Група компаній “Нова пошта” запустила в Литві можливість викликати кур’єра за адресою, щоб відправити документи і посилки до 30 кг в Україну, повідомила прес-служба групи в четвер.
Згідно з релізом, кур’єра можна викликати за будь-якою адресою на всій території Литви: навіть там, де ще немає відділень Nova Post.
Зазначається, що виклик коштує EUR3,5 до вартості доставки в Україну, проте до 13 серпня дається знижка 30% на доставку з Литви в Україну.
Щоб викликати кур’єра в Литві, потрібно самостійно підготувати посилку до відправлення, заповнити заявку на виклик кур’єра на сайті, застосунку або бізнес-кабінеті, оплатити замовлення і передати його кур’єру в закритому вигляді.
“Нова пошта” нагадує, що відправлення посилки з Литви здійснюється зі стягненням митного платежу та 21% ПДВ, якщо вартість посилки перевищує EUR45. Тому в заявці потрібно заповнити вміст відправлення, оголошену або ринкову вартість кожної речі. Якщо реальна вартість відрізнятиметься від оголошеної, митна служба може здійснити переоцінку і нарахувати додаткові митні платежі одержувачу.
Як повідомлялося, “Нова пошта” відкрила перше відділення NovaPost у Литві 20 березня цього року. За межами України група також уже працює в Польщі, Чехії, Молдові, Румунії та Німеччині.
У мережу “Нова пошта” на початок липня входило понад 10 тис. відділень і понад 14 тис. поштоматів.
За даними “Стандарт-Рейтингу”, виручка “Нової пошти” в першому кварталі 2023 року зросла в 2,1 раза – до 8 млрд 83,1 млн грн, EBITDA – майже в 4,4 раза, до 1 млрд 307,8 млн грн, а чистий прибуток – майже у вісім разів, до 1 млрд 54,91 млн грн.
Слідчі поліції викрили схему заволодіння бюджетними коштами під час проведення ремонтних робіт дитячого садка в одному з міст Харківської області, повідомляє пресслужба Харківської облпрокуратури.
“Цю аферу у 2021 році організували міський голова населеного пункту… директор фірми (яка проводила ремонт) і двоє його співробітників… Усім чотирьом зловмисникам повідомлено про підозру за фактом заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, скоєним у великому розмірі організованою групою (ч. 5 ст. 191 КК України), та за фактом службового підроблення, скоєного організованою групою (ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України)”, – ідеться в повідомленні.
Назву міста в повідомленні не вказують.
За даними слідства, під час виконання робіт до звітної документації вносилися неправдиві дані щодо вартості використаних будівельних матеріалів та обсягів робіт. Зокрема, до документів було внесено роботи, які насправді були виконані працівниками комунального підприємства міської ради.
Таким чином, члени групи встигли заволодіти майже 400 тис. грн. бюджетних коштів.
Прогноз змін облікової ставки Національного банку України, %
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Українська зернова асоціація (УЗА) оновила оцінку потенційного врожаю 2023 року, збільшивши її на 7,8 млн тонн – до 76,8 млн тонн зернових та олійних, що на 3 млн тонн більше ніж торік.
“Збільшення прогнозу врожаю цього року спричинене сприятливими погодними умовами та кращою врожайністю культур, ніж очікувалося, хоча засіяні площі менші, порівняно з минулим роком, на 2,2 млн га”, – наголошується в повідомленні асоціації в четвер.
Згідно з оновленим прогнозом, експорт з України в новому сезоні 2023/2024 потенційно може сягнути майже 48 млн тонн, тоді як у минулому сезоні, що завершився 30 червня, за оцінкою УЗА, він сягнув 58 млн тонн на суму близько $20 млрд.
Уточнюється, що оцінка врожаю пшениці у 2023 році покращилася з 17,9 до 20,2 млн тонн (у 2022 році було 20,2 млн тонн, у 2021 – рекордні 33 млн тонн). Потенційний експорт пшениці у 2023/2024 МР може скласти близько 15 млн тонн з урахуванням того, що на початку сезону перехідні залишки склали 4,3 млн тонн.
УЗА також підвищила прогноз урожаю ячменю в 2023 році з 4,4 до 5,2 млн тонн (у 2021 році – 10,1 млн тонн, у 2022 році – 5,8 млн тонн), а потенційний експорт – до 2,6 млн тонн.
Очікування щодо врожаю кукурудзи в новому сезоні покращилися з 24,2 до 26,9 млн тонн (2021 року – 37,6 млн тонн, 2022 року – 27,3 млн тонн), водночас експорт може становити близько 22 млн тонн, наголошується в повідомленні.
Згідно з ним, оцінку врожаю соняшнику 2023 року підвищено з 12,7 до 13,9 млн тонн (2021 року – 16,9 млн тонн, 2022 року – 11,1 млн тонн), потенційний експорт може становити 1,1 млн тонн, а переробка насіння соняшнику – 12,5 млн тонн.
Урожай ріпаку 2023 року УЗА попередньо оцінює в 3,9 млн тонн, експорт – на рівні 3,7 млн тонн, тоді як урожай сої очікується більшим – оцінка зросла з 4,4 до 4,8 млн тонн, а її потенційний експорт 2023/2024 МР може сягнути 3,3 млн тонн.
УЗА особливо наголошує, що загалом експорт зернових та олійних у новому 2023/2024 МР можна очікувати на зазначеному рівні, якщо Україна зможе експортувати через свої чорноморські порти, а також за умови поліпшення та здешевлення логістики альтернативних маршрутів, зокрема й Дунайського шляху.
“Подальші перешкоди експорту зерна з України матимуть негативний вплив на доступність зернових на світовому ринку і призведуть до зростання цін, а відповідно і до збільшення продовольчої інфляції у світі. Ба більше, у разі неможливості експорту продукції, українські фермери можуть переорієнтувати своє виробництво і відмовитися від вирощування зерна, що ще більше посилить кризу на світовому продовольчому ринку в середньостроковій перспективі”, – заявила УЗА.
Українська зернова асоціація (УЗА) – об’єднання виробників, переробників і найбільших експортерів зерна, які щорічно експортують близько 90% української зернової продукції.
Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби виставив через систему електронних торгів OpenMarket (ДП «СЕТАМ» Міністерства юстиції України) спортивно-оздоровчий комплекс «Люстдорф» у м. Одеса. Стартова ціна лота складає 187 683 000 грн.
Загальна площа комплексу – 7736,2 кв.м. Об’єкт складається з:
• Адміністративної будівлі;
• Готелю;
• Спортивно-оздоровчого комплексу;
• Футбольного поля;
• Трибуни;
• Роздягальні, котельні та іншого.
Місцезнаходження майна: м. Одеса, пров. Південно-Санаторний, ⅔. Земельна ділянка не є предметом реалізації.
«Наше підприємство має досвід з реалізації таких великих активів, як в рамках виконавчого провадження, так і з балансу банків. «Люстдорф» – це готовий бізнес для інвестицій, тому впевнений, лот зацікавить потенційних покупців. Нагадаю, в системі торгів OpenMarket зареєстровано понад 97 тисяч користувачів», — зазначив генеральний директор ДП «СЕТАМ» Олександр Мамро.
Дата проведення аукціону: 14 серпня 2023 року
Посилання на лот: setam.net.ua/auction/529204
Транзит українського зерна через Польщу неухильно зростає: якщо в лютому він становив 114 тис. тонн, то в червні перевищив 260 тис. тонн, заявив польський міністр сільського господарства і розвитку села Роберт Телуш після он-лайн переговорів у середу з міністром агрополітики України Миколою Сольським.
“Це дуже хороша новина для аграріїв, адже зерно з України не надходить на польський ринок”, – наводять слова польського міністра у твіттері та на сайті міністерства.
Водночас він заявив, що бачить шанс для Єврокомісії продовжити рішення про заборону експорту українського зерна до Польщі після 15 вересня, звинувативши у спробах дестабілізувати ситуацію в Польщі як тих, хто перебуває при владі в ЄС, так і польську опозицію.
“У наших інтересах захистити польського фермера. Саме тому було зроблено чітку заяву прем’єр-міністра Моравецького, що після 15 вересня українське зерно не надходитиме до Польщі”, – ще раз підкреслив Телуш.
За його словами, польська сторона хоче, щоб так звані “коридори солідарності” працювали ефективно, що дало змогу ефективно транспортувати українські товари без шкоди для польського аграрного сектору.
У пресрелізі польського відомства вказується, що з цією метою Телуш запропонував заходи щодо полегшення транзиту українських зернових до морських портів різних країн ЄС, якими зацікавився Сольський, однак інші деталі відсутні, а українське міністерство офіційно не коментувало переговори.
Польський Мінсільгосп повідомив, що українська сторона найближчим часом також представить проект детальних рішень. “Він (Сольський – ІФ-У) пояснив, що російські ракетні удари по портовій інфраструктурі України поставили українських експортерів у дуже скрутне становище. Тепер їм доведеться організувати експорт зерна за іншими маршрутами”, – йдеться в релізі.
Телуш поінформував про переговори з Литвою і Латвією про використання їхніх портів для експорту зерна з України. “Ці переговори йдуть у правильному напрямку”, – додав міністр.
За його словами, Польщі цього року вдалося значно наростити експорт зерна через свої чотири основні порти. Зокрема, якщо в січні він становив 299 тис. тонн, то в лютому – 539 тис. тонн, у березні – 628 тис. тонн, у квітні – 704 тис. тонн, у травні – 882 тис. тонн, а в червні – майже 940 тис. тонн.
Польща за 4 місяці цього року експортувала понад 4,5 млн тонн урожаю, констатував Телуш.
Зазначається, що міністри також порушили питання доступу польських продуктів птахівництва та яєць на український ринок, і наразі ветеринарні служби обох країн ведуть інтенсивну роботу з вирішення цього питання.
Польський Мінсільгосп вказав, що Україна є важливим партнером Польщі у сфері агропродовольчої торгівлі. У 2022 році було зафіксовано збільшення експорту сільгосппродукції на ринок України на 16% – до $945,3 млн. Основними статтями експорту були: сир і кисломолочний сир, продукти, які використовуються на корм тваринам, і кава. У квітні 2023 року експорт сільгосппродукції на український ринок збільшився більш ніж на 35% порівняно з аналогічним періодом 2022 року, уточнюється також у релізі.
