Польський нафтовий концерн Orlen, якому належить Orlen Lietuva, що управляє Мажейкяйським НПЗ, у першому півріччі 2023 року реалізував продукцію споживачам, штаб-квартира яких була в Україні, на PLN2,292 млрд ($513,1 млн за поточним курсом), що на 61,9% більше, ніж у першому півріччі 2022 року.
Як ідеться в консолідованому звіті компанії на Варшавській фондовій біржі, водночас у другому кварталі цього року до другого кварталу минулого виручка в Україні скоротилася на 8,2% – до PLN1,046 млрд ($234,2 млн).
У документі уточнюється, що безпосередньо польський Orlen збільшив продажі для України в першому півріччі до PLN1,253 млрд ($280,5 млн), хоча в другому кварталі вони знизилися на 39,2% – до PLN541 млн ($121,1 млн).
Загалом продажі польського нафтового концерну в першому півріччі цього року підскочили на 79,1% – до PLN184,891 млрд ($41,4 млрд), зокрема в другому кварталі цього року – на 29,1%, до PLN74,612 млрд ($16,7 млрд).
У звіті вказується, що з початку лютого 2023 року, після закінчення терміну дії контракту з “Роснефтью”, поставки російської нафти покривали лише близько 10% потреби компанії в цій сировині.
“Це були тільки трубопровідні поставки, щодо яких не було запроваджено міжнародних санкцій”, – зазначила Orlen.
Вона додала, що наприкінці лютого 2023 року російська сторона призупинила постачання трубопроводом “Дружба” до Польщі, що, як наслідок, призвело до розірвання останнього контракту з “Татнєфтью” на трубопровідне постачання нафти до Польщі з російського напряму, тож наразі НПЗ ORLEN у Польщі не отримують сиру нафту з Росії.
Підкреслюється, що останнім часом компанія здійснила інтенсивні дії з диверсифікації поставок на перераховані вище НПЗ, які здійснюються морським транспортом з Північного моря, Західної Африки, Середземноморського басейну, а також Перської та Мексиканської заток. Зокрема, важливим партнером у портфелі імпорту цієї сировини є Saudi Aramco, з якою Orlen уклав стратегічний контракт на поставку сирої нафти 2022 року. Крім того, 2023 року також було укладено довгостроковий контракт із BP на постачання норвезької нафти. Таким чином, на думку групи, припинення поставок нафти з Росії не вплине на постачання польських клієнтів компанії, включно з бензином і дизельним паливом.
Україна посідає 28 місце у світі з виробництва вина за даними на 2022 рік, повідомили в центрі соціально-економічних досліджень “CASE Україна”.
“Ми виробляли станом на 2022 рік 660 тис. гектолітрів, або 0,26% світового ринку вина”, – констатують експерти.
Згідно з повідомленням, перше місце належить Італії з 49,843 млн гектолітрів, що становить 19,3% усього світового виробництва, друге – Франції (45,59 млн гектолітрів, 17,65%), третє – Іспанії (35,7 млн гектолітрів, 13,83%).
До причин низького виробництва Україною вина аналітики віднесли знищення за часів Радянського Союзу виноградників у період боротьби з алкоголізмом, перетворення РФ з моменту окупації Криму 2014 року виноробні регіони Херсонської та Миколаївської областей на прифронтову зону, а також відсутність до 2020 року ринку землі, наявність обмеження на придбання землі юрособами та іноземними інвесторами.
Агропромислова група “Овостар Юніон”, один із провідних виробників яєць і яєчних продуктів в Україні, у першому півріччі 2023 року отримала $20,63 млн чистого прибутку, тоді як аналогічний період 2022 року завершила з чистим збитком $19,78 млн.
Згідно зі звітом групи на Варшавській фондовій біржі, її виручка за шість місяців збільшилася на 56,8% – до $88,69 млн переважно завдяки зростанню цін на її продукцію.
Валовий прибуток у першому півріччі цього року становив $26,99 млн проти валового збитку $10,39 млн минулого року, операційний – відповідно $20,12 млн проти $17,57 млн збитку, а EBITDA – $21,7 млн проти від’ємного її значення $15,5 млн у першому півріччі минулого року.
Вказується, що такого збільшення рентабельності вдалося також домогтися завдяки скороченню собівартості продажів більш ніж удвічі – з $47,8 млн до $23 млн – через хороші ціни на корми і девальвацію гривні.
Група також повідомила, що її загальний борг за рік скоротився з $12,5 млн до $2,5 млн, тоді як вільні грошові кошти зросли з $3,7 млн до $50,3 млн, з яких в Україні – з $0,5 млн до $24,7 млн (з них у гривні – еквівалент $7,6 млн), у Литві – з $3,1 млн до $21,2 млн, в ОАЕ – з $0,02 млн до $4,2 млн. У результаті чистий борг з $8,8 млн став від’ємним $47,9 млн. Зокрема, “Овостар” повністю погасив кредити Укрсиббанку і ОТП Банку на $8,5 млн.
Згідно зі звітом, частка продажу яєць у виручці знизилася до 70% з 74% у першому півріччі минулого року, тоді як яєчних продуктів відповідно зросла з 26% до 30%. При цьому частка експорту яєць у загальній виручці збільшилася з 23% до 36%, а експорту яєчних продуктів – з 13% до 18%.
“На тлі триваючого російського військового вторгнення в Україну і загальної несприятливої ситуації в національній економіці керівництво ухвалило рішення призупинити інвестиційну програму”, – йдеться також у документі.
Як уточнюється, у звітному періоді здійснювали лише незначні інвестиції у виробничі потужності та інфраструктуру, що становили $5,8 млн порівняно з $4,3 млн за перше півріччя 2022 року.
У першому півріччі цього року “Овостар” вийшов із трейдингової компанії International Food Trade (Британські Віргінські о-ви).
Холдингова компанія групи – Ovostar Union N.V. – у середині червня 2011 року провела на WSE IPO 25% акцій і залучила $33,2 млн. Мажоритарний пакет її акцій перебуває у власності Prime One Capital Limited, яка контролюється її гендиректором Борисом Бєліковим і головою ради директорів Віталієм Вересенком.
“Овостар” 2022 року отримав $6,09 млн чистого прибутку, що в 3,7 раза більше, ніж 2021 року. Водночас виручка збільшилася на 1,7% – до $135,63 млн.
У першому кварталі 2023 року група отримала $8,98 млн чистого прибутку, тоді як аналогічний період 2022 року завершила з чистим збитком $16,44 млн. Її виручка за вказаний період збільшилася на 70,7% – до $47,30 млн.
Румунія подвоїть пропускну спроможність свого головного чорноморського порту Констанци і дунайських морських шляхів протягом двох місяців, щоб допомогти Україні доставляти зерно за межі досяжності Росії, заявив прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку в інтерв’ю Financial Times.
Прем’єр Румунії підкреслив, що цей план буде реалізовано незалежно від атак Росії на українські порти на іншому березі Дунаю, на кордоні з Румунією.
“У 2023 році Україна матиме близько 40 млн тонн зерна на експорт. Щоб (сприяти) цьому, ми збільшили пропускну спроможність як у гавані Констанци, так і на шляхах, що ведуть до гавані Констанци, щоб це відбулося. Ми мобілізувалися як могли”, – сказав він.
Чолаку нагадав, що обіцянка Румунії розширити судноплавний коридор завдяки поглибленню Дунаю і розширенню портової інфраструктури пролунала після того, як Росія вийшла з Чорноморської зернової ініціативи, що давала змогу українському зерну надходити на світові ринки через Чорне море. Москва також погрожувала комерційним суднам і не давала їм покинути українські порти, що призвело до перенаправлення експорту через Дунай.
“Ми добре засвоїли уроки, пов’язані з Росією. Ми перебуваємо в нульовій залежності від російських енергоносіїв і ресурсів. Наша підтримка України беззастережна”, – підкреслив прем’єр-міністр Румунії.
За його словами, збільшення пропускної спроможності чорноморського порту Констанца та інших маршрутів дасть змогу експорту українського зерна досягти 4 млн тонн/місяць.
Чолаку повідомив, що наразі здійснюються інвестиції в Сулинський канал. Крім того, існують й інші “рішення”, наприклад, дозволити суднам нічний транзит із жовтня і наростити вантажні перевезення мінімум до 14 суден на день. Збільшення вдвічі розміру барж також “означає, що Україні не доведеться так часто використовувати зернові склади”, сказав він.
Прем’єр-міністр поінформував, що Румунія відкриє більше автомобільних пунктів перетину кордону і поліпшить свою залізничну інфраструктуру на станціях, що межують з Україною, щоб прискорити перевалку вантажів.
“Румунія зберігає мовчання про військову допомогу Києву”, – пише FT і додає, що збільшення військових та інфраструктурних витрат, пов’язаних із війною в Україні, впливає на бюджет країни. Центральний банк Румунії прогнозує, що дефіцит бюджету підскочить до 7,5% валового внутрішнього продукту цьогоріч, що набагато перевищує цільовий показник у 4,4% і 6,2% у 2022 році.
Чолаку має намір поточного тижня зустрітися з представниками ЄС у Брюсселі, щоб обговорити заходи щодо усунення дефіциту фінансування. Він заявив, що “немає жодної можливості”, щоб ЄС скоротив фінансування Румунії, щоб нав’язати Бухаресту жорсткішу економію.
“Нам довелося реорганізувати бюджет, щоб допомогти українським поставкам”, – сказав прем’єр-міністр і додав, що постарається домогтися схвалення ЄС для врахування статей, пов’язаних із війною, за межами розрахунків дефіциту.
“Це були непередбачені витрати… тому нам знадобиться звільнення від податкового кодексу”, – резюмував Чолаку.