ПрАТ “Страхові гарантії України” (“СГУ”) у 2023 році зібрало 3,41 млн грн валових премій, що на 99,7% більше, ніж роком раніше, випливає з інформації рейтингового агентства “Експерт-Рейтинг” про підтвердження рейтингу фінансової стійкості страховика/кредитного рейтингу за національною шкалою на рівні “uaАА” за підсумками роботи за рік.
При цьому наголошується, що в аналізованому періоді страховик продовжив зберігати спеціалізацію страхування вантажів і багажу, на яку припало понад 95% отриманих за 2023 рік премій.
За 2023 рік компанія виплатила 3 тис. грн, тоді як роком раніше їх не проводила.
За 2023 рік власний капітал “СГУ” збільшився на 6,52% і склав 42,76 млн. грн., а його валові зобов’язання скоротилися на 26,63% до 14,18 млн. грн. Різноспрямований рух показників призвів до зростання співвідношення між власним капіталом і зобов’язаннями на 93,89 п.п. до 301,67%.
Обсяг грошових коштів та їх еквівалентів на рахунках компанії станом на 31 грудня 2023 р. зменшився на 5,41% до 47,68 млн грн, а рівень покриття грошовими коштами зобов’язань страховика за рахунок більших темпів зниження валових зобов’язань зріс на 75,48 п.п. до 336,35%.
За підсумками 2023 року “СГУ” було отримано чистий прибуток в обсязі 1,76 млн грн, що на 1,7 млн грн перевищило її чистий прибуток за 2022 рік. При цьому операційний збиток скоротився більш ніж удвічі – до 791 тис. грн.
ПрАТ “СГУ” зареєстровано в листопаді 2005 року. Має ліцензії на здійснення 15 видів страхової діяльності, зокрема чотири – на здійснення обов’язкових видів страхування, 11 – добровільного страхування.
ВАЛОВІ ПРЕМІЇ, Експерт-Рейтинг, кредитний рейтинг, рейтинг фінансової стійкості, СТРАХОВІ ГАРАНТІЇ УКРАЇНИ
Адміністративні витрати страхових компаній України non-life у 2023 році збільшилися на 11,9% – до 5,415 млрд грн порівняно з 2022 роком, витрати на маркетинг і рекламу – на 27,4%, до 140,7 млн грн.
Як повідомляється на сайті Національного банку України (НБУ), витрати на укладення та пролонгацію договорів страхування становили 9,801 млрд грн, що на 13,7% більше, ніж за аналогічний період попереднього року (8,624 млрд грн), зокрема агентські винагороди – 8,970 млрд грн (+15,1%). За договорами перестрахування – 129,5 млн грн (+85,5%), зокрема на винагороду брокерам – 128,2 млн грн (+91%) з них брокерам-нерезидентам – 26,4 млн грн (+5,6%).
Згідно з даними регулятора, витрати на врегулювання страхових випадків у 2023 році зросли на 28,9% – до 495,8 млн грн, зокрема витрати на оплату послуг оцінювачів – на 40,9%, до 174,9 млн грн, а судові витрати подвоїлися і досягли 68,3 млн грн.
Послуги асистансу обійшлися страховим компаніям у 201,2 млн грн (+10,8%), асистансу нерезидентів – 10,1 млн грн (-15,1%).
НБУ також повідомляє, що компанії non-life Україна 2023 року зібрали 41,851 млн грн валових премій, що на 20% більше, ніж роком раніше, зароблені премії становили 34,359 млрд грн (+10,4%). Виплатили клієнтам страхових відшкодувань на суму 15,601 млрд грн, що на 28,8% більше, ніж за 2022 рік.
Як повідомлялося з посиланням на дані НБУ, станом на 31 грудня 2023 року в Україні зареєстровано 89 страхових компаній, що спеціалізуються на ризиковому страхуванні, тоді як на аналогічну дату 202 року було 114.
Кабінет міністрів України погодив створення двох нових індустріальних парків (ІП) – “Дністер” на території Ямпільської міської територіальної громади Могилів-Подільського району Вінницької області та “Галіція” на території Калуша Івано-Франківської області.
Як повідомило Міністерство економіки, загальні інвестиції у два індустріальні парки на найближчі три роки мають становити понад 1,5 млрд грн.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на засіданні уряду 29 березня повідомив про зарахування двох нових парків до Реєстру індустріальних (промислових) парків, і про створення Державного офісу розвитку індустріальних парків.
Згідно з повідомленням Мінекономіки, концепція ІП “Дністер” передбачає створення 265 робочих місць у переробній промисловості на площі 17,2 га.
“Передбачається, що парк спеціалізуватиметься на виробництві паперу та паперових виробів, переробці рослинної продукції та іншій діяльності, сумісній із переліченими”, – пояснюється в повідомленні.
Своєю чергою, ІП “Галіція” буде розташований на площі 19,8 га і забезпечить створення до 1000 робочих місць.
Основними напрямками діяльності визначено виготовлення будівельних матеріалів.
На території парку буде створено виробництво будівельних матеріалів із глини, виробництво цементу, вапна та гіпсових сумішей, а також виготовлення виробів із бетону, гіпсу та цементу.
За інформацією Мінекономіки, інвестори планують розпочати виробництво машин і обладнання, запровадити переробку промислових і побутових відходів, займатися науково-технічною діяльністю, а також створити підприємства, що працюватимуть з альтернативною енергетикою та над збереженням енергії.
Як повідомлялося, держбюджетом-2024 року вперше передбачено виділення 1 млрд грн на розвиток інфраструктури індустріальних парків.
Галіція, Дністер, ИНДУСТРИАЛЬНЫЙ ПАРК, Кабінет міністрів, УКРАЇНА
Італійська група Intesa Sanpaolo, одна з провідних банківських груп Європи, вирішила збільшити капітал своєї 100% української “дочки” Правекс Банку на 1,1 млрд грн за рахунок додаткових внесків акціонера після того, як Нацбанк України на початку року повідомив про необхідність докапіталізації банку.
“Збільшення капіталу є додатковою підтримкою забезпечення фінансової стійкості та підвищення рівня капіталу Правекс Банк. Стратегічне рішення акціонера чинитиме суттєвий позитивний вплив на нормативи капіталу Правекс Банк, підтримуючи ліквідність, фінансову стабільність та надійність установи для всіх зацікавлених сторін”, – повідомили у Правекс Банку в понеділок.
Докапіталізація також посилить здатність протистояти ризикам, на які наражається Правекс Банк і його клієнти в умовах повномасштабного вторгнення, додала фінустанова.
Уточнюється, що таке рішення Intesa ухвалила 28 березня.
Банк нагадав, що група Intesa Sanpaolo завжди надавала всебічну підтримку українській “дочці”, що було продемонстровано в різні кризові періоди в минулі роки, починаючи з 2008 року.
Правекс-Банк засновано 1992 року. Єдиним його акціонером з червня 2008 року є Intesa Sanpaolo S.p.A. (Італія).
Згідно з даними Нацбанку України, станом на 1 лютого 2024 року за розміром загальних активів (10,96 млрд грн) Правекс-Банк посідав 27-ме місце серед 63 банків, що діяли в країні. Його статутний капітал становив 979,09 млн грн, а власний капітал – 1 млрд 14,87 млн грн.
Чистий збиток банку за минулий рік знизився до 92,9 млн грн з 415,2 млн грн роком раніше. Активи Правекс Банку за минулий рік зросли з 10,55 млрд грн до 11,23 млрд грн, а резерви скоротилися з 0,34 млрд грн до 0,27 млрд грн.
На початку січня цього року НБУ повідомив про потребу в докапіталізації державного Укрексімбанку, Правекс Банку і МТБ Банку сумарно в 10 млрд грн за підсумками оцінки їхньої стійкості на найближчі три роки за базовим макроекономічним сценарієм.
Відповідно до представлених Нацбанком даних, після оцінки якості активів і прийнятності забезпечення за кредитними операціями з урахуванням коригування достатність регулятивного капіталу (Н2) Укрексімбанку становила на 1 квітня 2023 року 5,93% за нормативу мінімум 10%, основного капіталу (Н3) – 2,98% за нормативу мінімум 7%. У МТБ ці показники були відповідно 7,71% і 6%, у Правекс Банку – 15,61% і 14,39%.
Водночас для Правекс Банку, за оцінкою НБУ, з другого року за базовим макросценарієм капітал став би від’ємним, і на третій рік показники його адекватності впали б “мінус” 16,51%. У разі МТБ капітал пішов би в невеликий мінус уже в перший рік, а на третій показники його адекватності погіршилися б до “мінус” 4,15%.
Для Укрексімбанку за три роки нормативи б упали з “мінус” 3,67% до “мінус” 8,04%.
Холдингова компанія “Київміськбуд” провела аналіз проєктів і вирішила, що за умови затвердження Київрадою механізмів і джерел фінансування, починаючи з третього кварталу 2024 року, можна почати їх поетапне розморожування, повідомив голова правління – президент ХК “Київміськбуд” Василь Олійник на засіданні тимчасової комісії з вирішення проблемних питань, пов’язаних із діяльністю ПрАТ “ХК “Київміськбуд”.
“За ці півтора місяця (після призначення його на посаду – ІФ-У) нам вдалося оглянути всі будівельні адреси – їх у нас 25, загалом – 120 будинків, проаналізувати стан справ у компанії та спільно з командою визначити напрямки, за якими плануємо рухатися, щоб стабілізувати “Київміськбуд”. Проведено фізичний обмір усіх обсягів робіт, що дає можливість планування. Перед нами стоять завдання-виклики, серед яких пріоритетним є пошук джерел фінансування”, – повідомив він.
За словами Олійника, реальний план стабілізації “Київміськбуду” залежатиме від обсягу залучених коштів.
Він уточнив, що прораховується кілька варіантів. Зокрема, співпраця з комунальним підприємством “Житло-інвест”, яке може придбати певну кількість квартир під програму “Оренда з викупом”. Згідно з аналізом, наявний обсяг квартир у добудованих об’єктах дає змогу залучити близько 500 млн грн.
Крім того, пропонується передати місту кілька добудованих і введених в експлуатацію дитсадків. За словами Олійника, оскільки вони будувалися раніше, ці будівлі потрібно адаптувати під підвищені вимоги безпеки. Якщо місто погодиться викупити ці дитсадки після дообладнання сховищ, це зможе дати “Київміськбуду” ще 200-300 млн грн на добудову об’єктів.
Водночас цієї суми (700-800 млн грн) вистачить тільки на перезапуск кількох майданчиків. Для повноцінного розморожування об’єктів потрібно близько 2 млрд грн на рік, а загалом, як і озвучували раніше, – близько 4 млрд грн у 2024-2025 рр.
“Ми ведемо переговори з державними банками – Укргазбанком і Сенсом – про кредитування під державні гарантії та заставне майно. Ключовим може стати збільшення статутного капіталу “Київміськбуду”, а якщо депутати Київради це питання підтримають, це стало б реальною допомогою”, – намітив реальні механізми відновлення роботи компанії Олійник.
Він додав, що наразі кожен місяць простою коштує компанії близько 10 млн грн (стабілізація об’єктів, податки тощо).
За словами Олійника, за умови акумуляції необхідного фінансування поетапний, починаючи з п’яти, запуск усіх об’єктів можливий із літа 2024 року.
Як повідомлялося, у березні 2024 року Київська міськдержадміністрація створила тимчасову комісію з вирішення проблемних питань, пов’язаних із діяльністю ПрАТ “ХК “Київміськбуд”.
За підсумками аудиту компанії, проведеного у 2023 році держпідприємством “Бейкер Тіллі Україна Консалтинг”, ТОВ “Аудиторська фірма НХД-АУДИТ” і ТОВ “Ернст енд Янг”, було встановлено відсутність ознак дій з доведення її до банкрутства, приховування фактів фінансової неспроможності або здійснення масових операцій пов’язаними особами. Водночас аудитори встановили, що діяльність “Київміськбуду” була порушена через зовнішні чинники: COVID-19, повномасштабну війну, фактор “Укрбуду”. 17 листопада 2023 року комісія Київради затвердила проміжний звіт із рекомендаціями та пропозиціями щодо подальшої роботи забудовника, серед яких – здійснення закупівлі квартир в об’єктах “Київміськбуду”, розгляд можливості виділення фінансової позики або докапіталізації компанії. Також комісія рекомендувала Київській міськраді звернутися до Кабінету міністрів щодо питання компенсації “Київміськбуду” сумарного запланованого збитку, пов’язаного із завершенням реалізації проєктів будівельної корпорації “Укрбуд”, у сумі 2,28 млрд грн.
ХК “Київміськбуд” створена на базі майна державної комунальної будівельної корпорації “Київміськбуд” у 1994 році шляхом об’єднання в її статутному капіталі контрольних пакетів акцій 28 підприємств та інших активів. До складу ХК входять 40 АТ, у яких компанія володіє акціями, шість дочірніх підприємств і 51 підприємство на правах асоційованого члена.
Основним акціонером ПрАТ “ХК “Київміськбуд”, згідно з даними Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), є Київська міськрада (80%).
Міністерство фінансів України отримало $118 млн на безповоротній основі від Японії в рамках проєкту Світового банку “Зміцнення системи охорони здоров’я та збереження життя” (HEAL Ukraine) і “Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей” (HOPE).
“Залучені кошти в рамках проєктів HEAL і HOPE допоможуть уряду надавати своїм громадянам належну допомогу, зокрема, розширювати спектр медичних послуг і доступ до них, а також забезпечувати подолання наслідків, спричинених збройною агресією Росії, відновлювати житлову інфраструктуру України”, – наводяться в релізі Мінфіну в понеділок слова міністра Сергія Марченка.
Уточнюється, що залучене грантове фінансування складається з $70 млн у рамках проєкту HEAL Ukraine, спрямованих на підтримку держбюджету, як відшкодування понесених витрат за Програмою медичних гарантій, і $48,2 млн – у рамках проєкту HOPE, кошти якого спрямовують на відшкодування витрат держбюджету, використаних на компенсаційні виплати власникам будинків на ремонт у багатоквартирних та приватних будинках, які потребують дрібного та середнього ремонтів.
Як повідомлялося, у березні Україна отримала рекордні $8,9 млрд міжнародної фінансової допомоги після всього $1,2 млрд сумарно за перші два місяці.
Через низьку зовнішню підтримку міжнародні резерви скоротилися в лютому на 3,8%, або на $1,47 млрд, – до $37,05 млрд, після того як у січні вони впали на 4,9%, або на $1,98 млрд грн.
Нацбанк прогнозував, що останні зовнішні надходження дозволять істотно відновити міжнародні резерви. У січні він знизив їхній прогноз на кінець 2024 року до $40,4 млрд із $44,7 млрд.
HEAL Ukraine, збереження життя, Міністерство фінансів України, охорони здоров'я, ЯПОНИЯ
