Приватні медичні заклади готові до роботи в рамках програми медичних гарантій (ПМГ) та пропонують перегляд підходів до формування деяких пакетів для ПМГ, які дозволять знизити собівартість медичних послуг та оптимізувати бюджетні витрати.
Про це учасники Асоціації приватних медичних закладів (АПМЗ) заявили на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у четвер.
Заступник гендиректора медичної лабораторії “Сінево” Микола Скавронський зазначив, що з початку війни лабораторія не припинила роботу, не зважаючи на те, що впродовж 2022 року “Сінево” втратила більше 30 відділень в різних регіонах.
“Досить прикро бачити, програми відновлення існують тільки для державної або комунальної медицини. При цьому абсолютно ігнорується той факт, що приватна медицина так само страждала від війни. Але, на відміну від державної і комунальної, всі приватники відновлюються і продовжують працювати за власні чи кредитні кошти, а не за бюджетні і без допомоги”, – сказав він.
Коментуючи перший досвід співпраці “Сінево” з НСЗУ у 2024 році, Скавронський відзначив, що входження лабораторії у ПМГ “стало своєрідним прожектором, який підсвітив ситуацію з лабораторною галуззю в Україні в цілому”.
“Я можу стверджувати, що держава не знає і не розуміє реальної потреби лікарів і пацієнтів в лабораторній діагностиці. Зараз вважається, що лабораторної діагностики потрібно стільки, скільки її замовляють, а не стільки, скільки її потрібно. Співпраця “Сінево” з НСЗУ виявила факт, що в Україні існує просто гігантський нереалізований попит на лабораторну діагностику, тільки в березні минулого року, ми зробили майже 730 тисяч тестів для 72 тисяч людей, і ми бачили, що з цих людей, хто прийшов до нас по ПМГ, дві третини – це нові люди”, – сказав він.
Скавронський відзначив, що у базових цінах “Сінево” зробила тести на близько 528 млн грн, в розцінках вартість аналізів склала близько 200 млн грн, при цьому НСЗУ заплатила за них 44 млн грн.
“Ми просили НСЗУ виокремити лабораторний пакет, який буде прозорий і зрозумілий, де буде зрозуміло, які тести і, головне, які лікарі можуть їх призначати і в якій кількості. Бо виявилося, що не існує взагалі ніяких обмежень, лікарі призначали тести, які не повинні були бути призначеними. Не лабораторія повинна вирішувати, що робити, а що ні, повинна бути система, яка просто не дозволяє призначати щось неправильне”, – сказав він.
За словами Скавронського, одним з найзатребувашіних тестів за рахунок бюджету в 2024 році стали аналізи на вітамін “D”, яких лабораторія зробила близько 100 тис.
“Я не думаю, що Україна наскільки багата держава, щоб за кошти платників податків в таких обсягах покривати аналізи на вітамін “D”. Але лікарі їх виписують. Чому лікарі їх виписують, це вже більше питання до лікарів і до фарми”, – наголосив він.
Скавронський також підкреслив, що імплементація розроблених лабораторією пропозицій дозволила “не тільки не збільшувати тариф, а навіть зменшувати його”.
“Ми готові були б як приватна лабораторія працювати з тарифами на 15% нижчими, але за умови чітких критеріїв. Останні роки ми чули, що гроші йдуть за пацієнтом, але впродовж минулого року, особливо першого кварталу, ми побачили, що гроші за пацієнтом не йдуть”, – зауважив він.
Зі свого боку, операційний директор багатопрофільного медичного центру “Лелека” Вадим Зукін нагадав, що “Лелека” є єдиним медичним центром в Україні, який має міжнародну акредитацію JCI, при цьому останнє його підтвердження клініка отримала наприкінці 2024 року.
“Буквально за два місяці до початку повномасштабного вторгнення до нас приходив міністр охорони здоров’я зі своїм заступником і ми обговорювали, яким чином ці стандарти можна імплементувати для інших гравців ринку. Але зараз виглядає так, що держава пливе своїм кораблем, а ми на якихось човниках намагаємось наздогнати МОЗ і в чомусь його переконати”, – пояснив ситуацію він.
Зукін підкреслив, що “державі варто було б зрозуміти, що їй більше вигідно ставати закупівельником медичних послуг, а не їх постачальником і не інвестувати в основні фонди, оскільки приватники вже мають ці фонди”.
Він також висловив думку, що НСЗУ має укладати більш довгострокові контракти на участь у ПМГ.
“Наразі по певних пакетах ПМГ будуть укладатись трирічні контракти, це краще, ніж на один рік, але це ні про що, бо в Європі, у США мислять термінами по сім років, по 10, по 15”, – сказав він.
Зукін вважає, що “наразі реформа почала рухатись трохи у зворотній бік від поняття, що гроші йдуть за пацієнтами, хотілося б її повернути у правильне русло”.
Зі свого боку медична директорка медичної мережі “Добробут” Олександра Машкевич відзначила, що мережа є великим платником податків, має 3 тис. працівників, в тому числі 1300 лікарів. При цьому з “Добробуту” мобілізовані 131 працівник, яким клініка продовжує виплачувати зарплату.
“Ми визначені МОЗом критичною інфраструктурою. У 2024 році ми інвестували у свій розвиток майже 0,5 млрд грн, з яких велику частину ми витратили на нашу енергоефективність. Хочу зауважити, що інвестиції, які йдуть на енергоефективність державних і комунальних закладів, відбуваються не за їхній власний рахунок, а за рахунок держави або донорів чи спонсорів. А ми це робимо самостійно”, – сказала вона.
При цьому Машкевич підкреслила, що співпраця “Добробуту” з НСЗУ “достатньо цікава”. Зокрема, клініка була законтрактована на пакет допоміжних репродуктивних технологій, в рамках якого 300 пацієнтів завершили цикли лікування і майже 45% жінок уже мають підтверджений статус вагітності.
“Тариф на цю послугу для нас був за низьким, ми працювали в мінус, розуміючи, що ми таким чином підставляємо плече державі, фактично ми надали державі можливість користатися нашими потужностями для того, щоб надавати безоплатні медичні послуги. У нас були довгі раунди перемовин з НСЗУ, МОЗом, Мінфіном, вони нас почули і тариф таки збільшили. Цей тариф не покриває всіх наших витраг, тим не менш ми продовжуємо з цим працювати”, – сказала вона.
Коментуючи плани по роботі з НСЗУ Машкевич відзначила, що “Добробут” планує розширити свою участь у ПМГ-2025 і чекає рішення НСЗУ по контрактуванню на нові пакети.
При цьому Машкевич назвала позитивним рішенням можливість приватним закладам користуватися державним єдиним порталом медичних вакансій, який запустив МОЗ.
Пресконференція була організована агентством “Інтерфакс-Україна” та Асоціацією приватних медичних закладів.
URAKIN, Афанасьєва, Березницький, Гавриченко, Єщенко, Зукін, МАШКЕВИЧ, МЕДИЦИНА, МОЗ, Скавронський
Кількість комерційних авіарейсів у Європейському союзі 2024 року становила 6,7 млн, що на 5,8% перевищило показник за попередній рік, повідомило статистичне управління ЄС. Проте їхня кількість залишилася нижчою за позначку в 7 млн, зафіксовану за підсумками допандемійного 2019 року.
На частку нерегулярних рейсів, таких як чартери, припало 8,7% від загальної кількості перельотів. При цьому максимум припав на літні місяці: у червні їхня частка становила 10,3%, у липні – 10,7%, у серпні – 10,1%.
Найбільшу кількість рейсів минулого року обслужив амстердамський аеропорт Схіпхол (484 тис.). Далі йдуть паризький Шарль-де-Голль (463 тис.) і повітряна гавань Франкфурта-на-Майні (437 тис.). До десятки за завантаженістю входять також аеропорти Мадрида, Барселони, Мюнхена, Рима, Афін, Відня і Дубліна.
У поняття «комерційні авіаперельоти» Eurostat включає пасажирські, вантажні та поштові рейси.
Акціонери СК “Арсенал Страхування” (Київ) на зборах 17 лютого планують ухвалити рішення про направлення на виплату дивідендів 50,1 млн грн прибутку за 2021 рік, повідомила копання в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку ( НКЦПФР).
Як наголошено в проєкті рішення зборів, враховуючи, що компанія дотримується вимог до капіталу платоспроможності, відсутні значні ризики їх порушення.
Розмір дивідендів на одну просту акцію планується затвердити розміром 167 грн. Встановити, що дивіденди виплачуються безпосередньо акціонерам пропорційно до кількості акцій, що належать кожному з них, в строк, що не перевищує шість місяців від дня прийняття такого рішення.
СК “Арсенал Страхування” є правонаступником СК “Арсенал-Дніпро”, що працює в Україні з 2005 року. Представлена у всіх обласних центрах та деяких великих містах країни.
За даними НБУ, компанія входить до десятки провідних страховиків України за зібраними преміями за підсумками дев’яти місяців 2024 року.
ПрАТ “Український графіт” (“Укрграфіт”, Запоріжжя) намагається знизити споживання енергоносіїв та підвищити ефективність роботи за рахунок придбання та встановлення сучасного обладнання.
Згідно з проміжним звітом керівництва компанії, проведення поступового удосконалення технологій виготовлення виробів для підвищення рівня якісних характеристик вуглеграфітової продукції надало можливість виготовляти вироби конкурентоспроможні та затребувані на світовому ринку.
Попри це, протягом останніх трьох років відбулось скорочення виробництва, а також часткове зупинення підприємств – виробників сталі, електросталі та феросплавів в Україні, які є споживачами продукції “Укрграфіту”. Тому обсяги реалізації продукції на зовнішній та внутрішній ринки у порівнянні з попередніми роками зменшено.
“З метою оптимізації ризиків ми налагоджуємо нові логістичні маршрути, які дозволяють планувати своєчасну доставку сировини та витратних матеріалів на підприємство та готової продукції до кінцевих споживачів. Одним з проблемних питань є кадровий дефіцит кваліфікованого робочого та інженерного персоналу, зайнятого в безперервному циклі металургійного виробництва. В першу чергу це пов’язано з мобілізацією працівників, виїздом жінок з дітьми за кордон та внутрішньою міграцією в державі”, – констатується у звіті керівництва.
Пропри все, компанія продовжує працювати, приймати замовлення, випускати продукцію, оновлювати виробничі потужності, платити податки та надавати ресурси для відновлення України.
Разом з тим уточнюється, що на сьогоднішній день виробництво продукції виконується в умовах енергетичної кризи, що потребує провадження додаткових заходів з підвищення енергоефективності для безперебійної роботи підприємства.
Основні напрями роботи у 2024 році: реконструкція комерційного вузла обліку природного газу та внутрішніх мереж газопостачання на підприємстві (зниження донарахування під час низького газоспоживання). Виконано інжинірингові роботи та узгоджено проект з АТ “Запоріжгаз”, розроблено проекти цивільної оборони та ОВД, у травні – липні здійснено придбання ТМЦ для виконання монтажних робіт, в т.ч. і обладнання імпортного походження.
У серпні-2024 розпочато виконання монтажних робіт; придбання та встановлення парового котла номінальної паропродуктивністю 5 тонн/година для забезпечення вироблення пари у необхідній кількості для випуску пресованої продукції.
Введення котла в експлуатацію дозволить заощаджувати до 40% газу при роботі котельної в автономному режимі. Все обладнання змонтовано, підключено до існуючих мереж енергозабезпечення та введено в дослідно-промислову експлуатацію.
Проведено також роботи з реконструкції підстанції “Графіт”: виконано встановлення та підключення нових трансформаторів напруги та струму.
“Керівництвом “Укрграфіту” вживаються усі необхідні заходи для підтримки стабільності і розвитку підприємства в умовах, які склалися на теперішній час в країні та економіці. (…) Основними важливими подіями, ризиками та невизначеностями, які мали місце впродовж звітного періоду, та вплинули на фінансову звітність є: невизначеність щодо строків закінчення дії особливого режиму воєнного стану; порушення виробничих та логістичних шляхів, руйнування інфраструктури, обмеженість запасів та можливостей імпорту, експорту; енергетична криза; кадровий дефіцит; економічні, правові ризики; суттєве зростання курсу валют та інше”, – резюмується у звіті.
Як повідомлялося, “Укрграфіт” завершив дев’ять місяців 2024 году з чистим збитком у розмірі 118,074 млн грн, тоді як в аналогічному періоді 2023 року отримало чистий прибуток 128,230 млн грн. Чистий дохід за цей період скоротився на 18,4%, до 1 млрд 79,194 млн грн. Нерозподілений прибуток підприємства на кінець вересня поточного року становив 3 млрд 755,517 млн грн.
“Укрграфіт” у 2023 році збільшив чистий прибуток у 2,34 раза порівняно з 2022 роком – до 122,941 млн грн, чистий дохід на 1,2%, до 1 млрд 564,656 млн грн.
“Укрграфіт” – провідний виробник в Україні графітованих електродів для електросталеплавильних, руднотермічних та інших видів електричних печей, товарних вуглецевих мас для електродів Содерберга, футерувальних матеріалів на основі вуглецю для підприємств металургійного, машинобудівного, хімічного та інших комплексів промисловості.
За даними Національного депозитарію України (НДУ) на другий квартал 2024 року, компанії Intergraphite Holdings Company Limited (Бермудські о-ви) належать 23,9841% ПрАТ, компанії C6 Safe Group Limited (Кіпр) – 72,0394%.
Статутний капітал ПрАТ – 233,959 млн грн, номінальна вартість 1 акції – 3,35 грн.
Авіакомпанії збільшили у 2024 році пасажирообіг на 10,4% – до рекорду, повідомила Міжнародна асоціація повітряного транспорту (IATA).
Щодо рівня допандемійного 2019 року показник зріс на 3,8%. Завантаженість бортів підвищилася до 83,5%, що також є рекордом, порівняно з 82,2% роком раніше.
Авіакомпанії минулого року збільшили пасажирообіг на міжнародних рейсах на 13,6% щодо 2023 року, на внутрішніх рейсах – на 5,7%. “2024 рік абсолютно ясно показав, що люди хочуть подорожувати.
Кількість поїздок досягла рекордних показників як на внутрішніх, так і на зарубіжних маршрутах, – заявив генеральний директор IATA Віллі Волш, слова якого наводяться в повідомленні. – Зростання авіації відбивається на суспільствах і економіках на всіх рівнях через робочі місця, розвиток ринку, торгівлю, інновації, дослідження тощо”.
“Якщо дивитися на 2025 рік, то є всі ознаки того, що попит на подорожі продовжить зростати, хоча й більш помірними темпами – на 8%, що більше відповідає історичним середнім показникам”, – додав він.
Європейські авіакомпанії 2024 року збільшили пасажирообіг на міжнародних рейсах на 9,7%, завантаженість рейсів піднялася на 0,4 відсоткового пункту – до 84,1%.
У Північній Америці перший показник зріс на 6,8%, другий знизився на 0,5 в.п. – до 84,2%.
В Азійсько-Тихоокеанському регіоні пасажирообіг підскочив на 26%, завантаженість рейсів піднялася на 0,8 в.п. – до 83,8%. Трафік на внутрішніх авіалініях у Китаї зріс на 12,3%, в Індії – на 6%, у Бразилії – на 4,6%, у США – на 3,7%.
Вантажообіг світових авіакомпаній 2024 року збільшився на 11,3% і перевищив попередній максимум, який було зафіксовано 2021 року, йдеться в повідомленні IATA.
Це було зумовлено, зокрема, зростанням глобальної торгівлі товарами на 3,6%. IATA представляє 340 авіакомпаній з усього світу, на частку яких припадає понад 80% глобальних авіаперевезень.
Міністерство охорони здоров’я продовжує перешкоджати входженню приватних клінік в програму медичних гарантій і створює дискримінаційні умови для їх участі в єдиному медичному просторі.
Таку думку висловили учасники Асоціації приватних медичних закладів (АПМЗ) на організованій спільно з агентством “Інтерфакс-Україна” прес-конференції в четвер.
«Ми багато разів намагалися досягти діалогу з профільним міністерством, та, на жаль, нас ігнорували в будь-яких форматах – офіційних, неофіційних, абсолютно у всіх. Тому ми були змушені звернутися з відкритим листом. Шкода, але МОЗ демонструє наміри й надалі ігнорувати нас і наші проблеми. Про це свідчать, зокрема, нормативні документи, затверджені вже після нашого звернення», – сказала директор МЦ “Smart Medical Септег”, голова АПМЗ Олена Єщенко.
Вона пояснила, що нормативні акти ставлять приватні клініки в неконкурентні умови поруч з державними чи комунальними медичними закладами. «Створюють штучні перепони, мета яких вилучити великих приватних провайдерів, надавачів медичних послуг з системи, що, зрештою, призводить до зайвих витрат державних коштів та їх нецільового використання», – сказала вона.
За словами Єщенко, йдеться про вимоги ПМГ-2025, які стосуються, зокрема, вимог щодо лабораторних досліджень, а також введення понижуючих коефіцієнтів для приватних клінік при оплаті за надані в рамках ПМГ медпослуги , а також вимог, які унеможливлюють включення приватних закладів у спроможну мережу тощо.
Вона підкреслила, що особливо актуальним для приватних клінік стає питання бронювання медичних працівників. «Ми говоримо про низку дуже серйозних дискримінаційних моментів, вони стосуються, наприклад, бронювання медичних працівників. Навіть після нашого звернення уряд затвердив 100%-ну квоту бронювання медиків для державних і комунальних закладів, а для приватних закладів це не передбачено, хоч чимало приватних клінік продовжує працювати й за власний рахунок надає меддопомогу військовими і пораненим», – сказала вона.
«Таким чином, на нашу думку, реалізується доволі корупційна складова, яка сприяє відтоку медичних працівників з приватної медицини в державні й комунальні заклади», – підкреслила Єщенко.
За її словами, наразі існує проблема комунікації в цьому питанні між Мінекономіки та МОЗ. «Власне, два міністерства намагаються футболити підприємства між собою”, – сказала вона.
Зі свого боку медичний директор медичної мережі “Добробут” Олександра Машкевич відзначила, що «Добробут», який входить до переліку об’єктів критичної інфраструктури, також позбавлений можливості бронювання.
«Медична мережа «Добробут» є об’єктом критичної інфраструктури. Наскільки мені відомо, закладів охорони здоров’я, віднесених до об’єктів критичної інфраструктури, всього 11. І в мене питання: чому нас не включають в постанову про бронювання 100% медиків. Ми чесно говоритимемо про те, що наші медичні працівники, найімовірніше, будуть переходити в заклади державної та комунальної форм власності, бо там є можливість забронюватися», – сказала вона.
Як повідомлялося, в кінці грудня минулого року АПМЗ у відкритому листі до державних органів заявила, що МОЗ порушує права громадян і перешкоджає входженню приватних закладів у єдиний медичний простір та ПМГ.
URAKIN, Афанасьєва, Березницький, Гавриченко, Єщенко, Зукін, КЛИНИКА, МАШКЕВИЧ, МЕДИЦИНА, МОЗ, Скавронський
