Фондові індекси найбільших країн Західної Європи знижуються на початку торгів у понеділок слідом за акціями банків.
Зведений індекс найбільших європейських компаній Stoxx Europe 600 до 11:18 кв зменшився на 0,6% і становив 433,8 пункту.
Німецький індикатор DAX з відкриття ринку опустився на 0,4%, британський FTSE 100 – на 0,8%, французький CAC 40 – на 0,3%. Іспанський IBEX 35 втратив 1%, італійський FTSE MIB – 0,7%.
У неділю було оголошено про те, що швейцарський банк UBS купує Credit Suisse, що зазнає труднощів, за 3 млрд швейцарських франків ($3,25 млрд). UBS заплатить по 0,76 франка за акцію Credit Suisse. Угода буде повністю оплачена грошовими коштами.
Під час торгів у понеділок котирування акцій Credit Suisse впали майже на 60% – до 0,78 франка. Ціна паперів UBS впала на 9,9%. Вони є лідерами зниження серед компаній, які входять до розрахунку Stoxx 600.
Акції інших європейських банків також дешевшають: ING – на 6,6%, Deutsche Bank – на 6,4%, Intermediate Capital Group – на 4,8%, Barclays – на 4,7%, Standard Chartered – на 4,1%, HSBC – на 3,1%, NatWest – на 3%, Commerzbank – на 3,7%, Societe Generale – на 4,4%, Credit Agricole – на 1,9%, BPER Banca – на 3,8%, UniCredit – на 2,3%, Banco de Sabadell – на 3,7%, Unicaja Banco – на 3,3%, CaixaBank – на 2%, Banco Santander – на 1,7%.
Слідом за падінням нафтових котирувань знижується вартість виробників пального, включаючи Repsol – на 1,9%, BP Plc (SPB: BP) – на 0,5%, Shell (SPB: RDS.A) – на 1,4%, TotalEnergies (SPB: TOT) – на 1,1%.
Ціна паперів Electrolux зростає на 2,7%. Шведський виробник побутової техніки заявив про те, що його фінансові цілі залишаються без зміни. Зокрема, компанія має намір досягти маржі за операційним прибутком у 6% у середньостроковій перспективі.
Тим часом темпи зростання цін виробників (індекс PPI) у Німеччині в лютому сповільнилися до мінімуму за сімнадцять місяців, повідомило статуправління країни. Показник збільшився на 15,8% відносно того ж місяця минулого року завдяки менш значному підвищенню вартості енергоносіїв.
Аналітики очікували підвищення на 14,5%, згідно з даними Trading Economics.
Індекс PPI у лютому відносно попереднього місяця знизився на 0,3%. Таким чином, він зменшився за підсумками п’ятого місяця поспіль.
У ніч на неділю, 26 березня, Україна перейде на літній час.
Зокрема, у 2023 році о 3:00 26 березня годинник буде переведено на одну годину вперед.
Як повідомлялося, ще 2021 року Верховна Рада не змогла ухвалити закон про скасування сезонної зміни часу, який пропонує зафіксувати зимовий час UTC +2 за міжнародною системою Coordinated Universal Time в Україні.
Народні депутати говорили про можливість скасувати урядову постанову від 13 травня 1996 року про порядок обчислення часу на території України, скасувавши перехід на літній час, однак Кабінет міністрів не ухвалив відповідного рішення.
Додаткові витрати найбільшого українського оператора мобільного зв’язку “Київстар” на забезпечення своєї енергонезалежності в умовах проблем із зовнішнім енергопостачанням перевищили 350 млн грн, зокрема компанія замінила понад 20 тис. акумуляторних батарей на базових станціях для продовження їхньої автономної роботи до чотирьох-шести годин.
Як повідомив президент компанії Олександр Комаров на Business Wisdom Summit, який відбувся цього тижня, акумулятори замінено вже на 2 тис. сайтів (базових станцій та інших об’єктах) із 14 тис., до травня-червня їх буде до 5 тис., але компанія виходить на наглядову раду з пропозицією розширити цю програму ще на 4 тис.
Президент компанії раніше зазначав, що споживання однієї базової станції становить 6-7 кВт-год. Нові сучасні літієво-фосфатні акумулятори дають змогу не тільки довше тримати напругу, а й швидше перезаряджатися.
Він додав, що “Київстар” також встановив 1790 генераторів, з яких 700 надані бізнесом на умовах краудфандингу. Їхня загальна потужність досягла 40 МВт.
Комаров уточнив, що в середньому з листопада компанія використовує приблизно 10 тис. літрів пального на добу, а сумарно його витрати становили вже близько 1 млн літрів.
За його словами, справлятися з проблемами відключень допомагає також національний роумінг: у піковий день 23 листопада “Київстар” прийняв 1 млн абонентів інших операторів, тоді як 1,3 млн абонентів “Київстару” скористалися мережами конкурентів. Загалом же за час роботи національного роумінгу з 7 березня 2022 року абоненти інших мереж говорили в мережі “Київстар” 1,2 млрд хвилин.
Крім того, компанія інвестувала також 50 млн грн у джерела безперебійного живлення для роботи послуг “Домашнього інтернету”: джерелами безперебійного живлення було обладнано більше ніж 10 тис. будинків, що гарантує їм наявність інтернету, навіть у випадках нових відключень світла.
Комаров уточнив, що сумарні інвестиції в розвиток телком-послуг минулого року становили 5,9 млрд грн, було побудовано 659 нових базових станцій, що відповідає рівню 2021 року.
Він нагадав, що за час війни 18% базових станцій компанії було повністю знищено, 20% – пошкоджено, а також пошкоджено понад 1200 км ВОЛЗ.
За його словами, у компанії зараз 24,8 млн абонентів, з яких 3,3 млн внутрішньо переміщені. Комаров уточнив, що 2,2 млн абонентів виїхали за кордон, із них 1,4 млн залишаються абонентами компанії, зокрема 95% використовують послугу “роумінг як вдома”, яку надають у 27 країнах.
Президент “Київстару” зазначив, що на початку війни поза своїми місцями проживання було 10 млн абонентів компанії.
“Індустрія і “Київстар” впоралися дуже пристойно: показники мережі дуже близькі до передвоєнного періоду, стабілізувалася енергетика, стабілізувалася і мережа”, – підсумував Комаров.
Ціни на нафту продовжують знижуватися після падіння за підсумками минулого тижня, яке стало найзначнішим з літа минулого року.
Негативні настрої на нафтовому ринку зумовлені побоюваннями щодо того, що кризова ситуація в банківському секторі США може спровокувати рецесію в американській економіці, повідомляє MarketWatch.
Котирування травневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 7:04 кв становили $72,29 барель, що на $0,68 (на 0,9%) нижче за ціну на закриття попередньої сесії. У п’ятницю ці контракти подешевшали на $1,73 (на 2,3%) – до $72,97 за барель, що стало мінімальним рівнем з 20 грудня.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на квітень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) вранці в понеділок опустилися на $0,6 (на 0,9%) – до $66,14 за барель. За підсумками попередньої сесії вартість контрактів впала на $1,61 (на 2,4%) і становила $66,74 за барель. Це мінімум із 3 грудня.
За п’ять робочих днів Brent впала на 11,9%, WTI – на 13%. Це найзначніше тижневе зниження відповідно з серпня минулого року для європейської нафти і з червня для американської.
“Ціни на нафту виявилися особливо схильні до негативу на тлі поточних ринкових потрясінь”, – вважає сировинний аналітик Commerzbank Барбара Ламбрехт, маючи на увазі проблеми в банківському секторі США. При цьому вона вважає “падіння нафтових цін надмірним і здебільшого спекулятивним”.
Nova Post Polska до кінця березня відкриє 10 відділень у Польщі, збільшивши загальну кількість відділень у країні до 30, повідомив CEO Nova Post Polska Дмитро Вергун агентству “Інтерфакс-Україна”.
“До кінця березня плануємо відкрити ще 10 нових. Зокрема в Ольштині, Радомі, Кельце, Ополі, Ченстхові, Бєльсько-Бялі. Уже 27 березня відкриються відділення в Єленя-Гура та Білосток. Усі 16 воєводств будуть охоплені в червні”, – сказав Вергун.
За його словами, усі відділення прийматимуть відправлення до 100 кілограмів.
“Згідно з планами, до кінця червня в Польщі буде 50 відділень, а до кінця року ми можемо вийти на ще більшу кількість”, – повідомив CEO Nova Post Polska. Зокрема, за його словами, у середньостроковій перспективі у Варшаві з’являться близько 10 відділень, а до кінця року буде 15.
Наразі у Варшаві працює шість відділень. Загалом із 3 жовтня компанія запустила 20 відділень (також у Кракові, Гданську, Познані, Лодзі, Любліні, Ряшиві, Катовіце) і отримала офіційний документ, який надає їй офіційний статус поштового оператора в Польщі.
З 3 жовтня по 1 березня Nova Post Polska відправила вже понад 150 тис. посилок. Послугами компанії за цей період скористалися 132 тис. клієнтів, з них 8,5% – громадяни Польщі.
На станцію “Академік Вернадський” 18 березня вирушила 28-та українська група експедиторів, повідомляє Національний антарктичний науковий центр.
“Навіть в умовах масштабної війни ми маємо забезпечувати безперервну роботу нашої єдиної антарктичної станції, адже результати діяльності українських науковців на крижаному континенті важливі для всього світу. Це ціла низка найдовших в Антарктиці метеоспостережень, вивчення зміни клімату, космічної погоди, магнітного поля Землі та ще багато чого. Там ми робимо глобальну науку 21 століття і не зупиняємося на всіх спробах ворога відкинути нас у 20-те”, – зазначив директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий.
Зазначається, що у 28-й Українській антарктичній експедиції – 14 учасників: дев’ятеро науковців, по троє на кожен напрямок досліджень, зокрема, біологія, метеорологія, геофізика.
До науковців приєдналися лікар, кухар, сисадмін, системний механік, дизеліст-електрик.
Місія працюватиме на станції протягом року.
“Очолив команду геофізик Богдан Гаврилюк. Він їде зимувати в Антарктику вдесяте – це абсолютний рекорд для українських антарктичних експедицій. У своїй попередній – 26-й УАЕ – Богдан також був бейскомандером, а після повернення навесні 2022-го одразу став на захист України в лавах Прикордонної служби”, – зазначили в центрі.
Крім того, уперше за останні п’ять років експедиція складається тільки з чоловіків.
“На жаль, на цей конкурс подали лише п’ять жінок (торік – 19), але вони не подолали всі етапи конкурсного відбору”, – повідомили в науковому центрі.
Як зазначається, наразі учасники експедиції їдуть до Польщі, відтак – перельоти до Південної Америки, де в чилійському порту Пунта-Аренас на майбутніх зимівників уже чекає судно “Ноосфера”. Криголам має доставити на станцію 28 УАЕ і повернути на “велику землю” 27 УАЕ, яка вже рік відпрацювала в Антарктиді.
