Експорт продукції аграрного сектору України в липні 2023 року скоротився на 29% порівняно з червнем – до 3,7 млн тонн унаслідок неможливості перетину транспортом кордону через черги, повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).
“Невтішні результати експорту насамперед пояснюються зупинкою роботи “зернового коридору” 18 липня, а також його низькою активністю ще до припинення терміну дії. У липні 2023 року цим каналом було експортовано всього 292 тис. тонн (агропродукції – ІФ-У). Також негативний вплив на обсяги експорту мали обстріли Росією інфраструктури річкових портів Дунаю”, – йдеться в повідомленні.
У структурі експорту сільгосппродукції в липні порівняно з червнем аналітики УКАБ відзначили 40%-ве скорочення вивезення зернових культур (2,3 млн тонн), де на частку кукурудзи припало 51% поставок, пшениці – 36%, ячменю – 13%.
Падіння показника на 12% показали також витягнуті при виготовленні рослинних олій макухи: їх у липні експортовано 320,7 тис. тонн. На частку соняшникової макухи припав 91%, соєвої – 9%.
Водночас аналітики відзначили зростання на 37% експорту олійних культур – до 330 тис. тонн. На частку ріпаку припало 73%, соєвих бобів – 23%, насіння соняшнику – 3%.
Позитивну динаміку, згідно з даними УКАБ, продемонстрував і експорт рослинних олій – 549,4 тис. тонн, що на 7% вище червневого показника. Частка соняшникової олії склала 92%, ріпакової та соєвої – по 4%.
“Найбільше падіння обсягів експорту продемонстрували позиції, що мають значну вагу за відносно невисокої вартості. Здебільшого вони експортувалися в рамках дії “Чорноморської зернової ініціативи”. Це зернові культури та макухи”, – підкреслили в бізнес-асоціації.
Зростання обсягу експорту олійних культур аналітики пояснили початком збору врожаю і стартом його вивезення з країни.
“Відсутність можливості експорту через морські порти, руйнування інфраструктури морських портів Одеської області та річкових портів Дунаю, ризик продовження заборони на імпорт низки української агропромислової продукції в сусідні країни ЄС дуже негативно позначаться на нашому подальшому експорті. Ми зможемо вивозити продукцію не тоді, коли цього потребує світ, а тоді, коли матимемо змогу, при цьому зі значно більшими логістичними витратами”, – резюмували в УКАБ, водночас наголосивши: відновлення вільного судноплавства необхідне як Україні, так і світу.
Українська кукурудза має стабільний попит з боку низки країн ЄС, які через аномальну спеку не отримають власного врожаю кукурудзи, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в рамках Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР).
“Україна експортувала в липні близько 1,2 млн тонн, але настає міжсезонний період, і на серпень законтрактовано тільки 0,5 млн тонн”, – зазначили аналітики на щотижневому брифінгу у вівторок.
За їхньою інформацією, на європейському ринку спостерігається стабільний невеликий попит від Італії та Іспанії, де зберігається спека до 45 ℃. Також високі температури повітря у Франції не сприяють формуванню врожаю кукурудзи, країна може не отримати власного врожаю. Деякі імпортери купують зернову кукурудзу зараз, оскільки є побоювання з приводу пропозиції європейської кукурудзи.
Умовна середня ціна кукурудзи становить близько 175-185 EUR/тонна, і значних змін на ринку в найближчий період не очікується. Новий урожай кукурудзи індикативно стоїть на позначках 150-160 EUR/тонна з поставкою в жовтні, але форвардних контрактів не укладають, зазначили експерти.
“Можна передбачати, що з другої половини серпня ринок активізується”, – прогнозують у “Пуск”.
Стратегічна сесія за участю експертів, урядовців, народних депутатів і юристів стала початком роботи над нормативним полем для штучного інтелекту (ШІ), на ній обговорювали шляхи, якими може йти Україна у сфері його правового регулювання, повідомив віцепрем’єр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
“Ми повинні не відставати від усього світу, а очолити тренд ШІ. Неможливо говорити про цифрову державу, якщо ми не формуємо прогресивну політику в напрямку штучного інтелекту та адженду для світу”, – написав Федоров у своєму телеграм-каналі в середу.
За його словами, використання ШІ в Україні заплановано в різних сферах, зокрема, Мінцифри розробляє віртуального помічника в “Дії”, завдання якого швидко знаходити відповіді на запитання користувачів. Крім того, АІ допомагатиме Держстату обробляти й аналізувати дані, додав очільник Мінцифри.
Окремо Федоров відзначив користь ШІ у військових технологіях. За його словами, штучний інтелект допомагає фіксувати переміщення техніки та особового складу ворога, збивати ракети, ефективніше наводити на цілі БПЛА тощо.
“Створюємо умови, щоб топові міжнародні компанії, які займаються штучним інтелектом, приходили на український ринок”, – додав Федоров.
Благодійний фонд PIN-UP Foundation у співпраці з партнером TulSun Foundation розпочинає проєкт термомодернізації Фастівського навчально-реабілітаційного центру, де навчається 172 дитини з інвалідністю.
Протягом багатьох років будівля центру потребувала утеплення фасаду – у холодну пору року температура у приміщенні значно знижується, що робить некомфортним перебування в ньому дітей, яким потрібна допомога спеціалістів. Сьогодні у центрі працюють дошкільне та реабілітаційне відділення для дітей віком від 2 до 18 років з розладами аутичного спектра та порушеннями опорно-рухового апарату.
Благодійний фонд PIN-UP Foundation відгукнувся на запит колег з TulSun Foundation, під опікою якого знаходяться діти центру в рамках проєкту «Діти & Можливості». PIN-UP Foundation профінансував зовнішнє утеплення фасаду всієї будівлі площею 800 кв.м. Термомодернізація соціального закладу дозволить забезпечити його вихованцям комфортні умови навчання та розвитку, особливо в зимовий період.
«Спільно з нашими партнерами ми прагнемо реалізувати проєкт, який покращить умови перебування та навчання дітей з інвалідністю у реабілітаційному центрі. Лише об’єднуючись разом, ми здатні створити великі зміни і надавати ще більшу підтримку тим, хто її потребує», – прокоментувала президентка PIN-UP Foundation Марина Ільїна.
За словами голови фонду TulSun Foundation Юлії Кваші, потреба в утепленні центру зараз дуже нагальна, адже під час війни діти потребують ще більше уваги та підтримки.
«Бойові дії на початку вторгнення проходили у 30 км від міста, що суттєво вплинуло на психіку дітей. Батьки деяких вихованців пішли на війну, решта зазнає стресу від постійних повітряних тривог. Тому саме зараз важливо створити умови для комфортної реабілітації наших дітей. Маємо надію, що вже цієї зими вони зможуть проходити реабілітацію безперервно і в комфортних умовах», – прокоментувала Юлія Кваша.
Реалізація проєкту вже розпочата. Всі будівельні роботи буде проводити незалежний підрядник. Утеплення фасаду відбуватиметься протягом кількох місяців. По завершенню робіт PIN-UP Foundation поділиться результатами термомодернізації навчально-реабілітаційного центра.
Благодійний фонд PIN-UP Foundation об’єднує волонтерів і професіоналів, неурядові організації та світову спільноту цінностями, направленими на розвиток України. Фонд системно допомагає тим, хто цього найбільше потребує. Програми PIN-UP Foundation покликані підтримувати соціально незахищені категорії населення, сприяти розвитку освіти, спорту, охорони здоров’я та допомозі у відновленні України.
Виробничий напрямок Групи компаній відзвітував про закінчення жнив ранніх зернових.
Площа збору пшениці в Миколаївській області склала 6 500 га, всього було намолочено більше 45 тис тонн збіжжя.
«Цьогорічні погодні умови сприяли вегетації зернових на Півдні України, – коментує збір врожаю агроном-технолог Ілля Троїцький, – тому маємо відмінний результат. Водночас результату сприяла злагоджена робота колективу та технічна підготовка до обмолоту».
Роботи на полях не закінчуються, наступним кроком аграріїв Прометея є підготовка полів до посіву озимого рапса. Зокрема, триває закупка міндобрив, обробка ґрунту та підготовка техніки до посівної.
Гірничорудна компанія Ferrexpo з активами в Україні в січні-червні поточного року через блокування Росією морських портів здійснювала поставки окатишів тільки в європейські країни і Туреччину.
Згідно з піврічним звітом компанії в середу, Ferrexpo в першому півріччі-2023 всі 100% реалізованої продукції поставила в Європу, включно з Туреччиною, тоді як у січні-червні-2022 року ця частка становила 92%, у I півріччі-2022 – 79%.
Раніше зазначалося, що в першому півріччі-2022 компанія наростила частку реалізації продукції до Європи, включно з Туреччиною, до 79% (у I півріччі -2021 – 60%), Північно-Східної Азії – до 5% (8%). Поставки в той період до країн Близького Сходу і Північної Африки були відсутні (2%), як і в Північну Америку (2%). При цьому реалізація в країни Південно-Східної Азії (ПСА), включно з Китаєм, знизилася до 16% з 29%.
Згідно зі звітом, група в поточному році здебільшого обмежувалася експортом до Європи або залізницею, або внутрішніми водними шляхами річкою Дунай. Виробила 1,967 млн тонн окатишів, експлуатуючи від однієї до двох із чотирьох ліній огрудкування, кожна з яких здатна випускати близько 3-3,5 млн тонн окатишів на рік залежно від вироблених видів продукції.
Станом на кінець липня, група експлуатує одну лінію з виробництва окатишів для скорочення наявних запасів продукції.
Собівартість випуску продукції C1 у першому півріччі-2023 становила $71/тонна, знизившись порівняно з першим півріччям 2022 року ($85/тонна) через девальвацію гривні в II півріччі-2022 та нижчі ціни на деякі витратні матеріали і позитивний ефект від енергозбереження. При цьому ціни на залізну руду в першому півріччі 2023 року на світовому ринку знизилися на 5%, прогноз на третій квартал дещо гірший через слабкий попит в Азії та збільшення постачань ЗРС з Бразилії та Австралії.
Загальні витрати на продаж і дистрибуцію в першому півріччі 2023 року склали $74 млн (у першому півріччі-22 – $147 млн), переважно через зниження обсягів морських перевезень у звітному періоді у зв’язку із закриттям портів України на Чорному морі в лютому 2022 року та вищими альтернативними фрахтовими витратами, що послідували за доступом до європейських клієнтів. Фрахтові ставки C3 знизилися на 26% у річному обчисленні до в середньому $20/тонна в 1 півріччі 2023 року внаслідок зниження світових цін на енергоносії та відсутності попиту з боку бразильських гірників.
Також констатується, що раніше морські логістичні маршрути групи були найдешевшим і найефективнішим способом доставки продукції клієнтам. Однак через російське вторгнення в Україну групі довелося адаптуватися і встановити нові логістичні коридори та відносини з постачальниками логістичних послуг і портовими операторами. Ці маршрути значною мірою залежать від залізниці, де пропускна спроможність обмежена, а попит високий, зокрема з боку підприємств і галузей, а перевезення баржами також обмежене і його вартість висока.
“Група продовжує вивчати свої логістичні можливості і домоглася прогресу в скороченні часу транспортування і підвищенні ефективності там, де це можливо”, – наголошується в звіті.
Також нагадується, що залізничні тарифи в липні-2022 збільшилася на 70% по 20 видам вантажів, навіть при використанні групою власних вагонів.
Протягом перших шести місяців 2023 року середньомісячна ціна на залізну руду залишалася в діапазоні $100 – $200/тонна, роялті за видобуток ЗРС групі нараховано за ставкою 5% у цей період.
Ferrexpo – залізорудна компанія з активами в Україні.
Ferrеxpo належить 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”, 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК” і 99,9%-ва – ТОВ “Біланівський ГЗК”.
