Українські аграрії в сезоні-2025 отримають близько 56 млн тонн валового врожаю ранніх зернових культур і 21 млн тонн олійних культур, повідомив заступник міністра економіки, довкілля і сільського господарства Тарас Висоцький.
“У принципі, з точки зору ранньої зернової групи, то очікується виробництво близько 26 млн тонн, що незначно менше, ніж минулого року. Зменшення через те, що у південно-східних регіонах врожайність озимих пшениці та яменю, на жаль, нижче через посуху”, – сказав він в ефірі “Українського радіо”.
Говорячи про врожай кукурудзи, жнива якої розпочнуться у вересні, замміністра зазначив, що врожай також очікується непоганий. Водночас посіви кукурудзи на південному сході – частині Дніпропетровщини, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській областях – фактично втрачені. Проте основний кукурудзяний пояс України — Сумщина, Чернігівщина, Полтавщина, Київщина і далі на захід, незважаючи на пізній посів і пізні сходи, завдяки опадам та оптимальному температурному режиму, сформував гарні рослини.
“У кінцевому результаті у масштабах країни буде непоганий врожай кукурудзи. Можемо говорити про близько 28 млн тонн, що більше, ніж минулого року”, – сказав Висоцький і додав, що кінцева прогнозована цифра в межах 56 млн тонн валового врожаю зернових відповідає минулорічному рівню.
За його словами, олійних культур аграрії в 2025 році отримають близько 21 млн тонн, що відповідає показнику 2024 року. У структурі виробництва буде дещо більше соняшника, менше сої.
Заступник міністра також відзначив сприятливі закупівельні ціни на сільгосппродукцію.
“З точки зору фермера, ціни високі, дійсно гарні. Навіть зараз, у момент збору вражаю, вони не опускаються і тримаються. Там, де не було форс-мажору, де не було втрат, ці ціни є дійсно гідними як результат праці на землі”, – наголосив він.
Говорячи про продукцію тваринництва, Висоцький відзначив стабільну ситуацію з виробництвом всіх видів м’яса, яєць і молока.
Він нагадав, що через холодну весну садівництво у сезоні-2025 зазнало втрат.
“Так, були втрати по садах, по ранній групі, але по пізніх сортах показники, можливо, будуть трішки кращі і на рівні минулого року. На внутрішньому ринку України найближчим часом очікується зниження цін на яблука. Наразі вони тримаються, бо у реалізації знаходиться продукція минулорічного врожаю. В її вартість входить тривале зберігання. Але вже буквально з вересня ситуація буде змінюватися і до кінця жовтня стабілізується. В залежності від кінцевого врожаю, це будуть зовсім інші цінники”, – розповів Висоцький.
Аналогічною, за його словами, є ситуація із овочами.
“Підходимо до масового збору (овочів – ІФ-У). Бачимо, що ціна реагує і буде знижуватися. Але немає передумов, щоб вона впала нижче собівартості. Овочі будуть доступнішими споживачам, але і з нормальним економічним ефектом для виробника”, – резюмував Висоцький.
Кабінет міністрів України прийняв рішення про приватизацію Одеського припортового заводу (ОПЗ), повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко.
«Сьогодні прийняли рішення про приватизацію Одеського припортового заводу. Державний пакет акцій буде виставлений на відкритий електронний аукціон із стартовою ціною 4,5 млрд грн», – написала Свириденко в телеграм-каналі за результатами засідання уряду у вівторок.
За її словами, ОПЗ – це один з найбільших хімічних комплексів України, який до війни виробляв аміак і карбамід, експортував добрива, але з 2022 року основне виробництво зупинено.
“Завод працював частково – забезпечував киснем і азотом критичні потреби, виконував функції портового хаба. Підприємство має відновити повноцінну роботу. Це можливо тільки через залучення приватного власника та інвестицій. Продаж ОПЗ дозволить наповнити бюджет, створити нові робочі місця та забезпечити українських аграріїв доступом до вітчизняних добрив”, – підкреслила прем’єр.
Як повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у телеграм-каналі, затверджено умови продажу державного пакета акцій АТ «Одеський припортовий завод» у розмірі 99,5667% у статутному капіталі товариства на електронному аукціоні, які, зокрема, передбачають: збереження основних видів діяльності товариства; здійснення інвестицій у формі капітальних вкладень на технічне переоснащення та модернізацію (у тому числі енергомодернізацію) виробництва на загальну суму не менше 500 млн гривень; погашення протягом дванадцяти місяців від дати переходу.
Кабінет міністрів України оновив порядок перетину державного кордону: чоловіки віком від 18 до 22 років зможуть безперешкодно перетинати кордон під час воєнного стану, повідомила прем’єр-міністр країни Юлія Свириденко.
«Йдеться про всіх громадян відповідного віку», – написала вона в телеграм-каналі.
Це рішення, за словами глави уряду, стосується також громадян, які з різних причин опинилися за кордоном. Ми хочемо, щоб українці максимально зберігали зв’язки з Україною. Зміни запрацюють на наступний день після офіційного опублікування постанови.
В Узбекистані скасовуються акцизний податок на імпорт поліетиленових гранул і ставки митних зборів на первинні форми полімерів етилену та пропілену. Це передбачено постановою Президента Узбекистану від 18 серпня ц.р. для підтримки вітчизняних підприємств-виробників продукції з полімерів етилену та пропілену з високою доданою вартістю.
Згідно з документом, з 1 вересня 2025 року до 1 січня 2028 року діятиме нульова ставка акцизного податку на поліетиленові гранули (нині — 10%), що не виробляються в країні та імпортуються за затвердженим переліком.
До 2028 року також скасовуються мита на імпорт окремих первинних форм полімерів етилену та пропілену (коди ТН ЗЕД 3901 10 900 0, 3901 30, 3901 40, 3902 10 000 0), які зараз становлять 5%.
Паралельно Митний комітет і Узбекське агентство з технічного регулювання на основі принципу ex officio мають вжити заходів проти ввезення в країну неякісної та контрафактної гнучкої упаковки — поліетиленових і поліпропіленових плівок, нетканих матеріалів, мішків, біг-бегів та інших виробів.
Україна у першій половині серпня 2025 року наростила імпорт молокопродуктів до $14,7 млн – це найвищий показник від початку року для аналогічних періодів, попередній рекорд фіксувався у першій половині березня, тобто півроку тому, – $13,2 млн, повідомила Спілка молочних підприємств України (СМПУ).
У галузевій асоціації зазначили, що грошовому виразі імпорт зріс на 30% у порівнянні з першою половиною липня і майже у півтора рази – відносно першої половини червня.
Крім того, у натуральному виразі зростання зафіксовано майже по всіх товарних позиціях, окрім сироватки, імпорт якої знизився на третину. Найбільший приріст, 25%, спостерігався по сирній групі: у країну ввезено понад 1,8 тис. тонн цієї продукції. Саме ця товарна позиція займає левову частку у вартісній структурі імпорту (майже 85%).
Як наслідок, сальдо експорту-імпорту молокопродуктів вперше з березня стало негативним $(-4,3) млн.
Аналітики вважають, що такий суттєвий ріст імпорту відбувся значною мірою через зростання внутрішніх цін на молоко-сировину в Україні, яке відбулося у другій половині липня (+5%) і продовжилось у серпні. Це частково знизило конкурентоспроможність вітчизняної продукції, зробивши імпорт більш привабливим.
“Така динаміка впливає на платіжний баланс країни та вимагає зваженого підходу до ціноутворення на внутрішньому ринку молокопродуктів”, – резюмували в СМПУ.
Державна нафтова компанія Азербайджану SOCAR приступила до розробки нафтового родовища в Узбекистані. Про це Президент Азербайджану Ільхам Алієв повідомив 22 серпня на тристоронній зустрічі з Президентом Узбекистану та Головою Халк Маслахати Туркменістану в Туркменбаші.
«У нас традиційне енергетичне співробітництво з Туркменістаном. Ми вже вийшли на цю сферу з Узбекистаном. Наша державна нафтова компанія SOCAR уже розпочала розробку нафтового родовища в Узбекистані, і контракт вже підписано», — сказав І. Алієв.
За його словами, Азербайджан розраховує протягом найближчого року-двох отримати «добру звістку» про результати роботи. «Ми всі з нетерпінням чекаємо новин про відкриття великого нафтового родовища в Узбекистані», — зазначив він.
24 липня ц.р. Узбекистан і азербайджанська держкомпанія SOCAR підписали угоду про розподіл продукції (УРП) на плато Устюрт.
Інвестиції у проєкт оцінюються в $2 млрд. Упродовж найближчих п’яти років SOCAR, яка виступає оператором проєкту, проведе 3D сейсморозвідку на площі не менше 1000 кв. км і пробурить щонайменше одну пошукову свердловину. У разі відкриття промислового родовища сторони перейдуть до його освоєння. За прогнозами, запаси можуть становити до 100 млн тонн нафти та 35 млрд кубометрів газу.
