Громадяни Бразилії в неділю проголосують на загальних виборах, за підсумками яких буде визначено нових президентів і віце-президента країни, складу Національного конгресу (парламенту), губернаторів, віце-губернаторів і депутатів законодавчих органів штатів.
Основна увага прикута до виборів глави держави. За цю посаду борються сім кандидатів, проте найбільшою підтримкою серед населення Бразилії користуються двоє: чинний президент Жаїр Болсонару та колишній президент Луїс Інасіу Лула да Сілва. Болсонару – політик правого спрямування, а Лула да Сілва представляє лівих.
Згідно з останнім перед голосуванням опитування Datafolha, Лула да Сілва може отримати 50% голосів виборців у першому турі, а Болсонару – 36%. Решта голосів розподілилася серед ще п’ятьох кандидатів. Спостерігачі зазначають, що не можна виключати, що Лула да Сілва, незважаючи на великий відрив від Болсонару, не зможе добитися обрання вже за підсумками першого туру.
Для перемоги у першому турі кандидату потрібно набрати понад 50% голосів. Якщо це зробити не вдасться, то проводиться другий тур між двома найсильнішими кандидатами.
Лулі да Сілві 76 років, він раніше збирався брати участь у виборах 2018 року, проте не зміг це зробити, оскільки був засуджений та опинився у в’язниці. Незважаючи на це бразильці продовжували плекати до нього симпатію, і, судячи з опитувань, навіть за ґратами Лула да Сілва залишався найпопулярнішим у країні політиком.
У результаті бразильська Партія трудящих висунула кандидатом у президенти замість нього Фернанду Аддада. Цей політик програв нинішньому президенту Болсонару.
Лула да Сілва керував Бразилією з 2003 по 2010 рік, 2017 року його засудили до дев’яти з половиною років позбавлення волі за відмивання грошей та корупцію. Пізніше термін збільшили до 12 років. Сам він своєї провини ніколи не визнавав, його адвокатам зрештою вдалося оскаржити вирок. 2021 року Верховний суд країни анулював його вирок у антикорупційних справах. Тепер він може знову балотуватись на виборах.
Період його роботи на посту запам’ятався бразильцям завдяки соціально-орієнтованій економічній політиці, і нинішня передвиборча програма також побудована з лівим ухилом: він фокусується на найбідніших верствах населення Бразилії, обіцяє розширення соцпрограм і збільшення фінансування інфраструктурних проектів, має намір боротися за збереження на відміну від Болсонару, якого критикували за інтенсивну вирубку лісів під час його терміну.
Болсонару 67 років, і в минулому він, військовий і конгресмен, ще до того, як зайняв пост президента, був відомий у Бразилії своїми висловлюваннями, що викликали суперечки на адресу етнічних і сексуальних меншин і жінок, а також ультраправими консервативними поглядами, він неодноразово висловлював ностальгію по періоду військової диктатури у Бразилії.
Багато бразильців критикували Болсонару за те, що він, на їхню думку, применшував серйозність пандемії COVID-19. Опитування показували, що громадяни країни вважають, що в уряді за Болсонара є корупція і що він нездатний керувати країною. Проведені протягом серпня та вересня опитування свідчили, що рівень схвалення Болсонару впав до рекордно низьких позначок, і що не схвалювали його роботу у різний час від половини до двох третин респондентів.
Під час передвиборчої кампанії Болсонару продовжував озвучувати консервативні погляди, обіцяв захищати традиційні цінності християн, критикувати систему електронного голосування країни та навіть членів виборчкому у тому, що вони “працюють проти нього”. Його кампанія запам’ятається бразильцями скандалами: Болсонару робив різкі, радикальні висловлювання, які потім активно поширювалися в соціальних мережах, якось – побився з блогером, який критикував його на публічному заході.
Крім цього, бразильці в неділю оберуть 27 із 81 сенатора, 513 членів палати депутатів, 27 губернаторів та членів законодавчих зборів штатів.
3-12 жовтня відбудеться перше в історії української дипломатії турне глави МЗС України країнами Африки, міністр Кулеба розпочне турне з візиту до Сенегалу.
Як зазначає прес-служба МЗС, турне є важливим елементом Африканської стратегії, розробленої в МЗС за дорученням президента України Володимира Зеленського і “дорожньою картою” розвитку відносин нашої держави з регіоном.
Ключовою темою переговорів міністра стане консолідація політичної підтримки України з боку країн глобального півдня на тлі російської агресії, зокрема останньої спроби анексії українських територій.
Іншими пріоритетами переговорів будуть зміцнення ролі України як гаранта світової продовольчої безпеки, поглиблення взаємодії в галузі освіти, просування українських ІТ-продуктів, зокрема платформи Дії, створення нових можливостей для українського експорту з використанням можливостей системи Nazovni. В рамках візитів також заплановано проведення низки бізнес-форумів за участю провідних українських та африканських компаній.
Візити глави МЗС відкриють новий розділ співробітництва з країнами Африканського континенту та сприятимуть реалізації глобальної та проактивної дипломатії України.
Турне Міністра також стане підготовкою до проведення масштабної конференції Україна – Африка.
Перше видання книги “Гаррі Поттер і філософський камінь” у твердій палітурці може піти з молотка у Великій Британії за 150 тис. фунтів стерлінгів (близько $160 тис.).
Разом із першою частиною саги про чарівників на аукціоні буде виставлена “чарівна паличка”, яку актор Деніел Редкліфф в образі Гаррі Поттера використав під час зйомок однойменного фільму. Очікується, що реквізит може бути проданий за 30 тисяч фунтів ($32 тисяч).
Аукціон організує компанія, що займається колекціонуванням реквізиту з фільмів та телешоу Propstore. Він відбудеться з 3 по 6 листопада у Лондоні і, як очікується, на ньому буде продано близько 1,5 тис. лотів. Загальна виручка може перевищити 11 млн. фунтів (майже $12 млн.).
Серед найдорожчих лотів є такі предмети, як костюм Супермена, який актор Крістофер Рів носив під час зйомок у 1978-1987 роках та рукавички Дарта Вейдера, які Девід Проуз носив у фільмі “Зоряні війни. Епізод IV: Нова надія.
На аукціоні Propstore можна буде придбати реквізит з фільмів про Джеймса Бонда, франшиз Marvel і DC, а також з таких фільмів, як “Втеча з Шоушенка” та “Гладіатор”.
Влада Норвегії слідом за Фінляндією розглядає можливість закриття російсько-норвезького кордону для її перетину громадянами РФ на тлі пов’язаної Росією повномасштабної війни проти України, повідомив уряд країни в п’ятницю.
“При необхідності ми швидко закриємо кордон, зміни можуть набути чинності в найкоротші терміни. Порівняно з Фінляндією до Норвегії прибуває менше людей, і тут ситуація інша. на кордоні та ретельно перевіряємо всіх, хто приїжджає”, – пояснила міністр юстиції та надзвичайних ситуацій Емілі Енгер Мель.
Як зазначили в уряді, оголошена в Росії часткова мобілізація та можлива заборона на виїзд для російських громадян можуть збільшити ризик незаконного перетину кордону з боку РФ на тлі ескалації Росією військової агресії в Україні. З п’ятниці в регіоні Фіннмарка облети території здійснюватимуть поліцейські гелікоптери. Поліція також тримає під контролем Стурскуг та територію за його межами.
За словами міністра юстиції та надзвичайних ситуацій, поліцейський гелікоптер є корисним інструментом для спостереження за прикордонним районом з норвезької сторони.
Влада також нагадала, що в травні Норвегія посилила вимоги до видачі віз росіянам, зокрема значно поменшало оформлятися туристичних віз.
Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, розпочався 1 липня-2022) та по 30 вересня експортувала 8,58 млн тонн зернових культур, з них 4,78 млн тонн кукурудзи (55,7% загального обсягу поставок), 3, 0 млн тонн пшениці (35%) та 762 тис. тонн ячменю (8%).
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства у п’ятницю, темпи експорту зернових з початку поточного МР на 40,2% нижчі за показники аналогічного періоду минулого МР (за 1 липня – 30 вересня 2021 року було експортовано 14,36 млн тонн).
За даними відомства, з початку 2022/2023 МР та по 30 вересня 2022 року Україна експортувала 3 млн тонн пшениці (у 2,97 раза менше порівняно з аналогічною датою 2021/2022 МР), 762 тис. тонн ячменю (у 4,96 рази менше), 3,4 тис. тонн жита (у 12,5 разів менше) та 23,9 тис. тонн борошна (на 34,6% менше). Водночас темпи експорту кукурудзи перевищили торішні обсяги – її вивезено 4,78 млн. тонн, що у 3,34 рази перевищує показники 2021/2022 МР.
Уточнюється, що загалом з початку вересня експортовано 4,28 млн. зернових та зернобобових культур, серед яких 1,75 млн. тонн пшениці, 2,08 млн. тонн кукурудзи, 432 тис. тонн ячменю, 11,8 тис. тонн борошна та 3 ,4 тис. Тонн жита. Крім того, міністерство назвало обсяги експорту за останній звітний період 26-30 вересня, протягом якого за кордон виправлено 1,07 млн. тонн зернових, серед яких 398 тис. тонн пшениці, 543 тис. тонн кукурудзи, 127 тис. тонн ячменю, 1,9 тис. тонн борошна та 1,3 тис. тонн жита.
Таким чином, згідно з даними міністерства, за чотири дні 26-30 вересня на зовнішні ринки постачалися рекордні з початку війни середньоденні обсяги зернових – 267,5 тис. тонн/добу, тоді як за звітний період 21-26 вересня – 126 тис. тонн щодобово , за 9-21 вересня – у середньому 132,5 тис. тонн щодобово, 31 серпня-9 вересня – 147,8 тис. тонн щодобово, а 26-31 серпня – 110 тис. тонн/добу. Таким чином, середньодобові темпи експорту за останні 4 дні підскочили у 2,12 рази порівняно з попереднім періодом 21-26 вересня завдяки активізації перевезень продукції АПК через морпорти України.
Як повідомлялося, в 2021/2022 МР Україна експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР, незважаючи на повномасштабне вторгнення РФ і труднощі з експортом агропродукції через блокаду українських морських портів. На зовнішні ринки поставлено 18,74 млн тонн пшениці (на 12,6% більше за показники 2020/2021МГ), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю (+35,9%) , 70,9 тис. тонн муки (-44,1%).
У 2020/2021 МР країна експортувала 44,72 млн. тонн зернових і зернобобових культур: 16,64 млн. тонн пшениці, 23,08 млн. тонн кукурудзи, 4,23 млн. тонн ячменю, 126,9 тис. тонн борошна і 18,4 тис. тонн борошна тонн жита.
У 2019/2020 МР Україна експортувала 56,72 млн тонн зернових та зернобобових культур.
В Україні представили проекти будівництва заводів з виробництва продукції з флоат-скла у Закарпатській та Кіровоградській областях за EUR195 млн та $250 млн відповідно.
Згідно з презентацією Silverland Industrial Park, проект у с.Ключарки (Мукачівський р-н, Закарпатської обл.) оцінюється в EUR195 млн, при цьому 10% суми складуть власні інвестиції компанії. Площа земельної ділянки під будівництво складає 19 га. Потужність виробничої лінії становитиме 750 тонн/добу.
“До початку повномасштабної війни попит на скло на українському ринку становив 28-30 млн кв. м на рік. Наше підприємство зможе закрити принаймні 50% цієї потреби. Незалежне виробництво дозволить знизити залежність від зовнішніх постачальників, зробити свій внесок у повоєнне відновлення України . Надалі є можливість вийти на міжнародний ринок експорту”, – розповів представник Silverland Матвій Ісіченко під час International Investment Fair від UkraineInvest у четвер.
Термін реалізації проекту – два роки, очікуваний період окупності – 4 роки. Внутрішня норма доходності оцінюється аналітиками компанії на 10%, маржа EBITDA – 31%.
За словами Ісіченка, на українському ринку відсутні конкуренти у цій сфері, а близькість підприємства до західного кордону дозволить налагодити співпрацю з найближчими європейськими країнами та скоротити логістичні витрати.
Реалізація проекту заводу флоат-скла компанії Genesis Engineering у Кіровоградській області оцінюється в $250 млн, при цьому власні інвестиції компанії становитимуть $80 млн. Площа земельної ділянки під будівництво заводу становить 38 га.
“Ми плануємо будівництво заводу в центральній частині України, що дає нам гарний баланс доступу до високоякісної сировини та цільового ринку – як внутрішнього, так і експортного”, – розповів власник Genesis Engineering Георгій Ідіатуллін.
Потужність виробництва заводу складе 510 тонн/добу, або 18 млн. кв. м скла на рік. Продукція включає прозоре скло завтовшки 2-19 мм, з різним покриттям та відтінками. На виробництві заплановано використання обладнання, яке дозволяє скоротити викиди у навколишнє середовище на 70%.
Реалізація проекту дозволить створити 340 нових робочих місць. Термін будівництва – 3 роки, очікуваний період окупності проекту – 10 років. Внутрішня норма доходності оцінюється аналітиками в 11,28%, маржа EBITDA – 28%. Згідно з планом реалізації проекту, у перший рік роботи прибуток від експорту становитиме орієнтовно $40 млн.
Продукція сертифікуватиметься за євростандартами та орієнтована на експорт, уточнив Ідіатуллін.
Існує досить великий дефіцит подібної продукції у світі, а прогнозоване зростання світового ринку – 8%, європейського – 6,5% щорічно. Обсяг світового ринку на сьогодні – $105 млрд, обсяг українського ринку на 2020 рік становив $200 млн і повністю залежав від імпорту “, – повідомив речник у ході презентації.
За даними Opendatabot, ТОВ “Сільверленд ІП” створено у травні 2022 року. Серед засновників вказані Андрій Ісіченко та Олександр Попов (по 34%), а також Михайло Лашин (32%).
ТОВ “Генеза Інжиніринг” створено у 2014 році. Його власниками вважаються Георгій Ідіатуллін (50%), Костянтин Щербань (33%) та Владлена Кисиленко (16%).
