Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький запевнив у середу, що Варшава не має наміру відкривати кордони для сільгосппродукції з України. “Ми бережемо наше сільське господарство, тому не відкриваємо кордони для сільськогосподарських товарів з України”, – наводить у середу його слова Польське радіо.
“Війна в Україні чинить дедалі серйозніший вплив на аграрний ринок, і це негативно позначається на поляках, тому ми ввели ембарго на товари з України”, – сказав Моравецький.
Він визнав, що “через кілька місяців ЄС має намір знову відкрити кордони для ввезення зерна з України”.
“Ми на це не згодні, ми не відкриємо кордони і не допустимо дестабілізації нашої економіки. Ми зобов’язані захищати польські інтереси і наше сільське господарство”, – підкреслив прем’єр-міністр Польщі.
Міністр сільського господарства Польщі Роберт Телуш повідомив, що на зустрічі аграрних міністрів було досягнуто згоди і підписано петицію про продовження заборони на ввезення чотирьох зернових з України до кінця 2023 року.
“Обмеження імпорту зерна з України не позначилося на транзиті. У лютому транзит кукурудзи склав 114 тис. тонн, а в червні 260 тис. тонн. Тому рішення Європейської Комісії про відкриття кордонів 15 вересня не є змістовно обґрунтованим”, – процитувало слова Телуша Міністерство сільського господарства Польщі у Twitter.
За інформацією польського міністра, на зустріч аграрних міністрів до Варшави були запрошені міністри України та Молдови, але вони не змогли приїхати з об’єктивних причин. Польський міністр висловив сподівання на зустріч у майбутньому.
“Ми хочемо допомогти Україні в транзиті. Ми знаємо, що ця війна – війна, яку ми маємо виграти”, – сказав Телуш і додав, що перемоги в ній буде досягнуто, коли буде “впроваджено рішення, які допоможуть нам у цьому”.
Польща, Угорщина, Словаччина, Болгарія і Румунія за згодою з Єврокомісією (ЄК) з 2 травня заборонили імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику з України.
Проблеми у сільгоспвиробників із низки країн Європи, пов’язані з надлишком українського зерна та іншої сільгосппродукції на ринках країн Східної Європи, почалися в перші місяці 2023 року. Багато в чому їх спровокувало тимчасове скасування з боку ЄС митних зборів на імпорт зерна та олійних культур з України. У зв’язку з цим заходом Брюсселя імпорт агропродукції з України в прикордонні держави істотно зріс.
Українська продукція, зокрема, зерно, соняшник, яйця, м’ясо птиці, цукор, яблука і яблучний сік, ягоди, борошно, мед і макарони в безпрецедентних кількостях почала осідати на прилавках у цих країнах, що призвело до різкого падіння цін і сильно вдарило по фермерах у згаданих країнах.
Тим часом, як заявила перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки і торгівлі Юлія Свириденко в середу на зустрічі з Європейською бізнес-асоціацією (ЄБА), Україна категорично проти продовження Євросоюзом дискримінаційної заборони на постачання низки агротоварів у Польщу, Угорщину, Словаччину, Болгарію та Румунію після 15 вересня.
За її словами, заборона експорту пшениці, ячменю, ріпаку та насіння соняшнику в зазначені п’ять країн є “дискримінаційною з боку найближчих сусідів, особливо коли Україна має ворога на морі”.
Відповідаючи на запитання про те, що буде, якщо заборону все ж таки буде подовжено, перша віцепрем’єрка заявила, що в такому разі Україна змушена розглянути дзеркальні заходи.
“Не хотілося б вголос говорити і вважати, що це реалістичний крок, але, думаємо, що деякі дзеркальні заходи можуть бути застосовані”, – сказала Свириденко.
Страхова група “ТАС” (Київ) за шість місяців 2023 року виплатила страхові відшкодування на суму 611,19 млн грн – на 35,6% більше, ніж за шість місяців минулого року, повідомляється на сайті страховика.
За його даними, виплати за договорами КАСКО за вказаний період зросли на 52,2% – до 188,16 млн грн, що становить 30,79% від сукупної суми виплат за цей період.
Водночас частка ОСЦПВ у портфелі виплат становила 38,24% (233,69 млн грн) – на 25,5% більше, ніж за відповідний період минулого року. Ще більше – на 78,6% – зросли виплати за “Зеленою карткою” – до 106,38 млн грн, що становить 17,41% від загального обсягу виплат групи.
В свою чергу, за договорами добровільного медичного страхування СГ “ТАС” в січні – червні виплатила 63,58 млн грн, що становить 10,4% від сукупної суми виплачених за звітний період відшкодувань та на 5,3% перевищує відповідний показник за шість місяців минулого року.
За договорами страхування майна СГ “ТАС” за перше півріччя виплатила 4,38 млн грн, за іншими договорами страхування – 15 млн грн.
Ощадбанк з початку 2022 року збільшив кредитний портфель сектору АПК і торгівлі сільгосппродукцією на 91%, а кількість клієнтів – удвічі, повідомив держбанк у середу.
“На сьогодні Ощадбанк посідає близько 14% ринку діючих кредитів аграрного сектору”, – ідеться в пресрелізі.
За словами заступника голови правління банку, відповідального за корпоративний бізнес, Юрія Каціона, такий стрімкий приріст зумовлений об’єктивною потребою бізнесу в залученні зовнішнього фінансування, що пов’язано зі збитками, спричиненими війною, і неготовністю багатьох комерційних банків і міжнародних організацій, на відміну від держбанку, до кредитування під час війни без страхових гарантій.
Каціон наголосив також на важливості підтримки державою аграрної галузі під час повномасштабної війни, зокрема, шляхом запровадження державних гарантій, програми “Доступні кредити 5-7-9%” та підтримки експортерів за допомогою ЕКА.
За даними Ощадбанку, агросектор лідирує в кредитуванні з боку банківського сектору: обсяг працюючих кредитів на 1 квітня 2023 року перевищує 144 млрд грн, або 31,2% від усього кредитного портфеля. Слідом ідуть оптова торгівля (21,6%) та енергетика (10,5%).
За даними Нацбанку України, на 1 червня 2023 року Ощадбанк за розміром активів посідав 2 місце (313,65 млрд грн) серед 65 банків, що діють у країні, а на середину цього року мав найбільшу кількість відділень на території країни – 1183.
Кількість претендентів на одну вакансію (порівняння) на 01.06.2023
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Фондові індекси найбільших країн Західної Європи під час торгів у середу демонструють позитивний настрій на даних про ослаблення інфляції у Великій Британії та єврозоні.
Зведений індекс найбільших європейських компаній Stoxx Europe 600 до 12:02 кв збільшився на 0,4% і становив 462,45 пункту.
Німецький індикатор DAX з відкриття ринку піднявся на 0,2%, французький CAC 40 – на 0,6%, британський FTSE 100 – на 1,5% (до максимуму за місяць). Італійський FTSE MIB та іспанський IBEX 35 додають по 0,15%.
Споживчі ціни у Великій Британії в червні зросли на 7,9% у річному вираженні – це мінімальний підйом з березня 2022 року. Таким чином, інфляція сповільнилася порівняно з 8,7% у травні.
Консенсус-прогноз, який наводить Trading Economics, передбачав ослаблення інфляції в червні до 8,2%.
Зростання споживчих цін у Британії в щомісячному вираженні сповільнилося в червні до 0,1% з 0,7% у травні. Аналітики очікували підвищення на 0,4%.
Споживчі ціни в єврозоні в червні збільшилися на 5,5% у річному вираженні, згідно з остаточними даними. Це найслабший підйом із січня минулого року. У травні інфляція становила 6,1%.
Червневий показник збігся як з попередньою оцінкою, так і з середнім прогнозом експертів.
Голландський виробник обладнання для випуску чіпів ASML Holding NV у другому кварталі скоротив чистий прибуток на 1%, але поліпшив прогноз зростання виручки за підсумками поточного року. Котирування акцій компанії підвищуються на 0,5%.
Ціна паперів Kering SA злетіла майже на 6%. Французька холдингова компанія, що володіє відомими модними брендами, оголосила про звільнення головного виконавчого директора Gucci Марко Біззаррі, який обіймав цю посаду з 2015 року. Бренд на тимчасовій основі очолить керуючий директор групи Жан-Франсуа Палюс.
Шведський виробник систем контролю доступу Assa Abloy збільшив чистий прибуток у другому кварталі на 13,3% – до 3,57 млрд крон ($349 млн), виручку – на 17%, до 34,47 млрд крон. Аналітики, опитані FactSet, у середньому прогнозували відповідно 4,13 млрд крон і 33,68 млрд крон. Акції компанії дорожчають на 0,2%.
Котирування акцій нафтовиробників також підвищуються: BP Plc і Shell – на 1,1%, TotalEnergies – на 0,5%.
Тим часом вартість Volvo знижується на 1,7%. Шведський виробник вантажівок повідомив про зростання поставок на 5% у квітні-червні, проте обсяг нових замовлень впав на 10%.
Акції Antofagasta дешевшають на 1,1%. Компанія у другому кварталі збільшила виробництво міді на 2,5% щодо січня-березня – до 149,6 тис. тонн. Однак прогноз на весь поточний рік було знижено до 640-670 тис. тонн з раніше очікуваних 670-710 тис. тонн.
Проєкт USAID “Економічна підтримка України” придбав вагове обладнання для зважування залізничного та автомобільного транспорту і передав його одному з найбільших операторів на зерновому ринку України ТОВ “СП “Нібулон” (Миколаїв), повідомили у пресслужбі зернотрейдера.
“Забезпечення елеваторів “Нібулона” сучасним ваговим обладнанням дасть змогу прискорити зважування автомобільного та залізничного транспорту, забезпечить автоматизацію та відновить раніше відлучені потужності на Ізмаїльський інвестиційний проєкт. Завдяки цьому ми розраховуємо відновити потужності ланцюгів постачання і прискорити операції з приймання та відвантаження зернової продукції. Додаткові вагові комплекси збільшать товарообіг в умовах посиленого навантаження на наземний транспорт”, – зазначив директор із взаємодії з органами влади та питань сталого розвитку “Нібулона” Михайло Різак.
За інформацією компанії, вагове обладнання використовуватимуть на чотирьох елеваторах компанії – у Миколаївській, Полтавській та Черкаській областях.
З початком повномасштабної війни Росії проти України “Нібулон” був змушений переорієнтувати ланцюги експорту та компенсувати відсутність річкової навігації на міжнародному внутрішньому водному шляху Е-40. Пріоритетом став інвестиційний проєкт річкового порту в Ізмаїлі та посилення логістичного потенціалу компанії у використанні наземних шляхів, нагадала пресслужба зернотрейдера.
Наразі “Нібулон” використовує комбіновані маршрути, які об’єднують транспортування вантажним автотранспортом і перевантаження залізничним транспортом з подальшою перевалкою на водний транспорт в Ізмаїлі.
Допомога USAID агроекспортерам є частиною Ініціативи сталості сільського господарства в Україні, яку реалізує Агентство США з міжнародного розвитку. Вона спрямована на те, щоб допомогти Україні збільшити потенціал виробництва, зберігання, транспортування та експорту зерна.
ТОВ “СП “Нібулон” створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання сільгоспкультур, потужності для одночасного зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію в більш ніж 70 країн світу.
Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Втрати “Нібулона” від повномасштабного воєнного вторгнення РФ досягли $400 млн. Наразі зернотрейдер працює на 30% потужностей, створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель і почав виробництво на своїх судноверфях у Миколаєві першого судна для розмінування міжнародних водних шляхів.
Нещодавно зернотрейдер залучив EUR27 млн від Експортно-інвестиційного фонду Данії (EIFO) на збільшення потужностей філії “Бессарабський” в Ізмаїлі, де буде побудовано елеватор і борошномельний завод.
