Україна після війни буде дуже цікава приватним інвесторам для розвитку поновлюваних джерел енергії, вважає керуючий директор із кліматичної стратегії та реалізації Європейського банку реконструкції та розвитку Гаррі Бойд Карпентер.
“Також буде величезна хвиля інвестицій у відновлювані джерела енергії. Україна справді має історію успіху, бо перед війною спостерігався надзвичайний бум ВДЕ – 5 ГВт відновлюваної енергії, що фінансується приватними джерелами. І це шаблон для України в майбутньому”, – сказав Карпентер під час дискусії щодо переходу України від вугільної до чистої енергії напередодні конференції з відновлення в Лондоні (URC2023), запланованої на 21-22 червня.
Водночас, за його словами, в Україну надійдуть і гроші державного сектору, але їх мають спрямувати насамперед на розвиток ядерної енергетики, а також на будівництво та реконструкцію мереж, щоб, крім іншого, забезпечити роботу децентралізованої системи ВДЕ.
Водночас топ-менеджер ЄБРР назвав надзвичайно важливими зобов’язання України щодо відмови від вугілля у виробництві електроенергії, зазначивши, що такий курс визначає подальший розвиток не тільки енергетики, а й економіки та всієї країни.
Він звернув увагу, що контури енергетичного сектору України в майбутньому є досить чіткими – він буде побудований на атомній і поновлюваній енергії, і країна має величезні ресурси в усіх цих сферах.
Водночас Карпентер зауважив, що ВДЕ раніше розвивалися в умовах “недосконалого ринку і тарифів”, назвавши це важким перехідним періодом, але висловив переконання, що надалі їхній розвиток базуватиметься на трьох фундаментальних стовпах, які знімуть ці проблеми.
“Першим будуть зобов’язання щодо зеленого майбутнього (…). Друге – це ринкові реформи. Нам потрібен добре функціонуючий, прозорий, чітко окреслений ринок. І третім буде інтеграція з європейською енергосистемою, яка вже йде повним ходом”, – зазначив топ-менеджер ЄБРР.
Крім того, Карпентер запевнив, що ЄБРР має намір і далі фінансово підтримувати Україну.
“Ми надамо Україні EUR3 млрд підтримки. І ми вже на півдорозі. Значна частина цього надійшла у формі підтримки ліквідності для енергетичного сектора – “Нафтогазу” та “Укренерго”, – акцентував банкір.
Перший віцепрем’єр Юлія Свириденко 19 червня, анонсуючи URC2023, заявила про мету за 10 років показати нову Україну і досягти понад 100 ГВт нових потужностей зеленої генерації, виробляти 40 млн тонн “”зеленої”” сталі та довести ВВП до $1 трлн на рік з $161 млрд у 2022 році.
Як повідомлялося, наприкінці грудня 2022 року НЕК “Укренерго”, зокрема, залучило EUR300 млн кредитних коштів ЄБРР на закупівлю обладнання для відновлення підстанцій, які зазнали масованих ракетних ударів росіян, а також для поповнення обігових коштів.
НАК “Нафтогаз” наприкінці минулого року залучив кредит ЄБРР на EUR300 млн, а пізніше, на початку 2023 року, отримав грант майже на EUR200 млн на закупівлю газу.
За словами президента банку Оділь Рено-Бассо, ЄБРР 2022 року збільшив обсяг інвестицій у проєкти в Україні до EUR1,7 млрд порівняно з приблизно EUR1 млрд, які він вкладав щорічно раніше. У його планах інвестувати в Україну EUR3 млрд протягом 2022-2023 років.
Червоноград Львівської області розробив проєкт індустріального парку для залучення інвесторів у розвиток нових бізнесів, які могли б замістити розташовані на території громади вуглевидобувні підприємства, які підлягають закриттю в рамках трансформації вугільних регіонів, повідомив міський голова Андрій Залівський.
“Ми розробили для потенційних інвесторів проєкт індустріального парку на 80 га плюс ще є 20 га територій самих шахт. Крім того, ми підшукали понад 110 га земель, які вже не будуть використовуватися в сільському господарстві і можуть піти під розміщення СЕС”, – сказав він під час дискусії про перехід України від вугільної до чистої енергії в рамках конференції з відновлення в Лондоні (URC2023), запланованої на 21-22 червня.
Закликавши інвесторів розвивати нові бізнеси, він наголосив, що “місто відкрите до співпраці та інвестицій, готове віддавати землю на пільгових умовах, оскільки індустріальний парк це дозволяє”.
“Маленькою мрією” він назвав також відкриття фабрики з виробництва сонячних панелей і заводу з випуску теплових насосів. Водночас, Залівський зазначив, що цікавим для інвесторів могло б бути і виробництво супутніх товарів для обслуговування вітрової енергетики, оскільки, за його словами, “це витратні матеріали, які будуть дуже важливі”. При цьому він зазначив, що наступного року дві компанії пообіцяли розпочати будівництво двох ВЕС на території громади.
“Також на території однієї з шахт ми плануємо завод із переробки твердих побутових відходів, оскільки є проєкт, і можливе виготовлення біогазу та біометану”, – сказав міський голова.
Він наголосив, що в разі відкриття виробництв інженерно-технічний персонал шахт міг би мати знайти застосування і “ми втримали б цих людей”, та й загалом у громади великий ресурс робочої сили.
При цьому він звернув увагу, що місто вже зараз у навчальних закладах працює на підготовку нових кадрів.
“Минулого року ми розпочали перекваліфікацію або навчання молоді нових спеціальностей. Замінили одну шахтарську спеціальність на спеціальність спеціаліста з ремонту сонячних панелей. Через тиждень набрали цілу групу. Цього року ми ще хочемо відкрити нові спеціальності, пов’язані з альтернативними джерелами”, – розповів мер.
Крім того, за його словами, місто спільно з GIZ Україна (Німецьке товариство міжнародного співробітництва), працює над впровадженням інноваційного хабу.
Він наголосив, що люди вже усвідомлюють реальність закриття шахт, але їм буде легше перейти на інше виробництво, аніж залишити рідні місця, тож їх треба забезпечити роботою та інфраструктурою для життя й відпочинку.
“Із 12 шахт у громаді залишилося шість, на яких працюють понад 6,5 тис. осіб. З них 1,5 тис. перебувають на війні. Багато хто загинув. І ми маємо подбати про їхні сім’ї, якщо ці підприємства закриються. Спасибі Міненерго і GIZ, які обрали нас і допомагають нам реалізувати цей проєкт. Перед нами стоїть завдання вирішити, чим замістити шахти”, – описав ситуацію мер Червонограда.
Він зазначив, що в стратегії розвитку міста його названо індустріальним серцем Львівської області, бо “ми єдині обираємо промисловість як основу розвитку своєї території”.
Як повідомлялося, Червоноград було обрано для реалізації пілотного проєкту з трансформації вугільних регіонів України в рамках проєкту “Підтримка структурних змін у вугільних регіонах України”, що фінансується урядом Німеччини та реалізується GIZ Україна (Німецьке товариство міжнародного співробітництва, Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit).
На початку поточного року Міністерство енергетики заявило, що Україна створить фонд трансформації вугільних регіонів із забезпеченням фінансових внесків до нього для реалізації проєктів, зокрема щодо фізичного закриття вугільних шахт.
Італійський виробник цементу Buzzi через дочірню компанію Dyckerhoff GmbH досягла угоди про продаж частини свого бізнесу в Східній Європі CRH, провідному постачальнику рішень для будівельних матеріалів, за EUR0,1 млрд, повідомляється на офіційному сайті у вівторок.
Як уточнюється в релізі, угоди охоплюють бізнес в Україні та активи з виробництва товарного бетону в Східній Словаччині. Завершення угоди в Україні залежить від отримання необхідних дозволів регулюючих органів і очікується у 2024 році.
Buzzi Unicem SpA (Італія) об’єднує підприємства з виробництва цементу, бетону, піску, щебеню тощо. Основним видом діяльності групи є випуск цементу, який виробляється на власних підприємствах у Німеччині, США, Люксембурзі, Чехії, Польщі, Росії та Україні. Український підрозділ Buzzi – ПрАТ “Дікергофф Цемент Україна” – має у своєму розпорядженні філії, створені на базі заводів “Волинь-цемент” (Здолбунів Рівненської обл.) і “ЮГцемент” (смт Ольшанське Миколаївської обл.). Група також працює в секторі товарного бетону в Києві, Одесі та Миколаєві.
У Східній Словаччині активи Buzzi складаються з шести заводів товарного бетону.
Як повідомлялося, у березні 2023 року Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) внесло італійського виробника цементу Buzzi Unicem до переліку міжнародних спонсорів війни. У Росії Buzzi працює через ТОВ “СЛК Цемент”, яке володіє двома цементними заводами “Сухоложскцемент” і “Коркіно”, терміналом в Омську і транспортною компанією “Цемтранс”. За даними НАЗК, компанія входять до п’ятірки лідерів цементної промисловості РФ.
Ірландська CRH Plc, найбільший виробник будівельних матеріалів у світі, який у РФ володів шістьма заводами будівельних сумішей, заявив про вихід із ринку РФ.
На ринок України компанія CRH вийшла 1999 року, придбавши Кам’янець-Подільський цементний завод у Хмельницькій області. Наразі в CRH також входять Одеський цементний завод і Миколаївцемент (Львівська обл.).
Окремий напрямок бізнесу CRH в Україні – виробництво бетону та залізобетонних виробів. Білоцерківський завод ЗБК “PoliBeton Energo” є спеціалізованим підприємством, що виробляє опори для ліній електропередачі. Бетонний вузол PoliBeton на півночі Одеси увійшов до CRH у 2020 році.
Національний банк України з метою запобігання недобросовісним спекуляціям і мінімізації непорозумінь під час обміну готівкової валюти вніс зміни до своєї “нормативки” і скасував визначення незначного зносу банкнот, заборонивши фінустановам відмовляти клієнтам в обміні валюти, якщо лічильник або детектор на касі підтвердив справжність банкнот.
“Це означає, що касир не може “на око” оцінювати справжність банкнот або їхній стан і відмовляти у здійсненні валютно-обмінної операції, бо йому здалося, що не збігається десь малюнок або не такий колір. Отже, ми повністю прибираємо людський фактор!” – написав голова НБУ Андрій Пишний у Facebook.
Він наголосив, що до представників банків і небанківських установ донесено принципову позицію НБУ, і в разі порушення такі дії розцінюватимуться не тільки як недотримання регуляторних вимог НБУ, а й як потенційна ознака шахрайства.
“За такими фактами ми встановлюємо посилений контроль і вживаємо адекватних заходів впливу”, – заявив Пишний.
Очільник регулятора уточнив, що Нацбанк залежно від рівня вчиненого правопорушення застосовуватиме заходи впливу, які передбачають штрафи: для банків – до 400 тис. грн, які незабаром буде збільшено за суттєві порушення, для небанківських установ – до 5% від розміру власного капіталу установи.
Пишний нагадав, що НБУ не встановлював жодних обмежень обміну валют на основі року випуску банкнот, і його нормативно-правовими актами прямо заборонено встановлювати будь-які подібні обмеження.
Він повідомив, що 21 червня Нацбанк проведе чергову зустріч з учасниками ринку, щоб обговорити ухвалене у вівторок рішення.
Київський аналітичний центр Клуб експертів в рамках ініціативи, спрямованої на підтримку та розвиток виноробної галузі 23 червня 2023 року проведе вже другий дегустаційний семінар-презентацію, присвячений представленню переможців та фіналістів VIІ-го Всеукраїнського Дегустаційного Конкурсу “Сорт і теруар. Мікровиноробство. Незламні”.
Цей захід, на думку організаторів, стане цікавою подією для всіх шанувальників вина, як експертів-сомельє, так і для рестораторів, представників рітейлу, медіаспільноти та простих споживачів. На семінарі відвідувачі зможуть ознайомитись з продукцією провідних крафтових виробників українських вин та міцних напоїв, а також долучитись до платформи з обміну думками та ідеями між провідними експертами у сфері виноробства.
Засновник “Клубу експертів”, кандидат економічних наук Максим Уракін акцентував на важливості підтримки вітчизняних виробників вина та міцних напоїв.
“Наш захід не просто спрямований на розвиток культури споживання вина в Україні. Він також сприяє зростанню внутрішнього виробництва, допомогаючи економічному відродженню нашої країни. Кожна пляшка вина, вироблена в Україні, це крок до створення робочих місць, збільшення податкових надходжень та підвищення економічної стабільності”, – зазначив Максим Уракін.
Винні зразки, представлені на заході, будуть представлені фіналістами VII-го Всеукраїнського Дегустаційного Конкурсу «Сорт і теруар. Мікровиноробство. Незламні» Всеукраїнської асоціації виноробів і сомельє, що надасть відвідувачам можливість відчути багатий букет смаків, створених за допомогою традиційних методів виноробства і сучасних технологій. Президент Всеукраїнської асоціації виноробів і сомельє Наталія Благополучна зазначила, що усі вина, представлені на заході, пройшли експертну оцінку за всіма критеріями, починаючи від аромату та смаку, до текстури, кольору та загальної гармонії.
На винному вечорі будуть представлені наступні українські вина та міцні напої:
Партнерами заходу виступають Всеукраїнська асоціація виноробів і сомельє, Дім українського вина та Громадська спілка “Укрсадвинпром”, які активно підтримують активізацію вітчизняного виноробства і розширення його впливу на світовий ринок вина.
Інформаційну підтримку заходу забезпечують портал Open4business та інформагентство Інтерфакс-Україна.
Спеціальні партнери вечора, ТМ “Закарпатські ковбаси” та ТМ “Козацькі козирні сири”, забезпечать ідеальні гастрономічні пари до вин, що допоможе ще більше розкрити смак кожної представленої пляшки.
Кожен учасник матиме можливість особисто спробувати вина провідних українських виноробів, оцінити їх характер та якість, обмінятися думками з іншими відвідувачами та експертами, а також задати питання представникам виробників. Семінар-дегустація, що пройде в “Клубі експертів”, обіцяє стати яскравою подією в житті українського винного співтовариства, зібравши під одним дахом цінителів, експертів та виробників вина.
Окрім підтримки вітчизняного виноробства та знайомства з найкращими зразками українського вина, учасники заходу отримають можливість долучитися до важливого діалогу про майбутнє виноробства в Україні. Це включає обговорення актуальних проблем та викликів, з якими стикається галузь, обмін досвідом та пошук потенційних шляхів розвитку.
Організатори заходу сподіваються, що ця ініціатива не тільки підвищить статус українського виноробства, але й стимулює розвиток цієї галузі, привертаючи до неї увагу інвесторів, сприяючи налагодженню міжнародного діалогу та відкриваючи нові перспективи для українського вина на глобальній арені.
SEMINAR, URAKIN, ВИНО, ВИНОРОБНА_ГАЛУЗЬ, ВИНОРОБСТВО, ДЕГУСТАЦИЯ, ДІМ УКРАЇНСЬКОГО ВИНА, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, УКРАЇНСЬКЕ_ВИНО
Київський аналітичний центр “Клуб експертів” на своєму YouTube-каналі представив черговий відеоогляд макроекономічної ситуації в Україні та у світі.
У новому випуску засновник “Клубу експертів”, кандидат економічних наук Максим Уракін зазначив, що оскільки офіційні дані щодо чисельності населення України наразі не доступні через війну, яка триває, оцінки ООН станом на червень 2023 року (43,3 мільйона осіб) не є повністю коректними.
“Ці оцінки не можуть бути достатньо точними з огляду на наявність інших джерел даних, таких як “Український інститут майбутнього”, який у своєму останньому дослідженні оцінює наявне населення в 29 мільйонів жителів. Це відображає значне скорочення населення майже на 9 мільйонів за останній рік, спричинене масовим виїздом громадян за межі країни після початку війни”, – зазначив Уракін.
Попри ці виклики, перспективи для валового внутрішнього продукту (ВВП) України можна вважати обнадійливими.
“Спад ВВП у першому кварталі 2023 року знизився порівняно з аналогічним періодом минулого року і становив 13,5%. Але ми передбачаємо загальну позитивну тенденцію з огляду на прогноз НБУ, який очікує відновлення економіки починаючи з другого кварталу 2023 року”, – зазначив експерт.
Зі збільшенням негативного сальдо зовнішньої торгівлі України, стає очевидно, що країна стикається з новими викликами.
“За січень-квітень 2023 року від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарах збільшилося в 40 разів порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до $7,04 млрд. Це означає, що витрати України на закупівлю необхідних товарів на 7 млрд доларів перевищили доходи від експорту українських товарів”, – наголосив Уракін.
Світова економіка продовжує показувати помітні ознаки відновлення після шоків, спричинених пандемією COVID-19. При цьому темпи зростання ВВП провідних країн помітно відрізняються.
“У США економіка демонструє помірне зростання на 1,3% у першому кварталі 2023 року, що на 0,2% більше, ніж було повідомлено раніше. У Китаї тим часом ВВП зріс на 2,2% у першому кварталі 2023 року, що більше, ніж очікувалося, завдяки відновленню експорту та споживчих витрат. Обсяг цифрової економіки Китаю 2022 року також значно збільшився – на 10,3% і досяг 50,2 трлн юанів ($7,25 трлн), що свідчить про посилення ролі цифрової економіки в загальному економічному зростанні країни”, – зазначив Максим Уракін.
Експерт наголосив, що незважаючи на різні рівні зростання, видно, що економіки різних країн все ще зазнають труднощів у зв’язку з наслідками пандемії та глобальною невизначеністю. Водночас вони продовжують адаптуватися і зміцнюватися, що підтверджують ці останні дані.
Повне відео дивіться на YouTube за посиланням:
Підписатися на канал “Клуб експертів” можна тут:
