Гірничо-металургійна група “Метінвест” за підсумками роботи в січні-червні поточного року з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств збільшила сплату податків і зборів до бюджетів усіх рівнів в Україні на 56% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 9,9 млрд грн.
Згідно з пресрелізом компанії в понеділок, найбільша за обсягом відрахувань – плата за користування надрами, яка зросла більш ніж утричі порівняно з першим півріччям 2023 року – до 2,9 млрд грн. На другому місці – єдиний соціальний внесок у розмірі 1,8 млрд грн, що збільшився на 19%. Замикає трійку найбільших виплат 1,7 млрд грн податку на доходи фізичних осіб, що на 16% перевищує показники першого півріччя 2023 року.
Водночас українські підприємства “Метінвесту” в січні-червні 2024 року сплатили 1,4 млрд грн податку на прибуток, що на 26% більше, ніж у січні-червні 2023 року. Плата за землю зросла на 7%, до 631 млн грн, екологічний податок – на 22%, до 368 млн грн.
Генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков констатував, що за час війни група подолала багато викликів, проте чимало випробувань ще попереду.
“Наші зусилля з перебудовування бізнесу для роботи в нових умовах і вміння перетворити проблеми на можливості принесли свої результати – податкові виплати зростають. Це наш внесок у підтримку економіки України та регіонів поблизу лінії фронту, де працюють підприємства компанії. Ми спрямовуємо значні ресурси на допомогу армії та мирному населенню, продовжуємо будувати плани на мирне майбутнє і готові брати участь у післявоєнному відродженні країни”, – наголосив топ-менеджер.
Як повідомлялося, “Метінвест” у першому кварталі 2024 року майже вдвічі збільшив сплату податків до бюджету України – до 4,2 млрд грн. У 2023 році компанія сплатила до українського бюджету 14,6 млрд грн.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, в основному, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Україна у 2023-2024 маркетинговому році переробила 1,0 млн тонн насіння ріпаку, що становило 22,3% урожаю 2023 року, незважаючи на те, що насіння ріпаку вважається переважно експортно орієнтованою сільськогосподарською сировиною, повідомила асоціація Укроліяпром.
“Експорт олії ріпакової в липні-червні 2023/24 МР сягнув рекордної позначки у понад 420 тис. тонн. Українська олія ріпаку впевнено виходить на ринки Китаю, країн ЄС, Малайзії, Сінгапуру та інших країн світу. Позитивна динаміка спостерігається і щодо ріпакового шроту”, – зазначили аналітики.
Експерти вказали на тривале зростання експорту соєвої та шротової олії, а відповідно їхнього виробництва та переробки, особливо в січні-червні 2024 року.
“Зростання внутрішньої переробки насіння та сої, а також значне нарощування експорту продукції з високою доданою вартістю, а саме олії та шроту, підтверджує позицію асоціації щодо необхідності створення умов для максимальної переробки насіння олійних культур на вітчизняних потужностях. Подальший розвиток олійно-жирової галузі України передбачаємо не стільки в нарощуванні переробки насіння соняшнику, скільки таких олійних культур, як соя та насіння ріпаку, що й досі розглядаються як експортно орієнтовані”, – наголосили в “Укроліямпром” та висловили сподівання на підтримку Міністерства аграрної політики і продовольства та Міністерства економіки.
Водночас у галузевій асоціації скептично оцінюють перспективи врожаю олійних культур у сезоні-2024 в Україні. Експерти зазначили, що в учасників олійного ринку присутні різні прогнози. Більшість гравців очікує зростання виробництва соєвих бобів і скорочення виробництва насіння ріпаку.
Виробництво насіння соняшнику та насіння олійних культур загалом практично відповідатиме рівню 2023/24 МР. Однак аномальна спека може значно скоригувати всі прогнози, – констатували в галузевій асоціації.
Протягом січня-червня 2024 року митниці Державної митної служби України виявили 5078 порушень митних правил на суму 13,4 млрд грн. Вартісний показник збільшився майже в 3 рази порівняно з аналогічним періодом 2023 року.
У 1407 справах про порушення митних правил тимчасово вилучено предмети правопорушень на суму майже 217 млн гривень. Зокрема:
• промислових товарів на суму майже 148 млн грн;
• продовольчих товарів на суму понад 32 млн грн;
• транспортних засобів на суму 35 млн грн;
• валюти на суму 1,6 млн грн.
У 1679 справах про порушення митних правил, у тому числі заведених у попередніх періодах, митницями застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 39 млн грн, стягнуто штрафів на суму 41 млн грн.
На розгляд до суду митницями передано 2543 справи про порушення митних правил на суму 11 млрд грн. За результатами розгляду справ судами, у тому числі заведених у попередні періоди, накладено стягнень (конфіскація товарів та штрафи) на суму понад 1 млрд грн.
Джерело: https://customs.gov.ua/news/zagalne-20/post/za-pershe-pivrichchia-2024-roku-mitnitsi-derzhmitsluzhbi-viiavili-porushen-mitnikh-pravil-na-134-mlrd-grn-1667
Українські підприємства в січні-червні поточного року наростили споживання металопрокату на 7,73% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 736,4 тис. тонн.
Згідно з прес-релізом об’єднання “Укрметалургпром” у понеділок, за цей період імпортовано 592,4 тис. тонн, або 34,12% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними ОП “Укрметалургпром”, у січні-червні-2024 метпідприємства виробили 3,140 млн тонн металопрокату (132,3% відносно аналогічного періоду 2023 р.), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано близько 1,996 млн тонн, або 63,6%. У січні-червні 2023 р. частка експорту склала 52,9% (1,257 млн тонн при загальному виробництві металопрокату 2,374 млн тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках у першому півріччі 2024 року становить 45,39%, що збігається з показником січня-червня 2023 року (45,90%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках за січень-червень 2024 року значно перевищує показник аналогічного періоду 2023 року (41,73% і 33,65% відповідно). Частка сортового прокату значно нижча за показник січня-червня 2023 року (12,88% у 2024 році проти 20,45% у 2023-му).
“За шість місяців 2024 року ємність внутрішнього ринку склала 1 млн 736,4 тис. тонн металопрокату, з яких 592,4 тис. тонн, або 34,12%, припадає на імпорт. У січні-червні 2023 року ємність внутрішнього ринку становила 1 млн 611,8 тис. тонн, з яких 494,8 тис. тонн, або 30,17%, імпортовано. Таким чином, за шість місяців 2024 року спостерігається збільшення ємності внутрішнього ринку щодо шести місяців 2023 року – на 7,73%, з одночасним збільшенням частки імпортної складової на 3,42%”, – констатують у пресрелізі.
Структура імпорту за шість місяців 2024 року, як і раніше, характеризується істотним домінуванням плоского прокату над сортовим (80,06% і 18,30% відповідно); у січні-червні 2023 року домінування плоского прокату над сортовим також було значним (відповідно, 78,88% і 20,09%).
Основними експортними ринками українського металопрокату в січні-червні 2024 року, за даними Держмитслужби, були країни Європейського союзу (77,1%), іншої Європи (6,9%) та Африки (6,4%).
Серед металургійних імпортерів за січень-червень 2024 року перше місце посідають інші країни Європи (46,5%), на другому – ЄС-27 (31%), на третьому – країни Азії (20,5%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2023 році зріс у 2,19 раза порівняно з 2022 роком – до 3 млн 505,6 тис. тонн. Було імпортовано 1 млн 118,6 тис. тонн, або 31,91% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
Групу компаній “Автострада” визнано переможцем процедури закупівлі з будівництва метро на Виноградарі, повідомив її засновник Максим Шкіль.
“Роботи почнемо без авансів, за рахунок власних обігових коштів. Для нас рішення про вихід на ринок будівництва метро є стратегічним, компанія готувалася до цього 3 роки”, – написав Шкіль у ф ейсбуці.
Згідно з даними платформи публічних закупівель Prozorro, переможця тендеру визначено 12 липня з ціною 13 млрд 785 млн грн, що дещо нижче від заявленої очікуваної вартості закупівлі в 13 млрд 956 млн 843 тис. 711,13 грн. Опротестувати рішення можна до 18 липня.
Умовами закупівлі передбачено завершення будівництва (5 і 6 пусковий комплекс) Сирецько-Печерської лінії метрополітену на житловий масив Виноградар до 30 грудня 2026 року.
Шкіль повідомив, що перед стартом робіт потрібно провести детальний аналіз стану виконання робіт, над якими працювали попередні підрядні організації. Далі необхідно зіставити фактично виконані обсяги робіт і ті, які слід виконати відповідно до наявних проєктних рішень. Після чого необхідно провести коригування проєкту в частині обсягів, виду робіт та їхньої вартості.
“Для цього в “Автостради” є власний проєктний інститут з окремим підрозділом підземного будівництва, в якому працівники мають значний досвід проєктування метро. Відповідно, цей етап робіт розпочнемо негайно”, – зазначив засновник групи компаній.
Паралельно з документальною роботою найближчими місяцями планується розпочати саме будівництво метро на Виноградар.
Він зазначив, що є складнощі з організацією будівельного процесу з максимально можливим темпом, тобто дев’ять будівельних ділянок із цілодобовою роботою.
“У сьогоднішніх реаліях забезпечити такий підхід з перших днів неможливо, оскільки за останні десять років галузь будівництва метро практично втрачена. З перших днів “Автострада” задіє своїх працівників, паралельно з цим, щоб вийти на максимальні графіки будівництва, буде проведено набір і навчання персоналу, що фактично відроджуватиме галузь метробудування”, – повідомив Шкіль.
За його словами, суттєвий чинник, який впливатиме на темпи будівництва, – це своєчасне фінансування з боку держави виконання робіт.
“Ставимо перед собою завдання, щоб за умови належного фінансування вийти у 2025 році на повний темп роботи в цілодобовому режимі по всіх ділянках будівництва. Загалом плануємо задіяти понад 4000 працівників. Загальна сума інвестицій у цей проєкт становитиме понад $50 млн. Компанія планує найближчого місяця законтрактувати необхідне обладнання для будівництва метро на суму понад $30 млн. Також для того, щоб не було зупинок будівництва, розраховуємо на кредитні кошти та власний обіговий капітал у межах 1 млрд грн. – ці кошти використовуватимуться на випадок, якщо в замовника буде затримка з фінансуванням. Це дасть змогу покривати короткі касові розриви і продовжувати роботу”, – повідомив Шкіль.
Як повідомлялося, КП “Київський метрополітен” 13 травня оголосило тендер на продовження робіт із будівництва Сирецько-Печерської лінії в бік житлового масиву Виноградар загальною вартістю 13 956 млн грн.
У грудні 2023 року КП “Київський метрополітен” у судовому порядку розірвав договір з АТ “Київметробуд” через незадовільні строки виконання підрядною організацією будівельних робіт. Також за позовом, у судовому порядку, вирішується питання про стягнення частини передоплати, використання якої не підтверджено відповідними актами виконаних робіт. Станом на травень 2024 року на об’єкті побудовано правий перегінний тунель протяжністю майже 1 250 м від станції “Мостицька” до станції “Сирець”, завершено будівництво основних конструкцій перегінного вентиляційного вузла. Також частково влаштовано огороджувальні конструкції методом “стіна в ґрунті”, монолітне та залізобетонне кріплення котловану металоконструкціями – з розробкою та вивезенням ґрунту; споруджено основні конструкції суміщеної тягової підстанції; частково зведено двоярусні тунелі тощо.
Спека, що встановилася в Україні, особливо не позначиться на врожаї ранніх сільгоспкультур, проте на високі показники пізніх олійних культур, зокрема кукурудзи та сої, розраховувати вже не доводиться, заявив в.о. міністра аграрної політики і продовольства Тарас Висоцький в ефірі Єдиного національного телемарафону.
Він нагадав про наявність двох типів сільгоспкультур, які вирощує Україна, – ранні та пізні. Жнива ранніх культур уже тривають. Йдеться про пшеницю, ячмінь, а також про овес, горох, жито, ріпак.
“Ці культури також схильні до ефекту спеки, але він не є критичним. Щодо збирання навіть сприятливі”, – сказав в.о. міністра.
За його інформацією, середня врожайність ранніх зернових культур становить 37 ц/га. Однак вона зростатиме, оскільки жнива тривають у південних і центральних регіонах. Зокрема, Одеська, Миколаївська, Кіровоградська, Дніпропетровська області вже намолотили понад 1 млн тонн кожна. Далі до жнив приступатимуть західні та північні регіони, де врожайність буде вищою.
Станом на сьогодні середня врожайність ранніх сільгоспкультур прогнозується приблизно 45-48 ц/га, акцентував Висоцький.
“Якщо ми подивимося на пізні культури, а це насамперед кукурудза, соняшник і соя, то тут може бути негативний ефект від спеки, оскільки зараз пік цвітіння, запилення і росту цих культур. Усе залежить від того, якою буде погода в наступні тижні. Але вже станом на сьогодні (можна констатувати – ІФ-У) наявна спека справді не дасть змоги зібрати рекордні показники по кукурудзі та соняшнику”, – розповів в.о. міністра.
Висоцький повідомив, що по ранній зерновій групі очікується виробництво на рівні 27 млн тонн. Споживання цієї групи зернових культур усередині країни становить близько 6-8-9 млн тонн, що втричі більше за внутрішню потребу. Тому дефіциту зернових у країні не буде, а також не передбачається будь-яких різких цінових коливань.
Водночас, за його словами, ситуація може змінитися восени. Уже в серпні після завершення збирання ранніх зернових стане очевидною ситуація з іншими культурами.
“На сьогодні зміна ціни прогнозується більш на рівні інфляції або девальвації, тому що це (сільгоспкультури – ІФ-У) експортоорієнтовані товари. Вони прив’язані також до курсу гривні. Якихось різких змін цін на підставі цього збору (ранніх зернових культур – ІФ-У) не передбачається”, – констатував в. о. міністра. Він додав: “остаточний прогноз щодо врожаю сільгоспкультур буде зроблено в другій половині серпня”.
