Business news from Ukraine

Страховик “Залізничні шляхи” збільшить статутний капітал до 32 млн грн

Збори акціонерів страхової компанії “Залізничні шляхи” (Полтава) 22 березня розглянуть питання про збільшення статутного капіталу з 21,3 млн грн до 32 млн грн, шляхом проведення додаткової емісії на суму 10,7 млн грн.

Згідно з порядком денним зборів акціонерів компанії, оприлюдненим у системі розкриття інформації НКЦПФР, під час емісії планується випустити 214 тис. акцій номінальною вартістю 50 грн за акцію.

Як повідомлялося, Вікторія Матковська, яка володіє 94,82% акцій страховика, 18 грудня 2023 року повідомила про публічну безвідкличну пропозицію для всіх акціонерів компанії щодо придбання акцій, які їм належать.

За номінальної вартості акцій 50 грн ціна придбання становить 100 грн 45 коп, що відповідає ринковій вартості.

Як повідомлялося, Нацбанк України погодив Вікторії Матковській пряме володіння 94,82% акцій страхової компанії “Залізничні шляхи”. Пізніше 11 грудня 2023 року підтвердив компанії відповідність структури власності вимогам щодо прозорості.

СК “Залізничні шляхи” зареєстрована 1994 року, спеціалізується на наданні послуг у сфері ризикового страхування.

Статутний капітал страховика зберігся на рівні 21,3 млн грн.

,

“Метінвест” представив річний звіт про свою діяльність

Згідно з річним звітом групи “Метінвест”, у 2023 році “Метінвест” знизив виручку на 11% до 2022 року, до $7,397 млрд, головним чином через зниження відпускних цін на сталь, залізну руду та коксівне вугілля, які відповідали світовим показникам. Також на обсяги продажів чавуну, слябів, плоского і трубного прокату вплинула війна через зупинення виробництва на Маріупольських меткомбінатах. Водночас “Метінвест” збільшив відвантаження інших товарів свого портфеля (насамперед заготовки на 6%, довгомірної продукції на 28%, котунів на 70% і концентрату коксівного вугілля на 32%), а також перепродажів сталі та коксу на тлі підвищення рівня виробництва в “Запоріжсталі”.

Істотний фактор, що підтримує продажі ЗРС у другому півріччі 2023 року, – це відкриття Чорноморського коридору для продажів на ринки далеких країн.

Також виручка “Метінвесту” в Україні зросла на 14%, до $2,628 млрд здебільшого за рахунок відновлення попиту на залізну руду і коксівне вугілля, а також на плоский і сортовий прокат.

Зі свого боку групі довелося провести глибокі зміни у своїх бізнес-операціях, продовжуючи прагнути до адаптивності та стійкості.

“Ми налагодили наш логістичний ланцюжок і зміцнюємо відносини з нашими постачальниками та клієнтами, щоб протистояти поточним умовам. На початку 2023 року компанія відчувала значні проблеми, зокрема, через перебої в подачі електроенергії. Однак, реалізувавши необхідні зміни для реагування на цю кризу, нам вдалося домогтися поступового відновлення виробництва”, – констатує гендиректор.

Він наголосив, що відновлення українського комерційного судноплавства в Чорному морі пізніше 2023 року стало важливим моментом для “Метінвесту”, дозволивши підвищити завантаження потужностей. “Ми з обережним оптимізмом дивимося на цю, безсумнівно, позитивну зміну, визнаючи водночас військові загрози, що зберігаються”, – додав топ-менеджер.

За його словами, ці події безпосередньо вплинули на фінансові показники групи, поліпшивши ситуацію і дозволивши зосередити увагу на операційній ефективності, гнучкості та стратегічному плануванні майбутнього зростання.

“Метінвест” залишається прихильним до обслуговування своїх боргових зобов’язань, погасивши основну суму облігацій-2023 групи, що залишилася, погашену торік у строк і в повному обсязі, зберігаючи при цьому підхід зі скорочення частки позикових коштів, констатував Риженков.

“Хоча “Метінвест” у 2023 році спрямував свої інвестиції здебільшого на підтримку активів, я твердо переконаний, що ми маємо почати готуватися до майбутнього. Наші амбіції не зменшилися, ми заклали основу для Steel Dream, нашої далекоглядної концепції відновлення України. Незважаючи на війну, наша прихильність стратегії зеленої трансформації також залишається незмінною. Це бачення втілює нашу рішучість не тільки мріяти, а й планувати пілотний проєкт за технологією виробництва низьковуглецевої сталі в Італії”, – резюмував гендиректор.

“Метінвест” складається з видобувних і металургійних підприємств, розташованих в Україні, Європі та США. Його основними акціонерами є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.

, , , , , , ,

Для “Метінвесту” ринок ЄС у 2023 році став пріоритетним

Гірничо-металургійна група “Метінвест” у 2023 році реалізувала в країнах Європейського Союзу (ЄС) 48% своєї металургійної та гірничорудної продукції, тоді як у 2022 році частка ЄС у загальній виручці компанії становила 49%.

Згідно з річним звітом групи, за 2023 рік “Метінвест” реалізував в Україні 35% усієї своєї продукції (у 2022-му році – 28%), у країнах MENA – 2% (7%), у СНД – 1% (3%), в Азії – 7% (4%), у Північній Америці – 6% (6%), в інших регіонах – 1% (3%) на загальну суму $7,397 млрд ($8,288 млрд).

Водночас частка виручки металургійного сегмента компанії за минулий рік у ЄС становила 50% (у 2022-му році – 49%), реалізувала в Україні 38% своєї металопродукції (30%), у країнах MENA – 3% (10%), у СНД – 1% (4%), в Азії постачань не було ані в 2023-му, ані в 2022-му роках, у Північній Америці – 7% (6%), в інших регіонах – 1% (1%) на загальну суму $4,846 млрд ($5,716 млрд).

Крім того, частка продажів компанії залізорудної продукції в ЄС 2023 року становила 44% (51%), в Україні – 30% (22%), у країнах MENA – 0% (2%), в Азії – 20% (13%), у Північній Америці – 5% (6%), в інших регіонах – 1% (7%) на загальну суму $2,551 млрд ($2,572 млрд).

,

На світовому ринку зростає інтерес до української соняшникової олії, ціни на неї підвищуються

На світовому ринку зростає попит і ціни на українську соняшникову олію, яка за тиждень подорожчала на $30-38 за тонну, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ” за результатами власного моніторингу.

“На українському експортному ринку соняшникової олії домінувало зростання цін на тлі аналогічних тенденцій на світовому ринку рослинних олій. Так, ціни попиту на українську соняшникову олію в портах досягли максимуму з початку сезону-2023/2024 і станом на 18 березня фіксуються переважно в межах $780-795/тонна СРТ-порт. Це на $30-38/тонна вище за ціни попереднього тижня”, – зазначили аналітики.

Крім того, за минулий тиждень обсяг експорту соняшникової олії зріс до 156 тис. тонн. Це на 9% перевищує показник попереднього тижня, констатували в “АПК-Інформ”.

Виробник паперової продукції ТМ “Рута” наростив виробництво на 14%

Великий український виробник паперової продукції санітарно-гігієнічного призначення ТМ “Рута”, керуючою компанією якого є АТ “ВГП” (Луцьк), у січні-лютому випустив продукцію на 281,3 млн грн, що на 13,8% більше, ніж за той самий період 2023 року.

Згідно зі статистичними даними асоціації “Укрпапір”, наданими агентству “Інтерфакс-Україна”, у натуральних показниках, зокрема, виробництво туалетного паперу в рулонах зросло на 8,4% – до 21,15 млн шт., що залишається третім результатом у галузі після Київського картонно-паперового комбінату (42,5 млн шт.) і Кохавинської бумфабрики (24,3 млн шт.).

Компанія випускає санітарно-гігієнічну продукцію на основі целюлози з привізного паперу-основи.

У портфелі брендів “ВГП” – серветки, туалетний папір, паперові носові хустинки, кухонні рушники під ТМ “Ruta”, “Ruta Selecta”, “Fesko”, “НосовичОк”, “Полотенечко”, “100% paper”, “Servetta”, “Ecolo”. Асортимент налічує понад 180 найменувань.

Як повідомлялося, 2023 року підприємство випустило продукції на 1 млрд 611 млн грн, що на 64,8% більше, ніж за 2022 рік.

,

“Нафтогаз” у лютому виплатив 5,3 млрд грн податків

Підприємства групи “Нафтогаз” за результатами минулого місяця виплатили 5,3 млрд грн податків, що на 17,8% більше, ніж у лютому 2023 року.

Згідно з повідомленням на сайті “Нафтогазу”, у т.ч. до державного бюджету надійшло 4,8 млрд грн, до місцевих – 0,5 млрд грн.

Загалом із початку 2024 року група сплатила державі 11,4 млрд грн податків.

Як повідомлялося, підприємства групи “Нафтогаз” у 2023 році сплатили 90,2 млрд грн податків, 83,4 млрд грн з яких – до державного бюджету і 6,8 млрд грн – до місцевих бюджетів.

, ,