Експорт сільськогосподарської продукції протягом маркетингового року, млн тонн
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Мережа OKKO станом на початок жовтня встановила сонячні панелі більш ніж на 100 автозаправних комплексах (АЗК), ще на кількох тривають будівельні роботи.
У пресслужбі OKKO нагадали, що панелі розміщуються на дахах операторних АЗК і дають змогу компенсувати частину витрат на електроенергію для власних потреб.
У 2023 році, зокрема, 14 нових сонячних електростанцій змонтовано на станціях у Львівській області, ще по шість – у Вінницькій, Закарпатській та Івано-Франківській.
Загалом сонячні станції потужністю від 15 до 50 кВт генерують електроенергію на АЗК ОККО в 15 регіонах України.
Загальний обсяг інвестицій, які компанія заклала на будівництво дахових СЕС у 2023 році, складе близько 40 млн грн.
У 2022 році 65 дахових СЕС у мережі ОККО сумарно виробили 1,7 млн кВт-год електроенергії, заощадивши компанії понад 7 млн грн на закупівлі енергії із зовнішніх джерел.
Мережа АЗК “ОККО” входить до складу OKKO Group. Є однією з найбільших автозаправних мереж в Україні, яка налічує близько 400 автозаправних комплексів.
Мажоритарним акціонером компанії є Віталій Антонов. Серед міноритарних акціонерів – Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР).
Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з активами в Україні в січні-вересні поточного року виробила 3,218 млн тонн окатишів, що на 42,9% менше, ніж за аналогічний період минулого року (5,637 млн тонн).
Згідно з повідомленням компанії в четвер, виробництво окатишів у третьому кварталі 2023 року зросло порівняно з попереднім кварталом на 17% – до 1,251 млн тонн.
У 2023 році вироблялися тільки окатиші із вмістом заліза 65%.
При цьому загальне виробництво товарної продукції (окатиші та залізорудний концентрат) за 9 місяців поточного року склало 3,475 млн тонн. У тому числі випуск товарного концентрату в січні-вересні 2023 року склав 257 тис. тонн.
Як повідомлялося, Ferrexpo у 2022 році виробила 6,053 млн тонн окатишів, що на 46% менше, ніж за 2021 рік. Водночас виробництво окатишів у четвертому кварталі 2022 року скоротилося порівняно з четвертим кварталом-2021 на 86%, а до вересня-грудня 2022 року – на 50%, до 417 тис. тонн.
У 2022 році випуск преміальних окатишів із вмістом заліза 65% склав 5,7 млн тонн (зниження на 47%), зокрема в четвертому кварталі – 417 тис. тонн (падіння на 28% до попереднього кварталу і на 86% до аналогічного періоду попереднього року). Випуск окатишів прямого відновлення заліза (DRI, 67% заліза) торік становив 353 тис. тонн (падіння на 18% до 2021 року), які в четвертому кварталі-2022 не випускалися.
Окатиші із вмістом заліза 62% у 2022 році не виробляли.
Водночас загальне виробництво товарної продукції (окатиші та залізорудний концентрат) у 2022 році скоротилося на 46%, до 6,177 млн тонн, у четвертому кварталі порівняно з третім – на 49%, а до IV кв. 2021 року – на 85%, до 457 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату за минулий рік знизився на 47%, до 124 тис. тонн, зокрема, в четвертому кварталі-2022 – 40 тис. тонн (зниження на 38% до попереднього кварталу, і зростання на 3% до аналогічного періоду роком раніше).
Загальний річний обсяг продажів у 2022 році склав 6,2 млн тонн, що на 46% менше порівняно з 2021 роком.
Ferrexpo – залізорудна компанія з активами в Україні.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9%-ва – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
США та європейські партнери вивчають які правові підстави для використання заморожених російських активів для відновлення України, зокрема, $300 млрд США, заявив держсекретар США Ентоні Блінкен.
“На мою думку, якщо ти щось зламав, то плати. І якщо росіяни зламали, вони повинні за це заплатити. І один зі способів це зробити – якраз через ці активи. Ми маємо переконатися, що для цього є юридична база. Як я і зауважив, оскільки більшість цих активів – у Європі, європейці також мають бути переконані, що для цього є юридична основа”, – сказав він під час дискусії в Техаському університеті в Остіні в середу, 4 жовтня.
За словами Блінкена, йдеться про $300 США млрд.
Держсекретар вважає, що в разі, якщо дозволити Росії робити те, що вона робить з Україною без покарання, це дасть сигнал в усьому світі країнам, які збираються почати агресію, що їм це зійде з рук: “Це відкриття скриньки Пандори з конфліктами. Нікому не буде добре в цьому світі, світі конфлікту й агресії”, вважає він.
На його думку, у цьому світі США незмінно були б залучені в конфлікт, і це обійшлося б набагато дорожче, ніж підтримка України.
Блікен також зазначив, що 50 країн залучені до активної підтримки України.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) підтримує рішення Національного банку України з 3 жовтня перейти від режиму фіксованого курсу гривні до режиму його керованої гнучкості та вважає, що це ще більше підтримає стійкість економіки і валютного ринку, заявив заступник голови місії МВФ в Україні Натан Епштейн (Natan Epstein).
“Здатність керувати обмінним курсом таким чином, щоб мінімізувати коливання, здалася нам важливим кроком уперед”, – сказав він на брифінгу в Києві в середу.
Епштейн нагадав, що в рамках програми НБУ наприкінці червня затвердив підтриману Фондом стратегію нормалізації своєї грошово-кредитної політики та валютної політики, що передбачає послаблення валютного контролю, а також поступове підвищення гнучкості обмінного курсу та, зрештою, повернення його до системи таргетування інфляції.
На думку заступника голови місії, необхідні для відмови від фіксованого курсу умови було виконано, насамперед, зниження інфляції, сильнішу позицію міжнародних резервів і стабільність на валютному ринку.
Загалом Епштейн відзначив довіру, яку вдалося завоювати Нацбанку в управлінні грошово-кредитною та валютною політикою під час війни.
Представники МВФ також висловили задоволення наявним діалогом між НБУ та Міністерством фінансів і його результатами, які не ставлять під сумнів незалежність центрального банку.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у вересні, за оперативними даними, збільшила обсяг перевезень вантажів у всіх видах сполучень на 3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 12,035 млн т, повідомила прес-служба УЗ на сайті компанії.
“Загальне зростання перевезень відбулося завдяки збільшенню обсягу вантажоперевезень у внутрішньому сполученні на 35,5% – до 7,896 млн т”, – наголошується в повідомленні.
При цьому експортні перевезення залізничним транспортом у вересні скоротилися на 31,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 3,578 млн т. Зокрема, експорт зернових вантажів скоротився майже втричі – до 1,072 млн тонн. Водночас у вересні зріс обсяг перевезень на експорт залізної та марганцевої руди – на 50,5% порівняно з вереснем-2022 – до 1,453 млн тонн, вказується в повідомленні.
Імпортні перевезення залізницею у вересні скоротилися на 18% – до 518,5 тис. т, транзитні, навпаки, збільшилися в 2,3 раза – до 43,2 тис. т.
У розрізі номенклатури вантажів, за обсягами лідирують мінеральні будматеріали: у загальному обсязі їхні перевезення зросли у вересні 2023 року на 77,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 3,310 млн тонн. У внутрішньому сполученні зростання склало 88% – 3,087 млн т.
“Вересневі перевезення вантажів показали незначне зростання в загальному обсязі, однак, з об’єктивних причин ми маємо негативні показники експортних перевезень, зокрема, стратегічно важливих зернових вантажів. “Укрзалізниця” вкотре наголошує на готовності до перевезень усіх необхідних обсягів і закликає партнерів із сусідніх країн спільно розвивати залізничну логістику між країнами та зміцнювати ділові відносини”, – наводяться в повідомленні слова члена правління УЗ В’ячеслава Єрьоміна.
Раніше повідомлялося, що АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у січні-серпні перевезла на 10,5% менше вантажів, ніж за аналогічний період минулого року – 94,9 млн тонн. При цьому в серпні обсяг перевезень становив 12,3 млн тонн, що на 13,8% більше, ніж у серпні минулого року.
