Долар США стабільний до євро та ієни на торгах у п’ятницю, зміцнюється до фунта стерлінгів.
Днем раніше долар подешевшав відносно основних світових валют слідом за публікацією протоколу листопадового засідання Федеральної резервної системи (ФРС), який засвідчив, що переважна більшість керівників американського ЦБ бачить необхідність в уповільненні темпів підвищення ставки незабаром.
Розрахований ICE індекс, що показує динаміку долара щодо шести валют (євро, швейцарський франк, єна, канадський долар, фунт стерлінгів і шведська крона) втрачає в п’ятницю 0,17%, ширший WSJ Dollar Index – стабільний.
Пара євро/долар за даними на 8:10 кв торгується на рівні $1,0411 порівняно з $1,0413 на закриття попередньої сесії.
Вартість долара в парі з ієною становить 138,66 ієни проти 138,64 ієни напередодні. Курс фунта опустився до $1,2099 порівняно з $1,2117.
У четвер долар подешевшав на 0,2% у парі з євро, на 0,7% відносно ієни і на 0,5% до фунта.
“Деякі з керівників Федрезерву помітили, що монетарна політика досягла стану, за якого вона є достатньою мірою обмежувальною для досягнення цілей FOMC, і було б доцільним уповільнити підвищення ставки. Переважна більшість учасників засідання вважали, що уповільнення темпів підйому, ймовірно, буде доречним незабаром”, – наголошується в протоколі засідання ФРС від 1-2 листопада.
Деякі з керівників американського ЦБ при цьому вважають, що Федрезерву доведеться підняти ставку вище, ніж планувалося раніше, щоб досягти мети ослаблення інфляції.
Вони зазначили, що ставка “повинна буде досягти дещо вищого рівня, ніж очікувалося раніше”, з огляду на відсутність достатніх сигналів ослаблення інфляції в США наразі, а також на збереження дисбалансу попиту і пропозиції в економіці.
Останніми роками влада міст по всій Італії створює хитрі схеми із залучення нових жителів. Нещодавно до чергової такої програми долучилося мальовниче місто Презичче в сонячному південному регіоні Апулії. Чиновники пообіцяли платити людям до 30 тис. євро, якщо вони переїдуть і влаштуються в цьому невеликому населеному пункті.
Будинки, виставлені на продаж у рамках угоди, коштують від 25 тис. євро. Як і інші об’єкти нерухомості, виставлені на продаж по всій Італії, вони давно занедбані.
Як додатковий бонус чиновники відзначають неймовірне розташування будинків: в оточенні природи району Саленто, недалеко від чистих пляжів і бірюзових чистих вод мису Санта-Марія-ді-Леука.
Влада Презичче сподівається, що грошове заохочення вдихне нове життя в їхнє знелюднене місто, де з кожним роком мешканців стає дедалі менше.
“В історичному центрі є багато порожніх будинків, побудованих до 1991 року, ми хотіли б, щоб вони знову стали “живими”, з новими жителями”, – сказав член місцевої ради Альфредо Палезе.
“Шкода бачити, як наші старі райони, сповнені історії, прекрасної архітектури та мистецтва, повільно порожніють”, – додав він.
Альфредо пояснив, що кошти, які виділять, розділять на дві частини: одна частина піде на купівлю старого будинку, а інша – на його реставрацію, якщо це необхідно.
Щоб претендувати на заохочення в розмірі 30 тис. євро, покупці повинні оселитися в Презичче і придбати один з об’єктів нерухомості, побудованих до 1991 року і зазначених на карті міста.
Альфредо розповів, що ціни на житло починаються від 500 євро за квадратний метр. Так, близько 25 тис. євро має вистачити на будинок площею 50 квадратних метрів, що потребує ремонту.
Презичче називають “містом зеленого золота” завдяки пишним оливковим гаям, що дають оливкову олію вищого ґатунку.
Крім екскурсій підземними олійницями, фестивалів з оливковою олією і дегустацією страв, у місті є музей селянської цивілізації, в якому представлені предмети з минулого.
В Японії, яка вже тривалий час стикається з проблемою високого показника самогубств серед підлітків, влада префектури Яманасі пробує незвичний підхід у боротьбі з цією соціальною недугою: вона друкує підбадьорливі послання і пропозицію допомоги на рулонах туалетного паперу.
“Душевно-рятівні” тексти і телефони гарячої лінії для психологічної підтримки з’явилися на 6 тис. рулонах піпіфаксу, які розподілять по 12 місцевих університетах у листопаді.
“Дорогий, хто хоче покінчити з усім цим”, – так починається відозва на туалетному папері до того, хто, можливо, вирішив звести рахунки з життям. “Дорогий, хто проводить дні в болю, прикидаючись для когось іншого, що все гаразд, – йдеться в одному з текстів. – Тобі не потрібно розповідати нам про все… але як щодо того, щоб розповісти трохи?”
На папері можна побачити зображення котика, що згорнувся, і жінки, яка тримає парасольку: такі картинки, створені психологами, мають послабити в того, хто дивиться, почуття самотності.
Під час пандемії COVID 19 в Японії, де самогубства і так є давньою проблемою, відзначалося збільшення їхньої кількості. У 2020 році кількість школярів, які наклали на себе руки, досягла нового піку – 499 осіб.
Після повномасштабного вторгнення життя українських сімей кардинально змінилось. Дорослі з дітьми втратили відчуття безпеки. Щодня зʼявляються питання, як правильно говорити з дітьми про війну? Де віднайти сили, щоб справитись зі стресом та продовжувати піклуватись про дітей? Як батькам подбати про свій емоційний стан та стан дітей? Відповіді на ці питання міжнародний благодійний фонд Parimatch Foundation продовжує надавати в межах програми Mental Health разом з психологами та волонтерами проєкту «Підтримай дитину».
Костенко Тетяна, психолог, кандидат психологічних наук, волонтер проєкту «Підтримай дитину» розповідає про те, як говорити з дітьми про жахіття війни та відповідати на їх запитання з урахуванням віку та індивідуальних особливостей. Як батькам не втрачати контроль над своїми емоціями, відновлювати свої ресурси та як можна зберегти емоційний стан дитини в умовах воєнного стану.
Одного ранку діти прокинулися від звуків війни. Війна внесла зміни в усе життя дітей: розвиток, навчання, соціалізацію. І ці зміни вони відчувають щодня. Як би страшно це не звучало, але дітям доводиться адаптуватися до нових реалій життя, через військове вторгнення і тут, власне, ми не можемо їм не говорити правду чи умовчувати.
Психологи за те, щоб жодна тема не була табуйованою, а була проговорена, на доступному для дитини, рівні. Жорстокість і тиранію війни важко пояснити дітям. Але ми маємо підібрати правильні слова і місце аби як безпечніше для дитячої психіки пояснити, що ми живемо у світі, де може бути війна.
Батькам необхідно навчитися дуже делікатно, турботливо говорити про страшні речі та відповідати на дитячі запитання з врахуванням їх віку та індивідуальних особливостей.
Наразі не говорити про війну неможливо. Кожна дитина прокинулася в один день і стала дитиною війни. Хтось змушений був залишити свій будинок і бігти в безпечне місце зі своєю сім’єю, хтось взагалі втратив свій будинок від обстрілів, а хтось втратив найближчих і рідних людей.
Про що варто пам’ятати батькам у розмові з дітьми про війну?
Насамперед дізнайтеся, що діти вже знають про війну, в чому виникають сумніви та страхи, а потім спробуйте дати відповіді. Діти розуміють набагато більше, ніж нам здається. Сказати, що це, наприклад, не вибухи ракет, а грім – нечесно щодо них і не правильно. Краще поясніть, що означає повітряна тривога, і як слід діяти, якщо вона починається.
Як би важко і боляче не було, але батьки повинні розповідати дітям про війну. Краще це вони почують від людини, якій довіряють ніж від дітей, незнайомих дорослих. Нині кожна дитина потребує відповідей на запитання і розуміння того, що відбувається.
Маленьким дітям пояснювати все, що відбувається за допомогою казок, у яких йдеться не лише про війну, а й про безпеку. Такі історії можна вигадувати батькам, і головним героєм можна зробити улюбленого персонажа або домашню тварину, придумати сюжет, який нагадував би події навколо і що все вирішилося добре.
Відповідати лише на питання, які ставить дитина. Наприклад, дітям з 3,5-4 років важливо давати інформацію коротко. Відповідати саме на те питання, яке ставить дитина. Не підіймати тих аспектів, про які дитина не запитує. Обов’язково, нагадуйте дитині, що ви поруч, до вас можна звернутися, коли потрібна підтримка. Проговорюйте інформацію, яку дитина повинна знати відповідно до віку (адресу, кого з дорослих і де можна знайти, якщо дитина опинилася сама).
Діти старшого дошкільного віку вже уважно слухають розмови дорослих, прислухаються до новин, і розуміють певною мірою, що відбувається. Тож у них може виникати більше запитань. На них треба обов’язково відповідати, і робити це спокійно. Ні в якому разі не лякати й не знецінювати почуття дитини.
Якщо дитині страшно, сказати їй: «Я розумію, тобі страшно (треба обов’язково назвати цю емоцію), ти в безпеці, я тебе люблю, все добре». І обійняти дитину. Якщо ж дитина сама не запитує про війну, тоді починати розмову не варто. Однак, переважно, діти помічають, що звичний режим життя порушено. І питання, пов’язані з цим, все одно виникають. Тому пам’ятаємо про головне правило: розмовляємо з дитиною спокійно, щоб передати цей спокій дитині.
З дітьми молодшого шкільного віку варто про все говорити спокійно, відверто та зрозуміло. Не приховуючи правди, не нагнітаючи ситуації та не говорячи про це по кілька разів на день. Особливо, якщо самі діти про це не запитують. Тобто достатньо один раз з дітьми поговорити про безпеку під час надзвичайних ситуацій і більше до того не повертатися, інакше всі житимуть у постійному стресі.
Але якщо діти вимагають інформації, їм щось незрозуміло чи просто цікаво, то важливо такі відповіді давати. Недомовок не повинно бути, адже невідомість також лякає. Не маючи від вас інформації, діти можуть дофантазувати чи знайти її десь в іншому місці.
Дуже важливо постійно повторювати дитині, що ви готові до всього, що ніколи не кинете свою дитину та обов’язково її захистите. Частіше обіймайте своїх дітей та нагадуйте, що ви тут, ви поруч.
Підлітки наразі можуть знаходити більше інформації в інтернеті про те, що відбувається, ніж дорослі. І ця інформація може бути для них травматичною. Адже є такі новини (зі сценами жорстокості, вбивств тощо), які дітям не бажано дивитися через ризик отримати травму. Тож попросіть дитину, щоб вона не дивилася новини, якщо відчуває страх. Під час розмови з підлітками намагайтеся знайти консенсус. При цьому важливо слухати та щиро намагатися зрозуміти дитину. Однак варто пам’ятати, що ви дорослий, а тому кінцеве рішення за вами.
Як подбати про емоційний стан дітей
Звучить жахливо, але ми та наші діти звикаємо жити в нових реаліях. Вже знаємо, що робити у випадку оголошення повітряної тривоги, в нас зібрана безпечна валізка, але ми продовжуємо жити в умовах постійного емоційного стресу, а особливо діти. Як подбати про емоційний стан дітей, розглянемо кілька варіантів.
Уникайте перегляду новин з дітьми та читання соціальних мереж, де більшість інформації про війну. А також намагайтеся в родині їх не обговорювати при дітях.
Говоріть з дитиною часто і чесно. Намагайтеся бути максимально чесними та озвучуйте лише правдиві факти або те, в чому дійсно впевнені та в що вірите самі. У дітей має бути дорослий, до якого вони можуть звернутися, щоб поговорити про свої страхи або проблеми.
Говоріть з дитиною про власні почуття та емоції. Ви вчите дитину тому, що проявляти різні емоції – це нормально. Ви можете бути злими, засмученими, чогось боятися.
Заохочуйте дітей розповідати, як вони себе почувають, про свої переживання й почуття. Дозвольте дітям ставити питання і відповідайте на них максимально чесно та прямо.
Повторюйте постійно дитині, що ви поруч, що ви її захищаєте, турбуєтеся про неї, що вона не самотня.
Намагайтеся бути в зоні постійного доступу: фізично, телефоном, по відеозв’язку (у випадках, коли доводиться бути окремо).
Обіймайте дітей якомога частіше. Це правило актуальне в будь-який час і вік дитини. Але, звичайно, дитина може не хотіти в якийсь момент тактильного контакту. І це нормально, потрібно поважати бажання дочки або сина.
Візьміть за звичку придумувати ритуали перед сном. Це може бути, наприклад, розмова або обійми, може бути читання або складання казок.
Вчіть дітей різним способам зняття напруги:
Пам’ятайте про здоровий сон дітей. Не порушуйте встановлений режим сну, навіть у вихідні. Час пробудження не має відрізнятися більше ніж на 1-1,5 години. За 2 години до сну обмежте контакт з екранами. Монітори мають інтенсивний синій колір, що через зоровий рецептор збуджує нервову систему. Не давайте дитині їжу або напої, що містять кофеїн, мінімум за 6 годин до сну. Запропонуйте дитині тихі ігри, наприклад, спільне малювання, замість активних і шумних розваг перед сном. Уникайте масивної вечері перед сном.
Дотримуйтеся правил в харчуванні. Якщо помічаєте, що ваша дитина занадто багато або занадто мало їсть, спробуйте розібратися і зрозуміти, в чім річ. Аби впоратися з порушенням в харчовій поведінці дитини, необхідно буде розв’язати проблему. Не варто годувати дітей насильно. Їжа має приносити задоволення. Не варто також змушувати доїдати все зі своєї тарілки. Не карайте дитину їжею! Не позбавляйте її їжі або не змушуйте щось їсти. Не можна карати дітей за те, що вони не хочуть їсти. Плануйте розпорядок харчування, щоб дитина встигала зголодніти. Пам’ятайте: перекуси теж здатні викликати почуття ситості.
Не привчайте дитину «заїдати й «запивати» неприємності. Будь-яке негативне почуття має знаходити вираження безпосередньо, а не ховатися разом з цукеркою в роті. Не робіть культу з їжі. Ставлення в родині до їжі повинно бути поважним, але без зведення її в культ. Не переводьте прояви своєї уваги й турботи тільки на їжу, замість спільного проведення часу і вираження любові, купуючи дитині смакоту.
Забираючи дитину з дитячого садка або школи, запитуйте її спочатку про те, що з нею відбувалося протягом дня, а потім вже про те, що вона їла. Дитина повинна відчувати, що вона кохана незалежно від того як, коли і скільки вона поїла, що вона важливіше, ніж їжа, ситуації й обставини з нею пов’язані.
Надати згубний вплив можуть висловлювання з приводу зовнішності дитини. Не варто обговорювати її худобу, повноту, або будь-які інші фізичні особливості. Будувати прогнози, якою вона виросте (товстою або худою), і пов’язувати це з тим, що її не полюблять, або будуть негативно до неї ставитися. Не надавайте особливого сенсу ідеальній зовнішності.
Батьки, будь ласка, не забувайте про власні потреби!
Розпочати перехід від фіксованого до плаваючого курсу з тимчасовим обмеженням добових коливань обмінного курсу у вузькому діапазоні пропонує професор економіки Каліфорнійського університету Берклі Юрій Городниченко в статті на аналітичній платформі “Вокс Україна”.
“Через природу фіксованого обмінного курсу з плином часу накопичуються потенційні викривлення цін і дисбаланси, і економіка врешті-решт досягає критичної точки, коли знову необхідно коригувати курс. Отже, чергова корекція курсу під час затяжної війни відбудеться майже напевно”, – пояснив він необхідність відмови від цього режиму.
На думку Городниченка, серед уже видимих дисбалансів – зростання реального обмінного курсу, розрив між офіційним і готівковим обмінним курсом, брак уваги до євро (адже ЄС є основним торговельним партнером України) і політичне відтермінування необхідних коригувань курсу.
“З огляду на високу чутливість інфляційних очікувань до обмінного курсу в Україні, вільний плаваючий курс може спричинити надмірну макроекономічну волатильність. Дійсно, гривня різко коливалася протягом 2014-2015 років після першого російського вторгнення. Потрібне проміжне рішення”, – вважає водночас економіст.
На його думку, прийнятним проміжним варіантом могло б стати обмеження добових коливань курсу (наприклад, 0,1% у будь-який день). До переваг цього варіанта Городниченко відніс операційну свободу центрального банку, відсутність різких макроекономічних коригувань і потрясінь, управління НБУ курсом євро-гривня в процесі вступу України до ЄС.
Він додав, що такий режим не означає обов’язкової девальвації гривні. “Досвід гривні під час кризи COVID-19 підкреслює, наскільки це корисно для України: після того як гривня ослабла в перші дні кризи, врешті-решт вона зміцнилася, оскільки попит на українську продукцію залишався високим. Завдяки такій гнучкості українська економіка у 2020-2021 роках почувалася відносно добре”, – нагадав економіст.
Городниченко наголосив, що така політика сама по собі не може розв’язати всі проблеми, такі, наприклад, як зламаний механізм монетарної трансмісії, і для досягнення бажаних результатів її потрібно буде доповнити іншими заходами, зокрема обмеженням руху капіталу, вирівнюванням відсоткових ставок за депозитними сертифікатами НБУ та державними облігаціями.
Економіст зазначив, що є й інші варіанти проміжних рішень, однак вони, на його думку, є менш переважними.
Асоціації, що об’єднують автоперевізників Литви і ще семи країн Європейського союзу (ЄС), закликають вирішити проблему черг вантажівок на кордоні України та ЄС, повідомила литовська національна асоціація автоперевізників Linava.
За оцінками асоціацій, наразі з українського боку на одному з прикордонних пунктів між Румунією та Україною стоїть черга завдовжки понад 40 км, на українсько-угорському кордоні – більше ніж 25 км, на українсько-словацькому кордоні – приблизно 15 км.
Linava спільно з Міжнародним союзом автомобільного транспорту (IRU) і його членами звернулися до Європейської комісії (ЄК) з пропозицією ввести пріоритетні лінії перетину кордону для Міжнародних дорожніх перевезень (TIR), що дасть змогу збільшити кількість вантажівок, які перетинають кордон з Україною, у 2-3 рази.
За словами генерального секретаря Linava Зенона Буйвідаса, очікування вантажівок на кордоні України може займати до кількох днів, що, за його словами, створює низку проблем як для фірм-перевізників, так і для далекобійників.
Звернення до ЄК і до її голови підписали президент IRU Раду Дінеску і генеральний секретар Умберто де Претто, а також Буйвідас і представники перевізників із Молдови, України, Сербії, Словаччини, Латвії, Угорщини, Туреччини, Румунії та Польщі.
