Економіка Archives - Сторінка 218 з 1413

Мінекономіки оцінило збільшення ВВП України за 3 місяці 2024 року в 4,5%

Реальне зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) України за січень-березень 2024 року становило 4,5% (+/- 1%) з 3,6% (+/- 1%) за підсумками січня-лютого.

Згідно з оприлюдненою на сайті Міністерства економіки України оцінкою, у березні зростання прискорилося до 4,6% (+/-1%) з 3,9% (+/-1%) у лютому і 3,5% (+/-1%) у січні цього року.

«У березні 2024 року тривала тенденція відновного зростання, підтримана стабільною роботою українського морського коридору (що стимулювало діяльність залізничного транспорту, металургії та видобутку металевих руд), нарощуванням виробничих потужностей у видобувній промисловості, активізацією виробництва мінеральних добрив, збільшенням попиту на будівельні матеріали, яке відбувалося на тлі поліпшення ділових настроїв… та пожвавлення споживчої активності…», – зазначило Мінекономіки.

Міністерство додало, що в березні майже всі агреговані види економічної діяльності сформували позитивний внесок у загальний обсяг ВВП. Так, експорт продукції аграрного виробництва та гірничо-металургійного комплексу забезпечувався Українським морським коридором; а інвестиційний попит, генерований бюджетом, а також нарощування виробничих потужностей у видобувній промисловості сформували позитивний внесок виробничих видів.

Водночас вказується, що динаміка виробництва електроенергії істотно сповільнилася в умовах значних ракетних обстрілів наприкінці березня, що призвело до серйозних руйнувань енергетичної інфраструктури і потребуватиме значного періоду часу та ресурсів на її відновлення.

Як повідомлялося, Нацбанк України 25 квітня погіршив прогноз зростання ВВП країни цього року з 3,6% до 3% після 5,3% минулого року.

Уряд під час затвердження проєкту держбюджету до другого читання на початку листопада 2023 року спрогнозував зростання ВВП цього року на 4,6%.
Раніше аналітичний центр Experts Club та Максим Уракін випустили відео аналіз того, як змінювалися ВВП країн світу за останні роки, детальніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=BsZmIUERHSBJrO_3 Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub

EXPERTS CLUB, ВВП, МАКРОЭКОНОМИКА, Мінекономіки, УКРАЇНА, УРАКІНА

Україна і Латвія нарощує виробництво дронів – Кулеба

Україна і Латвія ведуть роботу над нарощуванням виробництва дронів, заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Під час спільної пресконференції в Києві з главою МЗС Латвії Байбою Браже Кулеба відзначив великий потенціал українських і латвійських компаній для нарощування виробництва ударних БПЛА.

“Я дуже вдячний Латвії за лідерство в Коаліції дронів. Ми ведемо зараз спільну роботу над нарощуванням цього виробництва – потрібно більше дронів. Я вважаю, що українські та латвійські компанії можуть дійсно багато зробити в цьому напрямку”, – заявив він.

Міністр також відзначив рішення Латвії приєднатися до чеської ініціативи щодо закупівлі артилерійських снарядів і зазначив, що тема виробництва снарядів була однією з центральних під час двосторонніх переговорів.

Окремо Кулеба висловив подяку Бражі за те, що свій перший візит на новій посаді вона здійснює саме в Україну – це знак особливої поваги до України та її захисників.

ВИРОБНИЦТВО, ДРОН, ЛАТВИЯ, УКРАЇНА

“Запоріжсталь” має намір підвищувати якість металопродукції

Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” має намір у найближчий період запровадити низку заходів щодо підвищення якості металопрокату.

Згідно з інформацією підприємства, на базі комбінату “Запоріжсталь” відбулася Конференція з клієнтоорієнтованості “Метінвесту”, в рамках якої представники профільних дирекцій та підприємств компанії обговорили проєкти щодо покращення якості сталевої продукції.

“Запоріжсталь” було обрано майданчиком для конференції не випадково, адже сьогодні комбінат – один із ключових виробників металу в Україні. За підсумками 2023 року, фактично, кожна друга тонна української сталі вироблялася на “Запоріжсталі”. Це говорить про масштаб та роль підприємства для національного ГМК, але водночас вимагає від запорізьких металургів ще більшої відповідальності у питаннях якості та клієнтоорієнтованості”, – наголошується в інформації компанії.

І уточнюється, що результатом конференції стала низка прикладних рішень для досягнення та утримання стабільно високої якості металопрокату “Запоріжсталі”, які будуть запроваджені найближчим часом.

Як повідомлялося, меткомбінат “Запоріжсталь” з початку повномасштабного вторгнення направив на оновлення виробничого обладнання та очисних споруд, що працюють у комплексі, понад 1,2 млрд грн. При цьому у 2023 році комбінат інвестував 750 млн грн у проєкти підтримки стабільності та надійності роботи основних технологічних потужностей підприємства – це наполовину більше за показники 2022 року з обсягом інвестицій 500 млн грн.

Основна увага в рамках реалізації програми за час повномасштабного вторгнення була сконцентрована на підтримці та оновленні обладнання для забезпечення його надійної роботи у непередбачених умовах.

У 2024 році на “Запоріжсталі” передбачено реалізацію програми капінвестицій на загальну суму близько мільярда гривень. Програма спрямована на підтримку та модернізацію обладнання, впровадження функціональних програм із охорони праці та промислової безпеки, інформаційних технологій, соціальної сфери.

“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого має широкий попит у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.

“Запоріжсталь” перебуває в процесі інтеграції до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) та група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).

ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.

ZAPORIZHSTAL, МЕТАЛОПРОДУКЦІЯ

Порт “Чорноморськ” відновив відвантаження агропродукції на експорт

Відвантаження аграрної продукції з морського торговельного порту “Чорноморськ” (Одеська обл.), інфраструктура якого минулого тижня суттєво постраждала від російської ракетної атаки, поступово відновлюється, повідомила брокерська компанія Spike Brokers у телеграм-каналі.

Брокери зазначили, що у 2023 році у структурі експортних відвантажень водним транспортом частка порту “Чорноморськ” становила 36%, тоді як порти Дунаю – 32%, порт “Одеса” – 17%, порт “Південний” – 15%.

“За минулий тиждень ставки фрахту на перевезення кукурудзи “костерами” у напрямку східного узбережжя Італії знизилися на $3, у напрямку Іспанії та Ізраїлю – на $2. Фрахт на перевезення зерна “панамаксами” з глибоководних портів Одеси до Китаю та В’єтнаму знизився на $4″, – зазначили фахівці.

Станом на 22 квітня ставки при транспортуванні з порту “Чорноморськ” до Італії (східне узбережжя) становили $29-30 (30-35 тис. тонн), Іспанії (Середземномор’я) – $30-32 (30-35 тис. тонн), В’єтнаму – $52-54 (60-65 тис. тонн), Китаю – $54-56 (60-65 тис. тонн).

Водночас ринкові ставки транспортування вантажним транспортом із порту “Ізмаїл” до порту “Констанца” (Румунія) станом на зазначену дату становлять EUR18-22 (4,5-5 тис. тонн), до портів середземноморського узбережжя Іспанії – $35- 37 (30-35 тис. тонн). Ставки транспортування з порту “Рені” до портів Ізраїлю коливаються в межах $33-35 (30-35 тис. тонн), констатували у Spike Brokers.

За інформацією джерела на зерновому ринку, яке побажало залишитися неназваним, таке обмеження могло призвести до тимчасових збоїв у доставці продукції на термінали агрохолдингу “Кернел”, груп компаній Risoil та Viterra. Крім того, зупинка роботи зернових терміналів може призвести до скорочення квітневого експорту українського зерна Чорноморським зерновим коридором до 5 млн тонн за очікуваних 8 млн тонн.

Як повідомлялося, 10 квітня російські окупанти під час ранкового обстрілу Одеської області пошкодили залізничні під’їзні шляхи до низки зернових терміналів, розташованих у порту “Чорноморськ”. Це призвело до тимчасових збоїв у доставці продукції на термінали агрохолдингу “Кернел”, груп компаній Risoil та Viterra.

“Укрзалізниця” у день обстрілу ввела конвенцію на вантажоперевезення, яка мала діяти до 13 квітня, а потім двічі продовжувалася – спочатку до 17 квітня, потім до 22 квітня, після чого її було знято.

CHORNOMORSK, PORT, АГРОПРОДУКЦИЯ, ЭКСПОРТ

Парламент Швейцарії ухвалив виділення Україні $5,5 млрд

У четвер увечері парламентський комітет Швейцарії проголосував за виділення 5 млрд швейцарських франків ($5,5 млрд) на допомогу Україні, повідомляє Reuters.

«Швейцарський парламентський комітет у четвер пізно ввечері проголосував за виділення 5 млрд швейцарських франків ($5,5 млрд) на допомогу Україні в рамках ширшого пакета, спрямованого на підвищення обороноздатності нейтральної Швейцарії. Підтриманий законодавцями від ліво- і правоцентристських партій комітет із безпеки верхньої палати парламенту схвалив пакет, що передбачає виділення 10,1 мільярда франків додаткових коштів для армії, поряд із сумою для України”, – йдеться в повідомленні.

План ухвалили 8 голосами проти 5, при цьому праві партії виступили проти. Зазначається, що йому належить пройти низку парламентських перешкод, перш ніж план стане законом.

«У заяві парламенту йдеться про те, що багатомільярдний пакет був задуманий як надзвичайний внесок у забезпечення безпеки Швейцарії та “миру в Європі” у зв’язку з війною, яку Росія веде проти України», – наголошується в повідомленні.

У парламенті також заявили, що українська частина пакета спрямована на підтримку реконструкції і ремонту повсякденної інфраструктури, необхідної для життя в Україні.

PARLAMENT, ДОПОМОГА УКРАЇНІ, ШВЕЙЦАРИЯ

Український агрохолдинг МХП створює компанію в Албанії

Антимонопольний комітет України (АМКУ) у четвер дозволив словенському виробнику птиці Perutnina Ptuj, що входить до агрохолдингу МХП, і Balfin – Balkan Finance Investment Group sh.p.k. (Тирана, Албанія) створити в Албанії спільне підприємство Perutnina Ptuj Albania sh.p.k., повідомляється на сайті відомства.

Крім того, повідомляється, що АМКУ погодив опосередковане придбання через Perutnina Ptuj Albania sh.p.k. більше ніж 50% ще в чотирьох компаніях: Driza Sh.p.k, Fresh Chicken Albania 2019 sh.p.k., Industria Foragjere (VEAF) sh.a., EURO ALB 2009 SHPK (Фієрі, Албанія).

Новостворене спільне підприємство Perutnina Ptuj Albania sh.p.k. також має намір придбати активи компаній Kompleksi Patos і Qendra Prinderore, які належать бізнесменові Гікмету Дрізі.

Антимонопольне відомство Албанії на засіданні 19 березня вже схвалило цю угоду.

“Пропонована угода не збільшить ринкової влади жодної зі сторін, що беруть участь в угоді, і, як очікується, не створить проблем для конкуренції з погляду горизонтальних і вертикальних ефектів”, – зазначалося в повідомленні албанського регулятора.

За його даними, партнерську угоду про майбутню угоду було підписано між Perutnina Ptuj d.o.o. і Balfin 8 грудня 2023 року. Згідно з документом, Perutnina Ptuj буде належати 81%, а Balfin 19% у СП Perutnina Ptuj Albania, яке буде спільно контролюватися обома компаніями.

Потім Perutnina Ptuj і Balfin 29 грудня підписали з Хікметом і Сулою Дріза договір про купівлю 100% акцій компаній Driza Sh.p.k., Fresh Chicken Albania 2019 sh.p.k. і Industria Foragjere (VEAF) sh.a.

Передача активів відбудеться в день виконання всіх попередніх умов договору, включно з усіма необхідними схваленнями та дозволами.

Вказується, що Perutnina Ptuj Albania sh.p.k. спеціалізується на інвестуванні в птахівництво. Займатиметься розведенням птиці, виробництвом комбікормів, м’яса та продукції з птиці, торгівлею та послугами.

Наразі Perutnina діє в Албанії тільки через дистриб’ютора Kosmonte Foods Tirana.

Balfin SHPK – одне з провідних підприємств Албанії. Спеціалізується на інвестуванні у фінансові інструменти, у нерухомість, матеріальні та нематеріальні активи, надання консультаційних послуг і належить Саміру Мане. Підприємство працює у сфері роздрібної торгівлі, нерухомості, управління активами, банківського сектору, енергетичного сектору і раніше не було присутнім на албанському ринку птахівництва.

Driza Sh.p.k спеціалізується на вирощуванні, розведенні та виробництві м’яса птиці, продукції з нього та побічних продуктів, а також на закупівлі, обробці, пакуванні та зберіганні товарів сільськогосподарського та тваринницького призначення. Належить громадянам Албанії Хікмету, Суло і Беснік Дріза.

Fresh Chicken Albania 2019 sh.p.k. спеціалізується на забої птиці, закупівлі, переробці, пакуванні та холодильному зберіганні сільськогосподарської та тваринницької продукції, усіх видів напівфабрикатів і напівфабрикатів рослинного або тваринного походження. Підприємство є власністю Суло Дріза.

АТ “Industria Foragjere” (VEAF) займаються будівництвом комбікормових заводів, виробництвом і торгівлею (оптовою та роздрібною торгівлею) прикормами, концентратами, вітамінами та сировиною (рибне борошно, м’ясне борошно, крупи, висівки та інші подібні продукти). Належить Хікмету Дріза і компанії Driza.

EURO ALB 2009 sh.p.k. займається вирощуванням сільгоспкультур, закупівлею, переробкою та холодильним зберіганням сільськогосподарської та тваринницької продукції. Крім того, спеціалізується на виробництві м’яса птиці, продуктів і продуктів їхньої переробки гуртом і вроздріб на території країни та за кордоном тощо. Підприємство належить Беснику Дріза.

Агрохолдинг МХП – найбільший виробник курятини в Україні. Займається також виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м’ясопереробки. Його акції обертаються на основному майданчику Лондонської фондової біржі. На європейський ринок МХП поставляє охолоджені напівтуші курей, які переробляються, зокрема, на його підприємствах у Нідерландах і Словаччині. У лютому 2019 року холдинг завершив операцію з придбання словенської компанії Perutnina Ptuj.

МХП за дев’ять місяців 2023 року отримав чистий прибуток $122 млн порівняно зі збитком $269 млн за аналогічний період 2022 року, а його виручка зросла на 22% – до $2 млрд 294 млн, EBITDA – на 20%, до $329 млн.

Зокрема, європейський сегмент (Perutnina Ptuj) наростив виручку на 19% – до $411 млн, а її EBITDA – на 17%, до $68 млн.

MHP, АЛБАНИЯ

Business news from Ukraine