Україна у січні-липні поточного року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні на 93,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 277 тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 93,1% – до $496 тис.
При цьому основний експорт здійснювався до Узбекистану (35,61% поставок у грошовому вимірі), Туреччини (35,01%) та Єгипту (29,38%).
Крім того, Україна за сім місяців 2025 року імпортувала 24 тонни титановмісної руди на суму $39 тис. з Китаю (94,87%, поставки відбулися у січні) та Узбекистану (5,13%, поставки були у травні).
Крім того, Україна за 7 міс-2025 експортувала руди і концентрати ніобієві, танталові, ванадієві та цирконієві у об’ємі 2,466 тис. тонн на суму $3,954 млн до Іспанії (48,90%), Німеччини (24,53%) та Італії (17,19%). Водночас 294 тонн таких руд країна імпортувала на суму $774 тис. з Іспанії (67,35%), Китаю (17,16%) та Чехії (12,13%).
Як повідомлялося, Україна у 2024 році скоротила експорт титановмісних руд в натуральному вимірі на 37,5% порівняно з попереднім роком – до 7,284 тис. тонн. У грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 40% – до $11,654 млн. Основний експорт здійснювався до Туреччини (62,82% поставок у грошовому вираженні), Єгипту (7,38%) і Польщі (6,93%).
Україна торік імпортувала 314 тонн титановмісної руди на суму $492 тис. з Китаю (87,78%), В’єтнаму (6,11%) і Сенегалу (теж 6,11%).
Водночас експерти вказували на невідповідність статистики з експорту титановмісних руд. Втім, на запит агентства “Інтерфакс-Україна” у Державній митній службі (ДМС) України повідомили, що повних даних про експорт титанової сировини не надається через обмеження щодо обсягів експортно-імпортних операцій із товарами військового та подвійного призначення, які відображаються в агрегованому вигляді із зазначенням “Інші товари”.
При цьому пояснили, що, зокрема, поставки титановмісних руд від компаній відрізняються від даних ДМС.
“Інформуємо, що ці поставки включено до статистичного експорту з України, однак не відображено в оприлюдненій Держмитслужбою статистиці зовнішньої торгівлі (…) у товарній позиції УКТЗЕД 2614 “Руди та концентрати титанові” з огляду на таке (…) Згідно з приписами (…), під час захисту даних із метою конфіденційності будь-яка інформація, що вважається конфіденційною, повідомляється в повному обсязі на наступному, більш високому рівні агрегації даних про товар”, – пояснила ДМС у відповіді агентству.
Уточнювалося, що відомості про митне оформлення та переміщення через митний кордон України товарів, що підлягають експортному контролю, зараховано до переліку відомостей, які містять службову інформацію в ДМС, згідно із відповідним наказом.
В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межирічинський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.). Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
Лісові пожежі охопили Чорногорію, наблизившись впритул до курортних зон і населених пунктів. Серед постраждалих — район Чања, де полум’я наблизилося всього на 50 метрів до готелю, змушуючи сім’ї евакуюватися зі своїх будинків у Горні-Рогами. ЗМІ свідчать про відключення електроенергії в декількох населених пунктах.
Сербія оперативно направила на допомогу вертоліт Ка-32 від МВС і команду з семи осіб, включаючи шість співробітників авіаланки і одного представника екстреної служби. Машина прибула менш ніж за дві години і приступила до гасіння пожежі на північ від Подгориці.
Пожежі в Чорногорії залишаються активними, регіон бореться з загрозою поширення вогню.
За даними MONSTAT, у 2024 році туристи з Сербії склали 23,5% всіх іноземних ночівель, що робить їх найбільшою групою гостей Чорногорії. За іншими даними, у 2024 році сербські туристи забезпечили 859 932 ночівлі (близько 860 тисяч) з січня по вересень, що підтверджує їх статус як провідної туристичної аудиторії Чорногорії.
АТ «Укрпошта» (Київ) 12 серпня оголосило тендер на послуги обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників автомобільного транспорту (ОСЦПВ).
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель «Прозорро», очікувана вартість послуги – 3,369 млн грн. Документи приймаються до 20 серпня.
Національний банк України (НБУ) 11 серпня повідомив про намір укласти зі СК «ВУСО» (Київ) договір на медичне страхування співробітників, повідомляється в системі електронних закупівель Prozorro. За очікуваної вартості закупівлі послуги 106,912 млн грн, цінова пропозиція компанії становила 100,392 млн грн.
У тендері також брали участь СК «Країна» – 98,896 млн грн. пропозицію якої було відхилено оскільки учасник процедури закупівлі вказав у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів відкритих торгів, яку замовником виявлено.
Крім того, учасниками тендеру були СК «Універсальна» – 100,450 млн грн, «ІНГО» – 100,480 млн грн.
Як повідомлялося, переможцем тендера на ДМС співробітників НБУ у 2023 і 2024 роках була СК «Універсальна», у 2020 році – СК «Країна».
СК «ВУСО» заснована 2001 року. Є членом МТСБУ і НАЦУ, учасником угоди про пряме врегулювання збитків і членом Ядерного страхового пулу.
Як повідомлялося, АТ «Ощадбанк» 29 липня 2025 року оголосив про намір укласти зі СК «ВУСО» договір добровільного медичного страхування працівників. Пропозиція компанії, єдиного учасника тендера, становила 134,285 млн грн проти 134,3 млн грн очікуваної вартості.
Президент України Володимир Зеленський провів розмову з президентом Туреччини Реджепом Тайіпом Ердоганом, під час якої сторони обговорили існуючу дипломатичну ситуацію та можливості, які вона відкриває зараз.
«Президент Ердоган підтвердив готовність своєї країни організувати саміт лідерів України, США, Росії та Туреччини», – написав Зеленський у Telegram у вівторок.
За його словами, Ердоган заявив, що будь-які переговори без України не принесуть стабільного миру.
«Однаково розуміємо всі ризики і загрози. Імітований, а не чесний мир, точно не втримається довго і буде спонукати Росію до ще більшого захоплення територій. Зазначив, що ми готові до будь-яких форматів зустрічі заради того, щоб припинити вбивства і закінчити війну», – додав президент України.
Також сторони обговорили заходи на найвищому рівні, які Україна готує під час Генасамблеї ООН, і участь в них Туреччини.
Як повідомляється на сторінці президентства Туреччини в Х, під час розмови, яка відбулася на прохання української сторони, були обговорені двосторонні відносини між Туреччиною та Україною, а також регіональні та глобальні питання.
“Визнавши цінним прогрес, досягнутий у прямих переговорах у Стамбулі між Україною і Росією, президент Ердоган висловив побажання досягнення змістовних результатів у наступних раундах для припинення вогню на шляху до міцного миру. Зазначивши, що Туреччина готова прийняти саміт на рівні лідерів, президент Ердоган висловив переконання, що створення робочих груп у військовій, гуманітарній та політичній сферах прокладе шлях до проведення саміту”, – йдеться в повідомленні.
Також Ердоган підкреслив, що Туреччина продовжує підтримувати суверенітет і територіальну цілісність України.
Як повідомлялося, минулої п’ятниці президент США Дональд Трамп оголосив, що його зустріч з Володимиром Путіним відбудеться 15 серпня на Алясці.
Інвестиційно-девелоперська компанія GORO Development, яка входить до групи компаній OKKO, cтаном на початок серпня продала понад 50% номерів першого готельного проєкту на території GORO Mountain Resort поблизу Славська на Львівщині, повідомила пресслужба проєкту агентству “Інтерфакс-Україна“.
Уточнюється, що продано 103 з 197 номерів першого готелю комплексу ONDE Hotel, інвестування в який було відкрито у березні 2025 року. У складі комплексу ONDE буде три готелі сумарно на 429 номерів, завершення будівництва й запуск комплексу заплановані на літо 2028 року.
GORO Development впроваджує міжнародну бізнес-модель resort hotel rooms as investment (курортні готельні номери як інвестиція). Приватні інвестори купують окремі номери з єдиним професійним управлінням, можливістю зростання капіталізації активу та отриманням прибутку від операційної діяльності готелю, зазначається в пресрелізі.
“До нас заходять інвестори з дуже різних сфер: IT, агро, виробництво, фінанси, нерухомість. Понад 90% наших інвесторів заходять у проєкт із розрахунком на довгострокову участь, тобто планують залишатися в ньому й після завершення будівництва, аби отримувати стабільний дохід від роботи готелю”, — зазначає СЕО GORO Development Володимир Гаразд, слова якого наведено в повідомленні.
В компанії уточнили, що на початок серпня 2025 року проєкт обрали понад 50 приватних інвесторів: чверть з них – представники сфери IT та комунікацій, по 10% – інвестори з агро, нерухомості та будівництва, фінансового сектору, по 6,7% – defence tech та виробництво, по 5% – зі сфери енергетики й автопрому, 4% – юриспруденція, по 3,3% – ритейл, освіта та логістика.
За географією походження інвесторів першість утримують Київ і Львів (по 33,3%), далі — Дніпро (5,6%), Житомир і Вінниця (по 3,7%). Також спостерігається активний інтерес до проєкту з боку українців, які мешкають за кордоном.
За перші 4 міс. після старту продажів вартість номерів у GORO Mountain Resort зросла на 5,7%, що відповідає темпу 17,1% річних. На початковому етапі найбільшим попитом користувалися однокімнатні номери та номери з окремою спальнею. Причому ці формати забезпечили основну частку продажів, внаслідок чого їхня ціна зросла на 14%, у 2,5 раза перевищивши середній приріст по комплексу. На поточному етапі попит починає зміщуватися у бік більших форматів типу executive suite.
Згідно з аналітикою GORO Development, очікувана дохідність за весь період реалізації може перевищити 57%, прогнозована середня дохідність готельного номера після запуску комплексу — 10% річних.
ОККО Group розпочала будівництво масштабного рекреаційного проєкту GORO Mountain Resort у жовтні 2024 року.
Загальна площа проєкту GORO Mountain Resort становить майже 1200 га.
У першій черзі площею 127 га буде зведено 9 готелів на 1100 номерів із розвиненою рекреаційною інфраструктурою: спа-зонами, басейнами, ресторанами, дитячими та бізнес-просторами. Загальний обсяг інвестицій у першу чергу готелів становить $235 млн.
Наразі триває будівництво першого комплексу ONDE, кожен з трьох готелів якого має індивідуальну тематику та функціональне наповнення: розважальний, бізнес-формат, релакс. Додаткова інфраструктура включає 309 машиномісць, готель для тварин, фітнес- та йога-центр, бутики, салон краси, барбершоп, ресторани національних кухонь світу.
В першій черзі також передбачено облаштування 10 лижних трас завдовжки 13 км з 50 га засніження, встановлення найдовшої гондольної канатної дороги (2,8 км) та двох сучасних крісельних витягів довжиною 1,5 км.
Реалізацією готельної нерухомості курорту та залученням інвестицій займається інвестиційно-девелоперська компанія GORO Development, заснована 2021 року. Вона відповідає за розробку архітектурних концепцій, будівництво, функціональне та рекреаційне наповнення, а також залучення інвестицій у готельний бізнес.
ОККО Group у GORO Mountain Resort виступає єдиним власником, основним інвестором, майстер-девелопером, забудовником та оператором для забезпечення гармонійного розвитку та цілісної концепції всесезонного рекреаційного проєкту. Для створення міжнародного формату ОККО Group залучила австрійських експертів світового класу: PKF Hospitality (інвестиційний аналіз та концепція), ILF Group (майстер-план та лижна інфраструктура) та Doppelmayr/Garaventa Gruppe (проєктування системи витягів та канатних доріг).
