківського валютного ринку України (грн за 1 pln, період з 01.09.23 по 30.09.23)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Гірничорудні підприємства України в січні-листопаді поточного року знизили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні на 30,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 16 млн 145,920 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за вказаний період валютна виручка від експорту ЗРС склала $1 млрд 624,403 млн (зниження на 42,8%).
Експорт ЗРС здійснювався переважно в Словаччину (28,73% поставок у грошовому вираженні), Польщу (20,20%) і Чехію (20,18%).
В Україну в січні-листопаді поточного року імпортовано ЗРС на $131 тис. у сумарному обсязі 244 тонн. Імпорт за цей період здійснювався з Норвегії (35,88%), Нідерландів (29,77%) та Італії (26,72%). Тоді як за той самий період 2022 року було імпортовано ЗРС на $62 тис. у сумарному обсязі 96 тонн.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт ЗРС у натуральному вираженні на 45,9% порівняно з 2021 роком – до 23 млн 984,623 тис. тонн, валютна виручка зменшилася на 57,8% – до $2 млрд 912,974 млн.
Експорт ЗРС здійснювався здебільшого до Словаччини (19,23% поставок у грошовому вираженні), Чехії (17,32%) і Польщі (16,49%).
В Україну за минулий рік імпортовано ЗРС на $65 тис. у сумарному обсязі 101 тонна, тоді як 2021 року – на $184 тис. в обсязі 1,202 тис. тонн.
Імпорт здійснювався з Норвегії (36,92%), Нідерландів (27,69%) і Великої Британії (16,92%).
Українські підприємства в січні-листопаді поточного року наростили споживання металопрокату в 2,06 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 3 млн 246,6 тис. тонн.
Згідно з прес-релізом об’єднання “Укрметалургпром” у понеділок, за цей період імпортовано 1 млн 26,6 тис. тонн, або 31,62% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними “Укрметалургпрому”, у січні-листопаді 2023 року українськими метпідприємствами вироблено 4,86 млн тонн металопрокату (92,8% відносно аналогічного періоду 2022 р.), з яких, за інформацією Експертно-наукової ради “УАВтормет”, експортовано близько 2,64 млн тонн, або 54,4%. В аналогічному періоді 2022 р. частка експорту склала 80,4% (4,21 млн тонн при загальному виробництві металопрокату 5,24 млн тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках за 11 місяців 2023 року становить 41,79%, що помітно нижче за показник аналогічного періоду 2022 року (43,31%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках за 11 місяців 2023 року є дещо вищою за показник січня-листопада 2022 р. (38,46% і 36,64% відповідно). Частка сортового прокату порівнянна з показником за 11 місяців 2023 року (19,74% у 2023 році проти 20,05% у 2022 р.).
“У січні-листопаді 2023 року ємність внутрішнього ринку склала 3246,6 тис. тонн металопрокату, з яких 1026,6 тис. тонн або 31,62% припадає на імпорт. В аналогічному періоді 2022 року ємність внутрішнього ринку становила 1577,6 тис. тонн, з яких 549,6 тис. тонн або 34,86% імпортовано. Таким чином, за 11 місяців 2023 року спостерігається збільшення ємності внутрішнього ринку відносно січня-листопада 2022 року на 105,79%, з одночасним скороченням частки імпортної складової на 3,22%”, – констатується в пресрелізі.
Структура імпорту в січні-листопаді 2023 року, як і раніше, характеризується істотним домінуванням плоского прокату над сортовим (75,78% і 24,16% відповідно); в аналогічному періоді 2022 року домінування плоского прокату над сортовим також було значним (відповідно, 67,69% і 31,30%).
Основними експортними ринками української металопродукції в січні-листопаді 2023 р., за даними ЕНС “УАВтормет”, є країни Європейського союзу (78,5%) та іншої Європи (7,2%).
Серед металургійних імпортерів за 11 місяців 2023 р. перше місце посідають інші країни Європи (41,2%), на другому – ЄС-27 (32,4%), на третьому – країни Азії (18,9%).
