Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, вересень-2022 – серпень-2023) експортувала 465 тис. тонн соєвих бобів, що в 2,5 раза перевищує показник експорту в аналогічний період минулого сезону і стало максимумом для трьох останніх МР.
При цьому експорт сої в жовтні 2022 року склав 215 тис. тонн, скоротившись порівняно з минулим місяцем на 14%, але поставлені в жовтні на зовнішні ринки обсяги соєвих бобів перевищили показники жовтня минулого року на 24%.
Уточнюється, що однією з причин скорочення експорту в жовтні стало уповільнення торгівлі в українських морпортах внаслідок невизначеності перспектив роботи “зернової” угоди.
Основними імпортерами сої з України стали країни ЄС (частка 46%) і Туреччина (37%), які наростили закупівлю української сої у вересні-жовтні 2022 року відповідно вшестеро та вдвічі, порівняно з аналогічним періодом 2021/22 МР.
Як повідомлялося, станом на 25 листопада в Україні зібрано 3,6 млн тонн соєвих бобів із 1,5 млн га, що становить 97% від засіяних нею площ. Середня врожайність сої склала 24 ц/га
ТОВ “Агрохолдинг Авангард”, материнська компанія найбільшого в Україні виробника курячих яєць, у 2021 році скоротила чистий збиток у 18,6 раза порівняно з 2020 роком – до 28,5 млн грн.
Згідно з повідомленням компанії в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) у понеділок, активи підприємства скоротилися минулого року на 19% – до 20,71 млрд грн, а нерозподілений збиток скоротився на 0,2% – до 10,5 млрд грн.
За даними НКЦПФР, чистий збиток на одну просту іменну акцію “Авангарду” минулого року становив 0,00056 грн.
Згідно з повідомленням, річні збори акціонерів компанії відбудуться 29 грудня, на них акціонери мають намір ухвалити рішення перекрити отриманий 2021 року чистий збиток коштом майбутніх прибутків.
Як повідомлялося, “Авангард” у березні 2022 року заявив про завдані йому збитки в розмірі 1,5 млрд грн із початку військового вторгнення РФ в Україну. Російська агресія призвела до зупинки низки ключових птахофабрик групи, а на Чорнобаївській птахофабриці (смт Білозерка Херсонської обл.) кури залишилися без харчування і загинули.
“Укрлендфармінг” є одним із найбільших агрохолдингів у Євразії. Займається вирощуванням зернових, вирощуванням великої рогатої худоби, дистрибуцією техніки, добрив і насіння. “Авангард”, що входить до нього, є найбільшим в Україні виробником яєць і яєчних продуктів.
Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, липень-червень) і до 28 листопада експортувала 17,19 млн тонн зернових культур, з них 9,13 млн тонн кукурудзи (53,1% загального обсягу поставок), 6,64 млн тонн пшениці (38,6%) і 1,36 млн тонн ячменю (7,9%).
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства в понеділок, темпи експорту зернових від початку поточного МР на 31,9% нижчі від показників аналогічного періоду минулого МР (з 1 липня 2020 року по 28 листопада 2021 року за кордон поставлено 25,26 млн тонн), хоча ще 14 листопада відставання становило мінімальні за останні кілька місяців 30,6%.
За даними відомства, від початку 2022/2023 МР і до 28 листопада 2022 року Україна експортувала 6,64 млн тонн пшениці (у 2,18 раза менше порівняно з аналогічним періодом роком раніше), 1,36 млн тонн ячменю (у 3,64 раза менше), 11,5 тис. тонн жита (у 6,7 раза менше). Водночас темпи експорту кукурудзи перевищили минулорічні обсяги: її вивезено 9,13 млн тонн, що в 1,67 раза перевищує показники 2021/2022 МР на ту саму дату.
Крім того, вперше з початку 2022/2023 МР експорт борошна перевищив показники минулого періоду – до 28 листопада вивезено 52,5 тис. тонн борошна всіх видів, тоді як на аналогічну дату роком раніше цей показник становив 52,1 тис. тонн.
Уточнюється, що загалом із початку листопада з України експортовано 3,99 млн тонн зернових культур, серед яких 1,64 млн тонн пшениці, 2,07 млн тонн кукурудзи, 252 тис. тонн ячменю, 5 тис. тонн жита і 14,3 тис. тонн борошна.
Як випливає з даних міністерства, за останній звітний період 18-28 листопада на зовнішні ринки постачалося в середньому 124 тис. тонн зернових на добу, тоді як за період, що йому передував, 14-18 листопада – 212,5 тис. тонн зернових на добу, за 7-14 листопада – 118,6 тис. тонн/добу, за 2-7 листопада – 178 тис. тонн/добу, а за 26 жовтня-2 листопада – 170 тис. тонн/добу. Таким чином, середньодобові темпи експорту за звітний період 18-28 листопада скоротилися на 41,6% порівняно з попереднім періодом 14-18 листопада.
Як повідомлялося, Україна у 2021/2022 МР експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР, незважаючи на повномасштабне вторгнення РФ і труднощі з експортом агропродукції через блокаду українських морських портів. На зовнішні ринки поставлено 18,74 млн тонн пшениці (на 12,6% більше за показники 2020/2021МР), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю (+35,9%), 70,9 тис. тонн борошна (-44,1%).
У 2020/2021 МР країна експортувала 44,72 млн тонн зернових і зернобобових культур: 16,64 млн тонн пшениці, 23,08 млн тонн кукурудзи, 4,23 млн тонн ячменю, 126,9 тис. тонн борошна і 18,4 тис. тонн жита.
У 2019/2020 МР Україна експортувала 56,72 млн тонн зернових і зернобобових культур.
Котирування ф’ючерсів на індекси США, а також ціни на різні види сировини знижуються в понеділок на тлі загального зниження апетиту інвесторів до ризику у зв’язку з інформацією про акції протесту, які відбуваються в Китаї проти антиковідних обмежень.
“Ми знали, що цього ранку в нас буде знервований стан через ситуацію з COVID-19 у Китаї, але протести застали ринок зненацька”, – заявив керуючий партнер SPI Asset Management Стівен Іннес, слова якого цитує MarketWatch.
Котирування грудневих ф’ючерсів на індекс Standard & Poor’s 500 до 9:17 кск знизилися на 0,6%, на Dow Jones – на 0,4%, на Nasdaq 100 – на 0,7%.
Ціна січневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures о 9:17 кск впала на 3,1% – до $81 за барель. Ф’ючерси на нафту WTI на січень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) подешевшали на 3% – до $73,98 за барель, що є мінімальним рівнем з кінця минулого року.
На біржі в Шанхаї ціна нафти впала на 5,4%.
Вартість базових металів у Лондоні та Шанхаї також знижується в понеділок. Ціни на залізну руду на Даляньській сировинній біржі впали на 2%.
Акції протесту відбулися в містах по всій країні, включно зі столицею Пекіном, а також Шанхаєм, Сіньцзяном і Уханем, який від початку був епіцентром поширення COVID-19, повідомляє агентство Bloomberg.
Це сприяє зміцненню долара США, що знижує привабливість інвестицій у сировину, а також підвищує ймовірність ще більш істотного посилення обмежень китайською владою, зазначає агентство. Це може негативно вплинути на економічну активність у Китаї, який є найбільшим світовим споживачем багатьох видів сировини.
Попит на нафту в КНР у четвертому кварталі може опуститися в середньому до 15,11 млн барелів на добу порівняно з 15,82 млн б/д за аналогічний період 2021 року, прогнозує нафтовий аналітик Kpler Грегорі Лекнер.
Грузія в січні-жовтні 2022 року збільшила експорт вина на 6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $200,8 млн, повідомила Національна служба статистики.
Згідно з опублікованою звітністю, за 10 місяців до Польщі було поставлено $12,3 млн, Китаю – $10,5 млн, України – $9,14 млн, Казахстану – $8,15 млн, Білорусі – $4,7 млн, США – $4,46 млн, Латвії – $3,8 млн, Німеччини – $2,9 млн, Литви – $1,8 млн. Водночас 64% усього обсягу експорту становило постачання до РФ, яке становило $128,9 млн.
Грузія 2021 року експортувала вина на $234 млн (107 млн пляшок), що є для країни історичним рекордом. У Національному агентстві вина вважають, що нинішнього року обсяги поставок на зовнішні ринки можуть бути не меншими. Як одне з досягнень галузі у відомстві відзначають нарощування поставок грузинської продукції в таку відому своїми винами країну, як Франція. Ця країна за 10 місяців 2022 року придбала грузинського вина майже на $985 тис. Цей результат має скромний вигляд порівняно з обсягами поставок на традиційні для Грузії ринки, але він удвічі перевершує рекордний показник поставок до Франції 2018 року.