Як змінився ринок нерухомості України протягом січня — проаналізував український маркетплейс нерухомості DIM.RIA. До аналітичного дослідження увійшла інформація про стан на ринку новобудов, а також ринків оренди та продажу вторинного житла.
Первинний ринок
Пропозиція
Протягом січня 2025 в Україні ввели в експлуатацію 23 новобудови на 38 секцій. Найбільше об’єктів здали в Київській області — 7, з них 4 — безпосередньо у столиці. Таким чином станом на кінець січня в Україні 763 завершених новобудови, найвища частка завершених обʼєктів — в Одеській (54%), Волинській (48%), Дніпропетровській та Рівненській (по 43%) областях.
Ціни
Середня вартість за один квадратний метр у доларі протягом січня зменшилась лише у чотирьох із проаналізованих областей України, у решті областей — зросла на 1-8% або залишилась без змін. Найдорожчим на первинному ринку лишається Київ з середньою вартістю $1 351 за м². Протягом січня середня ціна нового житла у столиці не змінилася, а при порівнянні рік до року подешевшала на 5% — $70.
Попит
Аналітики DIM.RIA відзначили значне пожвавлення інтересу до первинного житла протягом січня серед користувачів з усіх областей. Найсуттєвіше кількість пошукових запитів зросла у Тернопільській, Івано-Франківській, Волинській та Львівській областях.
Вторинний ринок
Пропозиція
На ринку продажу вторинного житла у січні користувачі додали значно більше пропозицій порівняно з груднем. Найбільше кількість нових пропозицій зросла у Житомирській, Тернопільській та Івано-Франківській областях — приблизно вдвічі. У м. Київ та Київській області чисельність пропозицій з продажу зросла рівно у півтора раза.
Ціна
У січні 2025 ціна продажу однокімнатної квартири коливалась у більшості областей в межах кількох відсотків, водночас у порівнянні з даними за січень 2024 року вона переважно зростала. Найбільше — у Закарпатській області, на 33% за рік. Найдорожчим наразі залишається Київ: у столиці власники просять у середньому $88 тис. за однокімнатне помешкання (-3% рік до року).
Якщо розглядати столицю детальніше, найдорожчим лишається Печерський район з середньою ціною однокімнатної квартири $135 тис., а найнижчу суму вказують власники житла у Деснянському — $46 тис.
Попит
У перший місяць 2025 року у більшості областей інтерес користувачів до вторинного житла пожвавився. Найбільшу різницю між кількістю відгуків та кількістю оголошень, які додали у січні, фахівці аналітичного центру DIM.RIA відзначили у Вінницькій, Чернівецькій та Тернопільській областях: там попит перевищує пропозицію у 15-19 разів. У м. Київ співвідношення кількості оголошень до відгуків складає приблизно 1:2.
Ринок оренди
Пропозиція
На ринку оренди у січні порівняно з груднем 2024 кількість нових пропозицій житла знизилася у всіх проаналізованих областях.
Ціна
Найдорожчою локацією для оренди квартири залишається Київ з середнім цінником 17 тис. грн за однокімнатну квартиру. За місяць вартість житла у столиці не змінювалася, проте рік до року піднялась на 3%. За рік ціни виросли і в інших регіонах, найактивніше — на Івано-Франківщині, Волині та у Чернівецькій області (ріст на понад 30%).
Столиця дає змогу обрати більш бюджетне житло залежно від району. Найнижчі ціни можна знайти у Деснянському районі, в середньому 10 600 грн за однокімнатну квартиру, а от найдорожчим став Печерський район зі середньою ціною оренди за місяць 22 тис. грн.
Інтерес
У січні порівняно з груднем найбільше активність з пошуку житла в оренду зросла у Черкаській та Рівненській областях. У столиці користувачі зробили на 21% більше запитів протягом місяця, що минув.
Співвідношення кількості оголошень про оренду до кількості відгуків на них у січні в Києві склало 1:7. Найвищим попитом відносно пропозиції вирізнились Кіровоградська, Житомирська та Черкаська області.
Держпідприємство “НАЕК “Енергоатом”” (Київ) 12 лютого оголосило тендер на обов’язкове страхування автоцивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, загальна очікувана вартість становить 1,029 млн грн. Кінцевий термін подання документів за тендером – 21 лютого.
Економіка України демонструє стійке, але нерівномірне зростання на тлі триваючих викликів, спричинених війною, інфляційними ризиками та глобальною нестабільністю.
Зростання ВВП
Згідно з даними Міністерства економіки, реальний ВВП України за січень-жовтень 2024 року збільшився на 3,1% у річному вираженні. Темпи зростання дещо сповільнилися порівняно з першими місяцями року, що пов’язано з впливом зовнішньоекономічних чинників і зниженням експортних поставок.
«Українська економіка демонструє силу та адаптивність навіть в умовах масштабних викликів. Однак для сталого розвитку необхідно продовжувати реформи, спрямовані на поліпшення інвестиційного клімату та підтримку експорту», – зазначив засновник Experts Club Максим Уракін.
Інфляція
Інфляція продовжує залишатися однією з ключових проблем. За даними Національного банку України, у жовтні річна інфляція становила 9,1%, прискорившись із 8,5% у вересні. Основними чинниками зростання цін стали подорожчання енергоносіїв, ослаблення гривні та високі витрати на логістику.
«Інфляція чинить тиск на споживчу спроможність населення. Важливо, щоб влада приділяла більше уваги інструментам стримування цінового зростання, включно з підтримкою національного виробництва і розвитком внутрішнього ринку», – підкреслив Уракін.
Зовнішня торгівля
Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами за десять місяців збільшилося на 6,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року і становило $22,1 млрд. Експорт скоротився на 4,8%, особливо за сільськогосподарською продукцією і металургією, тоді як імпорт зріс на 3,2%, переважно завдяки закупівлям пального і промислового устаткування.
«Україні необхідно активніше розвивати експортні канали, диверсифікувати ринки збуту і підтримувати виробників. Це допоможе збалансувати торговий дефіцит і зміцнити позиції на міжнародних ринках», – додав Уракін.
Державний бюджет і резерви
Доходи державного бюджету за січень-жовтень становили 1,91 трлн грн, що на 12% вище, ніж в аналогічному періоді 2023 року. Однак значна частина надходжень забезпечена міжнародною фінансовою допомогою. Міжнародні резерви України в жовтні скоротилися на 6,7%, склавши $37,2 млрд, що пов’язано з погашенням зовнішніх зобов’язань і зниженням обсягів валютних надходжень.
Глобальна економічна ситуація
Світова економіка продовжує стикатися з невизначеністю, спричиненою високими відсотковими ставками, геополітичними конфліктами та ослабленням ключових економік.
За даними Міжнародного валютного фонду, глобальний ВВП у 2024 році зросте на 3,0%, що відповідає прогнозам, але нижче за середні показники останніх десятиліть.
США – економіка зросла на 2,5%, підтримувана високим внутрішнім споживанням та інвестиціями.
Єврозона – зростання становило 0,8%, що пов’язано з рецесією в Німеччині та уповільненням промислового виробництва.
Китай – ВВП збільшився на 4,6%, але економіка стикається з проблемами у сфері нерухомості та зниженням експорту.
Індія – залишається одним із лідерів зростання, демонструючи 6,9% економічного підйому.
«Світова економіка балансує між відновленням і новими викликами. Найближчими місяцями основними ризиками залишаться геополітична нестабільність, коливання цін на енергоносії та фінансові обмеження через високі відсоткові ставки,» – зазначив Уракін.
Глобальні тренди:
1. Фінансові ринки залишаються волатильними, оскільки центральні банки провідних країн не поспішають знижувати ставки.
2. енергетична криза в Європі продовжує чинити тиск на економіку.
3. Зростання цін на сировинні товари, включно з нафтою і газом, впливає на інфляційні процеси по всьому світу.
Економіка України за підсумками десяти місяців 2024 року демонструє помірне зростання, проте стикається з викликами у вигляді інфляції, торговельного дисбалансу та тиску на держбюджет. У глобальній економіці зберігаються ризики, пов’язані з високою вартістю позикових коштів і уповільненням зростання ключових країн.
«Україні важливо продовжувати реформи, спрямовані на підтримку бізнесу та залучення інвестицій. Тільки так ми зможемо забезпечити довгострокову економічну стабільність і створити міцну основу для майбутнього зростання,» – резюмував Максим Уракін.
Нікопольський завод феросплавів (НЗФ, Дніпропетровська обл.) у 2024 році знизив випуск продукції в 2,38 раза порівняно з 2023 роком – до 81,35 тис. тонн зі 193,77 тис. тонн.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в Українській асоціації виробників феросплавів (УкрФА), за 2024 рік НЗФ скоротив випуск силікомарганцю в 2,29 раза – до 81,07 тис. тонн зі 185,51 тис. тонн, феромарганець не випускав (у 2023 році – 5,32 тис. тонн). Інших феросплавів випущено 0,28 тис. тонн (відповідно 2,94 тис. тонн).
Як повідомлялося, Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК) і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня – на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ і Запорізький завод феросплавів (ЗЗФ) призупинили виплавку продукції. Пізніше феросплавні підприємства відновили роботу на мінімальному рівні виробництва.
Зокрема, ЗЗФ працює двома печами на 7% потужності з 1 травня 2024 року, з кінця червня минулого року також працює НЗФ.
Середній місячний випуск феросплавів за стабільної роботи підприємства – близько 55-60 тис. тонн.
НЗФ – найбільше в Україні підприємство з виробництва силіко- і феромарганцю. Використовує імпортну та вітчизняну сировину для виробництва феросплавів.
НЗФ контролює група EastOne, створена восени 2007 року в результаті реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват” (обидві – Дніпро).
Центральний, Інгулецький і Північний гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК) гірничо-металургійної групи “Метінвест”, трансформовані в Об’єднаний ГЗК, за підсумками 2024 року сплатили 5,7 млрд грн податків.
Згідно з пресрелізом компанії в середу, в 2023 році ПівнГЗК, ЦГЗК та ІнГЗК перерахували до державного та міського бюджетів 2,2 млрд грн.
“Таким чином гірничо-збагачувальні підприємства навіть під час війни залишаються надійною опорю України”, – констатує пресслужба.
Уточнюється, що в 2024 році основним джерелом наповнення бюджетів став податок на користування надрами, який становив 2,7 млрд грн. Вагома доля відрахувань припадає на єдиний соціальний внесок (673 млн грн) та податок на доходи фізичних осіб (595 млн грн). Також джерелом наповнення державної та місцевої скарбниці стали екологічний податок та плата за землю.
“Саме підприємства ГМК є найбільшими платниками податків і підтримують українську економіку навіть попри війну та виклики. Ці кошти потрібні соціальній сфері – медицині, освіті, а головне, вони підтримують українську обороноздатність.
Криворізькі ГЗК “Метінвесту” також залишаються одним з головних роботодавців регіону, забезпечуючи роботою тисячі спеціалістів, у тому числі ветеранів, які повертаються з війни”, – підкреслив генеральний директор Об’єднаного ГЗК “Метінвесту” Ігор Тонєв.
Нагадується, що група “Метінвест”, з урахуванням асоційованих компаній та спільних підприємств, за підсумками 2024 року збільшила сплату податків і зборів до бюджетів усіх рівнів на 36% проти 2023 року – до 19,8 млрд грн.
Як повідомлялося, “Метінвест” впровадила нову модель роботи криворізьких видобувних підприємств, об’єднуючи під єдиним керівництвом гірничо-збагачувальні комбінати в Кривому Розі.
Криворізькі підприємства групи у 2023 році перерахували до бюджетів усіх рівнів сумарно 4,6 млрд грн податків і зборів.
“Метінвест” складається з видобувних і металургійних підприємств, розташованих в Україні, Європі та США. Його основними акціонерами є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
ПАТ «Укрнафта», яке за допомогою Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) запланувало проєкти з генерації енергії з власного газу загальною потужністю до 370 МВт, додатково працює над залученням інвестицій для будівництва потужностей відновлюваної енергії, таких як сонячна та вітрова, повідомив голова наглядової ради Данкан Найтінгейл.
«Хочемо впровадити близько 200 МВт відновлюваної енергії протягом наступних двох років», – сказав він у бліцінтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
Найтінгейл нагадав, що, згідно з домовленостями з ЄБРР, окрім кредитних коштів банк надає компанії грантову підтримку на кілька десятків мільйонів євро.
«Усі ці кошти будуть використані для будівництва газової генерації. На першому етапі ми плануємо побудувати близько 375 МВт нових енергетичних потужностей gas to power», – уточнив голова наглядової ради.
За його словами, від самого початку план «Укрнафти» до 2028 року передбачає впровадження близько 1 ГВт нової електричної та теплової енергії, а також стореджів (для зберігання енергії – ІФ-У), що потребуватиме значних інвестицій.
«Кошти плануємо залучати від поточних донорів, національних і міжнародних банків, інвесторів. Головне завдання – кошти компанії спрямовувати на основну діяльність із підвищення видобутку вуглеводнів, а енергетичні проєкти мають бути самодостатніми, зокрема й щодо залучення фінансування», – наголосив Найтінгейл.
Він подякував інвесторам, які зараз підтримують «Укрнафту» на шляху до побудови газогенерації.
«Укрнафта» розуміє важливість традиційних джерел енергії, особливо в умовах воєнного стану. Водночас ми використовуємо газ як перехідне паливо для генерації електроенергії. Це дає змогу працювати над екологічно стійкими рішеннями на майбутнє», – підсумував голова наглядової ради.
«Укрнафта» – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором національної мережі АЗС. У березні 2024 року компанія вступила в управління активами Glusco і загалом оперує 544 АЗК – 461 власними та 83 в управлінні.
Найбільшим акціонером «Укрнафти» є НАК «Нафтогаз України» з часткою 50%+1 акція. У листопаді 2022 року Ставка верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передання державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Повністю бліцінтерв’ю з головою наглядової ради ПАТ «Укрнафта» Данканом Найтінгейлом у кулуарах Українського дому в Давосі читайте незабаром на сайті агентства www.interfax.com.ua
