ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ), що входить до DCH Steel групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, за підсумками січня-червня поточного року скоротив виробництво прокату на 40,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 33,8 тис. тонн.
Згідно з інформацією в корпоративній газеті DCH Steel у четвер, випуск коксу за цей період зріс на 1,1% – до 143,5 тис. тонн.
Водночас у червні-2024 ДМЗ знизив випуск прокату порівняно з червнем-2023 на 83,2% і на 69,2% до попереднього місяця, до 2,4 тис. тонн. Виробництво металургійного коксу в червні скоротилося на 26,9% до червня-2023 і на 3,6% до попереднього місяця – до 24,4 тис. тонн.
Крім того, під час чергової прокатної кампанії, яка тривала 13 днів у травні та червні, прокатний цех №2 виготовив близько 10 тисяч тонн продукції, більшу частину якої на сьогодні реалізовано. Однак через відсутність замовлень наступну прокатну кампанію було перенесено. Своєю чергою в прокатному цеху №1 прокатна кампанія планується в третій декаді липня.
Як повідомлялося, ДМЗ у 2023 році збільшив випуск металопрокату на 86,2% порівняно з 2022 роком – до 105,6 тис. тонн, коксу – на 38,5%, до 292,7 тис. тонн.
У 2022 році завод скоротив виробництво прокату на 74,2% порівняно з 2021 роком – до 58,4 тис. тонн, коксу – на 56,3%, до 211,3 тис. тонн.
ДМЗ спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату і виробів із них.
Група DCH 1 березня 2018 року підписала договір про купівлю у Evraz Дніпровського метзаводу.
Іспанія прийняла понад 200 тис. українців після початку повномасштабного вторгнення РФ, повідомив прем’єр-міністр країни Педро Санчес.
“В Іспанії понад 200 тис. біженців, які прибули з України, хоча ми й перебуваємо на великій відстані”, – сказав він на NATO Public Forum у Вашингтоні, де триває саміт НАТО.
За словами прем’єра, більшість іспанців підтримують зусилля уряду щодо України, “тому що ми розуміємо, що поставлено на карту”.
“Це не тільки захист територіальної цілісності, свободи, права на існування нації, а й повага до світу, в якому правлять чіткі принципи”, – сказав він.
Нідерланди виділяють 20 мільйонів євро у спільний фонд коаліції безпілотників, мета якої – поставити 1 мільйон FPV-дронів для України, повідомляє нідерландське Міністерство оборони.
“В Україні є дефіцит дронів, у Росії немає. Щоб скоротити дефіцит, Латвія та Україна на початку цього року створили коаліцію дронів, до якої приєдналися Нідерланди. У лютому було підписано угоду про наміри. Мета коаліції – подарувати Україні 1 мільйон дронів цього року, а потім розширити пропозицію на інші типи, наприклад, для розвідки”, – сказано в повідомленні.
Наразі на постачання FPV-дронів в Україну зареєструвалися понад 265 компаній, зокрема 9 голландських.
“Україні терміново потрібно багато ударних дронів. Вони довели свою ефективність на полі бою. Ми забезпечимо це разом із 11 іншими країнами, що ми підтвердили сьогодні під час саміту НАТО”, – заявив міністр оборони Рубен Брекельманс.
9 липня, Європейське патентне відомство (ЄПВ) присудило 23-річному українському винахіднику Валентину Фречці друге місце на нагородженні Премії молодих винахідників конкурсу European Inventor Award 2024. Винахідник також отримав приз у розмірі 10 000 євро. Фречка розробив метод переробки опалого листя на папір. Таким чином він протидіє вирубці лісів і пропонує зручний та економічно ефективний спосіб утилізації органічних відходів у містах. Він посів друге місце після голландської вченої Рошель Німейєр (Rochelle Niemeijer), яка стала першою і отримала 20 000 євро за свій портативний хімічний набір на основі штучного інтелекту, призначений для виявлення бактерій. Третє місце і приз у розмірі 5 000 євро отримала команда молодих туніських винахідників Хавла бін Ахмед (Khaoula Ben Ahmed), Гофран Яарі (Ghofrane Ayari), Сулейма Бен Теміме (Souleima Ben Temime) і Сірін Аяр (Sirine Ayari), які розробили “розумне” рішення для керування кріслом колісним.
На ідею використовувати опале листя для виготовлення паперу, щоб зменшити вирубку лісів, Фречку надихнули дитячі експедиції в Карпати та його вчитель хімії. Після переїзду до Франції, Фречка розширив свій бізнес, співпрацюючи з глобальними компаніями, такими як L’Oréal та Chanel.
“Ми вдячні науково-технічній спільноті за підтримку та віру в наші інновації! Такі заходи та номінації є надзвичайно важливими для молодих винахідників. Вони надають заохочення та мотивацію, які необхідні для подальшого розвитку та реалізації революційних проєктів, – каже Валентин Фречка. – Ця нагорода є потужним джерелом енергії для всієї команди Releaf Paper, щоб продовжувати рухатися вперед”.
Щорічно 1,4 мільярда дерев потрапляють на звалища як паперові відходи, що призводить до ескалації глобального потепління, забруднення повітря та втрати біорізноманіття. Вирубка лісів також порушує водний цикл та збільшує витрати на управління навколишнім середовищем. Саме ці проблеми намагається вирішити Фречка.
Переробка опалого листя на папір за новою технологією
”Releaf – це чудовий приклад того, що відбувається, коли досвід, натхнення, знання поєднуються в потрібний момент у потрібному місці. Коли мені було 16 років, у школі ми вивчали біополімери, такі як целюлоза та природні полімери, а також те, як вирубують дерева, щоб перетворити їх на папір. Тоді я подумав: “Чому б не спробувати використати щось інше?” – сказав Фречка.
Компанія Releaf Paper, заснована у 2020 році Валентином, переробляє опале листя на біорозкладний папір, зменшуючи потребу у вирубці лісів. Компанія використовує передові технології для перероблення листя без шкідливих хімічних речовин, створюючи з очищеного листя целюлозу для паперових пакетів та коробок. У планах на майбутнє – використання біовідходів сільського господарства, таких як стебла ананасів. Вражає те, що Releaf Paper виробляє стільки целюлози з 2,3 тонни листя, скільки можна було б отримати, вирубавши 17 дерев, а їхня продукція розкладається всього за 30 днів, що набагато швидше, ніж традиційний папір.
Всі переможці Європейської премії винахідників 2024 року були оголошені сьогодні на гібридній церемонії на Мальті, яку можна переглянути онлайн.
Дізнайтеся більше про вплив винаходу, технологію та історію винахідника.
Наступна Премія молодих винахідників у 2025 році відбудеться в Ісландії
Під час сьогоднішньої церемонії на Мальті, Європейське патентне відомство (ЄПВ) з радістю оголосило про нову концепцію премії, починаючи з 2025 року. Премія буде вручатися раз на два роки, причому відтепер вона буде присуджуватися молодим вченим віком до 30 років, винаходи яких спрямовані на досягнення однієї або декількох Цілей сталого розвитку ООН (ЦСР). Незалежне журі, що складатиметься з колишніх фіналістів, оцінюватиме заявки, забезпечуючи справедливий процес відбору, який вшановуватиме інноваційний дух і досягнення наступного покоління винахідників. Вручення премії у 2025 році відбудеться в Ісландії, що стане першою з нових дворічних нагород. Період подачі заявок для всіх технологічних галузей залишається відкритим від сьогодні й до кінця вересня.
Починаючи з 2026 року, ЄПВ повернеться до оригінальної концепції Європейської премії винахідників, яка включатиме традиційні категорії “Промисловість”, “Дослідження”, “Малий та середній бізнес”, “Країни, що не є членами ЄПВ”, “Досягнення впродовж життя” та “Приз глядацьких симпатій”.
Про винахідника
Валентин Фречка народився і виріс у селі на Західній Україні, де змалку виявляв невгамовну цікавість до природи й життя та бажання захищати їх. У віці близько 12 років вчитель хімії заохотив його заглибитися в експерименти, дослідження та інновації. У 16 років під час походу в Карпати виникла ідея запобігти вирубці лісів шляхом переробки опалого листя, зробивши його цінним ресурсом для виробництва паперу та зменшивши викиди вуглекислого газу, що виникають під час розкладання. Після участі в національних олімпіадах він став членом Малої академії наук України, де розпочався його шлях до власного винаходу.
Після вторгнення Росії в Україну у 2022 році Фречка переїхав до Франції та знайшов нових партнерів для розширення можливостей компанії. Наразі виробництво паперу з листя передано на аутсорсинг з України, а Releaf продає свій продукт в Європі та інших країнах, здобувши таких клієнтів, як L’Oréal, Chanel, Schneider Electric, Samsung, Weleda, Nestle, LVMH lab та Ariston.
Про European Inventor Award
European Inventor Award – одна з найпрестижніших європейських премій у галузі інновацій. Започаткована ЄПВ у 2006 році, ця премія відзначає окремих осіб та команди, які знайшли шляхи вирішення найбільших викликів сучасності. Фіналістів і переможців обирає незалежне журі, до складу якого входять колишні фіналісти премії. Разом вони розглядають пропозиції щодо внеску в технічний прогрес, соціальний і сталий розвиток, а також економічне процвітання. Усі винахідники мають отримати європейський патент на свій винахід. Докладніше про різні категорії, премії, критерії відбору та церемонію нагородження в прямому ефірі, яка відбудеться 9 липня на Мальті, читайте тут.
Про ЄПВ
Європейське патентне відомство (ЄПВ), яке налічує 6 300 співробітників, є однією з найбільших державних установ у Європі. ЄПВ зі штаб-квартирою в Мюнхені та офісами в Берліні, Брюсселі, Гаазі та Відні було засновано з метою зміцнення співробітництва в галузі патентів у Європі. Завдяки централізованій процедурі видачі патентів ЄПВ, винахідники можуть отримати надійний захист патентів у 44 країнах, що охоплює ринок з населенням близько 700 мільйонів осіб. ЄПВ також є провідною міжнародною організацією в галузі надання патентної інформації та пошуку патентів.
Українські підприємства в січні-червні поточного року наростили експорт брухту чорних металів на 35,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 124,527 тис. тонн з 92,048 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у червні було експортовано 22,161 тис. тонн, у травні – 14,952 тис. тонн, у квітні – 26,153 тис. тонн, у березні – 20,907 тис. тонн металобрухту, у лютому – 23,194 тис. тонн, у січні – 17,160 тис. тонн.
У грошовому вираженні експорт металобрухту зріс на 45,9% – до $39,760 млн з $27,259 млн.
Експорт металобрухту в січні-червні здійснювався в Польщу (84,88%), Грецію (11,18%) і Німеччину (3,77%).
У перші шість місяців року країна імпортувала 501 тонну металобрухту на $250 тис. Імпорт здійснювали зі Словаччини (47,01% у грошовому вираженні), Туреччини (28,29%) і Польщі (11,95%), тоді як у січні-червні-2023 було ввезено 458 тонн на $180 тис.
Як повідомлялося, брухтозбиральне підприємство України 2023 року наростило вивезення металобрухту з країни в 3,4 раза порівняно з попереднім роком – до 182,485 тис. тонн із 53,557 тис. тонн. У грошовому вираженні вивезення зросло в 2,74 раза – до $52,723 млн з $19,271 млн.
Раніше президент “Укрметалургпрому” Олександр Каленков у колонці на сайті “Інтерфакс-Україна” констатував: металобрухт вивозять через Євросоюз, де діє пільгове експортне мито в розмірі EUR3 за тонну, і вже звідти сировину перенаправляють до реальних клієнтів. Він зазначив, що експортувати сировину одразу до клієнтів коштувало б EUR180 експортних мит – і на цьому український бюджет уже втратив 350 млн грн.
Глава “Укрметалургпрому” закликав тимчасово заборонити експорт брухту чорних металів для забезпечення метпідприємств стратегічно важливою сировиною в умовах триваючої війни. Він також уточнив, що тонна металобрухту, перероблена на сталь, дає в бюджет у 10 разів більше, ніж експортне мито в ЄС, – близько $300 за тонну.
Україна 2022 року знизила експорт брухту чорних металів у 11,5 раза порівняно з попереднім роком – до 53,557 тис. тонн, у грошовому вираженні він скоротився у 12,4 раза – до $19,271 млн.
Динаміка експорту товарів у січні-квітні 2024 року за найважливішими позиціями відносно аналогічного періоду 2023 року, %
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
