Сполучені Штати Америки нададуть Україні нову допомогу у сфері безпеки на суму $128 млн, а також $197 млн на озброєння і техніку в рамках раніше санкціонованого скорочення, повідомив держсекретар США Ентоні Блінкен.
Пакет містить додаткові боєприпаси ППО, “щоб допомогти зміцнити протиповітряну оборону України проти повітряних нападів з боку Росії зараз і майбутньої зими, коли Росія, ймовірно, відновить свої атаки на критично важливу інфраструктуру України”, – заявив у четвер Блінкен, передає CNN.
“Він також містить артилерійські боєприпаси та протитанкові засоби, а також касетні боєприпаси, які ще більше підвищать здатність України продовжувати контрнаступ проти російських сил”, – додав він.
Цю заяву було зроблено під час зустрічі президента України Володимира Зеленського з президентом Джо Байденом у Вашингтоні, округ Колумбія.
Напередодні зимового періоду 2023/2024 року енергетична система України стоїть перед низкою ключових викликів і питань. В умовах триваючих військових дій і ймовірних обстрілів енергоінфраструктури, постійно мінливої ситуації на світовому ринку енергоносіїв, геополітичних особливостей і кліматичних змін, особливої уваги набуває аналіз чинників, що впливають на стійкість і ефективність функціонування галузі. Від того, наскільки грамотно і своєчасно будуть враховані особливості теплової та атомної генерації, поновлюваних джерел енергії та стану нафтогазової галузі, залежить комфорт і безпека життя мільйонів українців у холодну пору року. Наш огляд спрямований на те, щоб оцінити поточну готовність країни до майбутнього зимового сезону, визначити потенційні слабкі ланки та запропонувати оптимальні шляхи їх усунення. Клуб експертів проаналізував основні фактори, які можуть вплинути на стабільність енергосистеми України в осінньо-зимовий період.
Теплова генерація
Поточна ситуація з тепловою генерацією України видається доволі проблематичною, особливо з урахуванням підготовки до зимового періоду:
Ремонтні роботи та ступінь відновлення.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль підтвердив, що енергетична галузь активно продовжує підготовку до зими, причому в розпал літа. Відремонтовано та перебуває в ремонті 24 енергоблоки ТЕС, що становить 62% від загальної кількості. Крім того, 70% ТЕЦ відремонтовано, і решта 30% перебувають у процесі ремонту.
Також, за словами прем’єр-міністра, “Укренерго” вже виконано майже 80% робіт з ремонту магістральних мереж, а високовольтні підстанції відновлено до рівня довоєнного часу. На додаток до цього, активно формується багаторівневий захист для енергетичних об’єктів.
Водночас Голова НКРЕКП акцентував увагу на необхідності прискорення надання додаткових фінансових ресурсів. У рамках урядової програми пільгового кредитування “5-7-9” існує можливість виділення 7,6 млрд грн для ТЕЦ і ТЕС.
Загалом пошкодження обладнання ТЕС і ТЕЦ оцінюють у 29,9 млрд грн, при цьому на аварійно-відновлювальні роботи витрачено лише 482 млн грн. НЕК “Укренерго” зазнав збитків на 9,6 млрд грн, але витрати на відновлення становили лише 681 млн грн.
Вплив дефіциту електроенергії на реальний ВВП порівняно з відсутністю дефіциту, % (прогноз до 2024 року, дані – Нацбанк України)
Проблема забезпеченості вугіллям
Станом на 4 серпня ТЕС і ТЕЦ накопичили на складах 1,4 млн тонн енергетичного вугілля, що на 100 тис. тонн менше затвердженого плану. Це відставання пов’язане з активною роботою теплової генерації в липні для покриття дефіциту електроенергії, що призвело до додаткової витрати вугілля.
Відставання в темпах видобутку вугілля на державних шахтах становить 148 тис. тонн або 10-15% порівняно з минулим роком. Це пов’язано з тим, що 10 державних шахт перебувають під окупацією, що негативно позначається на загальному обсязі видобутку.
Щоб економити вугілля, підприємства розглядають можливість використання мазуту. Наразі кілька ТЕС активно використовують мазут, причому одні на 100%, а інші співвідношенням 60% мазуту до 40% газу.
Самозабезпечення населення
Голова правління оператора системи передачі НЕК “Укренерго” Володимир Кудрицький закликав населення України підготувати або придбати генератори електроенергії як превентивний захід проти можливих блекаутів або відключень електроенергії в зимовий період.
Кудрицький підкреслив, що неможливо точно спрогнозувати ймовірність блекаутів, оскільки це залежить від характеру й успішності атак РФ.
Імпорт обладнання для забезпечення енергоавтономності у 2021-2023 рр., млн дол США (дані – Нацбанк України)
Особливу увагу, на думку представників галузі, слід приділити необхідності раціонального використання електроенергії, особливо в години пікових навантажень. Громадян закликають стати більш економними та відповідальними споживачами електроенергії.
Загальне зниження потужності
Згідно зі звітом, підготовленим ПРООН і Світовим банком, доступна потужність для вироблення електроенергії в Україні від початку російського вторгнення в лютому 2022 року знизилася вдвічі. Найбільший удар припав на маневрену потужність, особливо на теплових електростанціях, що робить систему більш вразливою для швидких змін у попиті.
Падіння потужності різних типів генерації: Потужність ядерної генерації знизилася на 44%, гідрогенеруюча потужність – на 29%, а потужність відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) – на 24%.
Розподіл джерел генерації електроенергії в Україні у 2000-2020 році (дані – ENTSO-E)
Міжнародна підтримка
20 червня 2023 року оператори передавальних систем країн Континентальної Європи ухвалили рішення збільшити максимальну потужність для імпорту електроенергії до України та Молдови до 1200 МВт, збільшивши її на 150 МВт порівняно з попередніми значеннями.
З червня 2022 року, TSO країн Континентальної Європи продовжує регулярно коригувати імпортні ліміти, з огляду на потреби України та Молдови, а також на результати заходів щодо забезпечення стабільності та безпеки енергосистеми.
Європейська мережа операторів систем передачі електроенергії, ENTSO-E, відіграє ключову роль у координації роботи європейських операторів систем передачі, представляючи інтереси 39 TSO з 35 країн. Ця організація забезпечує узгоджену і безпечну роботу європейської енергосистеми, найбільшої взаємопов’язаної електромережі в світі, і виступає в якості платформи для технічного співробітництва між країнами.
Транскордонні ЛЕП у західній частині України та їхня потужність (дані – ENTSO-E)
25 серпня Національна комісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) погодила надані НЕК “Укренерго” правила розподілу пропускної спроможності міждержавних перерізів Україна – Румунія, а також структуру розподілу пропускної спроможності міждержавних перерізів Україна – Польща та Україна – Румунія.
Як випливає з ухвалених постанов Нацкомісії, структура розподілу пропускної спроможності для аукціонів за напрямком лінії Жешув – Хмельницька АЕС міждержавного перерізу Україна – Польща була узгоджена регулятором у розмірі: для річних і місячних аукціонів – 0%, для добових – 100%.
Це допоможе збільшити ступінь синхронізації енергосистем України та країн ЄС напередодні зимового періоду.
Висновки по розділу: Таким чином, тепловий сегмент енергетичної системи України стоїть перед низкою викликів через війну і втрату частини своїх ресурсів. Однак завдяки внутрішнім заходам і активній підтримці європейських партнерів, країна робить усе можливе, щоб забезпечити стабільне і безпечне енергопостачання своїх громадян напередодні зимового сезону.
Атомна генерація
Огляд ремонтних робіт.
Як повідомив Петро Котін, президент компанії НЕК “Енергоатом”, до початку осінньо-зимового періоду залишається відремонтувати чотири з дев’яти енергоблоків атомних електростанцій (АЕС). П’ять блоків уже відремонтовано й успішно введено в систему. Очікується, що до кінця серпня ще один блок завершить ремонтні роботи, а решту три запустять протягом наступних двох місяців.
За словами Котіна, наразі немає блоків, які очікують початку ремонтних робіт. Усі блоки або вже відремонтовані, або перебувають у процесі ремонту. Додатково, він підтвердив, що фінансово-економічна програма компанії щодо ремонту блоків перебуває в повному порядку і повністю збалансована.
Підтверджуючи інформацію міністра енергетики Германа Галущенка, Котін запевнив, що всі дев’ять енергоблоків Південноукраїнської, Рівненської та Хмельницької АЕС загальною потужністю 7 880 МВт будуть завантажені на повну потужність у зимовий період з листопада 2023 по лютий 2024 року.
В Україні на кінець серпня 2023 року функціонують три АЕС – Хмельницька, Рівненська та Південноукраїнська із загальним числом блоків, що дорівнює 9, і сумарною потужністю 7,8 ГВт. Запорізька АЕС потужністю 6 ГВт була захоплена РФ 4 березня 2022 року і вже майже рік не виробляє електроенергію.
Міжнародне співробітництво
Україна і Канада мають намір співпрацювати в галузі доліцензійної оцінки безпеки малих модульних реакторів (ММР). Цю ініціативу було озвучено після підписання меморандуму про взаєморозуміння між головою Держатомрегулювання України, Олегом Коріковим, і президентом Канадської комісії з ядерної безпеки, Руміною Велші.
Канада є одним зі світових лідерів у галузі ядерної енергетики, активно працюючи над впровадженням нових технологій. Це особливо актуально у світлі необхідності заміни старих потужностей, що були запущені в 1970-1980 роках і термін експлуатації яких добігає кінця.
З огляду на складну ситуацію навколо тимчасово окупованої Запорізької АЕС та інших ядерних об’єктів, що постраждали від війни, український і канадський регулятори співпрацюватимуть у питаннях їхньої безпечної експлуатації. Також обидві сторони висловили зацікавленість у вдосконаленні регуляторної діяльності в галузі поводження з радіоактивними відходами.
Висновок по розділу: Атомна енергетика України перебуває в активній стадії підготовки до майбутнього зимового періоду. З урахуванням активних ремонтних робіт і збалансованої економічної стратегії “Енергоатома”, українська атомна енергосистема демонструє готовність до ефективної та безпечної роботи в холодну пору року.
Розвиток відновлюваної енергетики
Проблеми з накопиченням води в “Укргідроенерго”
“Укргідроенерго”, ключовий виробник гідроелектроенергії в Україні, зіткнулася з проблемою нестачі води, необхідної для підтримки виробництва електроенергії на звичному рівні. Це пов’язано з підвищеним виробничим навантаженням і нездатністю компанії накопичувати достатні обсяги води до початку опалювального періоду.
Як підкреслив заступник генерального директора з комерційної діяльності компанії Богдан Сухецький, вода для “Укргідроенерго” є аналогом палива. У минулому компанія накопичувала достатні запаси води, щоб допомогти енергосистемі на початковому етапі осінньо-зимового періоду.
У поточних умовах “Укргідроенерго” змушена працювати на межі своїх можливостей. Сухецький вказав на те, що НЕК “Укренерго” використовує на 20-40% більше графіка вироблення електроенергії, ніж надає “Укргідроенерго”, що призводить до додаткової витрати води.
Окрему увагу було приділено впливу на роботу гідроелектростанцій Дніпровського каскаду після підриву Каховської ГЕС. Ситуація з Каховським водосховищем призвела до дисбалансу в системі каскадів, починаючи від Київського водосховища і до нижньої частини Дніпра.
“Укргідроенерго” стоїть перед серйозним викликом, пов’язаним із нестачею водних ресурсів для підтримки ефективної роботи. Це може вплинути на стабільність енергопостачання країни, особливо напередодні осінньо-зимового періоду. З огляду на складну політичну і військову обстановку, а також наслідки підриву Каховської ГЕС, важливість розв’язання цієї проблеми не може бути недооцінена.
“Зелена” енергетика
Компанією ДТЕК до кінця 2024 року планується завершити будівництво ВЕС загальною потужністю 600-700 МВт. До 2030 року ДТЕК розраховує реалізувати проєкти на загальну потужність не менше 2 ГВт.
При цьому, на конференції URC2023 було представлено нову енергостратегію України, яка відображає амбітні плани розвитку різних сфер енергетики країни:
Вітрова генерація: мета – досягти потужності в 140 ГВт з інвестиціями в розмірі $134 млрд.
Сонячна генерація: планується збільшити до 94 ГВт з фінансуванням у $62 млрд.
Накопичувачі енергії: прагнення до 38 ГВт потужності з бюджетом $25 млрд.
Атомна генерація: мета – 30 ГВт, що вимагає $80 млрд.
ТЕЦ і біоенергетика: розвиток до 18 ГВт (дані щодо фінансування відсутні).
Гідрогенерація: плани на 9 ГВт потужності з інвестиціями в $4,5 млрд.
Додатково передбачається виділити $72 млрд на розвиток водневих технологій, $5 млрд для систем передавання енергії і ще $4,5 млрд на гідроенергетику.
Загальний обсяг інвестиційних потреб для нових енергетичних потужностей України становить вражаючі $383 млрд, як повідомив міністр енергетики України Герман Галущенко.
У рамках URC2023 Українська вітроенергетична асоціація (УВЕА) також підписала меморандум про взаєморозуміння з найбільшою асоціацією Великої Британії з відновлюваної енергії, RenewableUK. Цей крок спрямований на посилення співпраці, обмін досвідом і знаннями, а також на стимулювання торгівлі та розвиток ринку між секторами відновлюваної енергетики обох країн.
Ці заходи та плани свідчать про те, що Україна робить ставку на диверсифікацію та сталий розвиток свого енергосектору, орієнтуючись на сучасні технології та міжнародне співробітництво.
3 липня, Верховна Рада України ухвалила ключовий законопроєкт, який може кардинально змінити ландшафт зеленої енергетики країни. Ось основні моменти цього законопроєкту:
Енергоносії
Газові сховища
До початку осінньо-зимового періоду Україна планує накопичити у своїх газосховищах 14,7 млрд куб. м газу. Наразі вже накопичено 11,7 млрд куб. м. Ключовими наразі є питання ремонту, безпеки об’єктів теплової енергетики та накопичення паливних ресурсів. Кабмін наголосив на важливості готовності до опалювального сезону та підготовці до можливих обстрілів об’єктів теплоенергетичної інфраструктури.
Паливний ринок
Консалтингова група А-95 надала дані, згідно з якими ціна бензину в серпні-вересні може сягнути 60,86 грн/л, дизпалива – 55,61 грн/л, а газу – 26,63 грн/л. Основні фактори, що впливають на зміну цін, – це інтеграція підвищених податків і зростання світових котирувань, а також продаж запасів палива, сформованих до скасування пільгових податків.
Сергій Куюн, директор групи А-95, відзначив ключовий вплив великих гравців, таких як ОККО, WOG і “Укрнафта”, на стабілізацію цін. Він також вказав на складнощі з поставками через обстріли росіянами українських портів, що спричинило збільшення фрахтів і вимог до страхування. У зв’язку з цим Куюн запропонував збільшувати контракти на суші, а також консолідувати трейдерів для укладення довгострокових договорів на великі танкерні партії.
Динаміка зміни цін на паливо у 2022-2023 році, грн/літр (дані – Нацбанк)
Загалом галузь стикається з низкою викликів, включно з необхідністю збільшення запасів газу, складною ситуацією на паливному ринку через зміни в ціноутворенні та ризиками, пов’язаними з політичною обстановкою. Необхідні стратегічні рішення на державному рівні для стабілізації ситуації.
Загальні висновки
Напередодні осінньо-зимового сезону 2023/2024 року енергосистема України загалом готова до стабільного забезпечення електроенергією споживачів. За умови низької інтенсивності або відсутності ракетних ударів по об’єктах енергетики віялові вимкнення можуть носити епізодичний характер, або зовсім не застосовуватися. Імовірність блекауту за такого сценарію залишається мінімальною.
У разі нанесення нових ударів по енергосистемі в осінньо-зимовий період вірогідність відключень зростає, при цьому кількість і тривалість блекаутів буде залежати від характеру й успішності атак з боку РФ. При цьому, з огляду на підготовку енергетичного сектору до такого сценарію, можливі блекаути матимуть тимчасовий характер.
Співавторами цього аналітичного огляду є співзасновник Experts Club кандидат економічних наук Максим Уракін і директор аналітичного центру Олексій Федінський.
Державний бюджет за рік після відновлення малої приватизації державного майна отримав завдяки їй 3,974 млрд грн, зокрема 3,6 млрд грн – за продані на онлайн-аукціонах у державній електронній торговій системі “Прозорро.Продажі” об’єкти.
Згідно з пресрелізом системи в четвер, ще 74 млн грн становили гарантійні внески від учасників, які відмовилися укладати угоди за підсумками торгів, і близько 300 млн грн – ПДВ.
Зазначається, що нових власників з моменту першого після паузи аукціону знайшли 405 державних об’єктів малої приватизації, а найбільшими продажами стали: готель “Ермітаж” – 311 млн грн, “Укроборонресурси” – 211 млн грн, “Рівноторф” – 205 млн грн, Усть-Дунайський порт – 201 млн грн, Львівський ювелірний завод – 185 млн грн і Марилівський спиртзавод – 150 млн грн.
“Прозорро.Продажі” уточнили, що приватизація ще 27 об’єктів за результатами онлайн-аукціонів на етапі укладення договорів. За підсумками укладення цих угод очікується надходження до держбюджету ще 200 млн грн.
Як зазначає система, більшість успішних приватизаційних торгів (83%) відбуваються з покроковим збільшенням ціни, тобто як англійські аукціони, а за підсумками торгів стартова ціна об’єктів у середньому зростає втричі.
За даними “Прозорро.Продажі”, на її аукціонах три з п’яти державних об’єктів реалізуються з першого разу, а решту активів продають на повторних торгах, проведення яких передбачено законодавством.
Зазначається, що за рік після перезапуску приватизації на е-аукціонах за право придбати державну власність боролися вже понад 2,4 тис. учасників, або в середньому чотири учасники на аукціоні, тоді як до війни їх у середньому було троє.
Найбільша конкуренція була за нежитлові приміщення загальною площею майже 310 кв. м в Ужгороді – близько півсотні учасників, за готель “Ермітаж” конкурувало 39 осіб, а за окреме майно “Укрспирту” в Тернопільській області – 29.
“Підсумки року приватизації держмайна, які ми бачимо сьогодні в системі, підтверджують: інструмент онлайн-аукціонів дає змогу державі та громадам ефективно управляти своїм майном, а бізнесу знаходити потрібні об’єкти”, – підсумував СЕО “Прозорро.Продажі” Сергій Бут.
АТ “Прозорро.Продажі”, що є адміністратором системи онлайн-аукціонів, додає, що мала приватизація комунального майна від початку повномасштабної війни 24 лютого принесла громадам понад 613 млн грн за рахунок продажу 515 об’єктів.
Як повідомлялося, 19 вересня 2022 року відбувся перший після взятої на початку війни паузи онлайн-аукціон із продажу державного майна відповідно до закону №2468-IX, який розблокував і спростив приватизацію держмайна під час воєнного стану.
З 2018 року і до останнього часу на онлайн-аукціони “Прозорро.Продажі” Фонд держмайна України та товариства виставляють об’єкти малої приватизації балансовою вартістю до 250 млн грн. Однак нещодавно Верховна Рада розблокувала і велику приватизацію, дозволивши проводити її через “Прозорро.Продажі”.
Президента України Володимира Зеленського під час візиту до США нагороджено премією Atlantic Council Global Citizen Awards, якою відзначають видатних людей, що роблять внесок у поліпшення світу.
Як повідомляє пресслужба президента, найвищу нагороду Atlantic Council присудили очільнику Української держави ще в травні поточного року в Києві. У Нью-Йорку ж відбулася офіційна церемонія вручення нагороди, яку він присвятив українському народу та партнерам.
“Якщо говорити відверто, це не моя нагорода. Цю нагороду я присвячую всім українцям і українкам в уніформі. Я присвячую цю нагороду всім нашим дітям, яких убили російські терористи. Ми ніколи не забудемо цього. Я присвячую цю нагороду всім батькам, матерям, які виховали таких відважних українських солдатів, а також усім вчителям, усім лікарям, які не покинули Україну з початком повномасштабної війни”, – сказав Зеленський на церемонії вручення.
“І, звісно, я присвячую цю нагороду всім партнерам України: Сполученим Штатам, ЄС, усім сміливим країнам, які були поруч із нами і підтримували нас. Велике вам спасибі! Я присвячую цю нагороду всім людям у світі, які борються за свободу і демократію, як і ми, українці. Слава Україні!” – додав президент.
Цьогоріч у Global Citizen Awards 2023 також узяли участь: канцлер Німеччини Олаф Шольц, який отримав нагороду за значний внесок у забезпечення миру в Європі та протистояння загрозі глобальній демократії з боку Росії; прем’єр-міністр Японії Фуміо Кішида, якого відзначили за лідерство у G7 у контексті зміцнення Глобального Півдня та сприяння міжнародному співробітництву; міністерка фінансів США Джанет Єллен, яку нагороджено за 40-річну кар’єру економістки, політичне лідерство задля забезпечення сталої й інклюзивної економіки США та світу; міністр фінансів США Джанет Єллен, яку нагороджено за 40-річну кар’єру економіста, політичне лідерство задля забезпечення сталої й інклюзивної економіки США та світу
Захід відвідало близько 700 осіб, зокрема чинні та колишні глави держав, урядів, посли ООН, представники адміністрації США, керівники глобального бізнесу, ЗМІ та лідери громадської думки. Церемонію висвітлювали провідні медіа Сполучених Штатів.
Грант від США в розмірі $1,25 млрд надійшов у четвер до державного бюджету України через Цільовий фонд багатьох донорів Світового банку, повідомило Міністерство фінансів.
Воно уточнило, що кошти є частиною п’ятого додаткового фінансування в рамках проєкту Світового банку “Підтримка державних видатків для забезпечення сталого державного управління в Україні” (PEACE in Ukraine).
Його метою є часткова компенсація видатків державного бюджету, зокрема соціальних і гуманітарних, не пов’язаних зі сферою безпеки та оборони.
У 2023 році Україна отримала $9,7 млрд прямої бюджетної підтримки від США у формі грантів. Залучене фінансування спрямовують на відшкодування витрат держбюджету: забезпечення пенсійних виплат, виплат співробітникам ДСНС, оплату праці медпрацівників, які надають послуги за Програмою медичних гарантій, держслужбовців і педагогів.
“З початку повномасштабної війни до держбюджету України вже надійшло $21,7 млрд від США. Фінансова допомога від США надається на безповоротних умовах, що дає змогу не збільшувати боргове навантаження на держбюджет. Вдячний уряду США за солідарність і масштабну підтримку”, – наводяться у пресрелізі слова міністра фінансів України Сергія Марченка.
Як повідомлялося, уряд України розраховує до кінця цього року отримати від США ще $3,3 млрд, а наступного року – $12-14 млрд, однак для цього американські законодавці мають затвердити відповідні федеральні бюджети. Поки що триває дискусія з цього питання.
Мінфін додав, що спільно з компанією “Делойт Консалтинг”, що реалізує проєкт USAID SOERA, проводить моніторинг використання прямої бюджетної підтримки уряду США, а з аудиторською компанією PriceWaterhouseCoopers Ukraine – перевірку узгоджених процедур з метою визначення допустимих державних видатків, здійснених Україною у 2022 році.
Крім того, для підвищення прозорості та підзвітності використання зовнішнього фінансування Мінфін публікує детальну інформацію щодо видатків держбюджету 2022 року та першого кварталу 2023 року, компенсованих іноземними партнерами, зокрема США, в рамках проєкту Світового банку PEACE in Ukraine.
Ресторанна конференція PRORESTO’23 — платформа для об’єднання професіоналів ресторанного бізнесу України — від офіціантів та кухарів до керівників великих ресторанних мереж, задля обміну знаннями, досвідом, та надання взаємної підтримки.
У рамках заходів діятимуть експозиції з ведучими профільними компаніями — від виробників обладнання до діджитал-сервісів.
Участь у PRORESTO гарантує:
⁃ Мотивацію та натхнення
⁃ Генерацію нових ідей
⁃ Корисні знайомства
⁃ Експертні думки
– Особистий розвиток
Спікери головної сцени:
– Спартак Велішаєв
«Міністерство Шаурми — історія мільярдного бізнесу, але це не точно»
– Олександр Мусатов
«Стандарти померли? Хай живуть стандарти!»
– Ксенія Козонова
«Керування змінами під час криз. Особистісний і професійний підхід в керуванні»
⁃ Тимур Козонов
«Криза, як стиль життя. Про масштабування бізнесу під час кризи»
⁃ Олександр Валігурський
«Аналітика в дії: як розібратися в числах та приймати обґрунтовані рішення»
⁃ Віктор Тітов
«Як під час війни відкрити заклад та уникнути факапів»
⁃ Олександр Йоурз
«Розвиток Yourz Band під час повномасштабної війни»
⁃ Владислав Романішин
«Упс, здається ми забули про БАР»
⁃ Євген Борисенко
«Нові можливості доставки без власних кур’єрів»
– Юлія Косенко
«Помилки в сервісі: знайти та знешкодити»
– Дмитро Білецький
«Digital в ресторанній сфері: швидкі рішення — нові клієнти»
– Юлія Косенко
«Помилки в сервісі: знайти та знешкодити»
– Артем Гончаренко
«Виклики для ресторанного бізнесу під час війни: обслуговування, партнерство та відшкодування збитків від військової агресії рф»
На малій сцені конференції розгортатимуться профільні панельні дискусії з провідними експертами ресторанної галузі.
Програма PRORESTO доповнюється щоденно, тому слідкуйте за оновленнями на сайті та підписуйтесь на instagram-сторінку заходів.
Важливо зазначити, що проєкт був створений не тільки для розвитку гастрономічної сфери, а й для збору благодійних внесків на підтримку ЗСУ. Частина зароблених коштів буде направлена в благодійний фонд «Повернись Живим».
Також в Експо-зоні буде представлений проект Мобільний госпіталь
▫️24 вересня 2023 року, Концерт-хол «Одеса» (Одеса, Гагарінське Плато, 5)
▫️15 жовтня 2023 року, Pochayna Event Hall (Київ, Проспект Степана Бандери, 23)
До зустрічі на PRORESTO’23
