Успішний експорт українського зерна в рамках “Чорноморської зернової ініціативи” допоміг знизити світові ціни і зміцнив продовольчу безпеку, повідомляють у звіті, опублікованому у Twitter Міністерства оборони Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії в п’ятницю.
“Під час цієї ініціативи на світовий ринок надійшло понад 32 мільйони тонн продуктів харчування, а індекс цін на продовольство впав на 23% порівняно з піком у березні 2022 року. Країни, що розвиваються, особливо виграли від зниження цін, а також від прямого імпорту зерна з України”, – ідеться в повідомленні.
Водночас вихід РФ із “Чорноморської зернової ініціативи” призвів до скорочення експорту з України, що, як наголошують у британській розвідці, “є явною спробою призвести до деградації українську економіку та її здатність підтримувати свої військові спроможності”.
У повідомленні наголошується, що сільськогосподарський сектор до війни становив 40% українського експорту і залишається життєво важливим для економіки держави. Загалом експорт продуктів харчування з України 2021 року становив $28 млрд.
“Україна домоглася успіху, використовуючи альтернативні методи експорту зерна, як-от річковий, залізничний та автомобільний транспорт; однак малоймовірно, що це відповідатиме пропускній спроможності чорноморських експортних маршрутів”, – вважають у британській розвідці.
Міжнародна науково-дослідна сільськогосподарська компанія Corteva Agriscience збільшила у 2,6 раза – до 24 кількість гібридів насіння кукурудзи бренду Pioneer®, що вирощуються на виробничих полях насіннєвого комплексу компанії на Полтавщині, повідомляють у її прес-релізі.
Згідно з повідомленням, до портфеля насіння кукурудзи українського виробництва у 2024 році, зокрема, увійдуть гібриди лінійки Pioneer Optimum AQUAmax.
Крім того, у 2023 році команда насіннєвого комплексу почала вирощувати гібриди кукурудзи, популярні на ринках Європейського Союзу, оскільки її довгостроковою стратегією виробництва в Україні є збільшення частки експорту до ЄС.
У компанії нагадали, що 2022 року Corteva збільшила обсяги експорту до ЄС у 16 разів.
У поточному сезоні, за її даними, 80% посівів насіння вирощували на зрошуваних полях, а на 15% впроваджено технологію StripTill, яка допомагає зберегти ґрунтову вологу та запобігти ерозії. Точне землеробство впроваджено більш ніж на 80% виробничих площ. Впроваджено систему диференціальної густоти посівів.
“Протягом 10 років роботи насіннєвого комплексу Corteva в Україні робиться все для забезпечення фермерів насінням високої якості українського виробництва. (…) Ми переконані: виробництво насіння в Україні має велике майбутнє і Corteva прагне бути тут лідером”, – зазначив цитований прес-службою керівник з виробництва в Україні Corteva Agriscience Олексій Турчинов.
Насіннєвий комплекс компанії в Полтавській області офіційно відкрито в червні 2013 року. У його будівництво було інвестовано понад $56 млн. Річна потужність заводу – близько 500 тис. посівних од. насіння кукурудзи і 250 тис. посівних од. насіння соняшнику.
Corteva Agriscience – глобальна сільськогосподарська компанія. Пропонує комплексні рішення для максимізації врожайності та прибутковості. Має понад 150 науково-дослідних об’єктів і понад 65 діючих речовин у портфоліо.
До її представництва в Україні входять центральний офіс у Києві, науково-дослідний центр у с. Любарці (Київська обл.) та насіннєвий виробничий комплекс, відкритий 2013 року в с. Стасі (Полтавська обл.).
У квітні 2022 року компанія прийняла рішення покинути російський ринок через розв’язану РФ повномасштабну війну проти України.
Міністр закордонних справ Японії Хаяші Йошимаса анонсував передачу Україні 24 вантажівок-кранів для допомоги в очищенні території від боєприпасів, які не розірвалися, а також двох потужних трансформаторів у рамках підготовки до зими.
“Минулого року російські атаки на інфраструктуру змусили жити українців без електрики та опалення. У цьому контексті дуже важливо добре підготуватися до зими. Я повідомив, що Японія передає два великі трансформатори до кінця вересня як допомогу. Також сьогодні буде церемонія передачі 24 вантажівок із кранами для допомоги в очищенні території від боєприпасів”, – сказав він на спільній пресконференції з главою МЗС України Дмитром Кулебою.
Крім того, він повідомив, що японський уряд вирішив відновити роботу офісу Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) в Києві найближчим часом.
Також Хаяші Йошимаса привітав зусилля України щодо встановлення довгострокового миру в країні, що включає зокрема “формулу миру” президента Зеленського.
“Ми домовилися з міністром Кулебою, що Україна і Японія працюватимуть разом, щоб закликати міжнародне співтовариство, включно з Глобальним Півднем, для досягнення цієї мети”, – сказав глава МЗС Японії.
Крім цього, він зазначив, що під час сьогоднішньої зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським вони домовилися про початок переговорів щодо окремого двостороннього документа між Україною та Японією на основі спільної Декларації G7 про підтримку України.
“Ми координуватимемо, щоб перший раунд консультацій відбувся якомога швидше”, – сказав глава відомства.
Японський міністр також повідомив, що відвідав місто Буча в Київській області.
Українські аграрії зібрали вже 34 млн тонн урожаю зернових, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“Тривають жнива. На сьогодні вже зібрано 34 млн тонн урожаю. Зокрема, пшениці 22 млн тонн”, – сказав Шмигаль на засіданні уряду в п’ятницю.
За словами прем’єра, внутрішня потреба становить близько 6-7 млн тонн на рік, тож у питаннях продовольчої безпеки Україна почувається досить упевнено.
“Продовжуємо роботу над розширенням експортного потенціалу. Важливо для нашої економіки і важливо для світової продовольчої безпеки”, – додав він.
Литва в п’ятницю передала Україні 4,5 млн од. боєприпасів, повідомило Міністерство оборони республіки.
За даними міністерства, військова допомога, передана Литвою Україні до осені цього року, охоплює вертольоти Мі-8, зенітні установки L-70 з боєприпасами, бронетранспортери M113, мільйони патронів, боєприпаси для гранатометів.
Найближчим часом Україні також передадуть пускові установки пересувних зенітних ракетних комплексів NASAMS, антидрони, засоби матеріально-технічного забезпечення та інше допоміжне обладнання.
У Міноборони зазначили, що, крім передання військової техніки, Литва активно навчає українських солдатів, надає медичну та реабілітаційну допомогу, консультує експертів.
Допомога Литви Україні з кінця лютого 2022 року сягнула EUR0,5 млрд і триватиме, зазначили в міністерстві. На 2024-2026 рр. передбачено пакет військової допомоги в розмірі EUR200 млн. Загальний обсяг допомоги Литви Україні становить понад EUR1 млрд, або понад 1,2% валового внутрішнього продукту країни, половина цієї суми – військова допомога.
Міністерство економіки підвищило прогноз зростання валового внутрішнього продукту України (ВВП) у 2023 році до 4%, повідомила перший віце-прем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко в Києві в суботу на щорічній зустрічі Ялтинської європейської стратегії, організованої Фондом Віктора Пінчука.
“Цього року ми вважаємо, що зростання ВВП буде 4%, хоча песимісти вважають, що 3%… Ми зберегли макростабільність, це база для подальшого відновлення України”, – сказала вона.
Свириденко уточнила агентству “Інтерфакс-Україна”, що уряд ще не затвердив прогноз на 2024 рік, тоді як Національний банк України очікує зростання ВВП на 3,5%, а 2025 року – до 6,8%.
“Ми завжди більш оптимістичні, ніж Нацбанк”, – водночас вказала перший віцепрем’єр – міністр економіки.
Вона додала, що інфляція, за прогнозом НБУ, цього року сповільниться до 10,6%, а базова інфляція – до 9%.
У виступі перший віце-прем’єр також нагадала, що нещодавно НБУ знизив облікову ставку до 22% річних.
“Як учасник цієї дискусії скажу, що я виступала за більше зниження. Я думаю, що наша макроекономічна ситуація дозволяє нам бути більш гнучкими, але, як завжди, реалістичними”, – зазначила Свириденко.
За її словами, Мінекономіки бачить поліпшення в агросекторі, а також розраховує, що в листопаді буде створено робочий інструмент військового страхування зусиллями як українського уряду, так і Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).
Перша віцепрем’єрка наголосила, що уряд також активно працює над чотирирічним планом розвитку в рамках заявленої ЄС програми Ukraine Facility, який запрацює вже від початку 2024 року і стане основою подальшого зростання її економіки.
Як повідомлялося, Мінекономіки в червні дещо погіршило прогноз ВВП на цей рік – з 3,2% до 2,8% у зв’язку з руйнуванням Каховської ГЕС і песимістичними очікуваннями щодо майбутнього врожаю. За словами директора департаменту стратегічного планування та макроекономічного прогнозування Мінекономіки Наталії Горшкової, на початку серпня відомство вже припускало зростання економіки 2023 року на 5%, але поки що консервативно зберігало оцінку 2,8% з урахуванням наявних ризиків. На той момент Мінекономіки прогнозувало прискорення зростання ВВП наступного року до 5% за уповільнення інфляції до 10,8%.
Нацбанк України наприкінці липня підвищив прогноз зростання ВВП України 2023 року з 2% до 2,9%, однак знизив його на 2024 рік із 4,3% до 3,5%. Крім того, НБУ поліпшив оцінку інфляції цього року з 14,8% до 10,6%, а наступного – до 8,5%.
Інфляція в Україні за підсумками серпня знизилася в річному вираженні до 8,6%.
Науково-дослідницький проєкт Experts Club і Максим Уракін нещодавно випустили аналітичне відео про економіку України та світу – https://youtu.be/zCJ1cU3n0sY?si=LFj-pDmojahwtHkA
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна за посиланням – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
