Робочий план на 2024-2025 роки на виконання меморандуму про взаєморозуміння щодо двостороннього співробітництва підписали в понеділок Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІСІ, IP офіс) і Відомство з інтелектуальної власності ЄС (EUIPO) під час візиту до Києва делегації ЄС на чолі з виконавчим директором EUIPO Жоао Неграу.
“План … відкриває можливість до включення даних про українські торговельні марки та промислові зразки до баз даних EUIPO, що є найбільшими у світі та налічують понад 115 млн торговельних марок і понад 20 млн промислових зразків із п’яти континентів”, – ідеться у пресрелізі Мінекономіки за підсумками зустрічі й підписання документа.
Передбачається також, що УКРНОІСІ отримає підтримку від ЄС у питаннях, пов’язаних з правовою охороною торговельних марок і промислових зразків, зокрема в питаннях захисту прав ІВ.
Крім того, в рамках робочого плану УКРНОІСІ скористається підтримкою ЄС у гармонізації української практики реєстрації та експертизи заявок на торговельні марки та промислові зразки з практикою ЄС. Така гармонізація має дозволити українському бізнесу легше працювати за кордоном.
У рамках більш масштабних ініціатив ЄС щодо поглиблення інтеграції УКРНОІСІ в систему інтелектуальної власності (ІВ) ЄС також обговорюється проєкт міжнародного співробітництва у сфері ІВ за участю України, Молдови та Грузії.
Уточнюється, що це був перший закордонний візит на новій посаді виконавчого директора EUIPO Жоао Неграу.
“Інтелектуальна власність та інновації в контексті набуття Україною статусу кандидата в члени ЄС відіграють визначальну роль. Гармонізуючи правила і процедури в цих галузях, ми не тільки відкриваємо Україну світові, як інноваційну та креативну націю, а й істотно покращуємо її інвестиційну привабливість”, – наводяться в релізі слова першого віцепрем’єра – міністра економіки Юлії Свириденко.
“Робочий план, узгоджений сьогодні в Києві, не тільки підкреслює прихильність EUIPO та національних відомств ЄС підтримці наших українських партнерів напередодні вступу до ЄС, а й посилює нашу роль як ефективного посередника для України в діалозі з партнерами ЄС”, – додав Неграу.
За словами заступника голови представництва ЄС в Україні Ремі Дюфло, посилення захисту інтелектуальної власності є важливим не тільки в контексті вступу України до ЄС, а й для більш нагальних потреб відбудови, адже без потужної екосистеми інтелектуальної власності іноземні інвестори просто не прийдуть у достатній кількості.
Мінекоономіки нагадує, що в червні 2023 року було розширено Фонд МСП EUIPO та Європейської комісії з підтримки українських підприємств, які відтепер можуть отримати фінансування для подачі заявок на набуття прав інтелектуальної власності, зокрема на торговельні марки, промислові зразки або винаходи та корисні моделі.
EUIPO – одне з найбільших децентралізованих відомств ЄС, розташоване в Аліканте (Іспанія). EUIPO здійснює реєстрацію торговельних марок ЄС (EUTM) та промислових зразків співтовариства (RCD), що забезпечує можливість отримання правової охорони відповідних об’єктів інтелектуальної власності в усіх державах-членах ЄС. Відомство також співпрацює з національними та регіональними відомствами інтелектуальної власності ЄС і координує діяльність Європейської обсерваторії з порушень прав інтелектуальної власності.
Кількість структурних підрозділів українських банків у третьому кварталі 2023 року скоротилася ще на 55 – до 5098 – за рахунок закриття відділень ліквідованих Конкордбанку та Укрбудінвестбанку, випливає з опублікованої на сайті НБУ інформації.
Згідно з нею, другий за величиною активів державний Ощадбанк у третьому кварталі скоротив кількість відділень на одне – до 1182, зберігши за собою перше місце серед усіх банків країни за цим показником.
Найбільший за активами ПриватБанк зберіг у липні-вересні кількість відділень на колишньому рівні – 1131.
Замикає трійку лідерів Райффайзен банк, який до 324-х діючих відділень додав одразу п’ять, ставши лідером з приросту підрозділів у третьому кварталі цього року, тоді як на початку року його мережа скоротилася на 27 відділень – до 323.
Значно скоротив свою мережу в липні-вересні Укрсиббанк, який йде четвертим, – з 230 до 222, і тепер лише на одну точку від нього відстає ПУМБ, що замикає п’ятірку і в якого в звітному періоді мережа залишилася колишньою.
Понад 200 відділень ще у двох банків: Укргазбанку (218, мінус одне за квартал) і А-Банку (202, без змін).
На два відділення свою мережу зменшив націоналізований у липні Сенс Банк – до 138, який замикає десятку банків з найбільшими мережами на ринку, а попереду нього йдуть Акордбанк (147) і Кредит Агріколь Банк (141).
По одному підрозділу менше стало в мережах ОТП Банку (до 71), Метабанку (до 25) і Піреус Банку (до 13).
Водночас Радабанк за липень-вересень відкрив три відділення і збільшив свою мережу до 28-ми точок, тоді як Асвіо Банк відкрив дві точки, і його мережа сягнула 30 відділень по території країни.
ТАСкомбанк, Комінбанк, МТБ Банк, РВС Банк і Юнекс Банк відкрили в третьому кварталі по одній точці, таким чином розширивши свої мережі до 94, 54, 43, 21 і 19 відповідно.
Загалом темп скорочення кількості банківських відділень у третьому кварталі цього року прискорився до 1,1% з 0,8%, що, однак, нижче за 2,7% у першому, адже в четвертому кварталі минулого року він становив 3,3%, у третьому – 7,9% і в другому – 8,1%.
У лютому цього року Нацбанк запропонував Мінфіну, як власнику держбанків, запровадити мораторій на скорочення мережі їхніх відділень у період війни.
Згідно з оновленими даними, з початку 2022 року в Ощадбанку вона знизилася на 420 структурних підрозділів, у ПриватБанку – на 366, в Укргазбанку – на 50 і в Укрексімбанку – на 5, до 48.
На частку держбанків на початок жовтня 2023 року припадало 53,3% усіх банківських відділень в Україні.
Як повідомлялося, кількість структурних підрозділів українських банків 2022 року скоротилася на 20,2%, або на 1349 відділень – до 5,336 тис.
ПрАТ “Дніпрометиз” (Дніпро) українського бізнесмена Сергія Тігіпка за підсумками роботи в січні-вересні поточного року отримало чистий прибуток у розмірі 22,386 млн грн, тоді як аналогічний період минулого року завершило з чистим збитком 14,371 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, за дев’ять місяців 2023 року чистий дохід збільшився на 8,3% – до 2 млрд 42,627 млн грн.
При цьому нерозподілений прибуток підприємства до кінця вересня 2023 року становив 262,469 млн грн.
Як повідомлялося, “Дніпрометиз” за підсумками першого півріччя 2023 року одержав чистий прибуток у розмірі 17,253 млн грн, тоді як аналогічний період минулого року завершив із чистим збитком 12,346 млн грн. За цей період чистий дохід збільшився на 15,4% – до 1 млрд 426,222 млн грн.
“Дніпрометиз” за підсумками січня-березня поточного року отримав чистий прибуток 17,581 млн грн, тоді як завершив аналогічний період минулого року з чистим збитком 8,645 млн грн. За перший квартал 2023 року чистий дохід збільшився на 54% – до 683,802 млн грн.
“Дніпрометиз” у 2022 році знизив чистий прибуток у шість разів порівняно з попереднім роком – до 25,572 млн грн, чистий дохід зріс на 1,1% – до 2 млрд 474,397 млн грн.
“Дніпрометиз” виробляє метизні вироби з низьковуглецевих сталей. Потужність підприємства становить 120 тис. тонн продукції на рік.
За даними НДУ на перший квартал 2023 року, у власності T.A.S. Overseas Investments Limited (Кіпр) перебуває 98,6578% акцій “Дніпрометизу”.
Статутний капітал ПрАТ “Дніпрометиз” – 83,480 млн грн, номінал акції – 68,08 грн.
Національний банк України (НБУ) анулював ліцензії та виключив із Державного реєстру шість фінансових установ і дві з Реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги.
Як повідомляється на сайті регулятора, на підставі власних заяв та поданих документів анульовано всі наявні ліцензії та виключено з Держреєстру фінансових організацій: ПО “Ломбард “Капітал-кредит” Шевченко і компанія”, ТОВ “ЕЙ ТІ Фінанс”, ТОВ “ФК “Євро прем’єр фінанс”.
Крім того, анульовано всі наявні ліцензії за заявою компаній ПТ “Ломбард “Регіональний” ПП “Златодар 585″ і компанія” і ТОВ “ФК “Флай фінансів” та виключено з держреєстру фінорганізацій ТОВ ФК “Атланта” і ТОВ “Лізингова компанія Агрофонд” – з Реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги.
З Державного реєстру фінансових установ також виключено: ТОВ “Служба миттєвого кредитування” – у зв’язку з ухваленням Національним банком рішення про анулювання всіх наявних ліцензій та ТОВ “ФК “Сан-Райз фінанс” – через відсутність протягом трьох місяців ліцензій на надання фінансових послуг.
У зв’язку з тим, що ДП “Спецагролізинг” не має чинної ліцензії на надання фінансових послуг, підприємство виключено з Реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги.
Такі рішення Комітет з нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг НБУ ухвалив на засіданні 20 жовтня 2023 року.
Аграрні міністри України та Федеративної Республіки Німеччина Микола Сольський і Джем Оздемір обговорили питання роботи морського коридору з портів Одеської області в рамках засідання Ради ЄС з питань сільського господарства та рибальства (AgriFish), що відбувається в Люксембурзі 23-24 жовтня, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Згідно з повідомленням, сторони також обговорили питання експорту української сільгосппродукції в Європу, зокрема транзит зерна в європейські порти.
Сольський повідомив, що Україна в рамках ініціативи президента Володимира Зеленського Grain from Ukraine планує відправлення суден із гуманітарним зерном до країн Африки. Зокрема, 25 тис. тонн до Нігерії, 32 тис. тонн – до Судану і 12,5 тис. тонн – до Сомалі.
Оздемір висловив свою солідарність, зазначивши, що його країна продовжить підтримку українських фермерів.
“Німеччина продовжить підтримувати Україну і солідарна з нею”, – процитувала пресслужба Міністерства сільського господарства Німеччини у Twitter слова Оздеміра на переговорах у кулуарах засідання AgriFish з міністром агрополітики України Сольським.
Німецька сторона також повідомила, що агарні міністри двох країн обговорили перспективи розширення коридорів солідарності, ефективність експортних шляхів і зміцнення українського агросектору.
Державне підприємство “Ліси України” за підсумками дев’яти місяців роботи збільшило прибуток до 2,6 млрд грн, повідомив генеральний директор підприємства Юрій Болоховець.
“Це вдесятеро більше, ніж галузь заробляла до початку реформи, за часів держлісгоспів. Левову частку прибутку спрямовуємо до державного бюджету. Це кошти на нову зброю, амуніцію, зарплати військових”, – зазначив він.
За даними прес-служби підприємства, за дев’ять місяців “Ліси України” перерахували до держбюджету 4,7 млрд грн, що на 1,1 млрд грн більше, ніж торік. Ще сотні мільйонів гривень підприємство інвестувало в нову техніку для ЗСУ.
“Рекордного прибутку досягнуто на ринку, що падає. Ситуація на ринку лісоматеріалів не покращилася. Порівняно з минулим роком, середня ціна реалізації знеособленого куба необробленої деревини впала з 1,8 тис. грн до 1,7 тис. грн. Ми також відмовилися від власної переробки – реалізація пиломатеріалів філіями ДП зменшилася з 2,8 до 2,1 млрд грн”, – пояснив Болоховець.
За словами керівника компанії, прибуток ДП зріс завдяки детінізації та збільшенню ефективності роботи держпідприємства. Більшість закупівель переведено на Prozorro, що дало змогу ліквідувати шпарини у сфері реалізації деревини, пов’язані з прямими договорами, – продукцію продають за сформованими конкурентними ринками цінами.
При цьому наголошується, що клієнтам пропонуються додаткові сервіси, зокрема навантаження та митне оформлення продукції. Рівень виконання біржових контрактів зріс майже до 90%. Послуги підрядників із заготівлі та інших робіт стандартизовано, запроваджено граничні розцінки.
Крім того, було вдосконалено систему електронного обліку, що ускладнило потрапляння на ринок нелегальної деревини, відповідно збільшився попит на легальну продукцію. Також скоротили всі нецільові витрати філій на кшталт “перекладання бруківки”.
ДП “Ліси України” стандартизувало штат філій і скоротило зайвий адміністративний апарат, внаслідок чого змінило майже половину керівників філій.
Компанія також прийняла рішення і продає дотаційні об’єкти через Фонд держмайна.
“Реально протидіємо фіктивним роботам і послугам, які за часів лісгоспів були поширеним явищем. Відмовилися від застосування дорогих і неефективних фінансових інструментів, які раніше часто призводили до вимивання коштів із держлісгоспів – наприклад, оренда техніки за необґрунтованими тарифами”, – резюмував Болоховець.
Як повідомлялося, державне спеціалізоване господарське підприємство “Ліси України” є одним із найбільших лісокористувачів Європи та найбільшим в Україні. Входить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України. В управлінні підприємства перебувають 6,6 млн га земель державного лісового фонду.
