Взяті партнерами України зобов’язання щодо фінансової підтримки та реальне виділення коштів поки що сильно відрізняються, що створює проблему з ліквідністю та загрозу подальшого монетарного фінансування дефіциту держбюджету Нацбанком з усіма негативними наслідками для інфляції, курсової та макростабільності, заявив міністр фінансів Сергій Марченко.
“Ви чудово знаєте, що існує величезна різниця між зобов’язаннями та виплатами… Перший квартал 2023 року зараз для нас найпроблемніший… Навіть величезна кількість зобов’язань не допоможе нам у першому кварталі 2023 року (якщо ці кошти не будуть надані)”, – сказав він у середу на дискусії “Війна в Україні: Фінансування перемоги”, яку організував аналітичний центр Bruegel.
Напередодні у Берліні на Міжнародній експертній конференції з відновлення України міністр повідомив, що фіскальні та квазіфіскальні потреби України у фінансуванні у першому кварталі 2023 року оцінюються у $11,4 млрд. З них $4,2 млрд на закупівлю газу: січень – $1,9 млрд, лютий – $1,4 млрд і березень – $0,9 млрд.
Усього ж потреби у фінансуванні становлять: січень – $4 млрд, лютий – $4,1 млрд і березень – $3,3 млрд, йшлося у презентації глави Мінфіну. Згідно з нею в решту місяців 2023 року вони оцінюються від $2,1 млрд у серпні до $3,9 млрд у червні, а сумарно – у $37,9 млрд.
Марченко нагадав, що у квітні 2022 року було домовлено з міжнародними партнерами, що щомісячний розрив України цього року оцінюється у $5 млрд щомісяця, проте реальна виплата коштів далека від цієї цифри. “Наприклад, у квітні було лише $1,7 млрд, у травні – всього $1,5 млрд, у червні $4,4 млрд, у липні $1,7 млрд, у серпні – $4,7 млрд, у вересні – близько $2 млрд” , – констатував голова Мінфіну.
За його словами, якщо до кінця цього року буде виділено макрофінансову допомогу Євросоюзу (близько EUR3 млрд – ІФ) та заявлені США кошти ($7,5 млрд – ІФ), то Мінфін почуватиметься комфортно.
“Але знову ж таки, це не означає, що ми зможемо покрити всі наші витрати до кінця року. Це означає тільки те, що ми можемо керувати розривом ліквідності… ми можемо виконати критичні витрати, а інші витрати можна відкласти”, – зазначив Марченко.
Він нагадав, що на 2023 рік Мінфін оцінює потребу у додатковому зовнішньому фінансуванні соціально необхідних бюджетних видатків у розмірі $3-3,5 млрд без урахування витрат на екстрене відновлення, ймовірність збільшення яких зростає на тлі останніх рекордних російських ударів по цивільній інфраструктурі.
За словами міністра, зобов’язання про виділення у 2023 році Євросоюзом щомісяця EUR1,5 млрд і EUR18 млрд загалом за рік, які були взяті напередодні президентом Єврокомісії Урсулою фон дер Ляйєн, дають можливість передбачати вирішення цієї проблеми.
“Але знову ж таки, для нас важливо заздалегідь планувати. Поки не ясно, чи зможемо ми використати ці гроші у першому кварталі 2023 року”, – зазначив Марченко.
Він повідомив, що обговорював це питання на зустрічі із міністром фінансів Німеччини, з міністрами інших країн.
“Якщо ви готові підтримати Україну, будь ласка, робіть це швидше, тому що поки ви витрачаєте деякий час на те, щоб створити рішення, у нас немає часу. Січень не за горами, і січень не вкритий”, – наголосив глава Мінфіну.
Він додав, що очікує на підключення до фінансування США. “Але знову ж таки, для мене неясно, коли гроші можуть бути виплачені, а якщо ні, ми повинні знайти інші варіанти, ми розглянемо іншу перспективу, можливо, з двосторонніми кредиторами тощо. Ось чому така важлива передбачуваність”, – додав Марченко.
Прем’єр-міністр Великобританії Ріші Сунак має намір повернути мораторій на видобуток вуглеводнів шляхом гідророзриву пласта (ГРП) в Англії, пише газета Financial Times.
Заборона, що діяла з листопада 2019 року, була скасована урядом Ліз Трасс у вересні. Тоді Трас пояснила це рішення тим, що енергетична безпека країни має стати абсолютним пріоритетом.
Сунак, який виступив у Палаті громад у середу, заявив, що підтримує публічну декларацію Консервативної партії від 2019 року, в якій йдеться про те, що видобуток методом ГРП в Англії не буде дозволений “доти, доки наука чітко не доведе, що це може робитися безпечно”. “.
Великобританія призупинила гідророзрив пласта після того, як на єдиній країні сланцевій свердловині недалеко від Блекпула на північному заході Англії було зареєстровано серію підземних поштовхів.
Показник EBITDA АТ “Укртелеком” у січні-вересні 2022 року порівняно з аналогічним періодом 2021 року скоротився на 39% – до 975 млн грн, повідомила агентство “Інтерфакс-Україна” прес-служба компанії.
Згідно з прес-релізом, через втрату контролю над частиною телекомінфраструктури та припинення надання послуг на тимчасово окупованих територіях загальний дохід за дев’ять місяців компанії зменшився майже на 17% порівняно з аналогічним періодом минулого року та становив майже 4,2 млрд грн.
“Падіння EBITDA відбулося внаслідок значного впливу списання активів (втрат) на тимчасово окупованих територіях, формування резерву, а також дебіторської заборгованості, що виникає через збільшення кількості прострочених платежів з боку клієнтів. Крім того, частина абонентів компанії виїхала з країни. Також значні кошти були спрямовані на допомогу ЗСУ та гуманітарну допомогу”, – прокоментував оператор отримані результати за січень-вересень.
При цьому компанія продовжує сплачувати податки на землю та нерухомість, у тому числі на тимчасово окупованих територіях.
В “Укртелекомі” також зазначили, що до 24 лютого усі показники компанії показували впевнене зростання, проте розв’язана РФ повномасштабна війна проти України все змінила.
“З початку повномасштабної війни України з російським агресором “Укртелеком” працює над відновленням послуг у режимі 24/7, забезпечуючи їх доступність на рівні 87% населених пунктів, охоплених мережею оператора. Допомога ЗСУ та облаштування Wi-Fi у шкільних укриттях – основні напрямки системної програми соціальної відповідальності компанії під час війни”, – наголошують у прес-службі “Укртелекому”.
За даними компанії, одним із стратегічних напрямів модернізації мережі “Укртелекому” була, як і раніше, оптимізація використання технологічних енергоресурсів. Так, за останні три роки витрати електроенергії скоротилися на 41%: зі 155 млн кВт-годин у 2018 році до 92 млн кВт-годин у 2021-му. При цьому компанія продовжує і у воєнний час реалізовувати довгострокову програму з енергоефективності, яка сприятиме міцності енергетичної системи України, наголошується у прес-релізі.
“В останні місяці держава-терорист масово атакує енергетичну інфраструктуру України, що завдає прямих збитків і системам зв’язку. Запас міцності мережі “Укртелекому” наразі забезпечують генератори автономного електроживлення, якими укомплектовані найважливіші інтернет-вузли оператора, а також достатній (не менш добовий) норми) запас палива. Добова інвестиція компанії у стабільність послуг зв’язку складає до 14 тис. літрів дизпалива при критичному навантаженні на електромережу та аварійних відключеннях”, – зазначено в повідомленні.
Незважаючи на повномасштабну війну, “Укртелеком” продовжує реалізовувати проекти щодо підключення користувачів до оптики – у 2022 році вже збудовано близько 5 тис. км волоконно-оптичних ліній, а база користувачів оптичного інтернету зросла на 33% порівняно з вереснем минулого року та склала більше 300 тис. абонентів у масовому та бізнес сегментах.
До швидкісного оптичного інтернету було підключено близько 200 медичних та освітніх закладів, з них понад 60 – у третьому кварталі. Загалом станом на початок жовтня оптика від “Укртелекому” використовується у більш ніж 1,7 тис. освітніх та майже 1,3 тис. медичних закладах.
Крім того, “Укртелеком” повністю модернізував телекомунікаційну інфраструктуру в Дніпрі, замінивши мідні кабелі на оптичні, і всі послуги оператора зараз надаються виключно з використанням мультисервісної телекоммережі нового покоління NGN (next generation network). Абоненти у Дніпрі, переключені на оптичну архітектуру FTTx, мають швидкість Інтернету до 1 Гбіт/с.
Також завершується реалізація аналогічного масштабного проекту щодо переведення абонентів у сучасну NGN телекомунікаційну інфраструктуру в Одесі.
“Укртелеком” наголошує, що, як і раніше, ефективно розпоряджається майном, вивільненим завдяки модернізації технологічної інфраструктури. Доходи від комерційної оренди за три квартали цього року перевищили 273 млн грн, при цьому вони майже на 15% менші, ніж рік тому, що зумовлено, зокрема, втратою низки об’єктів нерухомості у тимчасово окупованих населених пунктах та руйнуваннями внаслідок ракетного обстрілу.
Оператор зазначає, що за час повномасштабної війни зазнав чималих втрат. Попередня оцінка вартості зруйнованих та пошкоджених будівель, втраченого обладнання, телекоммереж та інших активів на тимчасово окупованих територіях становить майже 650 млн. грн.
За дев’ять місяців. 2022 року “Укртелеком” сплатив 1,12 млрд грн податків до бюджетів усіх рівнів, направив на потреби ЗСУ близько 50 млн грн фінансової допомоги, а також передав армії понад 170 корпоративних автомобілів.
З початку повномасштабної війни “Укртелеком” придбав і передав уже майже 3 тис. тактичних аптечок, 4 тис. медичних турнікетів, 2 тис. кровоспинних бандажів та пов’язок, сотні рацій, десятки нош, генераторів та багато інших необхідних речей та обладнання для потреб наших захисників . У лавах ЗСУ захищають Україну близько 350 співробітників компанії, зазначено у прес-релізі.
Як повідомлялося, “Укртелеком” замовив виробництво значної кількості безпілотних авіаційних комплексів (БпАК) “Валькірія” та вже передав українським військовим перші три з них. Згідно з відкритими даними, вартість одного такого комплексу становить близько $18,1 тис.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) та Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) заявили про новий епізод у справі “Роттердам+” ще на 20 млрд грн у рамках розслідування якого повідомлено підозри 2 колишнім головам енергорегулятора; 6 колишнім та 3 чинним членам, а також чинному та колишньому працівнику Комісії.
“26 жовтня 2022 року НАБУ та САП повідомили про підозру 15 особам, причетним до введення в дію так званої формули “Роттердам+”, за якою споживачі електроенергії незаконно переплатили понад 20 млрд грн протягом 2018-2019 рр.”, – йдеться у повідомленні правоохоронців в середу.
Згідно з ним, серед підозрюваних – чинна та колишня посадова особа групи приватних теплогенеруючих компаній.
Як пояснили в НАБУ, 6 з цих 15 осіб, які за версією слідства, які усвідомлено взяли участь у злочині, отримали нові підозри за ч.2 ст.364 КК України (зловживання владою з тяжкими наслідками). Дії членів НКРЕКУ, які не розібравшись, голосували за затвердження так званої формули “Роттердам+”, кваліфікували за ч.2 ст.367 КК України (службова недбалість з тяжкими вадами).
“Слідство вважає, що вони неналежним чином виконували свої службові обов’язки, що спричинило тяжкі наслідки державним та громадським інтересам”, – зазначили у бюро.
Як уточнили у НАБУ, це другий епізод масштабного розслідування антикорупційних органів. Розслідування першої, за підозрою шести осіб – щодо незаконної переплати понад 19 млрд грн протягом 2016-2017 років – було завершено у вересні 2022 року.
За версією слідства, у так звану формулу “Роттердам+” були закладені витрати, яких насправді не існувало, а саме – на транспортування вугілля національного виробника на ТЕС із порту в Роттердамі. В результаті, як вважають НАБУ та САП, кінцеві споживачі протягом 2016-2019 років. переплатили понад 39 млрд. грн.
“Слідство має докази, що прийняти таку формулу НКРЕКУ (Нацкомісія, яка здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комуслуг – ІФ) умовили представники групи приватних теплогенеруючих компаній, які в результаті і отримали надприбутки. Спочатку регулятор не погоджувався, розуміючи абсурдність включення тарифу , однак у березні 2016 року на вказану пропозицію погодився”, – наголосили у відомстві.
Як наслідок, відбулося зростання тарифів на електроенергію для промисловості, об’єктів соціальної інфраструктури, підприємців, що призвело до подорожчання товарів та послуг кінцевому споживачеві, зокрема першої необхідності, резюмували в НАБУ.
Як повідомлялося, керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (CFG) Олександр Клименко у вересні 2022 року ухвалив рішення скасувати постанову прокурора про закриття так званої “справи Роттердам+” як незаконну та необґрунтовану.
Наголошувалося, що Клименко також повністю змінив групу прокурорів у цій справі через неефективне здійснення нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування.
Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, липень-червень) та по 26 жовтня експортувала 12,19 млн. тонн зернових культур, з них 6,48 млн. тонн кукурудзи (53,1% загального обсягу поставок), 4,62 млн. тонн пшениці (37,9%) та 1,04 млн. тонн ячменю (8,5%).
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства в середу, темпи експорту зернових з початку поточного МР на 33% нижчі за показники аналогічного періоду минулого МР (з 1 липня по 26 жовтня 2021 року за кордон поставлено 18,19 млн тонн).
За даними відомства, з початку 2022/2023 МР і до 26 жовтня 2022 року Україна експортувала 4,62 млн тонн пшениці (у 2,53 раза менше порівняно з аналогічним періодом роком раніше), 1,04 млн тонн ячменю (у 4, 04 рази менше), 6,2 тис. тонн жита (у 8,8 раза менше) та 34,3 тис. тонн борошна (на 19,7% менше). Водночас темпи експорту кукурудзи перевищили торішні обсяги – її вивезено 6,48 млн. тонн, що у 3,24 рази перевищує показники 2021/2022 МР на ту саму дату.
Уточнюється, що загалом з початку жовтня експортовано 3,49 млн. тонн зернових культур (+0,66 млн. тонн за період 21-26 жовтня), серед яких 1,58 млн. тонн пшениці (+0,26 млн. тонн). ,63 млн тонн кукурудзи (+0,31 млн тонн), 267 тис. тонн ячменю (+91 тис. тонн), 9,7 тис. тонн борошна (+2,2 тис. тонн) та 1,9 тис. тонн жита (без змін).
Як випливає з даних міністерства, за п’ять днів 21-26 жовтня на зовнішні ринки постачалося в середньому 132 тис. тонн зернових на добу, тоді як за попередній період 1-21 жовтня -141,5 тис. тонн/добу, за 26- 30 вересня – рекордні з початку війни 267,5 тис. тонн/добу, за 21-26 вересня – 126 тис. тонн/добу, а за 9-21 вересня – 132,5 тис. тонн/добу. Таким чином, середньодобові темпи експорту за звітний період 21-26 жовтня скоротилися на 6,7% порівняно з попереднім періодом 1-21 жовтня.
Як повідомлялося, в 2021/2022 МР Україна експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР, незважаючи на повномасштабне вторгнення РФ і труднощі з експортом агропродукції через блокаду українських морських портів. На зовнішні ринки поставлено 18,74 млн тонн пшениці (на 12,6% більше за показники 2020/2021МГ), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю (+35,9%) , 70,9 тис. тонн муки (-44,1%).
У 2020/2021 МР країна експортувала 44,72 млн. тонн зернових і зернобобових культур: 16,64 млн. тонн пшениці, 23,08 млн. тонн кукурудзи, 4,23 млн. тонн ячменю, 126,9 тис. тонн борошна і 18,4 тис. тонн борошна тонн жита.
У 2019/2020 МР Україна експортувала 56,72 млн тонн зернових та зернобобових культур.
Котирування ф’ючерсів на американські фондові індекси знижуються у середу на слабких квартальних звітах чи прогнозах низки великих технологічних компаній.
Акції Alphabet Inc. (SPB: GOOG) та Microsoft Corp. (SPB: MSFT) втрачають у ціні по 6,6% під час попередніх торгів, папери Texas Instruments (SPB: TXN) – 4,7%.
Alphabet, холдингова компанія Google, збільшила виторг у третьому кварталі 2022 року на 6%, мінімальними темпами за два роки, а її чистий прибуток знизився на 27%. Крім того, рекламні доходи Google в минулому кварталі виявилися гіршими за прогнози експертів.
Microsoft зафіксувала чистий прибуток і виручку краще за очікування аналітиків у першому фінкварталі, що завершився 30 вересня. Однак прогноз виручки компанії на другий фінквартал – $52,35-53,35 млрд – виявився слабшим за консенсус-прогноз ринку, що становив $56,16 млрд.
Texas Instruments дала слабкий прогноз на поточний квартал, хоча її показники в липні-вересні перевершили очікування аналітиків.
“Звітності цих компаній є справді важливими показниками ситуації в рекламній галузі, а також провісником руху товарів та послуг в економіці”, – зазначає головний інвестиційний директор Kleinwort Hambros Фахад Камал, слова якого наводить Dow Jones.
Серед інших технологічних компаній, які опублікують звіти за минулий квартал цього тижня, – Meta (SPB: META) Platforms Inc. (визнана в РФ екстремістською організацією та заборонена), Apple Inc. (SPB: AAPL), Intel Corp. (SPB: INTC) та Amazon.com Inc. (SPB: AMZN) Акції цих компаній втрачають у ціні відповідно 4,3%, 1,1%, 1,2% та 3,6% на попередніх торгах у середу.
“Ми звикли до того, що технологічний сектор показував сильні результати від кварталу до кварталу, – каже головний інвестиційний директор FlowBank Есті Двек. – Були сподівання, що їхні звітності стануть черговим сигналом збереження стійкості сектору”.
Вартість паперу Boeing Co. (SPB:BA) опустилася на 0,8%. Один з найбільших світових виробників авіаційної, космічної та військової техніки збільшив виручку в третьому кварталі на 4%, проте показник виявився гіршим за середній прогноз ринку майже на $2 млрд. Водночас вільний грошовий потік Boeing у липні-вересні становив $2,9 млрд, суттєво перевищивши середній прогноз аналітиків у $1 млрд.
У центрі уваги трейдерів у середу – дані про продажі новобудов у США за вересень, які будуть оприлюднені міністерством торгівлі країни о 17:00 за київським часом.
Експерти, опитані Trading Economics, в середньому очікують на зниження продажів на 13,9% минулого місяця, до 585 тис. будинків.
Значення грудневого ф’ючерсу E-mini на індекс S&P 500 до 15:50 у середу опустилося на 0,97% і склало 3832,75 пункту. Котирування грудневого ф’ючерсу E-mini на індекс Dow Jones знизилося на 0,36%, до 31762 пунктів. Ф’ючерс на індекс Nasdaq 100 на грудень упав на 1,97%, до 11 483 пунктів.
