Міністерство аграрної політики та продовольства прогнозує у 2024 році валове виробництво зернових та олійних культур на рівні 74 млн тонн, з яких близько 52,4 млн тонн зернових та 21,7 млн тонн олійних.
Як зазначається на сайті відомства, на початку минулого року загальний валовий збір зернових та олійних на 2023 рік теж прогнозувався майже на 13% меншим порівняно з попереднім періодом, на рівні 63,5 млн тонн, але погодні умови призвели до збільшення врожаю. Тож у 2023 році валове виробництво склало близько 82 млн тонн, з яких зернових понад 60 млн тонн та олійних близько 22 млн тонн.
“Прогнози щодо показників валових зборів мають попередній характер і коригуватимуться протягом року залежно від обставин, насамперед погодних умов”, – наголосило Мінагрополітики.
Згідно з прогнозом, 2024 року аграрії зможуть зібрати зернові в таких обсягах: пшениці – 19,2 млн тонн (торік було зібрано 22,2 млн тонн), ячменю – 4,9 млн тонн (2023 року – 5,7 млн тонн) і кукурудзи – 26,7 млн тонн (було 30,5 млн тонн).
Серед олійних прогнозується збільшення обсягів сої. Цій культурі передбачається виробництво 5,2 млн тонн, роком раніше було зібрано 4,7 млн тонн. Виробництво соняшнику прогнозується на рівні 12,4 млн тонн проти 12,9 млн тонн відповідно. Ріпаку планується зібрати 4,1 млн тонн, тоді торік урожай становив 4,7 млн тонн.
Посівні площі зернових і зернобобових культур прогнозуються на рівні 10,6 млн. га, що на 395 тис. га менше за показник 2023 року. З них озимої пшениці посіяно на 4,3 млн га (-0,3 млн га), ярої пшениці – 0,2 млн га. (+0,2 тис. га), озимого ячменю – 0,47 млн га (-0,15 млн га).
Площа ярого ячменю прогнозується на рівні 0,94 млн га (+0,06 млн га), кукурудзи – 3,9 млн га (-62 тис. га).
Серед олійних збільшуються площі посіву сої. Прогнозується, що її буде посіяно на площі 2,2 млн га. Це майже на 400 тис. га більше, ніж торік. Соняшнику буде посіяно майже стільки ж, як і торік, – 5,3 млн га, ріпаку – 1,5 млн га, що на 0,1 млн га менше, ніж торік.
Мінагрополітики за результатами проведеного в Державному аграрному реєстрі опитування підготовки сільгоспвиробників до посівної кампанії ярих культур під урожай-2024 повідомило, що 70% респондентів планують збільшити площі під соєю в середньому на 21% порівняно з 2023 роком.
Опитування також показало, що під час весняної посівної пріоритетними в українських аграріїв залишаться зернобобові, посівні площі під якими збільшаться на 11%, та ярий ячмінь – на 7%. Очікується, що посівні площі під ярий ріпак збільшаться на 24%, цукровий буряк – на 17%, а під кукурудзу скоротяться на 9%. Потенційно можуть зменшитися площі під соняшником.
Раніше Мінагрополітики допускало скорочення у 2024 році посівних площ під ярими культурами на 0,5 млн га або на 3,7% порівняно з минулим сезоном.
Україна має затвердити стандарти з ресайклінгу будівельних відходів, що виникли внаслідок бойових дій, і сформувати рецептури для переробки різних матеріалів, вважає президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів (ВСПБ) Костянтин Салій.
“Найбільше розвиток гальмує відсутність державних стандартів з ресайклінгу та переробки будівельних матеріалів – відходів руйнувань. За нормами ЄС ці будівельні відходи не повинні створювати сміттєзвалищ на околицях наших міст, їх потрібно переробляти. Але проблема в тому, що держава за два роки навіть не поставила це питання публічно. Його ставимо ми, спілки та асоціації, і сподіваємося, що знайдеться донорська структура, яка допоможе Україні грантом, і ми зможемо провести наукове дослідження з формування рецептур переробки різних видів відходів”, – розповів Салій на “круглому столі” “Будівельні матеріали. Готовність до потреб ринку на відновлення” в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
Він нагадав, що, за попередніми оцінками, в Україні 100 млн куб. м відходів через воєнні руйнування, однак ця цифра не охоплює відходів на тимчасово окупованих територіях, які постраждали від російського вторгнення.
За словами експерта, вартість первинного дослідження рецептур для переробки будівельних відходів оцінюється в $200 тис., а будівництво лабораторії – $3-5 млн.
“Питання ресайклінгу будматеріалів дуже цікаве, тому що Європа після 1945 року не мала таких руйнувань, і матеріали були зовсім іншими. Крім того, не всі матеріали можна переробити – уражені деякими ракетами об’єкти стають токсичними. Потрібно проводити багато досліджень, і однією лабораторією обійтися складно. Необхідно мати повну лабораторію для проведення токсикології, санітарно-технічних випробувань, пожежних навантажень”, – пояснив президент ВСПС.
Представники Посольства Республіки Польща, виробника протезів EnForce Medical Technologies та благодійного фонду Siepomaga разом із представниками Міністерства у справах ветеранів відвідали центр соціально-психологічної реабілітації в Бородянці Київської області, де розглядають можливість розміщення Українсько-Польського центру протезування.
“Планується, щоб у такому закладі люди змогли отримувати протезування та проходити реабілітацію”, – повідомляє Міністерство реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
Першими заклад оглянули ветерани – учасники “Ігор Нескорених”. Зокрема, протестували на доступність, наявність усього необхідного для психологічного та фізичного оновлення ветеранів з інвалідністю, а також перевірили якість надання послуг.
Тепер очікується експертна оцінка від польської сторони щодо можливості його розміщення саме в приміщенні Бородянського центру.
Ініціативу створення Українсько-Польського центру протезування обговорювали в рамках роботи українсько-польської міжурядової комісії.
Можливість розширення, за рахунок додаткового будівництва чинного центру, перебуває в процесі обговорення.
Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) у січні-березні поточного року наростив виплавку сталі на 93% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 278 тис. тонн.
Згідно з даними компанії, порівняно з четвертим кварталом минулого року виробництво залізорудного концентрату склало 1,775 млн тонн проти 1,283 млн тонн (на 38% більше).
Виробництво коксу доменного в січні-березні-2023 склало 245 проти 211 тис. тонн (зростання на 16%), чавуну – 403 тис. тонн проти 392 тис. тонн (зростання на 3%), сталі – 278 проти 250 тис. тонн (на 11% більше), прокату 262 тис. тонн проти 230 тис. тонн (на 14% більше). Зростання виробництва порівняно з першим кварталом 2023 року становить від 50% до 94% залежно від виду продукції.
У березні-2024 порівняно з березнем-2023 виробництво залізорудного концентрату зросло на 52% (з 427 тис. тонн до 651 тис. тонн), коксу доменного – на 50% (з 56 тис. тонн до 84 тис. тонн), чавуну – на 27% (зі 109 тис. тонн до 138 тис. тонн), сталі – на 61% (з 77 тис. тонн до 124 тис. тонн) і прокату – на 57% (з 74 тис. тонн до 116 тис. тонн). Обсяги виробництва зросли і порівняно з попереднім місяцем – залізорудного концентрату вироблено на 14% більше, коксу доменного – на 9%, чавуну – на 19%, сталі та прокату – відповідно на 61 і 59% більше.
Таких результатів вдалося досягти, незважаючи на російські атаки, спрямовані проти енергетичної інфраструктури, та спричинені ними перебої з енергопостачанням, наголошується в пресрелізі.
Показники першого кварталу 2024 року також відображають поступовий прогрес у відновленні виробничих потужностей підприємства.
“Ми плануємо продовжувати програму виробничого розвитку, зокрема, найближчим часом наблизитися до 50% використання наших потужностей з металургійного виробництва. При цьому стабільність енергопостачання залишається значущим фактором успішного втілення наших планів”, – сказав генеральний директор АМКР Мауро Лонгобардо.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури і катанки.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
Корпорація Mittal Steel придбала 93,02% акцій ВАТ “Криворіжсталь” на відкритому конкурсі 24 жовтня 2005 року за 24,2 млрд грн при стартовій ціні 10 млрд грн, після чого меткомбінат був перейменований в “Mittal Steel Кривий Ріг”, пізніше – в “ArcelorMittal Кривий Ріг”.
Мережа лабораторій “Ескулаб” виконує свої зобов’язання, але конфлікт між власниками поставив під загрозу зриву плани розвитку мережі, повідомила медична директорка компанії “Ескулаб” Наталія Когут.
“Ті зобов’язання, які ми взяли на себе у 2024 році, ми виконуємо в частині проведення досліджень на всі 100%. Але те, що пов’язано з питанням взаємодії між співзасновниками компанії, на жаль, призупинило динамічне зростання мережі”, – сказала вона на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
Наталя Когут повідомила, що компанія у 2024 році планувала відкрити 25 відділень у Києві та Львівській області й розпочати експансію до центральних та східних регіонів України.
“Такі можливості у нас справді були. Ми вже відкрили три лабораторії поза Львовом і Києвом, але, на жаль, наразі у нас такої можливості немає”, – сказала вона.
Наталія Когут також зазначила, що з початку повномасштабного вторгнення мережа пройшла акредитацію якості системи менеджменту. Водночас “Ескулаб” щодня надає медпослуги з лабораторних досліджень понад 5 000 пацієнтам.
“Ми проводимо чесну бізнес-діяльність, жодних зловживань із фінансового боку щодо тих зобов’язань, які ми взяли на себе, у нас немає”, – сказала вона.
У свою чергу фінансовий директор компанії “Ескулаб” Андрій Дубівка зазначив, що можливі збитки мережі через конфлікт співзасновників, можуть оцінюватися в сотні мільйонів гривень, якщо не мільярд”.
“Наразі відбуваються підрахунки збитків. Ми платимо офіційні дивіденди згідно з формами звітності. Ми поставили перед собою завдання, щоб компанія була прозорою і чистою”, – сказав він.
Андрій Дубівка уточнив, що на зборах, які відбулися минулого тижня, співзасновники компанії “Ескулаб” не дійшли згоди щодо формування керівного органу компанії, тож наразі легітимним органом залишається створена згідно з рішенням зборів у жовтні 2023 року дирекція.
“На зборах учасники не досягли жодної угоди, оскільки позиція Сергія Дядюшка була чіткою: зазначена дирекція здатна й надалі виконувати свої повноваження”, – сказав він.
Зі свого боку, співзасновник мережі “Ескулаб” Сергій Дядюшко зазначив, що конфлікт між співзасновниками виник у 2023 році, коли співзасновники Станіслав Луговський і Денис Мельник зробили спробу переоформити на себе частку Сергія Дядюшка і вивести його зі складу учасників мережі. Крім того, за словами Сергія Дядюшка, його бізнес-партнери не підтримували діяльність створеного ним благодійного фонду “Ескулаб”, який опікується, зокрема, забезпеченням військових продуктами харчування, ліками та медвиробами.
“Згідно з редакцією статуту підприємства, ухваленого в жовтні 2023 року, кожен з учасників підприємства має свого представника в дирекції, отже, з мого боку один представник, із боку моїх опонентів – двоє”, – сказав він.
Як повідомлялося, раніше група компанія “Ескулаб”, що керує мережею медичних лабораторій “Ескулаб” (ПП “Перша соціальна медична лабораторія (ПСМЛ) “Ескулаб” і ТОВ “Ескулаб центр”) заявила про ризики зупинення роботи мережі через спроби рейдерського захоплення з огляду на дії двох її співзасновників Станіслава Луговського та Дениса Мельника, які здійснили рейдерське захоплення та через своїх представників у менеджменті заблокували фінансові операції “Ескулабу”. У зв’язку з цим Дядюшко звернувся до правоохоронних органів.
У свою чергу Денис Мельник у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” зазначив, що він і Станіслав Луговський “відсторонені від будь-якого управління або впливу на компанію”, їхній доступ до робочих місць упродовж кількох місяців блокують, а Дядюшко “свідомо приховує стан справ у фінансовій та економічній частині”.
Водночас представник Дядюшка адвокат Юрій Петровський повідомив, що учасники компанії не позбавлені права здійснювати управління нею, що підтверджують загальні збори учасників підприємства, скликані Луговським, які відбулися 12 квітня. Водночас, згідно з повідомленням Мельника, ще одні збори учасників “Ескулабу” заплановано на 19 квітня 2024 року.
Він повідомив, “що стосується операційного управління виробничими процесами компанії, то двоє учасників здійснюють таке управління через делегованих ними представників дирекції: комерційного директора – Романа Висоцького та фінансового директора – Андрія Дубівку. Наразі саме через Висоцького блокується операційна діяльність підприємства”.
Медична лабораторія “Ескулаб” входить до трійки найбільших приватних лабораторій України, законтрактована Національною службою здоров’я України (НСЗУ). До складу мережі входять п’ять лабораторних центрів і 180 пунктів забору аналізів у західних регіонах України та Києві.
У 2023 році “Ескулаб” заплатив 33,8 млн грн податків, зокрема ЄСВ – 14,97 млн грн, військовий збір – 1,33 млн грн, ПДФО – 14,034 млн грн. Входить до десятки найбільших платників податків Львівської області.
Співзасновниками ПП “ПСМЛ “Ескулаб” виступають Дядюшко, якому належить 43% компанії, Луговський (43%) і Мельник (14%). Співзасновниками ТОВ “Ескулаб центр” виступають Дядюшко, Луговський і Мельник, кожному з яких належить по 20% компанії, а також Руслана Солтані, якій належить 40%.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) уточнив прогноз зростання ВВП України у 2024 році в рамках Всесвітнього економічного прогнозу (WEO): він очікує його на рівні 3,2%, тоді під час третього перегляду програми розширеного фінансування EFF у березні оцінював його в межах 3-4%.
Згідно з публікацією на сайті Фонду у вівторок, прогноз економічного зростання на 2025 рік збережено на рівні 6,5%, що вище за показник 2023 року, який становив, за даними Держстату, 5,3%.
МВФ також очікує уповільнення середньорічної інфляції цьогоріч до 6,4% з 12,9% торік і невеликого її прискорення до 7,6% у 2025 році.
Прогноз дефіциту поточного рахунку України на цей і наступний рік збережено на тому самому рівні, що й під час третього перегляду програми EFF, – 5,7% ВВП і 8,2% ВВП після 5,5% ВВП минулого року.
Також Фонд підтвердив очікування зниження безробіття з 19,1% торік до 14,5% цього року до 14,5% цьогоріч і 13,8% – наступного.
МВФ вказав, що прогнозує прискорення зростання в зоні євро до 0,8% цього року і 1,5% наступного після 0,4% минулого, що було спричинено сильним впливом війни Росії проти України.
“Сильніше споживання домогосподарств, оскільки наслідки шоку цін на енергоносії слабшають, а зниження інфляції підтримує зростання реальних доходів, очікується, що це сприятиме відновленню економіки”, – зазначив Фонд, уточнивши, що оновлена оцінка на 0,1-0,2 відсоткових пункти (в.п.) гірша за попередню, зроблену в січні.
Загалом же, згідно з WEO, зростання світової економіки, яке у 2023 році становило, за оцінкою, 3,2%, продовжиться такими самими темпами у 2024 і 2025 роках. Прогноз на 2024 рік переглянутий у бік підвищення на 0,1 п.п. порівняно із січневою оцінкою.
“Ці темпи зростання є низькими за історичними мірками, що зумовлено як короткостроковими факторами, такими як збереження високої вартості запозичень і припиненням бюджетної підтримки, так і довгостроковими наслідками пандемії COVID-19 і вторгнення Росії в Україну, слабким зростанням продуктивності та посиленням геоекономічної фрагментації”, – зазначив МВФ.
Очікується, що загальний рівень глобальної інфляції знизиться із середньорічного значення в 6,8% у 2023 році до 5,9% у 2024 році та 4,5% у 2025 році, водночас країни з розвиненою економікою повернуться до своїх цільових показників інфляції раніше, ніж країни з ринком, що формується, і країни, що розвиваються.
У звіті також зазначається, що прогноз зростання світової економіки через п’ять років (на рівні 3,1%) є найнижчим за останні десятиліття. “Тривожною зміною є збільшення розриву між багатьма країнами з низьким доходом і рештою світу. Прогноз зростання економіки цих країн переглянуто в бік зниження, а прогноз інфляції підвищено”, – констатує Фонд.
Що ще гірше, наголошується у звіті, що порівняно з більшістю інших регіонів, оцінки довготривалої шкоди для країн, що розвиваються, з низьким доходом, зокрема низки великих країн, переглянуті в бік підвищення, вказуючи на те, що найбідніші країни, як і раніше, не можуть оговтатися після пандемії і кризи вартості життя.
Відносно слабкий середньостроковий прогноз його експерти пов’язують зі зниженням темпів зростання ВВП на душу населення, зумовленим, зокрема, структурними непорозуміннями, що перешкоджають переміщенню капіталу і робочої сили в продуктивні компанії. А погіршення перспектив зростання в Китаї та інших великих країнах з ринком, що формується, з огляду на їхню зростаючу частку у світовій економіці, негативно впливатиме на перспективи розвитку їхніх торговельних партнерів.
На думку МВФ, наразі ризики для перспектив розвитку світової економіки загалом збалансовані. “Щодо негативних чинників, нові стрибки цін, спричинені геополітичною напруженістю, зокрема внаслідок війни в Україні та конфлікту в Газі й Ізраїлі, можуть, поряд зі стійкістю базової інфляції за умови збереження жорстких умов на ринках праці, призвести до підвищення очікувань щодо відсоткових ставок і зниження цін на активи”, – зазначено у WEO.
Фонд додав, що геоекономічна фрагментація може посилитися, водночас підвищення бар’єрів для потоків товарів, капіталу та людей означатиме уповільнення економічного зростання внаслідок зниження пропозиції.
Водночас зазначається, що штучний інтелект і більш рішучі структурні реформи, ніж очікувалося, можуть стимулювати зростання продуктивності.
У міру того як світова економіка наближається до “м’якої посадки”, пріоритетне завдання для центральних банків у короткостроковій перспективі полягає в тому, щоб забезпечити плавне зниження інфляції, уникаючи як передчасного пом’якшення політики, так і надмірного зволікання, що приводить до відставання від цільових показників, вважають також у МВФ.
“Необхідна багатостороння співпраця для обмеження витрат і ризиків, пов’язаних із геоекономічною фрагментацією та зміною клімату, прискорення переходу до “зеленої” енергетики та полегшення реструктуризації боргу”, – підсумував Фонд.
Детальніше макроекономічні індикатори України та світу, ВВП основних країн та інші економічні теми розглядалися в одному з відео аналізі аналітичного центру Experts club – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=Ymo-FlMFNGfLLdK-
Підписатися на канал Experts club можна тут: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
EXPERTS CLUB, URAKIN, зростання ВВП, МАКРОЭКОНОМИКА, МВФ, УКРАЇНА
