Вибори в Україні мають відбутися не раніше, ніж через шість місяців після закінчення воєнного стану, заявив голова депутатської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.
«Укотре нагадаю, що по-перше вибори під час воєнного стану неможливі. А по-друге, в рамках Діалогу Жана Моне лідери всіх фракцій і груп уклали угоди, що вибори відбудуться не раніше, ніж через 6 місяців після закінчення воєнного стану», – написав він у Телеграмі.
Він також рекомендує всім ще раз ознайомитися з текстом цього документу з ухваленими під час дев’ятого діалогу Моне (діалоги Жана Моне заради миру і демократії) висновками, який долучив під текстом заяви.
Президентські, парламентські та місцеві вибори в Україні готуються до одночасного проведення чинною владою 26 жовтня поточного року, вважає народний депутат, лідер партії «Європейська солідарність» Петро Порошенко, спираючись на інформацію з власних джерел.
В опублікованому в неділю інтерв’ю виданню «Цензор.нет», відповідаючи на запитання, коли, на його думку, можливі вибори в Україні, він сказав: «Запишіть – 26 жовтня цього року».
На запитання, з чого він робить такі висновки, політик відповів: «Ви їх знаєте, вони на Банковій (де розташований Офіс президента України). За нашими джерелами в правоохоронних органах. За нашими джерелами в поліграфкомбінаті «Україна», який зараз обробляє, скільки треба бюлетенів. За нашими джерелами в Центральній виборчій комісії, яка починає внесення змін до реєстру виборців За нашими джерелами в Мін’юсті, які відкривають перший офіс у Берліні. Виключно для підготовки виборів».
«Тому я думаю, що вибори будуть наприкінці року. До чого вони мають бути прив’язані? Наприкінці року мають бути за Конституцією вибори парламенту. Хоча вони мали бути два роки тому. І наприкінці жовтня в нас мають бути місцеві вибори. Мрія влади провести всі вибори одночасно. Але американці цього не дають робити», – сказав Порошенко.
При цьому він вважає, що представники чинної влади бояться з неї йти і «зараз готують усе так, щоб залишити без опонентів, і вповзти знову у владу, руйнуючи демократію, свободу, прозорість виборів».
Порошенко також заявив, що категорично проти проведення виборів найближчим часом.
Він повідомив, що контактував із послом України в Об’єднаному Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії, колишнім головнокомандувачем Збройних сил України (2021-2024рр.) Валерієм Залужним, але не обговорював із ним участі у виборах.
«Ні, ми не говорили про політичні питання, тому що я стою на позиції – я проти виборів. Я вважаю, що може бути ситуація, коли не буде куди вибиратися. Я вважаю, що саме існування держави зараз під загрозою», – сказав лідер “Європейської солідарності”.
Порошенко спростував інформацію, що він нібито говорив представникам країн-партнерів, що в Україні якнайшвидше треба провести вибори. «Це все просто некомпетентність, непрофесіоналізм (поширення такої інформації). Вони не розуміють, що якщо я підбурюю міжнародних партнерів, я стріляю собі в ногу. Знаєш чому? У мене є, але з них може відсотків 20-30, секретних зустрічей. Якщо я скрізь кажу, включно з інтерв’ю, що вибори – це самогубство, а потім приходжу і підбурюю вас до виборів, то зі мною ніхто не буде спілкуватися. Це ж інша політика, не політика 5-6 менеджерів», – сказав він.
Водночас політик вважає, що введені проти нього санкції Радою національної безпеки і оборони фактично дали старт виборчій кампанії. «На сьогоднішній день вибори починаються з санкцій, тому що фактично вони виступили таким собі прапорцем для старту виборчої кампанії», – сказав Порошенко.
Президент України Володимир Зеленський вважає, що без гарантій безпеки економічна угода зі США щодо рідкоземельних металів не працюватиме.
«Якщо нам не дадуть гарантій безпеки від США, я вважаю, що економічний договір працювати не буде. Усе має бути чесно», – сказав Зеленський в інтерв’ю NBC News.
Президент України ясно дав зрозуміти, що будь-яка угода, що стосується українських мінералів, має супроводжуватися гарантіями безпеки з боку США.
«Ми подивилися, що Америка імпортує, які рідкоземельні метали, що Америка імпортує для своєї промисловості. І коли ми взяли титан – це один приклад, титан – ми говоримо, що у нас в Україні є титан, і це точна інформація. І його вистачить для промисловості на 40 років», – сказав він.
«Допоможіть нам це захистити, і ми разом заробимо на цьому», – сказав Зеленський.
Зі свого боку, у США назвали позицію України недалекоглядною, повідомляє Associated Press.
Представник Ради національної безпеки Білого дому Брайан Г’юз у своїй заяві сказав, що «президент Зеленський недалекоглядно оцінює прекрасну можливість, яку адміністрація Трампа надала Україні».
Г’юз заявив, що угода щодо мінералів дасть змогу американським платникам податків «відшкодувати» гроші, відправлені Києву, і водночас сприяти розвитку економіки України.
Г’юз додав, що Білий дім вважає, що «обов’язкові економічні зв’язки зі Сполученими Штатами стануть найкращою гарантією проти майбутньої агресії та невід’ємною частиною міцного миру». Він додав: «США визнають це, росіяни визнають це, і українці повинні це визнати», пише АР.
Україна хоче залучити американських інвесторів у стратегічні галузі та отримати сильні гарантії безпеки, зокрема від США, написав керівник Офісу президента Андрій Єрмак у телеграм-каналі в неділю.
«Основний меседж президента Володимира Зеленського – ситуація у світі вимагає від Європи сили та єдності, щоб бути здатною відповісти на будь-які виклики. Крім того, під час зустрічей у Мюнхені з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом та іншими американськими офіційними особами Україна отримала зобов’язання щодо продовження підтримки та політичну волю досягти сталого миру», – заявив Єрмак.
Він також зазначив, що президент дав чітко зрозуміти, що будь-які плани, підготовлені без України, є неприйнятними.
«Гарантії безпеки мають бути сильними, ефективними та реальними, і включати США», – підсумував Єрмак.
американські інвестори, Андрій Єрмак, гарантії безпеки, стратегічні галузі
Група компаній Vitagro має намір 2025 року вийти на планову потужність біометанового заводу в 3 млн куб. м біометану на рік і в разі успішного експорту готова побудувати ще два заводи для нарощування виробництва та експорту, повідомив директор із розвитку та інвестицій компанії Сергій Савчук в інтерв’ю Forbes Ukraina.
«У нас є кілька проєктів у планах. Будівництво одного заводу в Хмельницькій області, іншого – в Рівненській області. Однак ми ще не почали будівництво, маємо оцінити результати експорту. Якщо будемо задоволені, швидко побудуємо нові проєкти. Загальна потужність двох нових заводів – близько 8 млн куб. м біометану на рік», – сказав він.
За його інформацією, група компаній розглядає варіант залучення іноземних інвесторів у капітал.
Він додав, що зараз для виробництва 1000 куб. м біометану на заводі в Хмельницькій області використовують 20 тонн гною великої рогатої худоби або 70-80 тонн гнойової рідини.
Група компаній Vitagro має власних корів і биків – 5700 голів, свиней – 106 тис. голів, гній від яких є сировиною для виробництва біометану. На заводі працює 20 співробітників, а до будівництва заводу було залучено 50 фахівців.
Савчук припустив, що інвестовані в будівництво на Хмельниччині заводу EUR6 млн окупляться за п’ять років, проте все залежатиме від ціни на газ. Якщо ринок і далі зростатиме, EUR6 млн окупляться швидше. Наразі собівартість біометану в компанії становить понад EUR500 за 1000 куб. м. При цьому на середину лютого 2025 року ціна на природний газ у ЄС становить близько EUR600 за 1000 куб. м.
«Завдяки високим цінам на газ у ЄС біометан – це преміальний ринок. Ми побачили перспективи. Ще одна причина – диверсифікація ризиків. Власна генерація дає змогу забезпечити енергетичну незалежність групи з огляду на удари РФ по енергетиці», – наголосив директор з розвитку та інвестицій компанії.
Підготовка до першого експортного постачання біометану вимагала від команди компанії 5 місяців роботи. У Vitagro зазначили, що весь процес експорту біометану був для них викликом: від підключення до мережі, яке тривало кілька місяців, закачування біометану, контролю якості до митного оформлення та доставки до кордону.
Українські підприємства погіршили показники виробництва, їхні плани на довгострокову перспективу дещо погіршилися, проте в січні 87,8% опитаних очікували, що завершення війни покращить ведення бізнесу, такими є результати щомісячного опитування підприємств Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД).
«Це доводить, що війна – це головний фактор, який впливає на бізнес, хоча він і пристосувався», – процитував ІЕД виконавчого директора ІЕД Оксану Кузяків у повідомленні.
Зазначається, що другий фактор, який може допомогти бізнесу розвиватися, це стабільність або навіть зниження податків (47%). «І якщо до них додати 21,7% тих, хто хоче, щоб податки хоча б не збільшувалися, то ми бачимо, що це така реакція бізнесу на збільшення податків, зокрема військового збору з тих, хто працює, і ФОПів», – зазначила Оксана Кузяків.
На третьому місці «побажань» – бронювання працівників (23,9%). Хоча вирішення цього питання вже очікує менше бізнесів, ніж під час попереднього опитування в серпні (31,9%). Серед лідерів очікувань – дерегуляція та доступні кредити.
Водночас деокупація територій України вже майже не згадується бізнесом (14,7%) як фактор, що може покращити його показники.
Індекс відновлення ділової активності (ІВДА) суттєво погіршився в січні до 0,09 порівняно з 0,16 у грудні. В ІЕД вважають, що це зниження відбулося в усіх чотирьох групах бізнесу, зокрема й у великих компаніях, які ще в грудні демонстрували оптимізм.
Рівень невизначеності бізнесу змінився за місяць несуттєво. Водночас більшість бізнесу – 81,5% – не очікує суттєвих змін у своїй діяльності у 2-річній перспективі.
Завантаженість виробничих потужностей у січні зросла. Частка підприємств, що працюють майже на повну потужність (від 75% до 99%), зросла з 42% у грудні до 54% у січні. Це відбулося переважно за рахунок зменшення частки тих, хто працює на 50-74% потужності, – з 26% до 17%.
Зазначається, що виробнича активність незначно погіршилася: частка підприємців, які наростили обсяги виробництва, зменшилася з 25,2% до 21,3%. У перспективі найближчих трьох місяців частка тих, хто планує збільшити виробництво, зросла з 29,6% до 32,8%. В експорті спостерігалися схожі тенденції. Частка тих, хто збільшить експорт, зросла з 35% до 39,4%, а тих, хто планує скорочення, зменшилася з 4,9% до 3,6%.
Занепокоєння щодо складності пошуку кваліфікованих працівників продовжує зменшуватися – у січні на це скаржилися 49,9% бізнесів після 51,6% у грудні, а проблеми з наймом некваліфікованого персоналу були у 34,2% опитаних.
Брак робочої сили внаслідок призову та/або виїзду співробітників залишається головною перешкодою для ведення бізнесу у воєнний час. Водночас у січні ця проблема хвилювала рекордну частку бізнесу – 65%. Це перевищило попередній максимум у 64%, досягнутий у листопаді.
На другому місці залишається «небезпечно працювати» (52%), проте зменшилася кількість підприємців, які скаржилися на перебої з водо-, електро- та теплопостачанням (51%).
У січневому етапі опитування взяли участь 478 підприємств із 21 області України.
