Ukraine open for business

“Кернел” наростив переробку соняшнику на 10%, експорт соняшникової олії – на 44%

Агрохолдинг “Кернел” у третьому кварталі 2024 фінансового року переробив 816 тис. тонн насіння соняшнику, що на 10% більше, ніж в аналогічному періоді минулого року.
Згідно з повідомленням компанії на Варшавській фондовій біржі у вівторок, шість дробильних заводів агрохолдингу працювали практично на повну потужність, а два заводи простоювали через близькість до російського кордону і зони бойових дій.
Крім того, наприкінці лютого “Кернел” розпочав пусконалагоджувальні роботи на Старокостянтинівському заводі з переробки олійних культур, розташованому в Хмельницькій області. На момент складання звіту завод досяг понад 90% своєї переробної потужності на етапі введення в експлуатацію. Очікується, що підприємство запрацює на повну потужність до травня 2024 року і досягне максимальної потужності з переробки 1 млн тонн насіння соняшнику щорічно.
Водночас продажі соняшникової олії в січні-березні 2024 року зросли на 44% порівняно з аналогічним періодом минулого року та сягнули 394 тис. тонн, що загалом склало 1,103 тис. тонн за 9 місяців 2024 фінансового року.
Продажі бутильованої соняшникової олії в третьому кварталі 2024 фінансового року склали 5% від загального обсягу продажів (19 тис. тонн).
У “Кернелі” підкреслили, що обсяг завантаження зерносховищ групи в третьому кварталі 2024 фінансового року перебував на сезонно низькому рівні – 254 тис. тонн, що склало 2,7 млн тонн за 9 місяців 2024 фінансового року, що відповідає показникам аналогічного періоду минулого року.
Обсяг перевалки експортного терміналу за звітний період зріс до 2 464 тис. тонн зерна, соняшникової олії та шроту, що продемонструвало зростання у 2,3 раза. Цьому сприяли послідовна експортна діяльність через Чорне море, збільшення обсягів виробленої соняшникової олії, перевалка через портові термінали, придбані раніше в сезоні, поряд з наданням послуг з перевалки третім особам.
Незважаючи на високі обсяги перевалки терміналів, обсяг експорту зерна з України в січні-березні склав 1,877 тис. тонн, що в 2,3 раза більше порівняно з аналогічним періодом минулого року, констатували в компанії.
Агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі за виробництвом соняшникової олії (приблизно 7% світового виробництва) і її експортом (приблизно 12%). Є одним з найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Чистий прибуток “Кернела” за 2023 ФР склав $299 млн, тоді як попередній рік компанія завершила з чистим збитком $41 млн. Виручка агрохолдингу за 2023ФР скоротилася на 35% – до $3,455 млрд, проте EBITDA зросла в 2,5 раза – до $544 млн.
За перше півріччя 2024ФР чистий прибуток “Кернел” впав у 3,6 раза до першого півріччя 2023ФР – до $102 млн, а EBITDA – удвічі, до $223 млн за зниження виручки на 16% – до $1,59 млрд.

KERNEL, ПЕРЕРОБКА, соняшник, СОНЯШНИКОВА ОЛІЯ, ЭКСПОРТ

Завтра обмежать рух на Набережному шосе в Києві

Короткочасне обмеження руху транспорту очікується в суботу, 27 квітня, на ділянках Набережного шосе в тунелі під Поштовою площею і від моста Патона до моста Метро, повідомляють на сайті Київської міської державної адміністрації в п’ятницю з посиланням на дані комунального підприємства «Київавтодор».

«Обмеження пов’язані із заміною світлоповертальних елементів дорожнього огородження на ділянці тунелю під Поштовою площею та дрібним ремонтом дороги від моста Патона до моста Метро в напрямку Подолу. «Київавтодор» перепрошує за тимчасові незручності”, – ідеться в повідомленні.

Набережне шосе, рух

Мінекономіки оцінило збільшення ВВП України за 3 місяці 2024 року в 4,5%

Реальне зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) України за січень-березень 2024 року становило 4,5% (+/- 1%) з 3,6% (+/- 1%) за підсумками січня-лютого.

Згідно з оприлюдненою на сайті Міністерства економіки України оцінкою, у березні зростання прискорилося до 4,6% (+/-1%) з 3,9% (+/-1%) у лютому і 3,5% (+/-1%) у січні цього року.

«У березні 2024 року тривала тенденція відновного зростання, підтримана стабільною роботою українського морського коридору (що стимулювало діяльність залізничного транспорту, металургії та видобутку металевих руд), нарощуванням виробничих потужностей у видобувній промисловості, активізацією виробництва мінеральних добрив, збільшенням попиту на будівельні матеріали, яке відбувалося на тлі поліпшення ділових настроїв… та пожвавлення споживчої активності…», – зазначило Мінекономіки.

Міністерство додало, що в березні майже всі агреговані види економічної діяльності сформували позитивний внесок у загальний обсяг ВВП. Так, експорт продукції аграрного виробництва та гірничо-металургійного комплексу забезпечувався Українським морським коридором; а інвестиційний попит, генерований бюджетом, а також нарощування виробничих потужностей у видобувній промисловості сформували позитивний внесок виробничих видів.

Водночас вказується, що динаміка виробництва електроенергії істотно сповільнилася в умовах значних ракетних обстрілів наприкінці березня, що призвело до серйозних руйнувань енергетичної інфраструктури і потребуватиме значного періоду часу та ресурсів на її відновлення.

Як повідомлялося, Нацбанк України 25 квітня погіршив прогноз зростання ВВП країни цього року з 3,6% до 3% після 5,3% минулого року.

Уряд під час затвердження проєкту держбюджету до другого читання на початку листопада 2023 року спрогнозував зростання ВВП цього року на 4,6%.
Раніше аналітичний центр Experts Club та Максим Уракін випустили відео аналіз того, як змінювалися ВВП країн світу за останні роки, детальніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=BsZmIUERHSBJrO_3 Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub

EXPERTS CLUB, ВВП, МАКРОЭКОНОМИКА, Мінекономіки, УКРАЇНА, УРАКІНА

Україна і Латвія нарощує виробництво дронів – Кулеба

Україна і Латвія ведуть роботу над нарощуванням виробництва дронів, заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Під час спільної пресконференції в Києві з главою МЗС Латвії Байбою Браже Кулеба відзначив великий потенціал українських і латвійських компаній для нарощування виробництва ударних БПЛА.

“Я дуже вдячний Латвії за лідерство в Коаліції дронів. Ми ведемо зараз спільну роботу над нарощуванням цього виробництва – потрібно більше дронів. Я вважаю, що українські та латвійські компанії можуть дійсно багато зробити в цьому напрямку”, – заявив він.

Міністр також відзначив рішення Латвії приєднатися до чеської ініціативи щодо закупівлі артилерійських снарядів і зазначив, що тема виробництва снарядів була однією з центральних під час двосторонніх переговорів.

Окремо Кулеба висловив подяку Бражі за те, що свій перший візит на новій посаді вона здійснює саме в Україну – це знак особливої поваги до України та її захисників.

ВИРОБНИЦТВО, ДРОН, ЛАТВИЯ, УКРАЇНА

“Запоріжсталь” має намір підвищувати якість металопродукції

Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” має намір у найближчий період запровадити низку заходів щодо підвищення якості металопрокату.

Згідно з інформацією підприємства, на базі комбінату “Запоріжсталь” відбулася Конференція з клієнтоорієнтованості “Метінвесту”, в рамках якої представники профільних дирекцій та підприємств компанії обговорили проєкти щодо покращення якості сталевої продукції.

“Запоріжсталь” було обрано майданчиком для конференції не випадково, адже сьогодні комбінат – один із ключових виробників металу в Україні. За підсумками 2023 року, фактично, кожна друга тонна української сталі вироблялася на “Запоріжсталі”. Це говорить про масштаб та роль підприємства для національного ГМК, але водночас вимагає від запорізьких металургів ще більшої відповідальності у питаннях якості та клієнтоорієнтованості”, – наголошується в інформації компанії.

І уточнюється, що результатом конференції стала низка прикладних рішень для досягнення та утримання стабільно високої якості металопрокату “Запоріжсталі”, які будуть запроваджені найближчим часом.

Як повідомлялося, меткомбінат “Запоріжсталь” з початку повномасштабного вторгнення направив на оновлення виробничого обладнання та очисних споруд, що працюють у комплексі, понад 1,2 млрд грн. При цьому у 2023 році комбінат інвестував 750 млн грн у проєкти підтримки стабільності та надійності роботи основних технологічних потужностей підприємства – це наполовину більше за показники 2022 року з обсягом інвестицій 500 млн грн.

Основна увага в рамках реалізації програми за час повномасштабного вторгнення була сконцентрована на підтримці та оновленні обладнання для забезпечення його надійної роботи у непередбачених умовах.

У 2024 році на “Запоріжсталі” передбачено реалізацію програми капінвестицій на загальну суму близько мільярда гривень. Програма спрямована на підтримку та модернізацію обладнання, впровадження функціональних програм із охорони праці та промислової безпеки, інформаційних технологій, соціальної сфери.

“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого має широкий попит у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.

“Запоріжсталь” перебуває в процесі інтеграції до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) та група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).

ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.

ZAPORIZHSTAL, МЕТАЛОПРОДУКЦІЯ

Порт “Чорноморськ” відновив відвантаження агропродукції на експорт

Відвантаження аграрної продукції з морського торговельного порту “Чорноморськ” (Одеська обл.), інфраструктура якого минулого тижня суттєво постраждала від російської ракетної атаки, поступово відновлюється, повідомила брокерська компанія Spike Brokers у телеграм-каналі.

Брокери зазначили, що у 2023 році у структурі експортних відвантажень водним транспортом частка порту “Чорноморськ” становила 36%, тоді як порти Дунаю – 32%, порт “Одеса” – 17%, порт “Південний” – 15%.

“За минулий тиждень ставки фрахту на перевезення кукурудзи “костерами” у напрямку східного узбережжя Італії знизилися на $3, у напрямку Іспанії та Ізраїлю – на $2. Фрахт на перевезення зерна “панамаксами” з глибоководних портів Одеси до Китаю та В’єтнаму знизився на $4″, – зазначили фахівці.

Станом на 22 квітня ставки при транспортуванні з порту “Чорноморськ” до Італії (східне узбережжя) становили $29-30 (30-35 тис. тонн), Іспанії (Середземномор’я) – $30-32 (30-35 тис. тонн), В’єтнаму – $52-54 (60-65 тис. тонн), Китаю – $54-56 (60-65 тис. тонн).

Водночас ринкові ставки транспортування вантажним транспортом із порту “Ізмаїл” до порту “Констанца” (Румунія) станом на зазначену дату становлять EUR18-22 (4,5-5 тис. тонн), до портів середземноморського узбережжя Іспанії – $35- 37 (30-35 тис. тонн). Ставки транспортування з порту “Рені” до портів Ізраїлю коливаються в межах $33-35 (30-35 тис. тонн), констатували у Spike Brokers.

За інформацією джерела на зерновому ринку, яке побажало залишитися неназваним, таке обмеження могло призвести до тимчасових збоїв у доставці продукції на термінали агрохолдингу “Кернел”, груп компаній Risoil та Viterra. Крім того, зупинка роботи зернових терміналів може призвести до скорочення квітневого експорту українського зерна Чорноморським зерновим коридором до 5 млн тонн за очікуваних 8 млн тонн.

Як повідомлялося, 10 квітня російські окупанти під час ранкового обстрілу Одеської області пошкодили залізничні під’їзні шляхи до низки зернових терміналів, розташованих у порту “Чорноморськ”. Це призвело до тимчасових збоїв у доставці продукції на термінали агрохолдингу “Кернел”, груп компаній Risoil та Viterra.

“Укрзалізниця” у день обстрілу ввела конвенцію на вантажоперевезення, яка мала діяти до 13 квітня, а потім двічі продовжувалася – спочатку до 17 квітня, потім до 22 квітня, після чого її було знято.

CHORNOMORSK, PORT, АГРОПРОДУКЦИЯ, ЭКСПОРТ

Business news from Ukraine