Реєстрації нових комерційних автомобілів (вантажні та спеціальні) у серпні 2024 року зросли на 13% порівняно з тим самим місяцем 2023 року – до 1083 од., що також на 13% більше, ніж у липні поточного року, повідомив “Укравтопром” у телеграм-каналі.
Як повідомлялося з посиланням на дані асоціації, від початку поточного року попит на ці авто демонстрував щомісячний приріст, проте в липні перейшов до негативної динаміки, скоротившись на 2% до липня-2023 і на 20% – до червня-2024.
Згідно з повідомленням асоціації, у серпні лідерство на ринку зберегла марка Renault – 282 од. (у серпні-2023 лідирувала зі 191 од.), на друге місце вийшов MAN – 102 од. (у серпні минулого року – дев’яте місце в рейтингу з 42 од.), на третє – Ford із реєстрацією 96 од. (п’яте місце з 72 од.).
До п’ятірки лідерів також увійшли Citroen (72 од.) і Scania (58 од.), які в серпні минулого року відповідно посідали 10-й (39 од.) і другий (98 од.) рядки рейтингу, а в липні поточного року – третій і другий.
За даними “Укравтопрому”, загалом у січні-серпні український парк вантажних і спецавтомобілів поповнили майже 8,3 тис. нових машин – на 16% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Водночас інформаційно-аналітична група AUTO-Consulting, згідно аналізу сегмента вантажних автомобілів повною масою понад 3,5 тонни в серпні, відзначає майже 15%-й приріст – до 480 од.
“Якщо на ринку легкових автомобілів у серпні спостерігався ажіотаж, викликаний чутками про введення 15% військового збору, то в сегменті вантажівок цей чинник не діяв”, – наголошується в повідомленні на сайті групи.
Також непоганий приріст демонстрував “легкий” сегмент, тоді як реалізація “фур” трохи знизилася (-1%).
“На цьому тлі європейські оператори почали активно залучатися до забудови спецтехніки на українських підприємствах, що призвело до появи нових моделей”, – констатується в повідомленні.
Активно відмовлялися від російської техніки держпідприємства, які все частіше переходять на європейські шасі, зазначили аналітики.
У результаті, за даними AUTO-Consulting, лідером у серпні став MAN з часткою ринку 17%, другою стала Scania з 12%, а на третє місце вийшов Ford, що розвиває співпрацю з українськими виробниками надбудов. Активно в серпні працювали дилери Volvo і Renault, а лідерами за темпами зростання стали JAC і Isuzu.
Як повідомлялося, 2023 року, за даними “Укравтопрому”, реєстрації в Україні нових комерційних автомобілів зросли на 65% до 2022 року – до 11,3 тис. од.
Водночас сегмент вантажівок понад 3,5 тонни, за даними AUTO-Consulting, зріс на 56,5% – до 4853 од.
Консолідована виручка гірничо-металургійної групи «Метінвест» у першому півріччі 2024 року становила $4,319 млрд, збільшившись на 22% до першого півріччя 2023 року, цей результат здебільшого пов’язаний зі зростанням продажів на 63% – до $1,847 млрд гірничодобувного сегмента через ослаблення логістичних обмежень для українського експорту і підвищення попиту на окатиші.
«Чорноморський коридор дав змогу продавати залізорудну продукцію до Китаю… Зовнішній виторг металургійного та гірничодобувного сегментів зріс на 2% і 63% у річному обчисленні відповідно, на металургійний сегмент припало 57%, а на гірничодобувний сегмент – 43% від загального виторгу», – наголошується у звіті компанії в п’ятницю ввечері.
Згідно з ним, скоригована EBITDA збільшилася до $650 млн, збільшившись на 33% завдяки поліпшенню показників в обох сегментах, зокрема внесок металургійного сегмента становив 25%, гірничодобувного сегмента – 75%.
Загальний борг і чистий борг знизилися відповідно на 12% і 4% – до $1,740 млрд і $1,284 млрд. Зазначається, що групі вдалося погасити понад $500 млн боргу з початку повномасштабного вторгнення до кінця червня 2024 року.
Міжнародні резерви України в серпні, за попередніми оцінками Національного банку України (НБУ), зросли на 13,7%, або на $5 млрд 98,6 млн – до $42 млрд 330,5 млн.
«Така динаміка зумовлена значними обсягами надходжень від міжнародних партнерів, що перевищили чистий продаж валюти Національним банком і боргові виплати країни в іноземній валюті», – йдеться в повідомленні центробанку на сайті в п’ятницю ввечері.
Водночас чисті міжнародні резерви НБУ в серпні навіть трохи скоротилися – на $2 млн – до $23,301 млрд.
Згідно з кількісним критерієм ефективності (QPC) в оновленій програмі розширеного фінансування EFF, ЧМР України на кінець вересня цього року мають становити щонайменше $28,8 млрд, а на кінець року – щонайменше $26,3 млрд.
Відповідно до опублікованої інформації, Нацбанк продав на валютному ринку $2,696 млрд і викупив у резерви $0,3 млн, чистий продаж валюти НБУ в серпні скоротився з $3,05 млрд до $2,696 млрд.
Зазначається, що на валютні рахунки уряду в Національному банку надійшло $8,465 млрд, з яких $4,553 млрд від ЄС у рамках інструменту Ukraine Facility і $3,89ША через Світовий банк.
За обслуговування і погашення державного боргу в іноземній валюті виплачено $724,1 млн, з яких $266,0 млн – обслуговування і погашення боргу перед Світовим банком; $239,9 млн – виплати, пов’язані зі здійсненням реструктуризації єврооблігацій, $130,1 млн – виплати за державними деривативами і $88,1 млн – виплата іншим міжнародним кредиторам.
Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду $392,4 млн.
«У серпні завдяки переоцінці вартість фінансових інструментів збільшилася на $443 млн. Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,4 місяців майбутнього імпорту», – констатував регулятор у релізі.
Президент України Володимир Зеленський зустрівся на полях форуму «Амброзетті» в Чорноббіо з представниками бізнесу Італії – понад 30 провідних компаній із різних галузей економіки.
Як повідомляється на сайті глави Української держави в суботу, він подякував італійським підприємцям за те, що вони розвивають свої проєкти в Україні вже зараз. Зеленський відзначив компанії, що надають українським партнерам енергообладнання, зокрема як гуманітарну допомогу.
Учасники зустрічі обговорили післявоєнне відновлення України. «Реконструкція України має передбачати впровадження інноваційних технологій і новітньої інфраструктури», – зазначив Зеленський.
Він зазначив, що італійський бізнес може зацікавити співпраця з Україною насамперед в оборонному виробництві, машинобудуванні, енергетиці, аерокосмічній та ІТ-галузях.
Форум «Амброзетті» проходить в італійському Чорноббіо 6-8 вересня. Зеленський туди прибув після 24-го засідання Контактної групи з оборони України, яке відбулося в п’ятницю на авіабазі Рамштайн (Німеччина).
Болгарія зацікавлена в імпорті з України насіння соняшнику, пшениці, кукурудзи та сухого молока, повідомив тимчасовий повірений у справах Посольства Республіки Болгарія в Україні Ніколай Ненчев під час зустрічі з в.о. міністра аграрної політики і продовольства України Тарасом Висоцьким.
Як повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства, Ніколай Ненчєв запевнив, що Болгарія готова надалі допомагати і співпрацювати з Україною, сприяти транзиту української агропродукції до морських портів країни.
Висоцький зі свого боку зазначив, що Україна дуже високо цінує співпрацю з Болгарією, її допомогу в експорті сільгосппродукції.
“Між Україною та Болгарією завжди був конструктивний діалог щодо вирішення різних питань. Це сприяє зміцненню двосторонніх відносин між Україною та Болгарією”, – резюмував в.о. міністра.
Агропромисловий холдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, отримав від програми USAID “Економічна підтримка України” 40 вагонів-зерновозів, повідомила пресслужба донорської організації на фейсбук-сторінці.
“Вони дадуть змогу підвищити річний експорт українського зерна на 44 тис. тонн, а це допоможе годувати світ. Допомога USAID також дасть змогу «Астарта-Київ» пропонувати кращі умови та вигідніші ціни українським агровиробникам – що безпосередньо покращить їхній добробут», – наголошується в повідомленні.
У USAID упевнені, що така допомога не лише зміцнює економіку України завдяки більшим надходженням від експорту, а й допомагає українським аграріям і відіграє важливу роль у забезпеченні загальносвітової продовольчої безпеки.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що провадить діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Агропромхолдинг “Астарта” 2023 року скоротив чистий прибуток на 5,0% – до EUR61,9 млн, а його EBITDA знизилася на 6,1% – до EUR145,77 млн за зростання виручки на 21,3% – до EUR618,93 млн.
Як повідомлялося, дослідно-механічний завод “Карпати” (Львівська обл.) 2024 року на замовлення проєкту USAID “Економічна підтримка України” виготовить 300 вагонів-зерновозів, що становитиме 45% річного завантаження підприємства. Донорська організація вже передала низці українських агрохолдингів залізничний рухомий склад, зокрема, “Нібулону” надано 50 вагонів-хоперів, ІМК – 10 одиниць, агрокомпанії Cygnet – 15 одиниць, підприємству ТОВ “АР Бориспіль”, що входить в аграрну групу Agro-Region Group, – 25, зернотрейдерам «Алмейда Груп» і Louis Dreyfus – 25 і 85 відповідно.
