Найближчої доби в Україні очікується прохолодна погода, місцями помірний дощ і мокрий сніг. Як повідомляє Укргідрометцентр, у понеділок, 16 січня, у більшості західних областей вночі помірний дощ та мокрий сніг, вдень невеликий дощ, на решті території без істотних опадів, лише у східних областях вночі невеликий сніг.
У південно-східних областях вночі та вранці місцями туман. У північній частині на дорогах місцями ожеледиця. Вітер південний, південно-східний, 7-12 м/с.
Температура протягом доби від 2° морозу до 3° тепла (вночі на Лівобережжі 0-5° морозу, вдень у західних та південних областях 1-6° тепла).
У Києві в понеділок без істотних опадів. На дорогах подекуди ожеледиця. Вітер південно-східний, 7-12 м/с. Температура вночі 0-2° морозу, вдень 1-3° тепла.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського. Бориса Срезневського в Києві 16 січня найвища температура вдень (7,1°) була в 1989 році, найнижча вночі (-24,3°) в 1943 році.
У вівторок, 17 січня, у західних і північних областях місцями невеликий дощ, вночі з мокрим снігом (у Карпатському регіоні помірні опади), на решті території без опадів;
У північній частині країни на дорогах місцями ожеледиця.
Вітер південний, 7-12 м/с, місцями пориви 15-20 м/с, у Карпатах 25-30 м/с.
Температура вночі від 2° тепла до 3° морозу, вдень 3-8° тепла, в Одеській області та в Криму 9-14°.
У Києві у вівторок місцями невеликий дощ, вночі з мокрим снігом. На дорогах подекуди ожеледиця. Вітер південний, 7-12 м/с, пориви 15 м/с. Температура вночі 0-2° тепла, вдень 5-7°.
Влада Таїланду не вводитиме вимогу про наявність сертифіката вакцинації для в’їзду в країну в іноземних туристів, про яку оголосили 7 січня, заявив у понеділок міністр охорони здоров’я Анутін Чарнвіракул.
Вимога про пред’явлення сертифіката мала набути чинності в понеділок і залишатися чинною щонайменше до кінця січня. Однак Чарнвіракул заявив журналістам, що докази вакцинації не будуть потрібні, оскільки всі країни світу в достатньому обсязі проводять імунізацію своїх громадян. Відповідно до нового рішення уряду туристи без щеплень зможуть в’їжджати в Таїланд без обмежень.
У суботу управління цивільної авіації Таїланду заявило, що з понеділка, 9 січня, всі іноземці, які прибувають, повинні будуть довести, що вони вакциновані, або перенесли коронавірус протягом останніх шести місяців. Цю заяву було зроблено напередодні відкриття кордонів Китаєм, який з 8 січня скасував ПЛР-тести та карантин для тих, хто в’їжджає.
Фармкомпанія “Дарниця” (Київ) у 2022 році незначно скоротила виробництво ліків у натуральному вираженні – з 181 млн упаковок у 2021 році до 173 млн упаковок у 2022 році, повідомила компанія агентству “Інтерфакс-Україна”.
Водночас, згідно з її пресрелізом, “Дарниця” займає 15,7% українського фармринку, що вдвічі більше, ніж найближчий конкурент.
“Якщо 2021 року кожна сьома упаковка ліків, проданих в аптеках, була виробництва “Дарниці”, то 2022-го – це вже кожна шоста упаковка”, – повідомляють у пресрелізі.
Загалом 2022 року компанія виробила близько 19 млн упаковок ампул, 9 млн упаковок інфузійних розчинів і 130 млн упаковок таблеток і капсул.
При цьому наголошується, що “Дарниця” не припиняла працювати з перших днів повномасштабної війни. У березні виробила 60% довоєнного обсягу лікарських засобів, з квітня повернулася на довоєнні обсяги виробництва повністю.
ПрАТ Фармацевтична компанія “Дарниця” – лідер фармринку України в натуральному вираженні. Компанія присутня на ринку понад 90 років і випускає ліки 180 брендів у 15 різних формах. Стратегічні напрямки розвитку портфеля – кардіологія, неврологія, вирішення проблем болю.
Компанію засновано 1930 року. Згідно з даними Єдиного держреєстру юридичних осіб та фізосіб-підприємців, кінцевим бенефіціаром компанії є Гліб Загорій.
Коксохімічний підрозділ заводу “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест” (колишній Дніпровський коксохімічний завод, ДКХЗ, Кам’янське Дніпропетровської обл.) відновив роботу після вимушеної зупинки через обмеження електропостачання внаслідок масованих ворожих обстрілів.
Згідно з пресрелізом компанії, на початку 2023 року в коксовому цеху комбінату відновили роботу коксові батареї №1 і №5 і приступили до виробництва доменного коксу.
При цьому наголошується, що в період вимушеного простою фахівці підрозділу системно готували обладнання для відновлення роботи. Один з важливих етапів – підготовка до введення в експлуатацію обладнання, евакуйованого на “Каметсталь” з Авдіївського коксохімічного заводу (АКХЗ), який перебуває в холодній консервації через бойові дії.
На меткомбінаті реалізували проєкт, спрямований на доставку і підготовку до роботи в коксохімічному підрозділі вагона гасіння, який раніше експлуатувався на АКХЗ. Устаткування призначене для транспортування гарячого коксу після його видачі з камер коксування на дільницю гасіння і потім на дільницю сортування, де здійснюється розподіл коксу за фракціями.
Згідно з повідомленням, у реалізації проєкту разом з каметсталівцями та авдіївськими коксохіміками взяли участь фахівці “Метінвест-Промсервісу”, які виконали демонтаж і подальше прибирання вагона гасіння. Придбане обладнання дає змогу створити резерв для працюючого вагона і забезпечує проведення його ремонту для підвищення надійності та безпеки експлуатації.
“Відновлення випуску коксу – міцна опора для доменного виробництва та ефективної роботи меткомбінату загалом. Коксохіміки “Каметсталі” працюють самовіддано і професійно, щоб у січні вивести обладнання на необхідні технологічні параметри. Також ми успішно підготували до експлуатації вагон гасіння з АКХЗ”, – сказав заступник директора з виробництва з коксохімічного підрозділу Роман Пуріс, якого цитує прес-служба.
Наразі, крім іншого, у підрозділі відновлюється виробництво сульфату амонію, цеху сіркоочищення, найближчим часом планує приступити до роботи відділення виробництва бензолу. Таким чином, запрацює весь технологічний ланцюжок коксохімічного виробництва на “Каметсталі”, пояснюється в повідомленні.
“Каметсталь” створено на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ЦМК ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК).
Згідно зі звітом материнської компанії групи “Метінвест” за 2020 рік, Metinvest B.V. (Нідерланди) належало 100% акцій ДКХЗ.
Одразу 11 суден із 313,5 тис. тонн агропродукції вийшли в п’ятницю з портів “Великої Одеси” після трьох днів негоди, коли рух суден був відсутній, повідомило Міністерство інфраструктури України.
“Одразу три балкери прямують до країн Африки: Lady Litel із 31 тис. тонн пшениці для Лівії, East Wind 1 із 25 тис. тонн для Тунісу, а також Lady Hatice з 11 тис. тонн продовольства для Марокко”, – зазначило міністерство у Facebook.
Крім того, воно повідомило, що в порту “Чорноморськ” пришвартувався балкер Antheia, зафрахтований Всесвітньою продовольчою програмою ООН для доставки української пшениці в Афганістан.
У відомстві повідомили, що в портах, задіяних у “зерновій ініціативі”, під обробкою перебувають 17 суден, на них завантажують понад 519 тис. тонн української агропродукції, а ще п’ять суден рухаються “зерновим коридором” під завантаження.
Мінінфраструктури зазначило, що в Босфорі інспекцію Спільного координаційного центру очікують уже 104 судна, тоді як 10 січня їх було 98, а на 26 грудня – 95.
У відомстві наголосили, що для безперервного руху зерновим коридором мають проходити не менше 12 інспекцій на добу.
Загалом за даними відомства, з 1 серпня з портів Великої Одеси вийшли 644 судна, які експортували 17,3 млн тонн продовольства.
Міжнародна вертикально інтегрована трубно-колісна компанія (ТКК) “Інтерпайп” у січні-вересні 2022 року скоротила капітальні інвестиції в 3 рази порівняно з аналогічним періодом попереднього року – до $15 млн з $45 млн.
Згідно з презентацією результатів роботи компанії за дев’ять місяців минулого року, капінвестиції за звітний період у сталеплавильне виробництво становили $7 млн (за 9 місяців 2021 року – $6 млн), у трубне виробництво – $8 млн ($31 млн), у залізничний напрямок інвестицій у цей період їх не було ($8 млн).
При цьому наголошується, що дані за 9 міс-2022 є неаудованими.
Як повідомлялося, “Інтерпайп” у січні-вересні 2022 року отримав $185,952 млн, тоді як за аналогічний період минулого року вона становила $32,338 млн (зростання в 5,75 раза). Доподатковий прибуток склав $199,975 млн грн проти $56,505 млн за дев’ять місяців 2021 року (зростання в 3,5 раза). Водночас виручка знизилася на 9,3%, до $686,634 млн. Компанія за цей період наростила вільні грошові кошти до $126,476 млн на 30 вересня 2022 року з $103,007 млн на кінець вересня 2021 року.
EBITDA на кінець вересня-2022 становила $123,023 млн ($51,508 млн трубний сегмент, “мінус” $3,287 млн – залізничний сегмент, $74,222 млн – сталеливарний сегмент, $580 тис. – інші операції), тоді як на кінець 2021 року вона була $150,876 млн (“мінус” $36,040 млн, “плюс” $15,351 млн, $169,483 млн і $2,082 млн відповідно).
“Інтерпайп” – українська промислова компанія, виробник безшовних труб і залізничних коліс. Продукцію компанії постачають у понад 80 країн світу через мережу торговельних офісів, розміщених на ключових ринках СНД, Близького Сходу, Північної Америки та Європи. У 2021 році “Інтерпайп” реалізував 602 тис. тонн трубної продукції та 174 тис. тонн залізничної продукції. Продажі залізничних продуктів здійснюються під брендом KLW.
В “Інтерпайпі” працює близько 10 тис. осіб.
У структурі компанії – п’ять промислових активів: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Інтерпайп Втормет” і електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” під брендом “Інтерпайп Сталь”.
Кінцевим власником Interpipe Limited є український бізнесмен Віктор Пінчук і члени його сім’ї.
